1. Тяжке життя

Гуйхуа народилася в старому храмі у період трирічного лиха (так називають проміжок з 1959 по 1961 роки в материковому Китаї, під час якого понад 30 млн людей померли з голоду). З народження її переслідували нещастя. Батько помер до народження дитини. Мати народила Гуйхуа з серйозними фізичними вадами й померла за кілька років від хвороби. Гуйхуа та її брат, який був на чотири роки старшим, залежали один від одного, щоб вижити. Дівчинка була калікою, і тому майже не могла пересуватися. Її голова була вигнута і нахилена до плеча. Рот завжди був у виразках і з нього текла слина. Її одяг навколо грудної клітки постійно був мокрим від слини, шия — набрякла через те, що завжди була мокрою. Права рука Гуйхуа була викривлена та деформована, три пальці на її правій руці не розпрямлялися. Вона лише частково могла контролювати свою праву ногу і сильно кульгала. Гуйхуа часто падала, пройшовши кілька кроків, і в неї часто текла кров із носа і розпухала голова через падіння. Іноді, коли її стан погіршувався, вона могла лише повзати. Вона часто випорожнювалася в одяг через те, що втрачала контроль над своїм кишківником та сечовим міхуром. Бідолашна Гуйхуа стала мішенню для глузування сільських дітей, які переслідували, били й лаяли її. Навіть дорослі люди дражнили її. Брат і сестра жили у злиднях, їм не вистачало одягу, і вони завжди були голодні. Це було нелегко. Час минав, брат підріс і одружився, в сім'ї, здається, з'явився шанс на виживання. Проте лиха Гуйхуа тривали. Незабаром після одруження брата його дружина почала ставитися до Гуйхуа, як до тягаря та зайвої в будинку. Вона била і лаяла її, часто позбавляла її їжі. Зрештою брат і його дружина замкнули Гуйхуа в маленькій кімнаті, і не давали їй їсти по кілька днів, щоб заморити голодом. На щастя, добра сусідка знайшла її та допомогла їй втекти.

19-річна Гуйхуа поспішно вийшла за чоловіка з іншого села, який був на двадцять років старший за неї. Нарешті у неї з'явився власний будинок, і Гуйхуа стало трохи спокійніше. Однак гарне життя тривало недовго. Через шість днів після заміжжя її чоловік побив її. Гуйхуа винесла побої зі сльозами, і сподівалася, що завдяки її старанням чоловік поступово ставитиметься до неї краще. Але вона помилилась. Свекруха не злюбила її з самого початку, і часто лаяла її через всяку дрібницю. Гуйхуа лише стримувала сльози.

Коли вона була на восьмому місяці вагітності, чоловік жорстоко побив її через якусь дрібницю. Він зупинився лише тоді, коли в неї почалася сильна кровотеча. Для неї це було дуже небезпечно, так само як і для дитини, яку вона носила. Жорстокий чоловік не відправив її до шпиталю. Мати й дитина дивом залишилися живими після побиття. У день, коли Гуйхуа народила дитину, свекруха змусила її піти працювати в полі на півдня. Коли вона народжувала, її чоловік не був поруч. Свекруха навмисно залишила її та пішла. Кілька добрих жінок із села допомогли Гуйхуа під час пологів. Хтось знайшов чоловіка і попросив його повернутися додому. Після того як чоловік побачив, що народився хлопчик, його ставлення трохи покращилось. В один із зимових днів Гуйхуа годувала дитину грудьми. Відразу після того, як її чоловік повернувся додому з вулиці, свекруха обмовила Гуйхуа, сказавши, що вона має роман з іншим чоловіком. Не спробувавши знайти підтвердження цим словам, чоловік одразу жорстоко побив дружину. Після цього приниження Гуйхуа відчула повну безпорадність і розпач. Фізичний біль та психологічні тортури змушували її думати про те, що цей світ забув про неї, і що її існування помилкове. У цьому світі її ніщо не утримувало, окрім дитини. Вона поцілувала сина і, вирішивши отруїтися, випила половину пляшки сільськогосподарських хімікатів. Колись вона чула, що лікер може швидко посилити ефект ліків, тож випила і лікер, сподіваючись, що помре швидше. Однак доля склалася так, що вона одужала за кілька днів. Але Гуйхуа не хотілося жити. Вдруге, вирішивши вчинити самогубство, вона стрибнула в колодязь. Втретє вона стрибнула в річку. Щоразу добрі люди рятували її. Гуйхуа думала про те, що якщо їй так важко жити, то чому їй так важко померти! Під час четвертої спроби піти з життя, вона пішла в каштановий гай, розташований далеко від села, і прив'язала до дерева мотузку. Коли вона хотіла обв'язати мотузку навколо шиї, раптом нізвідки з'явився літній чоловік і забрав у неї мотузку. Однак усі ці добрі люди не могли зупинити жорстокість її чоловіка. Зрештою, після чергового сильного побиття Гуйхуа більше не могла цього витерпіти і втекла з дому. Вона прибігла на місцевий завод, знайшла керівника, розповіла йому про своє нещасне життя та щиро попросила дозволити їй працювати тут. Керівник, який виявився доброю людиною, одразу допоміг їй. Він вирішив дозволити їй виконувати підсобну роботу та знайшов для неї житло. Третього дня вона повернулася додому, щоб забрати деякі речі, але чоловік відмовив їй. Вона сказала: «Я хочу заробити якісь гроші, щоб віддати борг сім'ї. Якщо ти не дозволиш мені піти, як я зможу заробити гроші? Чоловік був змушений погодитись.

2. Життя змінилося, коли вона почала практикувати Фалунь Дафа

Взимку 1996 року співробітниця Гуйхуа познайомила її з Фалуньгун. Після того, як Гуйхуа дізналася про Фалуньгун, вона одразу почала практикувати. Навіть у найзухваліших своїх мріях Гуйхуа не могла уявити, що її доля може змінитися. Через сильне каліцтво правого боку її тіла, їй було дуже важко виконувати вправи Фалуньгун. Однак це зовсім не збентежило Гуйхуа. Виконуючи третю вправу, вона відчула, що її праву руку тримає тепла рука і веде її вгору. Вона відчула сильне тепло у правій руці, виник дуже комфортний стан.

Коли вона «тримала колесо над головою» (одне із положень другого комплексу вправ Фалуньгун), то відчула між руками сильний потік енергії. Її покалічена рука зовсім не втомилася після пів години виконання вправ. Слухаючи лекцію Вчителя, вона відчула, як у її тілі відбувається багато змін, неймовірне тепло наповнювало її тіло. Вона усвідомлювала незвичайне відчуття в роті, який до того ж дуже свербів. Жінка зрозуміла, що її тіло зазнає процесу очищення. Сталося неймовірне: викривлення її рота досить швидко зникло, і в неї більше не текла слина. Її голова, яка була нахилена убік, прийняла правильне положення.

Менш як за два місяці потому, як Гуйхуа почала практикувати та вдосконалювати свій характер, у її сусідки несподівано почалася пожежа. Забувши про те, що вона інвалід, Гуйхуа швидко взяла два відра води та побігла до будинку сусідки. Добігши, вона вилила воду у вогонь. Люди, які побачили її, були вражені. Одні казали: «Гуйхуа, як ти змогла принести два відра води?» Інші: «Із твоєю рукою вже все гаразд? Ти можеш бігати? Це неймовірно, що з тобою сталося?» Гуйхуа тільки в цей момент виявила, що її рука, яка раніше була викривлена каліцтвом, може випрямлятись, і вона контролює свою праву руку. Вона була така схвильована, що якийсь час не могла вимовити ані слова. Вона не могла повірити в диво, яке сталося з нею.

Пізніше, коли місцевий координатор організував практикувальників для вивчення Закону та обміну досвідом, він попросив Гуйхуа розповісти про величезні фізичні та психологічні зміни, що відбулися з нею завдяки практиці Дафа. Коли Гуйхуа говорила, вона розпрямила свою руку, щоб побачили інші практикувальники, але три пальці на її руці все ще не випрямлялися. Однак цього ж вечора вона повільно розпрямила свої пальці, вперше за 36 років. Присутні практикувальники були глибоко вражені великою і могутньою силою Дафа. У цей момент звуки від оплесків вибухнули як грім. Очі Гуйхуа сповнилися сльозами. Коли вона почала вдосконалюватися за Дафа, 36 років психологічних та фізичних мук зникли, як туман. Гуйхуа, нарешті, відчула себе здоровою та повноцінною людиною. Зараз вона плакала, але це були сльози щастя та величезної подяки Вчителю Лі, а не розпачу як це було раніше. Навіть найкращими словами не можна висловити ту подяку, яку Гуйхуа відчувала до Вчителя.

Молода жінка повністю змінилася. Вона була не тільки здоровою, її серце також було переповнено радістю. Вона зрозуміла, чому так багато лих їй доводилося переносити, і отримала відповіді на багато питань, які спантеличували її. Вона намагалася суворо дотримуватися принципів Істина, Доброта й Терпіння і завжди насамперед думати про інших.

Гуйхуа повернулася додому. Вдома вона не згадувала про попередні конфлікти, щиро дбала про свою літню свекруху, ставилася до чоловіка з терпінням, уважно і з ніжністю дбала про сина, прибирала в будинку та навколо нього, щоб була чистота та порядок. Ставлення її чоловіка та свекрухи до неї також сильно змінилося.

Зі здоровим і осяяним обличчям Гуйхуа повернулася до свого рідного селища, щоб відвідати свого брата та його дружину, яких вона не бачила багато років. В'їжджаючи до села, яке вона не бачила з часу заміжжя, вона почула, як хтось здалеку сказав: «Це Гуйхуа? Вона виглядає якось інакше!» Інша людина відповіла: «Це не може бути Гуйхуа. Та була каліка, і вже давно мала померти!» Переконавшись, що це була Гуйхуа, вони не могли повірити своїм очам.

На роботі Гуйхуа працювала ще старанніше. Вона приходила рано, йшла пізно і суворо ставилася до себе. Якось вона знайшла 50 юанів, коли їхала на велосипеді на роботу (у сільських районах Китаю середня заробітна плата становить 500 юанів). Хоча Гуйхуа мала багато фінансових труднощів, вона зрозуміла, що хтось втратив гроші, і, напевно, хвилюється. Думаючи про це, вона віддала гроші до офісу заводу. На заводі хтось вивісив великий плакат, у якому подякував та похвалив її. Гуйхуа відразу знайшла людину, яка це зробила, і пояснила, що вона вчинила так, тому що практикує Дафа, і дізналася, як бути по-справжньому хорошою людиною. Співробітники дуже шанували її.

1998 року завод збанкрутував, і Гуйхуа втратила роботу. На той час її свекруха вже страждала на недоумство. Гуйхуа мала піклуватися не тільки про неї, але також і про свого сусіда, літнього чоловіка, який жив сам. Коли купувала продукти і готувала їжу, вона мала розраховувати на членів своєї сім'ї та літнього сусіда. Після смерті сусіда, подружжя, якому було понад 80 років, в'їхало до його будинку. Не було нікого, хто міг би подбати про цих людей похилого віку. Добросерда Гуйхуа рішуче і благородно взяла на себе турботу про цю пару. Вона приносила їм воду та їжу, прала їхній одяг. Вона робила це кілька років, ставлячись до подружжя навіть краще, ніж їхня власна дочка. Потім подружжя теж померло. Через погану фінансову ситуацію родина Гуйхуа була змушена позичити багато грошей для догляду за своєю свекрухою та хворим чоловіком, щоб оплачувати ліки та візити до лікарів. Щоб віддати борги, Гуйхуа погодилася працювати на 9 му сільськогосподарської площі (1 му = 667 квадратних метри або 6 соток). Зокрема, вона мала обробляти 4,5 му каштанового гаю, 4,5 му сільськогосподарських угідь, крім того, ще 2 му овочевих грядок і зруйнованого двору. Вона працювала за двох. Сила Дафа повною мірою виявлялася через Гуйхуа. Вона виконувала те, що не могли зробити й дві людини. Увечері повертаючись додому, вона вивчала Закон і виконувала вправи, як завжди. Наступного дня знову була енергійною і починала черговий, наповнений працею день.

3. Гуйхуа пояснює правду

1999 року режим Цзян Цземіня ініціював переслідування Фалунь Дафа. Дім Гуйхуа став мішенню для рейдів поліції. Але погрози та обшуки в будинку не могли похитнути тверду віру Гуйхуа. Один поліціянт запитав: «Ви кажете, що „Фалунь Дафа — це добре“, і що в цьому хорошого?» Гуйхуа відповіла: «Практика Фалунь Дафа дозволила мені перетворитися з каліки на здорову людину. Ви бачите, що моя голова більше не нахилена, мої руки можуть рухатися, я більше не шкутильгаю і в мене не тече слина. Скажіть, що може бути поганого у Фалунь Дафа? Поліціянт не знав, що відповісти на це. Вони турбували її багато разів. Щоразу Гуйхуа розповідала їм про величезні зміни, що відбулися з нею після того, як вона почала практикувати Дафа. Гуйхуа наполегливо слідувала своїй вірі у Фалунь Дафа, тому влада перестала створювати їй неприємності.

Сьогодні Гуйхуа, використовуючи свій власний досвід, і далі роз’яснює людям факти про Фалуньгун та викриває переслідування. Вона знає, що величезні фізичні та психологічні зміни, що відбулися з нею, підтверджують силу Дафа. Вона сподівається, що більше людей почують її історію, і зможуть оцінити силу Фалунь Дафа.