Виправлення Законом і самовдосконалення

У статті дуже чітко пояснюється, як ставитися до Виправлення Законом і до самовдосконалення. Удосконалення учнів Дафа в процесі Виправлення Законом відрізняється від особистого вдосконалення в минулому. Зазнаючи безпідставних нападок, репресій проти Дафа та несправедливості, ми не можемо, як раніше, погоджуватися на все це, оскільки учні Дафа зараз перебувають у процесі Виправлення Законом. Якщо проблема з’явилася не через наші особисті пристрасті або помилки, тоді це, безумовно, сили зла заважають тобі й роблять погані справи.

Однак ми все ще перебуваємо в процесі вдосконалення і в нас досі залишаються деякі людські пристрасті. Коли проблема з'являється, ми повинні передусім перевірити, помилилися ми самі чи ні. Якщо ми виявили, що якась конкретна проблема пов’язана із втручанням зовні або перешкодами, то під час її вирішення ми самі маємо бути максимально спокійними і якомога добрішими до людей у поверхневому просторі. Адже коли зло використовує людей, то зазвичай самі люди цього не усвідомлюють (хоча люди, якими маніпулюють, найчастіше або мають зіпсоване мислення, або в них саме в цей момент виникли погані думки). Якщо виникають перешкоди зла з інших просторів, обов’язково треба повністю знищити це зло праведними думками.

Лі Хунчжи
8 липня 2001 року


Стаття учня «Що таке справжня доброта»:

(Minghui.org) Нещодавно ми додали до наших листівок, буклетів, газет і журналів згадку про небесний принцип «За добро прийде винагорода, а за зло настане кара». Через це в деяких звичайних людей, яким ми роз’яснювали правду, з’явилися сумніви, дехто з них почав сперечатися з нами й навіть запропонував вилучити це з інформаційних матеріалів. Як частинки Дафа, виправлені Законом, як ми маємо ставитися до цього?

Небесний принцип «За добро прийде винагорода, а за зло настане кара» існував завжди. Лише люди, мислення яких уже деформоване, не вірять у нього. Коли цей принцип зачіпає тих, хто в нього не вірить, мабуть, він приголомшує ту їхню частину, яка деформувалася й зіпсувалася. Незалежно від того, чи може така людина сприйняти цей принцип у той момент, коли вона читає про нього, він усе одно справить на неї глибоке враження, що може принести позитивний результат для її майбутнього існування. Із цього конкретного випадку я зрозумів, що ми повинні виправити деякі свої спотворені поняття.

У процесі роз'яснення правди й усунення зла ми маємо дотримуватися Дафа й оцінювати все за Дафа. Великий Закон завжди має бути нашим найвищим стандартом, ми не можемо керуватися звичайними людськими почуттями. На роботі, в інших місцях у суспільстві й навіть удома часом ми намагаємося пристосовуватися до звичайних людей, щоб бути так званою «хорошою людиною». Однак Учитель сказав:

«Ми вважаємо, що, хоч до якої значної міри зміниться рівень моралі людства, властивість Усесвіту — Чжень-Шань-Жень — вічно залишатиметься незмінною. Коли хтось каже, що ти добрий, ти не обов’язково дійсно добрий; коли хтось каже, що ти поганий, ти не обов’язково дійсно поганий, бо критерії оцінки доброго та поганого було спотворено. Добрим є лише той, хто відповідає властивості Всесвіту. Це єдиний критерій, за яким оцінюють, добра людина чи погана. Це визнається у Всесвіті. Суспільство переживає великі зміни, рівень моралі сильно обвалюється, мораль з кожним днем падає дедалі нижче і люди женуться лише за грішми — незважаючи на все це, Усесвіт не змінюється слідом за змінами в людському суспільстві. Ставши вдосконалювальником, ти вже не можеш діяти відповідно до принципів звичайних людей. Якщо звичайні люди сказали, що якась справа є доброю, і ти почав діяти відповідно до цього, то це нікуди не годиться. Те, що звичайні люди називають добрим, зовсім не обов’язково є добрим; те, що вони називають поганим, теж не обов’язково є поганим. В епоху спотворених моральних норм, коли хтось погано вчиняє і ти скажеш йому про це, він навіть не повірить! Удосконалювальник має оцінювати все на основі властивості Всесвіту — лише тоді він може розрізнити, що є справді добрим, а що поганим». («Підвищення Сіньсін», Лекція 4, Чжуань Фалунь)

То що ж є справжньою добротою (Шань)?

У книзі «Чжуань Фалунь» йдеться про те, як одну жінку похилого віку, практикувальницю Фалуньгун, збив автомобіль, коли вона переходила вулицю. «Наша учениця повільно підвелася із землі й сказала: „Нічого, ви їдьте“. Вона струсила бруд, узяла свого чоловіка під руку й пішла далі. А перехожі були здивовані: „Чому ця літня жінка не здерла з водія грошей? Вона повинна була зажадати грошей“» (Лекція 4, Чжуань Фалунь).

З поверхневого погляду перехожі ніби хотіли допомогти літній жінці, не погоджуючись із несправедливістю, допущеної щодо неї. Насправді це хибна «доброта». Люди часто думають, що багато їхніх уявлень, спотворених у прихованій формі, є правильними. Хіба можуть учні Дафа діяти на основі спотворених понять?! Ми маємо використовувати справжнє Велике Милосердя, щоб активно усувати й виправляти їх.

Один інцидент справив на мене глибоке враження. Одного разу, коли я був за кермом автомобіля, на червоному сигналі світлофора я з необережності вдарив авто, що стояло попереду. Інший водій був дуже засмучений і зажадав мій номер телефону, після того, як перевірив задню частину своєї автівки. Там було кілька дуже глибоких вм'ятин. Але бампер його автомобіля був високо від землі, так що вм'ятини не могли бути утворені моєю машиною. У минулому я б беззаперечно погодився компенсувати всі його втрати, навіть знаючи, що це була не моя помилка. Я думав би, що оплатив карму. Але зараз я глибше проаналізував це й подумав: чи дійсно це буде добре для нього, якщо я так зроблю? Я побачив свій егоїзм, який вираховує, що буде кращим для мене. І тоді в мене виникла сильна праведна думка: «Якщо це моя карма, я хотів би заплатити все, що колись заборгував, але я не можу дозволити йому вимагати в мене гроші, бо це буде погано для нього». На мій подив, він підійшов до мене й сказав: «Ті вм'ятини з'явилися не від вашого авто. Тож усе гаразд, ви тут ні до чого». Він представився, потиснув мені руку та попрощався. Можливо, його хороша сторона відчула, що я дійсно бажав йому добра.

Я зрозумів на глибокому рівні, що в кожному нашому слові, кожному нашому вчинку ми маємо нести відповідальність перед живими істотами, перед суспільством і перед усіма праведними речами. Ми не можемо допускати, щоб через наші помилки в людей виникала карма, адже людське суспільство в майбутньому не повинно мати таких спотворених уявлень і думок. Справжня доброта — це відсутність егоїзму, це щира турбота про інших; вона враховує не тільки процес життя в цьому світі, а й те, що душа людей і всіх розумних істот безсмертна, і Всесвіт існує вічно. Під впливом потужної сили цієї доброти (Шань), будь-які перешкоди й усе недобре розтане, усе спотворене виправиться, а все, що є незрозумілим, поступово проясниться. Отже, коли ми роз'яснюємо правду, то водночас маємо пробуджувати в людей добрі думки, демонструючи могутні принципи Закону!