Історія корінної жительки Америки з Перу

(Minghui.org) Куско — стародавнє місто в Перу, яке є одним із десяти найвідоміших історичних міст світу. Мачу-Пікчу — це найвідоміше місце корінних жителів Америки, яке також називають «втраченим містом інків». Місто було збудовано на крутій горі, на висоті 3800 метрів над рівнем моря. На питання про те, як стародавні корінні жителі Америки перевозили гігантське каміння нагору, досі немає відповіді.

Хулія, корінна мешканка Америки, живе у мальовничому селі «втраченого міста інків», оточеному горами. Вона народилася і виросла там. Щороку Хулія старанно саджала кукурудзу, щодня випасала стадо овець. Однак кукурудза ніколи не давала гарного врожаю через поганий ґрунт, посушливий і холодний клімат. Хулія та її чоловік вели дуже важке життя. Чотири її сини один за одним змушені були виїхати з рідного міста у пошуках заробітку. 81-річна Хулія мала багато хвороб, від чого вона сильно страждала. Одного дня вночі вона втратила слух на обидва вуха, і її стан погіршився. Щодня, коли Хулія стояла на порозі будинку, дивлячись на пишні зелені ліси та горбисті гори, сльози текли з її очей, і вона витирала їх своїми натрудженими руками. Серце матері знемагало від туги за синами, та вона не втрачала надії побачити їх, щодня чекаючи їхнього повернення.

І ось одного разу один із її синів, нарешті, повернувся додому.

Мати з подивом і хвилюванням дивилася на свого сина, який виглядав дуже здоровим і міцним, і запитала, як він позбавився своєї серйозної проблеми зі спиною. Дивлячись на матір, яка майже повністю втратила слух, на глибокі зморшки на її обличчі син заплакав. Він вивів її з дому на галявину і показав п'ять комплексів вправ Фалуньгун, а потім зі священним почуттям передав до її рук книгу «Фалуньгун». Відкривши першу сторінку книги, Хулія побачила фотографію Учителя, і сльози потекли її обличчям. Вона міцно притиснула книгу до грудей і подивилася в неосяжне небо. У той момент вона не могла висловити почуттів, що наринули на неї.

Хулія попрощалася зі своїм рідним селом, де вона жила вісімдесят один рік свого життя, і поїхала до Ліми, столиці Перу. В один із сонячних недільних днів люди побачили, як літня індіанка і її син виконують вправи Фалуньгун. Так, під дивовижні звуки музики Дафа для вправ, Хулія розпочала свій шлях удосконалення. Наступного дня після того, як Хулія вперше виконала вправи і подивилася дев'ять лекцій Вчителя, її вуха почали боліти і свербіти, після чого навколишній світ перестав бути безмовним для неї, й вона знову змогла чути. Жінка плакала, сльози текли безперервно. Вона не могла висловити, яку подяку відчувала до Учителя Лі, який докорінно змінив їй життя. Нині вона щодня вивчає книги Фалунь Дафа, не користуючись окулярами. На стіні у її кімнаті висить портрет Вчителя. Щодня вона стає перед портретом Вчителя, дивиться на нього, а потім тихо каже: «Дякую Вам, Учителю!»

Статтю вперше було опубліковано на сайті «Мінхуей» у 2001 році.