Мешканка провінції Ляонін зазнала тортур. Їй відмовляли в побаченні з родичами, а чоловік не зміг притягнути винних до відповідальності

( Minghui.org) Родичам Цзінь Хун дозволили відвідати її у в’язниці лише чотири рази й двічі поговорити з нею телефоном. Це відбувається відтоді, як у березні 2021 року її ув’язнили на чотири роки за відданість Фалуньгун, духовній практиці вдосконалення, яку з липня 1999 року переслідує компартія Китаю.

Цзінь Хун

Під час побачень чоловік Цзінь побачив, що її замучили до невпізнання. Він часто звертався до тюремної влади й до різних державних установ із вимогою провести розслідування і притягнути до відповідальності винних, але безрезультатно. 7 листопада 2023 року він подав ще один запит до управління в’язниць провінції Ляонін із вимогою забезпечити безпеку його дружини, щоб вона могла пережити останній місяць свого ув’язнення. Цзінь мала вийти на волю 3 грудня 2023 року.

Тяжка боротьба за порятунок Цзінь підірвала здоров’я її чоловіка. У нього з’явилися симптоми інсульту і він більше не може працювати. Однак він і далі вірить, що справедливість переможе. Його заклик до добросердних людей — допомогти відновити справедливість щодо його дружини.

Неодноразово відмовляли в побаченні з родичами

Цзінь (56 років), мешканка міста Шеньяна провінції Ляонін. Її заарештували 4 грудня 2019 року за поширення календарів, які містять інформацію про Фалуньгун. У вересні 2020 року суд району Тесі засудив практикувальницю до чотирьох років позбавлення волі. 18 березня 2021 року її перевели до другої жіночої в’язниці провінції Ляонін. У в'язниці вона зазнала жахливих катувань за те, що не зреклася своєї віри, а її нога була тяжко травмована.

З липня до серпня 2021 року чоловік Цзінь кілька разів приїжджав до в’язниці, коли дізнався, що її катували. 31 серпня 2021 року йому протягом хвилини дозволили поговорити з нею по телефону. Коли 22 вересня 2021 року подружжю нарешті дозволили побачитися, він був вражений — дружина була змучена до невпізнання і виглядала вкрай виснаженою. У неї був дуже слабкий голос, ходила повільно, накульгуючи. Побачення тривало лише десять хвилин.

Після відвідування чоловік Цзінь вимагав від тюремної влади вжити заходів для її безпеки, але безрезультатно.

Через пандемію у 2022 році в’язниця запровадила обмеження на побачення і в якийсь момент повністю заборонила особисті відвідування. 2022 року чоловікові Цзінь один раз дозволили поговорити з нею по телефону.

Перед китайським Новим роком у січні 2023 року в’язниця відчинилася для особистих побачень. Коли чоловік Цзінь попросив дозволу відвідати її, тюремні охоронці задовольнили його прохання за умови, що він переконає її відмовитися від Фалуньгун. Під час 10-хвилинного побачення в січні 2023 року він із болем у серці помітив, що після більш як півтора року, з моменту їхньої останньої зустрічі, Цзінь і далі кульгає.

21 лютого 2023 року він вкотре приїхав до в’язниці побачитися з дружиною, але тюремний наглядач Цзі Сюеці відмовив йому в зустрічі. Чоловік приїжджав у в’язницю щомісяця. За весь час йому лише двічі дозволили побачитися з дружиною по десять хвилин: у квітні й липні 2023 року.

На сайті Minghui докладно повідомлялося про попередні спроби чоловіка Цзінь домогтися справедливості. У цій статті розказано про нещодавні дії, які він робив для порятунку дружини.

Адміністративний позов проти тюремної влади не просувається

Приблизно в червні 2023 року чоловік Цзінь подав чотири окремі адміністративні позови проти чотирьох відповідачів: адміністрацію другої жіночої в’язниці, управління в’язниць, юридичного бюро й уряду провінції Ляонін. Він подав три позови проти трьох останніх відповідачів до суду залізничного транспорту міста Шеньяна. Але йому сказали, що за один раз можна подати лише один позов проти урядових установ і що необхідно виключити уряд провінції Ляонін зі списку відповідачів. У суді йому заявили, що уряд загалом користується імунітетом і не може бути притягнутий до відповідальності.

У чоловіка Цзінь не було вибору, тож він вирішив спочатку подати до суду на управління в’язниць провінції Ляонін. На момент написання цієї статті нової інформації про стан справи поки що немає.

Його позов проти тюремної влади було подано до суду району Дадун міста Шеньяна. Розгляд справи було відкладено на 27 червня 2023 року, головою суду була призначена Го Юй.

7 серпня Го зателефонувала чоловікові Цзінь і наказала йому з’явитися до суду о 14 годині наступного дня. Він думав, що його викликали на досудове засідання, і прийшов до суду в призначений час. Го сказала, що суд розглядає справи проти адміністративних органів, але його відповідач, тюремна адміністрація, є судовим органом. Чоловік Цзінь був введений в оману й погодився підписати документи, щоб відкликати свій позов проти тюремної влади.

Пізніше він проконсультувався з експертом із правових питань і зрозумів, що суддя Го обдурила його. Експерт із правових питань зазначив:

— в’язниці є адміністративними установами, на які поширюються «Правила розкриття державної інформації»;

— покарання ув’язнених у в’язницях є частиною їх адміністративних функцій, а не функціями кримінального судочинства, і має регулюватися «Правилами розкриття державної інформації»;

— тюремні справи належать до типу інформації, що підлягає «Правилам розкриття державної інформації».

З огляду на вищевикладене, чоловік Цзінь 9 серпня звернувся до суду району Дадуна, щоб подати заяву про анулювання свого підпису щодо відкликання позову проти тюремної адміністрації. Він також вимагав проведення відкритого слухання. Суддя Го погодилася поновити розгляд справи, але сказала, що відкритого слухання не буде.

Потім чоловік Цзінь вимагав, щоб Го взяла само відведення в справі. Він подав на неї скаргу за невиконання службових обов’язків. Коли він подзвонив їй пізніше, вона сказала, що більше не займається цією справою, і хто замість неї — не знає. Потім він зателефонував до суду, і його дзвінок перемкнули на керівника Го, Ці Лікая.

Ці заявив, що не знає про цю справу. Коли чоловік Цзінь зателефонував знову, Ці не взяв слухавку.

Справа перебуває в суді майже п’ять місяців, але чоловікові Цзінь досі не сказали, хто є головою.

Прокуратура навмисно затягує час

Чоловік Цзінь подав скаргу до Народної прокуратури на адміністрації районів Шеньяна, використовуючи три різні канали (дві онлайн-платформи та один рекомендованою поштою) 19, 20 і 25 квітня 2023 року.

У скарзі було названо імена Ся Жу, Лі Сяої, Сунь Вейцзін і Ван Цзін. Чоловік Цзінь звинуватив їх у тортурах дружини й невиконанні службових обов’язків. Він зажадав, щоб прокуратура провела розслідування щодо цих тюремних охоронців і визначила ступінь травм Цзінь, які вона отримала внаслідок тортур.

5 травня 2023 року, о 19.20, він отримав текстове повідомлення з прокуратури. У ньому йшлося: «Після ознайомлення ваша справа може бути розглянута. Ми повідомимо нову інформацію про статус справи протягом трьох місяців».

Два повідомлення під назвою «Відповіді на листи громадян» також надійшли поштою 11 травня 2023 року. Перше повідомлення мало той самий зміст, як і текстове повідомлення. Друге, датоване 9 травня, повідомляло: «Вашу справу передано до другої прокуратури. Ми проінформуємо вас про статус справи протягом трьох місяців. Для розслідування призначено прокурора Чжу Юна. Номер його телефону: [phone]».

Чоловік Цзінь сподівався, що прокурор Чжу відновить справедливість щодо його дружини. Однак Чжу жодного разу за три місяці не відповів на дзвінки чоловіка Цзінь і не передзвонив. Коли чоловік Цзінь приходив до прокуратури, черговий його зупиняв у приймальні й казав, що Чжу або на нараді, або перевіряє в’язниці.

3 липня 2023 року чоловік Цзінь надіслав запити Чжу й головному прокурору Чжен Юю, закликаючи їх письмово відреагувати на його скаргу на тюремних охоронців. Наступного дня Чжу і Чжен зазначили, що отримали листи на замовлення, але не відповіли на них.

8 серпня чоловік Цзінь приїхав до прокуратури й вимагав зустрічі із Чжу. Черговий у приймальні спочатку заявив, що Чжу інспектує в’язницю, але, подумавши, сказав: «Чжу заразився COVID-19».

Потім чоловік Цзінь вирушив до апеляційної інстанції, яка містилася в будівлі прокуратури. Прокурор Моу прийняв його і, «провівши деяке розслідування», сказав: «За відеозаписом із тюремних камер спостереження не видно, що Цзінь піддавалася тортурам».

Чоловік Цзінь знову зажадав, щоб прокуратура відповіла на його скаргу письмово. Він також вимагає копію висновку про травму Цзінь. У в’язниці йому сказали, що вони подали оригінал ув’язнення до прокуратури. Він вимагає від прокуратури надати йому копію.

Прокурор Моу записав його вимоги й попросив почекати відповіді з прокуратури.

Проте відповіді він так і не отримав. 27 вересня 2023 року він подзвонив до прокурора Моу. Той сказав, що його запит було передано прокурору за місцем в’язниці, і попросив його зателефонувати через деякий час.

Коли чоловік Цзінь передзвонив, Моу повторив те, що сказав йому начальник Чжу, прокурор за місцем в’язниці: «Було проведено розслідування, жодних незаконних дій не виявлено. Щодо скарги на тюремну адміністрацію начальник Чжу сказав, що прокурору Чжу було доручено передати усну відповідь: «Ваше повідомлення про порушення закону тюремними охоронцями необґрунтоване й не підкріплене фактами».

Моу сказав, що згідно із законом прокуратура може реагувати на запити або в письмовій, або в усній формі. Прокурор Чжу віддав перевагу усній відповіді. Він сказав, що чоловік Цзінь може зв’язатися з ним знову, якщо йому потрібна письмова відповідь. Моу підкреслив, що його апеляційний офіс є лише посередником, і тут не приймається жодних рішень.

27 вересня чоловік Цзінь подав скаргу на Чжу за невиконання службових обов’язків до апеляційної прокуратури.

30 жовтня він отримав відповідь, у якій говорилося: «Ми розслідували вашу скаргу на прокурора Чжу і виявили, що вона не має підстав».

Прокуратура і в’язниця працюють пліч-о-пліч

7 жовтня 2023 року чоловік Цзінь подав ще одну скаргу на прокурора Чжу і його начальника Чжена. 30 жовтня він звернувся до прокуратури, щоб знову запитати письмову відповідь на свою скаргу на тюремну адміністрацію й копію оцінки травм дружини, але її ніхто не прийняв. Чжу зателефонував йому того ж дня й попросив зустрітися у в’язниці наступного дня за умови, що він не візьме телефону.

Наступного дня він приїхав до в’язниці і Чжу повторив, що прокуратура не дасть письмової відповіді на його скаргу на тюремну адміністрацію і не надасть йому копію оцінки травм його дружини.

Чоловік Цзінь усвідомив, що Чжу зовсім не цікавився цією справою і лише вигадував причини, щоб ухилитися від своїх обов’язків. Замість того, щоб з’ясовувати деталі справи, Чжу розпитував про те, як він дізнався про травми своєї дружини, хто допомагав йому написати скарги і чи не практикує він сам Фалуньгун.

Після зустрічі із Чжу чоловік Цзінь звернувся до тюремної влади із запитом про надання копії оцінки травм його дружини. Його змусили чекати понад годину, перш ніж Лу Вей (начальник відділення, де міститься Цзінь) і наглядачка Лі (яка спостерігала за ув’язненою Цзінь Хун, яка била Цзінь) прийшли поговорити з ним.

Чоловік Цзінь сказав, що Лі раніше говорила, що в’язниця подала до прокуратури оригінал медичного висновку по травмах, але прокурор Чжу стверджував, що йому дали лише копію.

Лу і Лі відповіли, що в’язниця зробила висновок щодо оцінки травм на запит прокуратури. Вони підтвердили, що необхідно було отримати дозвіл на те, щоб відправити копію. Вони визнали, що оригінал висновку є, і що він знаходиться в управлінні в’язниць, а не у відділенні № 10.

Чжу, який був присутній під час розмови, звинуватив Лу і Лі в тому, що вони говорять нісенітницю, оскільки він ніколи не говорив, що вони мають отримати його дозвіл на видачу висновку про оцінку травм Цзінь. Він змусив їх записати те, що вони сказали.

Чоловікові Цзінь було очевидно, що вони втрьох розігрують його. З їхньої розмови він зрозумів, що до того, як зустрітися з ним, вони зустрічалися того ранку і, мабуть, вирішували, як відхилити його вимогу про надання оцінки травм. Покладаючи провину один на одного, Чжу, Лу і Лі фактично позбавили чоловіка Цзінь доступу до цього документа.

До звільнення позбавлена побачень з родичами

Лу навіть наказала кільком родичам, які супроводжували чоловіка Цзінь, пред’явити свої посвідчення особи, щоб довести свою кровну спорідненість із нею. Вона заявила, що побачення дозволяються лише найближчим родичам, хоча в жодному законі цього не сказано.

Чоловік і родичі не сумнівалися, що Цзінь катували у в’язниці. Якщо Лу була така груба з ними, то вона могла бути більш жорстокою в поводженні із Цзінь.

Лу і Лі також відхилили вимогу чоловіка Цзінь побачитися з нею і були непохитними в тому, що до її звільнення з в’язниці більше не буде жодних побачень. Лу навіть заявила, що, дозволивши йому побачення у квітні й липні, витримала величезний тиск із боку тюремної влади, яка відмовляла Цзінь у побаченні з родичами.

За законом ув’язнені мають право на щомісячні зустрічі з родичами, проте Лу представила все так, ніби вона дала Цзінь особливі привілеї на два побачення у квітні й липні 2023 року.

Остання скарга і вимога

14 жовтня чоловік Цзінь подав ще одну скаргу на наступних порушників: тюремних охоронців Ма Сяо, Ся Жу, Лі Сяої, Сунь Вейцзін і Ван Цзін; прокурорів Чжен Юй і Чжу Юн. Він також вимагав від влади компенсації за тілесні ушкодження дружини.

7 листопада він подав ще один запит в управління в’язниць провінції Ляонін із вимогою забезпечити безпеку його дружини, щоб вона могла вийти живою з в’язниці в день свого звільнення, 3 грудня 2023 року.