Думати насамперед про інших, коли щось робиш

(Minghui.org) Удосконалюючись за Фалунь Дафа 20 років, я не завжди була старанна і тоді спотикалася і падала. Іноді я раділа, коли мій рівень підіймався завдяки вивченню Фа. Були біль та почуття втрати в процесі проходження перешкод та випробувань. Але Вчитель Лі завжди був поруч, тримаючи мене за руку і оберігаючи на кожному кроці. Якби не постійна підтримка Вчителя, я навіть не наблизилася б до того рівня, де перебуваю зараз.

Звільнення від ілюзії хвороботворної карми

Весною 2006 року до мого магазину зайшла практикувальниця. Подивившись на мене, вона сказала, що мій рот викривлений. Я нічого не відчувала, тому не повірила їй, але вдома, побачивши себе у дзеркалі, переконалася, що це правда. У мене з'явилася думка: «Я практикувальниця, як моє обличчя може бути таким? Хіба це не шкодить репутації Дафа? Як я можу підтверджувати Фа та рятувати живих істот? Мені треба швидко виправитись». За настановою Вчителя, я стала дивитися у себе і змогла подолати це випробування.

Минулого року наш сусід, впавши з великої висоти, пошкодив собі хребет і не міг працювати, бо був прикутий до ліжка. Вся робота по господарству лягла на плечі його дружини. Їй було важко давати собі раду одній, тому вона часто зверталася за допомогою до мого чоловіка. Вона розводила свиней, і коли настав час їх продавати, просила його допомогти зловити їх. Восени мій чоловік допомагав їй садити пшеницю. Вона завжди зверталася до нього по допомогу.

Незабаром по селі поповзли чутки про сусідку і мого чоловіка, і я задумалася про те, чи це правда. Що більше я думала, то більше пліток чула. Наприклад, одна жінка якось запитала мене: Ти ходила сьогодні вранці на роботу за пагорб? Я відповіла: «Не ходила». Вона здивувалася: «Я бачила твого чоловіка з жінкою, схожою на тебе!» Але мене там не було, отже це, мабуть, була наша сусідка. Коли чоловік повернувся з роботи, я з неприязню подивилась на нього. Я поводилася не як практикувальниця, часто чіплялася до чоловіка і сварилася з ним. Мені було дуже гірко. Я почувала себе нещасною, постійно перебувала у поганому настрої, худнула і блідла. Мені важко було зосередитися під час вивчення Фа. Це був дуже тяжкий період мого життя.

Якось мене викликали в управління поліції для отримання посвідчення особи. Я злякалася і так піддалася цьому почуттю, що за кілька днів мій рот скривився, а очі почали косити.

Вчитель, побачивши, що я застрягла в людських почуттях, вклав у мою свідомість такі слова Фа:

«….Родинні почуття, почуття між чоловіком і жінкою, батьківські почуття, прихильність, дружні почуття, люди роблять щось заради дружби — ні в чому не можна відійти від почуттів. Хочеш щось робити або не хочеш, радий або не радий, любов і ненависть — усе, що є в цілому людському суспільстві, повністю виходить з почуттів. Якщо ти не порвеш із ними, то не зможеш удосконалюватися. Якщо ти вистрибнеш із почуттів, то ніхто не зможе тебе зачепити. Настрої звичайних людей уже не зможуть вести тебе за собою. Їх місце займе Милосердя, річ іще більш велична. Звичайно, відразу порвати із цим усе-таки важко. Удосконалювання — процес повільний. Це процес, коли поступово усуваєш свої пристрасті. Однак сам ти маєш висувати до себе суворі вимоги» (Лекція четверта, «Чжуань Фалунь»).

Фа Вчителя очистив мою свідомість, виявилося милосердя. З сусідом сталося таке нещастя, і його дружині довелося нести тягар усієї родини. Це дуже складно. Хіба я не повинна допомогти сусідці? Що таке почуття? Хіба воно не прийшло мучити мене? Розмірковуючи про це, я зрозуміла: «Чи не використовував Учитель мої почуття, щоб випробувати мене і допомогти мені підвищитися?» Як я могла ставитися до себе як до звичайної людини і навіть заплутатися у почуттях? Я мало не потрапила у пастку старих сил. Коли я змогла звільнитися від пристрасті до цих почуттів, сусідка почала рідко звертатися до мого чоловіка за допомогою.

Вчитель неодноразово говорив у лекціях, що вдосконалення — це дуже серйозна справа. Я не усунула пристрасть до багатьох почуттів, таких як сентиментальність, ревнощі, страх, занепокоєння, пихатість. Старі сили ясно бачили ці мої пристрасті в інших просторах. Хіба могли вони стояти осторонь? Хіба вони не знайшли б привід, щоб мучити мене і змушувати підривати репутацію Дафа, тим самим заважаючи мені рятувати живих істот?

Усвідомивши це, я одразу збільшила тривалість і частоту відправлення праведних думок, а співучні допомогли мені в цьому. Я почала більше вивчати Фа, використовуючи будь-який вільний час. Намагалася розповідати правду про Фалунь Дафа покупцям у своєму магазині і допомагати їм виходити з компартії Китаю (КПК) та її молодіжних організацій. Коли я не мала часу поговорити з ними, я давала їм інформаційні матеріали. Змінивши своє мислення, я забула про хвороботворну карму, і через десять днів мої очі та рот стали нормальними.

Мій мотоцикл перекинувся, але я не постраждала

Восени 2010 року я поїхала мотоциклом до сестри, щоб допомогти їй зібрати яблука. На повороті мене збила машина, у якій люди їхали на весілля. Мотоцикл відкинуло метрів на шість убік.

Зупинивши машину, водій, не виходячи з неї, крикнув: «З вами все гаразд?» Я відповіла: «Так! Можете їхати». Вони поїхали. Вставши з землі і піднявши мотоцикл, я побачила під ним калюжу бензину. Дзеркало заднього виду з правого боку і пластиковий кожух над педаллю гальма для ніг було розбито. Після кількох спроб я завела мотоцикл і поїхала.

Коли мене збили, я не відчула болю, а лише подумала: «Оскільки я вдосконалююсь за Фалунь Дафа, то не вимагатиму гроші від водія. Тим паче, у них сьогодні весілля, не варто їх затримувати». Я думала не про себе, а про інших людей. Через те, що мої думки були праведними і ґрунтувалися на Фа, зі мною нічого не сталося.

Приїхавши до сестри, я розповіла про це. Її чоловік сердито запитав: «Як ти могла дозволити водієві поїхати?» «Я практикувальниця, навіщо мені вимагати у них гроші», — відповіла я. На що він з іронією заявив: «Ти, схоже, подуріла, практикуючи Фалунь Дафа». Я посміхнулася і нічого не сказала. Я добре розуміла, що доки ставитимуся до себе як до практикувальниці, Учитель завжди буде поруч зі мною і захистить мене.

Усунення переслідування. Останнє слово завжди за Вчителем

У березні 2016 року до мого магазину зайшли три старшокласники. Я розповіла їм про Фалунь Дафа, про те, що Дафа вчить людей бути добрими, а колишній лідер КПК Цзян Цземінь використав свою владу, щоб звести наклеп на Фалунь Дафа. Торкнулася інсценованого самоспалення на площі Тяньаньмень і сказала, що Небеса знищать КПК.

Вони уважно слухали. Насамкінець я допомогла їм під псевдонімами вийти з молодіжних організацій, що належать КПК. Один із них попросив диск з інформацією про Фалунь Дафа. «У мене зараз немає диска, тільки буклети. Візьмете їх?» — запитала я і дала кожному по кілька екземплярів, попросивши розповісти однокласникам про те, що вони дізналися. Вони обіцяли.

На жаль, незабаром після їхнього відходу мене заарештували і відвезли у відділок поліції. Напевно, я не дуже добре пояснила їм правду про Фалунь Дафа. До того ж, вони, можливо, спокусилися тим, що за донос на тих, хто практикує Фалунь Дафа, можна отримати винагороду.

У мене не було страху, і я спокійно розповідала поліціянтам правду про Фалунь Дафа, думаючи про те, що раніше не наважувалася піти у відділ поліції, щоб поговорити з ними, тому вони й прийшли до мене. Я сказала поліціянтам, які допитували мене: «Дафа поширився більш ніж у 100 країнах світу. Цією практикою займаються люди різного віку від дітей до 90-річних. Займаються студенти університетів, науковці, викладачі та інженери. Серед практикувальників є мільйонери та навіть мільярдери. Хіба вони не розумніші за нас? Коли практикувальники Фалунь Дафа проводять паради в інших країнах, поліціянти забезпечують їм вільну дорогу.

Лише компартія Китаю переслідує цих добрих людей. Якби кожен міг вивчати Дафа, звертати увагу на себе і прагнути добра, нам не знадобилася б поліція. Закони можуть вирішувати проблеми лише на поверхневому рівні, але не покращують моральність людей. Після звільнення злочинці продовжують робити погані справи, коли їх ніхто не бачить. Чи зможете ви зловити їх усіх?

Тільки Дафа може змінити серця людей. Вивчаючи Фа, людина дізнається, що добро буде винагороджено, а зло — покарано. Тому вона починає жити за принципами Істина, Доброта й Терпіння і робити тільки добрі вчинки. Усі червоногвардійці, які під час «Великої культурної революції» переслідували керівних кадрів, згодом отримали відплату. За вказівкою компартії багато хто з них був таємно страчений після того, як вона використала їх у своїх цілях. Тепер компартія використовує вас для скоєння злочинів проти Дафа. Ви повинні розуміти це і не слідувати за нею».

Спочатку поліцейські поводилися грубо. Але коли я перестала говорити, їхнє ставлення до мене покращилося. Наприкінці вони попросили мене підписати повідомлення про затримання, щоб їх начальник не мав претензій до них. Я відмовилася. Вони тричі дружнім тоном просили мене про це, але я щоразу відмовлялася.

Я сказала їм: «Я не вчинила жодного злочину. Якщо я підпишу, то погоджуся з вашими діями, і це буде погано для вас. Вам буде краще, якщо я не підписуватиму». У результаті мене відвезли до центру ув'язнення.

Там я заспокоїлася, все обміркувала і впорядкувала думки. Що було зроблено мною не дуже добре і дозволило старим силам скористатися цим? Я уважно подивилася і згадала, що після того, як допомогла трьом старшокласникам вийти з молодіжних організацій компартії Китаю, у мене з'явилося самовдоволення і мені захотілося знати, скільком людям я допомогла вийти з КПК. Старі сили вхопилися за моє почуття радості і прагнення показати себе. Треба заперечувати цю ситуацію і не визнавати втручання старих сил.

Я практикувальниця Дафа. Ніхто не сміє втручатися і переслідувати мене. Я ще маю пристрасті, але їх буде виправлено Фа. У мене є Вчитель, який піклується про мене. Центр ув'язнення — це місце для поганих людей, а не для мене. Я маю вийти звідси, щоб і надалі рятувати живих істот.

З іншого боку, моє затримання викличе занепокоєння моїх близьких, родичів та покупців. Вони подумають, що людей, які вдосконалюються за Фалунь Дафа, часто заарештовують. Коли пізніше даватиму їм інформаційні матеріали, вони можуть злякатися і не візьмуть їх. Розмірковуючи про це, я збільшила міць і час відправлення праведних думок, щиро попросила Вчителя надати мені силу. Я хотіла якнайшвидше повернутися додому, щоб рятувати людей. При цьому я не мала пристрасті до повернення додому.

На другий день перед обідом мене раптом гукнув на ім'я охоронець. «Можете йти додому», — сказав він. При цьому були присутні кілька затриманих практикувальників, і почуте навіть для них стало несподіванкою. Все було так, як сказав Учитель:

«…Коли в учнів праведні думки сильні, тоді в Учителя буде сила перевернути Небо» («Милість Вчителя до учнів», Хун Інь-2, неофіційний переклад).

Тільки коли ми не маємо страху і ми думаємо про інших, Учитель може захищати і оберігати нас.

Наостанок я хочу висловити надію на те, що нас не зачепить хаос, що панує в цьому світі, і ми будемо використовувати цей час для того, щоб врятувати якнайбільше живих істот і виправдати очікування Вчителя. Ми повинні пам'ятати нашу клятву, яку дали за доісторичних часів перед тим, як спуститися у світ людей.