(Minghui.org) Я міцно спала, і раптом опівночі мене розбудив лютий стукіт у двері. Стукали так сильно, що здавалося, ніби тремтить увесь будинок. «Що це? Землетрус?» — подумала я.

У мого батька були проблеми зі сном, і тієї ночі він прийняв снодійне, але все ж таки прокинувся, почувши такий гучний стукіт. Він схопив сорочку й кинувся вниз. Мати поспішила за ним.

То був вечір 30 квітня 1999 року, напередодні свята «День праці».

Батько в паніці відчинив двері і побачив місцевого поліціянта Сяо Чи. Він був нашим знайомим, але все ж таки показав поліційне посвідчення, даючи цим зрозуміти, що з'явився офіційно у справі. Увійшовши у двері, він одразу сказав, що хотів би побачити мене.

Тоді я була молодою жінкою. Батьки визнали недоречним, що серед ночі мене шукає поліціянт-чоловік. Коли я вийшла зі спальні, Сяо Чи запитав: «Ти збираєшся піти завтра до парку Сяншань і підпалити себе?»

«Про що ви говорите?!» — я була вражена, почувши це. Я ніколи про це не чула і навіть не могла уявити собі нічого подібного.

Тоді я працювала в прокуратурі, моя сім'я була заможною і порядною, і всі захоплювалися нашою сім'єю. Як зі мною могла статися така дивна подія? Це було як грім серед ясного неба.

Фалуньгун та дивовижні зміни, які він приносить практикувальникам

Я почала практикувати Фалуньгун у 1996 році, а потім стала інструктором-волонтером у місцевому районі. Завдяки цілющій силі Фалуньгун і тому, що в результаті практики покращується характер, багато людей, почувши про це, приєдналися до нас. Ми створили ділянку для колективного виконання вправ, щоб просувати практику у нашому районі.

До 1999 року, лише за три роки, вже у кожному селищі цього заміського району Пекіна було створено ділянки для виконання вправ Фалуньгун. Цілющу силу Фалуньгун випробували на собі багато послідовників.

Наприклад, Лю більш як десять років страждала на сильний біль у спині. Лише через кілька днів після того, як вона почала практикувати Фалуньгун, біль у спині зник! Вона була неписьменною, бо не ходила до школи. Але, почавши практикувати, вона протягом року навчилася самостійно читати «Чжуань Фалунь», основну книгу вчення Фалуньгун!

Сунь була паралізованою й прикутою до ліжка протягом багатьох років. Прочитавши «Чжуань Фалунь», вона змогла підвестися з ліжка і повністю одужала невдовзі після того, як почала виконувати вправи Фалуньгун. Вона навіть повернулася на колишнє місце роботи!

Одну жінку похилого віку виписали з лікарні, щоб вона могла провести свої останні дні вдома. Її сім'я вже підготувалася до її похорону. Але вона почала практикувати Фалуньгун і повністю одужала. Вона знову могла допомагати вдома по господарству, і її рідні були вражені таким поворотом подій.

Практикувальники Фалуньгун прагнули поводитися відповідно до принципів Істина, Доброта, Терпіння і ставали людьми з підвищеною мораллю. Деякі з тих, хто раніше потайки брав собі речі на своїй роботі, більше не робили цього і навіть повернули те, що брали раніше.

У селищі є громадський туалет, який раніше був дуже брудним. Він став чистим з того часу, як його стали мити практикувальники Фалуньгун. Це саме практикувальники зголосилися чистити взимку засніжені дороги, особливо дорогу перед дитячим садком.

Коли в 1998 році сталася сильна повінь, різні організації закликали людей робити пожертвування, і найбільше пожертвували саме учні Фалуньгун. Коли напередодні Нового року люди дарили звільненим працівникам одяг, послідовники Фалуньгун віддавали новий одяг, куплений на Новий рік, а не ношений, який давала більшість інших людей.

Завдяки цим добрим справам, які робили практикувальники Фалуньгун, у всіх, у сусідів і колег, з’явилося дуже гарне враження про Фалуньгун.

Самі практикувальники Фалуньгун також відчували спокій і радість. Протягом кількох років усі були щасливі на майданчиках для занять. Фізичні та моральні зміни, що відбувалися з практикувальниками Фалуньгун, стимулювали й їхніх родичів і друзів теж приходити вивчати практику.

Замислювалася зловісна змова

Через величезну популярність Фалуньгун ставлення уряду до цієї практики почало поступово змінюватися в 1997 році. Наприкінці квітня 1999 року кілька практикувальників Фалуньгун у Тяньцзіні було заарештовано за те, що вони попросили редакцію місцевого журналу виправити наклепницьке повідомлення про Фалуньгун. Коли інші послідовники Фалуньгун вирушили туди, щоб досягти справедливості, влада Тяньцзіня сказала їм, що проблему може вирішити лише центральний уряд у Пекіні.

Дізнавшись про цей інцидент, 10 000 вдосконалювальників 25 квітня 1999 зібралися в Пекіні, щоб звернутися до уряду, але їх звинуватили у спробі взяти в облогу резиденцію центрального уряду. З того часу до нас почали доходити чутки про те, що комуністична партія Китаю (КПК) має намір розпочати придушення Фалуньгун. Але офіційні ЗМІ публічно спростували чутки про те, що уряд має плани протистояти практиці. Багато місцевих жителів також висловили підтримку Фалуньгун, заявивши, що він приносить велику користь суспільству. Ніхто не вірив, що КПК репресуватиме групу таких добрих людей, які тільки хотіли вдосконалювати своє серце та покращити здоров'я.

Отже, коли мене тієї ночі розбудили і поставили мені таке абсурдне запитання, я не могла зрозуміти, що відбувається. Водночас мої батьки подумали, що поліціянт просто розігрував нас. Він зрозумів, що щось було не так і почав виправдовуватися: «Не зрозумійте мене неправильно. Це секретар Ван наказав нам запитати це. Він зараз сидить у себе в кабінеті і чекає на відповідь. Він не ляже спати, доки не доповість про це своєму начальству».

Коли він пішов, наша сім'я більше не могла спати. Живучи за комуністичного правління, люди знали, що режим може сфабрикувати докази та очорнити людей за своїм бажанням; ніхто не був у безпеці. Підсвідомо я відчувала наближення невідомої небезпеки, і неможливо описати, який жах ми відчували тієї ночі.

Наступного дня мій батько пішов до відділу поліції, щоб вимагати відповіді у зв'язку з нічним інцидентом. Повернувшись додому, він розповів, що начальник просив вибачення перед ним і сказав, що вони не можуть зрозуміти, що відбувається. Вони отримали інформацію від вищих начальників, у якій йшлося про те, що практикувальники Фалуньгун 1 травня планували вирушити до парку Сяншань для групового «самоспалення». Навіть начальник служби громадської безпеки не спав цієї ночі, оскільки і його теж попросили відвідати кілька будинків, щоб поставити те саме запитання.

Через кілька днів я побачила в інтернеті повідомлення про те, що Цзян Цземінь (тодішній голова КПК) і Ло Гань (голова Політико-юридичної комісії ЦК КПК) сфабрикували брехню про те, що послідовники Фалуньгун збиралися підпалити себе в парку Сяншань.

Щоб змусити людей повірити їм, вони направили документи до всіх місцевих відділів поліції, а також направили збройну поліцію для охорони парку Сяншань. Дата так званого самоспалення змінювалася тричі, але жоден учень Фалуньгун не прийшов туди.

Місцевим поліціянтам було наказано посеред ночі стукати у двері будинків прихильників Фалуньгун для розслідування. Тоді ніхто не знав про справжні наміри, що стоять за цим, і ці чутки були приречені на провал. Навпаки, багато поліціянтів дізналися правду про те, що Фалуньгун вчить людей ставати кращими, дотримуючись принципів Істина, Доброта, Терпіння, і що ця практика забороняє вбивство та самогубство.

Через два роки, 23 січня 2001 року, коли п'ятеро людей нібито «підпалили» себе на площі Тяньаньмень і КПК поспішила заявити, що це практикувальники Фалуньгун, я згадала чутки про «самоспалення в Сяншані», які змусили поліціянта постукати в мої двері 1999 року. Я думаю, що Цзян Цземінь та Ло Гань, ймовірно, витратили більше як рік, намагаючись інсценувати цей інцидент з метою нападу на Фалуньгун. Оскільки вони не могли знайти справжніх послідовників Фалуньгун, які могли б це зробити, їм довелося заплатити людям, щоб вони зробили це, щоб зганьбити Фалуньгун.

Як же абсурдно чинили ті, хто зловживав державною владою та використав усю державну машину для нападу на групу беззбройних удосконалювальників, які просто хотіли покращити свій характер та дотримуватися універсальних принципів!

За 70 років історії КПК вона завжди використовувала брехню, щоб атакувати та знищувати будь-кого на шляху свого авторитарного правління. Від політичного переслідування під час Культурної революції до бійні на площі Тяньаньмень 4 червня 1989 року, а тепер і до переслідування Фалуньгун, КПК знову і знову використовувала одні й ті самі хитрощі для розпалювання «класової» боротьби та ненависті, щоб налаштовувати одну групу людей проти іншої. Їхня мета не тільки контролювати Китай, але й знищити все людство.