Фалуньгун юридично ніколи не був заборонений у Китаї

(Minghui.org) Люди в Китаї часто чують: «Уряд заборонив Фалуньгун». Насправді це не так, оскільки Фалуньгун завжди був практикою, юридично законною в Китаї.

Ще в 1998 році Цяо Ши, колишній голова Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП), залучив кілька високопосадовців у відставці для проведення всебічного та глибокого розслідування діяльності Фалуньгун. Вони дійшли висновку, що «Фалуньгун приносить країні та народу лише користь та жодної шкоди». Вони подали звіт про розслідування в Політбюро ЦК комуністичної партії Китаю (КПК).

У липні 1999 року Цзян Цземінь, який на той час був головою компартії Китаю, почав переслідування Фалуньгун, попри незгоду шести з семи членів Постійного комітету Політбюро. Цзян був єдиним, хто наполягав на переслідуванні, і він скористався своєю владою, щоб мобілізувати весь державний апарат для участі в ньому.

Розпочавши переслідування в липні 1999 року, Цзян наказав «викорінити Фалуньгун за три місяці». Через три місяці Фалуньгун залишався популярною практикою. У жовтні того ж року Цзян посилив переслідування. У письмовому інтерв'ю популярній французькій газеті Le Figaro Цзян назвав Фалуньгун культом. Наступного дня офіційний рупор КПК – газета «Женьмінь Жібао» — у своїй передовиці повторила слова Цзяна.

Однак те, що сказав Цзян і що надрукувала «Женьмінь Жібао», не мало жодного юридичного значення. Постійний комітет ВЗНП, єдиний законодавчий орган у Китаї, 30 жовтня 1999 року ухвалив «Рішення про заборону, протидію та покарання за участь у діяльності релігійних культів». У цій постанові Фалуньгун ніде не згадується.

Пізніше Верховний народний суд і Верховна народна прокуратура Китаю, які не мають повноважень щодо роз'яснення законів, опублікували «Пояснення щодо застосування закону до судових справ за участю організацій сектантського та єретичного характеру». У них також не згадується Фалуньгун.

Основний принцип кримінального права — «немає злочину без закону», тобто, лише закон визначає коло кримінальних діянь. Фалуньгун не згадується ні у рішенні ВЗНП, ні у поясненнях Верховного народного суду та Верховної народної прокуратури. Проте пропаганда, яку вели державні ЗМІ цілодобово без вихідних, переконала людей, що Фалуньгун заборонено урядом.

Мало того, міністерство громадської безпеки також не включило Фалуньгун до списку 14 культових релігійних організацій, який було опубліковано у 2000 році. У 2005 році міністерство громадської безпеки, Державна рада КНР та Головне управління ЦК КПК випустили спільну заяву та визначили 14 організацій сектантського та єретичного характеру. Практика Фалуньгун, як і раніше, не була в цьому списку.

Відповідно до законів КНР, Державна рада є урядом КНР та вищим державним виконавчим органом. Це означає, що Державна рада (Центральний народний уряд Китаю) і режим Цзяна (комуністична партія Китаю) мають різні точки зору. Досі ні ВЗНП, ні Державна рада ніколи не оголошували про заборону Фалуньгун. Історія про те, що «уряд заборонив Фалуньгун», існує тільки в пропаганді новин.

Крім того, Повідомлення №50, що було випущено 1 березня 2011 року Головним управлінням у справах преси та видавництв, зняло заборону на публікацію книг Фалуньгун. З того часу в Китаї стало законним видавати книги Фалуньгун та володіти ними.

У 2017 році Верховний народний суд та Верховна народна прокуратура дали роз'яснення щодо «розгляду кримінальних справ, пов'язаних із перешкоджанням виконанню державних та адміністративних законів шляхом використання організацій сектантського та єретичного характеру». Судове тлумачення не було підписано міністерством громадської безпеки, а отже, цей виконавчий орган не пов'язано з ним юридично. Інтерпретація виходить за межі повноважень міністерства громадської безпеки і є незаконною.

Останні 23 роки режим Цзяна та КПК мобілізували державний апарат та ресурси держави для переслідування Фалуньгун, використовуючи секретні документи, внутрішні повідомлення, примуси, політичний тиск та підкуп. Це призвело до незліченних неправомірних і несправедливих справ й величезної кількості трагічних подій, зокрема до насильницького вирізання органів у живих практикувальників Фалунь Дафа.

Як тільки ми зможемо викрити пропаганду КПК, побачимо, що Фалуньгун завжди був законним у Китаї. Переслідування не має правових підстав та є незаконним.