(Minghui.org) Після того, як Учитель Лі (засновник Фалунь Дафа) опублікував дві статті: «Тримайтеся подалі від небезпеки» і «Удосконалення за Дафа є суворим» — багато практикувальників обговорювали важливість виконання своєї обітниці.
Завзяті учні після прочитання статей Учителя здобули натхнення стати ще стараннішими. Деякі з тих, хто не досяг успіху в удосконаленні за Дафа, злякалися серйозних наслідків у разі невдачі. Деякі не можуть зрозуміти, чому все одно мусять виконати обітницю, яку колись дали Вчителю, якщо вони більше не вдосконалюються. Я хочу поділитися своїм розумінням із цього питання.
Чому людина має виконати свою обітницю, навіть якщо вона більше не вдосконалюється?
Коли хтось припиняє практикувати — це одностороннє розірвання договору, яке є необґрунтованим і недійсним. Ті, хто підписав договір з Учителем, мають дотримуватися його; одностороннє розірвання за цих обставин неприпустимо, і ті, хто порушує це правило, мусять відповідати за наслідки.
Чи жарт, коли людина в односторонньому порядку відмовляється від обітниці, даної Богу, якої необхідно дотримуватися більше за інших. Якщо людина не виконує обітницю і перестає практикувати або виконувати свою місію — відповідальність за порушення обітниці лежить на ній. І справа не в тому, чи має Вчитель співчуття до цієї людини. Якщо людина, даючи обітницю, присягнулася своїм життям, то це записано в обітниці.
А як щодо тих, хто практикував у дитинстві, але припинив, коли виріс?
Ми маємо ясно розуміти, що договір з Учителем був підписаний нашим істинним «Я», нашим істинним (нетлінним) тілом і нашою справжньою (початковою) душею. Це не стосується нашої людської сторони, незалежно від того, про кого йдеться — про дитину чи дорослого.
Якщо говорити про дитину, то її знаюча сторона не є юною чи неосвіченою — вона має все необхідне, щоб самостійно зробити вибір. З іншого боку, батькам не дозволяється підписувати договір за своїх дітей — такий серйозний вибір, як практикувати Дафа чи ні, дитина має зробити сама.
Як обговорювалося вище, ніхто не може розірвати обітницю в односторонньому порядку і має виконати її, якщо вона була дана. Сім'ї багатьох практикувальників не змогли добре виховати своїх дітей — маленьких учнів Дафа, і ті, подорослішавши, перестали практикувати. Батьки-практикувальники перебувають у боргу перед дітьми й почуваються винними через те, що підвели Вчителя. Їм треба поквапитися і показати колишнім юним учням дві нові статті Вчителя, і буде краще, якщо діти зможуть повернутися до вдосконалення за Дафа і допомогти Вчителю в порятунку людей.
Страх бути відсіяним за невиконання обітниці
Деякі практикувальники вважають несправедливим те, що будуть відсіяні, якщо вони не досягнуть успіху у вдосконаленні після стількох років зусиль, і в результаті виявляться нижче звичайних людей, які визнали, що Дафа несе добро, і вийшли з компартії Китаю.
Ті, у кого виникають такі думки, збентежені. Їм слід запитати себе, чому, коли вони отримували користь від Дафа, то не скаржилися, але коли настав час виконувати свою місію, вони хочуть уникнути відповідальності. Хіба їх Сіньсін не знаходиться на одному рівні з Сіньсін звичайної людини? Призначення нашого життя — самовдосконалення. Наше вдосконалення не лише для нашого власного спасіння.
Для тих, хто не вдосконалюється за Дафа, є свої стандарти порятунку й місця, куди вони підуть. Учні Дафа мають свої стандарти досягнення Повної Досконалості й набуття статусу плоду. Те, чого ми досягнемо, набагато вище, тому і труднощів, які ми маємо подолати, набагато більше.
Усі ми знаємо, як важко вдосконалюватись і залишатися старанними. Але ми виносимо й зазнаємо важких випробувань недаремно. Усе, що ми зробили, ми зробили для себе, а не для Вчителя й Дафа. Життя, які ми врятуємо, зрештою стануть живими істотами нашого власного світу. Чи ми зазнаємо якихось втрат від страждань? Ми ніколи не зможемо повернути Вчителю те, що Він дав нам.
Вчитель сказав, що взяв на себе кармічні борги всіх істот у Всесвіті. Однак він не чекає жодної віддачі ні від своїх учнів, ні від живих істот.
Якщо в цей період кінця Дхарми Вчитель не здійснить Виправлення Законом, то весь Всесвіт і кожна жива істота в ньому, незалежно від висоти їхнього божественного статусу, перетвориться на пилюку! Вчитель дарував нам Дафа й можливість удосконалюватися, а ми все ще стурбовані особистими придбаннями й втратами. Хіба рівень нашого розуміння не є жалюгідно низьким?
Хтось може сказати: «Я не розраховую досягти такого високого статусу плоду, а просто хочу врятувати своє життя в період остаточного знищення». Але слід пам'ятати, що ми дали обітницю перед тим, як спуститися сюди, і порушувати її категорично не можна. Якщо наш порятунок перебуває під загрозою, це відбувається через пристрасті й низьке розуміння. Тільки виправляючи свої помилки та старанно вдосконалюючись, можна зменшити втрати.
Учитель ясно пояснив нам у Фа: ми ті, хто дав обітницю, і ми ж порушили її. Той, хто не виконає своєї обітниці, зіткнеться з наслідками — це принцип Всесвіту. Якщо після прочитання останніх статей Вчителя людина шкодує про те, що погано вдосконалювалась, значить вона зрозуміла і стоїть на правильному шляху. Але якщо хтось жалкує про те, що почав удосконалюватись за Дафа, то він не мислить ясно й перебуває в омані.
Будьте більш старанними у вдосконаленні
Припустимо, ви усвідомили серйозність невиконання обітниці, але, якщо водночас ви охоплені страхом, це не допоможе. Це ще одна пристрасть, яка може призвести до неправильних вчинків. Основна проблема того, чому людина не може по-справжньому вдосконалюватися або не виконує свою місію, полягає в тому, що вона не має справжньої віри в Учителя і Фа.
Вчитель неодноразово відсував термін закінчення [Виправлення Законом] через тих, хто відстає, щоб вони могли надолужити втрачене. Він і далі надає їм шанс. Ми маємо робити добре, щоб врятувати себе. Єдина можливість отримати спасіння — це виконати свою обітницю і допомогти Вчителю у Виправленні Законом. Інших методів немає.
Уявіть, що є одна людина, яку ми мали врятувати, але не врятували; тоді він і незліченні істоти, яких він представляє, будуть повністю знищені. А якщо ми не врятуємо більше, ніж одного? Наслідки будуть астрономічні! Хіба це не страшно?
Кожен із нас має постаратися зробити все можливе, щоб колишні практикувальники прочитали нові статті Вчителя; деякі вже зробили це, й результати багатонадійні. Якщо хтось не досяг успіху або навіть зробив великі помилки, то треба надолужити втрачене, знову почавши практикувати й практикувати старанно.
Як би погано ми не проявляли себе, Учитель Лі, як і раніше, наставляє нас і дає можливість удосконалюватися. Вчитель дуже милосердний. Просто будьте вдячні й почніть практикувати заново заради себе й заради інших!
Порятунок живих істот — це спасіння себе. Вдосконалюйтесь благородно й чесно. Якщо ми зможемо вдосконалюватися так, як на початку, коли отримали Фа, то неодмінно досягнемо Повної Досконалості.