(Minghui.org) Пані Хе Гуйчжень, 79-річну жительку міста Куньмін провінції Юньнань, у серпні 2019 року затримали вдома й відправили до центру ув’язнення через те, що вона є послідовником Фалуньгун. У слідчому ізоляторі вона дістала пошкодження попереку, але належної медичної допомоги їй не надали. Пізніше після того, як її засудили до трьох років, тюремні охоронці поводилися щодо неї дуже жорстоко, що погіршило її проблеми з попереком.

У травні 2021 року, коли вона ще відбувала покарання, пані Хе одержала повідомлення про те, що вона має повернути велику суму пенсійних коштів, які вона отримувала в період з серпня 2019 року по серпень 2020 року, а також з березня 2011 року по березень 2014 року, за час, коли вона ще відбувала свій перший трирічний термін. Її родина встигла зняти приблизно чверть коштів під час її ув’язнення, потім влада утримувала кошти з її поточної пенсії після звільнення 11 березня 2022 року. Місцева поліція та чиновники також часто переслідували її вдома.

Фалуньгун, також відомий як Фалунь Дафа, є духовною дисципліною, яка переслідується комуністичним режимом Китаю з 1999 року.

Останній арешт і затримання

Четверо поліціянтів у цивільному увірвалися до дому пані Хе 11 серпня 2019 року. Один поліціянт розмахував перед нею аркушем паперу, який, як він стверджував, був ордером на обшук, а решта вдерлася в її будинок. Вони стверджували, що мають відео, на якому видно, як вона розмовляє з людьми про Фалуньгун, але вони не показали це відео, щоб можна було перевірити, чи це справді вона. Офіцери конфіскували її книги Фалуньгун і фотографії його засновника. Водночас вони не видали списку конфіскованих речей і не ознайомили її з тим, що вони вилучили.

Реконструкція тортур: металевий стілець

Знявши її відбитки пальців, поліціянти вивели її на вулицю і спробували сфотографувати. Вони також наказали їй надати інформацію про інших вдосконалювальників. Вона відмовилася виконувати ці ганебні вимоги.

Тоді поліція відвезла її до лікарні й змусила пройти обстеження перед тим, як відправити до центру ув’язнення міста Куньмін. Там, однак, відмовилися прийняти її, прочитавши звіт про її стан здоров’я. Поліціянти відвезли її в іншу лікарню для повторного обстеження, потім повернули в ізолятор. Вони годину сперечалися з охоронцями і врешті переконали прийняти її.

Через тиждень після затримання жінку офіційно заарештувала поліційна дільниця Ухуа і передала її справу до прокуратури району Ухуа. Прокурор прийшов до слідчого ізолятора, щоб опитати її, і запропонував їй м’якший термін покарання, якщо вона визнає свою провину. Вона відмовилася підкоритися і стверджувала, що практика Фалунь Дафа не є злочином у Китаї.

Важка травма спини, отримана в ізоляторі

Камера пані Хе була переповнена, і затримані спали щільно один до одного на великому ліжку на підлозі. Затримана випадково наступила їй на живіт, коли вночі вставала до туалету. Через кілька днів у неї виник гострий біль у попереку, і пані Хе попросила в охоронців медичне звільнення. Вони звинуватили її в брехні й запитали, чи може хтось засвідчити, що на неї наступили. Коли затримана, яка чергувала тієї ночі, підійшла, щоб дати ці свідчення, охоронець наказав їй мовчати.

Лікар зі слідчого ізолятора дав пані Хе кілька таблеток, і замість того, щоб полегшити її біль, пігулки спричинили в неї набряк. Вона знову звернулася з проханням про умовно-дострокове звільнення за станом здоров’я, але їй знову відмовили. Вона перестала приймати таблетки, і її набряк пройшов. Проте біль у спині став настільки сильним, що вона ледь могла рухатися. Її обличчя було надзвичайно блідим. Черговий вночі часто приходив перевіряти, чи вона ще дихає, боячись, що вона там помре.

Засудження на три роки, тортури у в’язниці

Окружний суд Ухуа провів слухання її справи 28 листопада 2019 року, не призначивши їй адвоката. Під час 40-хвилинного слухання суддя дозволив їй сказати лише кілька слів, а прокурор не представив жодних доказів, включно з відео, яке мало демонструвати, як вона пропагує Фалуньгун. Через місяць суддя засудив її до трьох років ув’язнення і оштрафував на 10 000 юанів.

29 квітня 2020 року влада перевела її до другої жіночої в’язниці провінції Юньнань. Спочатку тюремники зачинили її в камері на цілий день і призначили двох ув’язнених, щоб вони цілодобово спостерігали за нею і приносили їй їжу. Біль у попереку став настільки сильним, що вона не могла встати чи лягти без сторонньої допомоги.

Пізніше влада відвезла її до лікарні, але не дала змогу ознайомитися зі звітом. Вони сказали їй, що в неї сильний остеопороз, і змусили її приймати «ліки» тричі на день. Біль продовжувався, і вона ледве могла встати з ліжка, щоб піти в туалет. Кожен, хто намагався їй допомогти, був заляканий охороною.

Оскільки біль у спині і далі посилювався, охоронці змушували її приймати більше ліків. Врешті-решт лікар попередив, що доза була важкою для людини її віку і могла спричинити кровотечу в шлунку. Одного разу вночі в неї пішла сильна кров із носа, і вона припинила приймати ліки.

Одного ранку вона не могла встати від болю. Коли черговий охоронець помітив, що пані Хе не було під час збору ув’язнених, він наказав трьом ув’язненим витягнути її з ліжка, одягнути на неї тюремну форму, затягнути до майстерні й змусити виконувати неоплачувану роботу. Ця робота полягала у збиранні електронних частин, що потребувало протягувати два дроти через невелику намистину. З її хронічною катарактою і погіршеним зором вона ледве могла виконувати це завдання.

Ілюстрація тортур: примусова праця у в’язниці

Охорона не дозволила пані Хе придбати телефонну картку, тому вона не могла зв’язатися з родиною. Пізніше влада змінила банківські рахунки всіх ув’язнених, і її родина не могла надіслати їй гроші, оскільки вона не мала можливості повідомити їм про це. Коли почалася пандемія Covid-19, влада припинила всі відвідування родичів і не повідомила її сім’ї, що вони можуть подати заявку на онлайн-зустріч.

Не маючи змоги поговорити з нею або відвідати її, її родина занепокоїлася й найняла адвоката, щоб з’ясувати, що сталося. Згодом її сім’я змогла отримати дозвіл на онлайн-зустріч. Але місце зустрічі було далеко від майстерні, і вона не могла так далеко пройти через погане самопочуття. Їй довелося припинити онлайн-зустрічі з родиною, і їй дозволили дзвонити додому раз на місяць.

Охоронці призначили одного ув’язненого, щоб стежити за тим, що відбувається в її камері. Ця особа знущалася з неї, обливала холодною водою й забирала придбані речі. Охоронці не звертали на це уваги.

Її змусили повернути пенсію

Приблизно через два роки після її арешту районне бюро соціального забезпечення Сішань у травні 2021 року надіслало пані Хе листа з вимогою повернути 133 814 юанів пенсії, яку вона отримала раніше, зокрема 33 686,87 юанів, які вона мала одержати між своїм останнім арештом у серпні 2019 року і серпнем 2020 р., а також 91 508,27 юанів, які вона мала одержати в період з березня 2011 р. по березень 2014 р., коли відбувала попередній трирічний термін.

Влада змусила її родину підписати угоду, згідно з якою щомісяця з її пенсії має бути утримано 1500 юанів, доки не буде виплачено 33 686,87 юанів. Отже, її щомісячна пенсія становила лише 700 юанів. Угода також містила положення про те, що якщо пані Хе помре до того, як суму буде виплачено, її діти будуть змушені виплатити непогашений залишок одноразово.

Після того, як пані Хе було звільнено 11 березня 2022 року, офіцери відділу поліції Сяонаньмень і співробітники місцевої громади й далі переслідували її.

Попередні звіти про переслідування

Пані Хе, 1943 року народження, живе в районі Ухуа міста Куньмін. Раніше вона працювала на текстильній фабриці, а зараз є пенсіонеркою. Вона мала проблеми з жовчним міхуром, серцем, шлунком, носом. Також страждала від безсоння, мігрені, геморою та анемії. Вона спробувала багато видів цігун, щоб зцілити свої хвороби, і це закінчилося ще більшим болем. Зрештою вона опинилася в інвалідному візку. Її чоловік познайомив її з Фалуньгун у 1997 році. Через тиждень їй більше не потрібен був інвалідний візок, і незабаром вона одужала від усіх своїх хвороб.

Чоловік пані Хе помер через переслідування

У 2000 році пані Хе утримували упродовж місяця за виконання вправ Фалуньгун просто неба. Після цього завод, з якого вона пішла на пенсію, включив її до списку осіб, за якими потрібно спостерігати. За нею стежила група людей, включно з секретарем комуністичної партії при фабриці, директором відділу безпеки фабрики, офіцерами районного відділу поліції Панлун, агентами районного Офісу 610 та офіцерів поліційної дільниці Чанчунь. Вони неодноразово погрожували їй арештом і відправленням до центру «промивання мізків». Вона була змушена залишати домівку й кілька разів переховувалася, щоб уникнути переслідувань.

Її чоловік, пан Лю Цзуда, також практикувальник, був старшим інженером в Інституті досліджень і планування лісового господарства провінції Юньнань. 22 липня 1999 року, через два дні після початку переслідувань, він вийшов на демонстрацію поряд з мерією Куньмін. Поліція затримала його. Відтоді його начальник організовував щотижневі збори, щоб критикувати його та змусити написати заяву з метою заплямувати Фалуньгун. Він відмовився це зробити, і його піддали «промиванню мізків».

Коли пані Хе пішла з дому, щоб уникнути переслідувань, поліція постійно приходила, щоб переслідувати її чоловіка. Пан Лю жив у постійному страху і водночас хвилювався за безпеку своєї дружини. Його здоров’я погіршилося, і він помер 4 грудня 2003 року. Йому було 68 років.

Заарештована за роздачу інформаційних DVD

Пані Хе роздавала DVD-диски з інформацією про Фалуньгун вранці 31 березня 2011 року на ринку. Співробітники служби безпеки відвезли її до сусіднього відділення поліції. Агенти з Офісу 610 району Панлун обшукали та допитали її. Того дня вони обшукали також і її будинок. Поліція не мала ордеру на обшук і не склала список вилучених речей.

Правоохоронці допитували її майже до опівночі і відвезли до лікарні для обстеження. Співробітники Офісу 610 змусили її підписати повідомлення про затримання, а потім змусили роздягнутися. Її утримували у першому центрі ув’язнення району Панлун упродовж 18 місяців.

Агенти Офісу 610 змусили її підписати ордер на арешт 26 квітня 2011 року. Через п’ять місяців прокуратура міста Куньмін висунула їй звинувачення в «саботажі правоохоронних органів за допомогою сектантської практики» — стандартного приводу, який використовується для кримінальної відповідальності з метою заплямування Фалуньгун.

Засуджена до трьох років позбавлення волі

Не повідомивши її та її родину, влада доставила пані Хе до суду проміжної інстанції Куньміна 21 жовтня 2011 року для слухання. Суддя перервав виступ її захисту й оголосив перерву на 10 хвилин. 17 лютого 2012 року її засудили до трьох років. Коли вона сказала судді, що хоче оскаржити справу, суддя не повідомив Верховний суд провінції Юньнань про її апеляцію.

Згідно зі статтею 216 Кримінально-процесуального кодексу, підсудні, які відмовляються прийняти ухвалу суду першої інстанції, мають право звернутися до суду вищої інстанції з письмовою заявою або усно, причому право оскарження не може бути позбавлене під будь-яким приводом.

Закатована в жіночій в’язниці провінції Юньнань

12 вересня 2012 року влада перевела пані Хе до жіночої в’язниці провінції Юньнань. Охоронці змушували її довгі години сидіти нерухомо на крихітному стільчику, від чого в неї болів поперек і сідниці. Її намагалися примусити зректися та заплямувати Фалуньгун, водночас змушували виконувати важку працю. Щодня їй доводилося шити 19 маленьких гаманців. Через поганий зір вона не могла завершити роботу. Потім охоронці змушували її годинами стояти на одному місці. Вони змусили її подзвонити рідним і попросили надіслати їй пару окулярів. Отримавши окуляри, вона все одно не встигала вчасно завершити роботу. Однак охоронці і далі тиснули на неї, щоб вона щодня виконувала «квоту», аж до дня її звільнення.

Після того як вона повернулася додому, місцева поліція і представники громади часто переслідували пані Хе й примушували відмовитися від Фалуньгун.