​Лекція Закону на конференції Фа в Сіднеї

Лі Хунчжи
1996 рік

Думаю, мені не треба представлятися. Усі ви мене знаєте. Я і є Лі Хунчжи. Весь час хотів побачитися з вами, але з різних причин не випадало такої можливості. Цього разу я спеціально приїхав, щоб зустрітися з вами. Адже раніше в Австралії, як мені відомо, Дафа навчалося менше людей, ніж зараз, до того ж багато хто з них не звертав уваги на вивчення Фа (Закону), і їхні пізнання були поверховими. Мені здається, тепер ви вже зрозуміли, чого я навчаю, і настав час мені приїхати. Багато запитань, які б ви хотіли поставити, уже роз’яснено в моїй книзі. Я маю таку звичку: я люблю, коли мене запитують про щось незрозуміле в удосконаленні. Коли ж деякі ще недостатньо зрозуміли цей Фа й питають мене, що це за Фа, то мені… — як би це сказати, — дуже важко домогтися, щоб ти відразу зрозумів, про що я кажу, навіть якщо це стосується лише загальних речей. Тобі варто спочатку почитати цю книгу, пізнати Закон деякою мірою. І якщо після цього ти поставиш мені запитання, які будуть важливими для твого підвищення, то, на мою думку, це справді матиме для тебе користь — неважливо, чи питатимеш ти про щось незрозуміле під час читання Закону, або зіткнувся з якоюсь проблемою в удосконаленні. Мені здається, що сьогодні дозріла сприятлива можливість, і тому я приїхав до вас.

Я знаю, що деякі з присутніх ще не читали Дафа; інші лише виконують вправи й не звертають належної уваги на вивчення Фа; а треті навчаються трохи краще. А чому я вимагаю, щоб усі ви обов'язково вчилися Фа? Причина в тому, що тут є певний взаємозв'язок. Усім відомо, що відтоді, як цігун почав поширюватися по всьому Китаю, минуло вже 20 років. Школи цігун досягли розквіту в середній та пізній період «культурної революції». Однак ніхто й ніколи не пояснював, що, власне, являє собою цігун; чому в тих, хто практикує цігун, можуть з'явитися надздібності; чому виникають явища, які не може пояснити сучасна наука. Ніхто не пояснював подібні питання, і тим більше ніхто не говорив, для чого все-таки виник цігун. Адже ніколи в історії не було цього цігун, то чому ж він з'явився в нинішню епоху, до того ж поширюється в суспільстві як метод удосконалення? Чому цігун став популярним? Про це мало хто знає. Звичайно, у ранній період поширення цігун у Китаї з'явилося багато чудових майстрів. Але вони думали лише про те, як за допомогою цігун покращити здоров'я народу. Ось такими простими були їхні мотиви та міркування.

Хоча цігун поширюється вже досить довго, десятки років, ніхто досі не знає, у чому полягає його справжня суть. Тому я у своїй книзі «Чжуань Фалунь» описав деякі явища, які існують у цігунських колах, розповів, чому цігун поширюється в суспільстві звичайних людей, яка кінцева мета в цігун. Тому ця книга є працею, яка допомагає людям у систематичний спосіб практикувати самовдосконалення. Хоч скільки разів ти її вже читав, вона завжди буде сяяти новинкою; хоч який раз ти її читатимеш, ти щоразу виявлятимеш новий зміст у тій самій фразі; щоразу тобі здаватиметься, що багато чого ти ще не розумієш у цій книзі, — у цьому вже переконалося багато учнів, знову й знову читаючи книгу. Чому так виходить? Тому що я систематичним чином розкрив у цій книзі багато питань, які раніше вважалися Небесними таємницями: наприклад, які фактори дозволяють людині вдосконалюватися, як людині вдосконалюватися, яка властивість цього Всесвіту і т.д. Книга допоможе практикувальникам досягти Досконалості. Ніхто в історії не робив нічого подібного. Прочитавши цю книгу, багато хто подумав, що вона містить чимало Небесних таємниць, секретів із секретів, про які людям ніколи не дозволяли, не давали дізнатися. А я в цій книзі розкрив такі питання. Звичайно, роблячи цю справу, я маю свою мету. Якщо хтось довільно видає Небесні таємниці, безвідповідально викладає звичайним людям принципи вищих ступенів як звичайну теорію, це означає, що він довільно розголошує Небесні таємниці, робить погану справу й неодмінно отримає за це відплату.

Те, що я роблю, є цілеспрямованим. Якщо говорити з поверхового погляду, то я побачив, що чимало людей завдяки багаторічній практиці цігун зрозуміли: цігун має дуже глибокий зміст і може довести практикувальника до вкрай високого ступеня, навіть до Повної Досконалості. Але біда в тому, що людям не вдалося знайти гідний метод удосконалення. Звичайний цігун належить до рівня оздоровлення й не може слугувати керівництвом для вдосконалення. Тому багато людей пішли до храмів і монастирів, де стали послушниками й вступили в учні до ченців. Тут я, між іншим, хотів би згадати про Будду Шак’ямуні. Свого часу він говорив, що його Закон буде не здатний рятувати людей у Кінцевий період. Будда Шак’ямуні так і казав; він розумів, що це буде обумовлено низкою причин. Багатьом може здатися, що вони нічого не досягли, не здійснили якісного стрибка, не досягли справжнього підвищення. Тому я бачу, що всі мають прагнення підвищуватися в рівнях. Але проблема в тому, що вони поки не знайшли гарного методу. Я бачу в цьому їхні великі страждання. Тому я вирішив почати наставляти на вищий рівень тих людей, які бажають осягнути Закон. Це одна з головних причин.

Але коли передається праведний Закон, люди мають відновити свої моральні цінності, повернутися до добра. Отже, наші вимоги до практикувальників повинні бути вищими за моральні цінності звичайних людей, тому Закон принесе користь людському суспільству. Звісно, навряд чи багато людей після читання цієї книги одразу по-справжньому присвятять себе вдосконаленню, але принаймні вони зрозуміють, як бути чесними людьми. Відтоді вони, можливо, стануть добрими людьми й принесуть користь суспільству, хоча й не віддадуться вдосконаленню. Ось який результат принесе поширення справжнього вчення. Насправді всі ортодоксальні релігії, які поширювалися протягом багатьох століть, такі як християнство, буддизм, даосизм, юдаїзм, домагаються того, щоб душа людини потяглася до добра, щоб ті, хто дійсно бажає присвятити себе вдосконаленню, отримали Закон та досягли Повної Досконалості; і щоб ті, кому поки що не вдається успішно завершити вдосконалення, стали в суспільстві добрими людьми, посіявши для себе можливість почати вдосконалюватися в майбутньому, може бути так.

Хоча наша школа не релігія, але те, що я передаю, уже належить до вищих рівнів цігун, тому не можна вважати її звичайним цігун. Насправді будь-який цігун не належить до речей звичайних людей. А що таке цігун? Цігун — це самовдосконалення. Однак він представляє найнижчі рівні самовдосконалення. Це стосується й гімнастичних вправ Тайцзіцюань. Усім відомо, що Тайцзіцюань — хороша річ. Тайцзіцюань передав даоський майстер Чжан Саньфен ще в період династії Мін. Цей метод поширився в Китаї в 1950-ті роки. Однак до нас дійшли лише прийоми та вправи, а не Сіньфа (Закон для вдосконалення душі). Інакше кажучи, Чжан Саньфен не залишив людям керівництва для вдосконалення й вчення про те, як досягти підвищення рівня. Тому Тайцзіцюань може відігравати лише роль оздоровлення й не може вести практикувальників на високі рівні. Хоча це дуже хороша річ, але вона не має Закону для вдосконалення душі. Закон для вдосконалення душі існував початково, але його не передали нащадкам. А сьогодні ми в систематичний спосіб розкрили всі ці речі в нашому Законі.

Серед присутніх багато нових учнів. Мої слова можуть здатися деяким із вас незбагненними. Усім відомо, що будь-яка релігія навчає людей прагнути до добра й допомагає їм піднятися в Небесне Царство. Що стосується буддизму, Сукхаваті (Світ Найвищого Щастя) також є Небесним Царством. Усі Пробуджені, усі мудреці в історії наставляли, як треба поводитися, щоб бути чесною людиною, як досягти більш високих духовних рівнів — лише в такому разі людина може піднятися до Небесного Царства. Але ніхто з них не пояснював, чому це можливо. Усі Великі Пробуджені, такі як Ісус, Будда Шак’ямуні, Лаоцзи та інші, з'явилися дві тисячі років тому або раніше. У минулому люди були не такими, як зараз. У духовному плані вони були більш наївними, простодушними та добрими. Вони не мали таких складних думок. Через те, що стан мислення тих людей був інакшим, Закони, викладені в той час цими Пробудженими, могли відігравати свою роль. І те, що вони проповідували тоді, дійсно могло довести людину до Повної Досконалості. Поступово думки людей ставали дедалі складнішими. Спосіб мислення сьогоднішніх людей уже змінився. Як наслідок, люди вже не можуть зрозуміти те, що свого часу проповідували ці Великі Пробуджені. Тому люди зараз уже не в змозі осягнути справжній сенс канонів. Хоча сьогодні я поширюю Закон у формі цігун, але всі знають, що я передаю Закон Будди. Дехто дивується: чому моя лекція Фа відрізняється від того, що говорив Будда Шак’ямуні? Якби я зараз говорив словами Будди Шак’ямуні, то мене не зрозумів би ніхто із сьогоднішніх людей. Будда Шак’ямуні говорив мовою, яку розуміли тодішні люди. А сьогодні, передаючи Закон Будди, потрібно використовувати сучасну мову, щоб слухачі могли все зрозуміти. Деякі, мабуть, знову засумніваються: «Але те, що Ви розповідаєте, не стосується змісту буддійських сутр». Тоді можна спитати: чи проповідував Будда Шак’ямуні той Закон, який колись передавали шість початкових Будд? А чи буде Майтрея, який спуститься у світ людей, повторювати те, що говорив Будда Шак’ямуні? Усі Пробуджені, які хочуть рятувати людей, навчають того Закону, який вони самі підтвердили й усвідомили.

У моїй книзі висвітлено багато питань, які стосуються самовдосконалення. Людина починає своє самовдосконалення з рівня звичайних людей, і доки людина не досягне Досконалості, Закон весь час буде слугувати керівництвом у її вдосконаленні. Я справді зробив те, чого ніколи не робили мої попередники, — я передав ще більш грандіозний Закон, великий, основний Закон нашого Всесвіту. Такого змісту ти не знайдеш у жодних інших книгах — ні в стародавніх, ні в сучасних, ні китайською мовою, ні будь-якою іноземною мовою. Принципи, про які я розповідаю, — це властивість Усесвіту, основа Закону Будди; його суть я і передав своїми словами в лекціях Фа. Після читання моєї книги в багатьох виникла така думка: «Який ерудит наш Учитель Лі! Його знання, схоже, охоплюють багато сфер — астрономію, географію, історію, хімію, фізику, астрофізику, фізику високих енергій, філософію». Людям здається, що Вчитель має всебічні знання. А я сам уважаю, що в цьому плані набагато поступаюся звичайним людям. Але нічого подібного до моїх міркувань ти не знайдеш у жодній книзі світу, і не навчишся цього в жодній галузі науки. Ти однаково залишишся звичайною людиною, якщо навіть опануєш усі знання в усьому світі. Адже ти все ще перебуватимеш на рівні звичайної людини. Просто ти здобув більше людських знань та й годі, вони не зроблять із тебе надзвичайну людину. А мої лекції не належать до сфери звичайних людей, вони перевищують її. Тому принципи, про які я розповідаю, беруть початок не від знань простих людей. Закон містить у собі всі знання: від Усесвіту до людського світу.

За допомогою простої та зрозумілої для людей мови, застосовуючи цігун як найнижчу форму самовдосконалення, я передав усі принципи Закону Всесвіту, від найнижчих до найвищих. Коли ти прочитаєш книгу вперше, то помітиш, що вона вчить тебе бути гарною людиною. Коли прочитаєш її ще раз, то побачиш, що в ній викладено принципи не звичайних людей і що її зміст виходить за межі людських знань. А якщо тобі вдасться прочитати її втретє, ти помітиш, що перед тобою Небесна книга. Якщо ти й далі її читатимеш, то вже більше не зможеш із нею розлучитися. У Китаї деякі вже прочитали її більш ніж сто разів і досі її читають, причому ніяк не можуть від неї відірватися. Зміст книги дуже багатий. Чим більше ти її читаєш, тим багатшим стає її зміст. Чому? Хоча я і видав багато Небесних таємниць, але ті, хто не практикує, цього не помітять. Тільки ті, хто віддається вдосконаленню, можуть у процесі безперервного читання осягнути зміст цієї книги, адже людина під час удосконалення крок за кроком піднімається вгору. Чому спочатку, коли ти вперше прочитав цю книгу, тобі здавалося, що вона вчить, як бути хорошою людиною, а під час другого читання твої враження вже змінилися, і зміст книги став вищим? Тому що коли людина хоче присвятити себе самовдосконаленню, свій перший крок на цьому шляху вона робить із рівня звичайних людей. Поступово підвищуючи свій Сіньсін, людина досягає більш високих стандартів. Коли ти досягнеш стандартів першого рівня, твоїм удосконаленням керуватиме Закон першого рівня. Коли досягнеш другого рівня, Закон другого рівня буде вказувати тобі шлях у вдосконаленні. У міру твого безперервного підвищення Закон буде постійно спрямовувати твоє вдосконалення на кожному рівні. Інакше кажучи, хоч якого рівня ти досягнеш, ти зможеш керуватися Законом цього рівня. Ось так, рухаючись угору, ти зрештою зможеш досягти Повної Досконалості. Усі ці рівні й містить у собі ця моя книга. Тому все це ти зможеш побачити, якщо справді присвятиш себе самовдосконаленню й керуватимешся на практиці тим, що в ній написано. Зміст книги дуже глибокий. Якщо навіть ти прочитаєш її десять тисяч разів, вона й далі слугуватиме керівництвом у твоєму вдосконаленні аж до того моменту, коли ти досягнеш Повної Досконалості.

Щодо питання про Досконалість, усі ви знаєте, що Ісус казав: «Якщо ти віриш у мене, то зможеш піднятися в Небесне Царство». Буддизм говорить: «Якщо ти будеш удосконалюватися в Будду, то тебе пропустять у Сукхаваті». Усі вони, звичайно, говорили спрощено, не підкреслюючи, що людина може піднятися туди лише шляхом практичного вдосконалення. Щоправда, релігія по суті — теж самовдосконалення. Просто Будда Шак’ямуні та Ісус бачили один принцип. Як відомо, у колах практикувальників можна почути такий вислів: «За вдосконалення відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель». Звичайні люди цього не знають. Вони вважають, що за допомогою якихось вправ можуть розвинути свій Гун до певної висоти. Таке твердження здається нам дуже кумедним. Це зовсім неможливо. Звісно, якщо ти хочеш присвятити себе вдосконаленню, то вчитель має взяти за тебе відповідальність, вкласти у твоє тіло багато механізмів та інших речей, наче посіяти в тобі насіння. Тільки за таких умов твоє вдосконалення може завершитись успіхом. Крім того, у ході вдосконалення також потрібно, щоб учитель піклувався про тебе, стежив за тобою, усував твою карму й допомагав тобі розвивати Гун. Лише тоді ти зможеш підвищитись у вдосконаленні. У релігії не кажуть про самовдосконалення. А чому? Ісус розумів, що людина зможе успішно завершити вдосконалення, якщо буде в нього вірити. Тепер люди не можуть практикувати відповідно до релігій, адже вони не здатні осягнути істинного сенсу слів Пробуджених. Багато хто думає: «Я вірю в Ісуса, а отже, після смерті потраплю в Небесне Царство». Подумаймо: що потрібно робити, щоб піднятися до Небесного Царства? У тобі живуть прагнення, притаманні звичайним людям, ти маєш сім почуттів і шість бажань, маєш різні пристрасті — прагнеш змагатися й боротися з іншими, прагнеш показувати себе — яких тільки прагнень ти не маєш! Якщо тобі дадуть можливість стати Буддою, то ти, можливо, посваришся, поб’єшся з іншими Буддами, бо ти ще не усунув своїх пристрастей, властивих звичайній людині. Коли побачиш якусь гарну Бодхісатву, у тебе, можливо, виникнуть брудні думки. Чи припустимо це? Звісно що ні. Отже, тобі потрібно усунути всі ці вперті, брудні, погані пристрасті в середовищі звичайних людей, і лише після цього ти зможеш піднятися на той ступінь. І самовдосконалення, і віра допоможуть тобі піднятися туди, тільки більше не роби помилок після сповіді. Ось так ти й ставатимеш дедалі кращою людиною, і лише коли досягнеш стандартів для Небожителів, тоді й зможеш піднятися в Небесне Царство. Ось у чому полягає суть самовдосконалення.

Деякі стверджують, що вони вірять в Ісуса й тому зможуть піднятися до Небесного Царства. А я б сказав, що не зможуть. Чому не зможуть? Тому що сьогоднішні люди не розуміють справжнього змісту слів, які говорив Ісус. Ісус належить до ступеня Татхагати. Він також є Просвітленим рівня Будди. Звичайні люди не розуміють значення його слів. Ти можеш поступово осягнути його слова, лише якщо безперервно практикуватимеш за його вченням. Наприклад, Ісус казав: «Вір у мене, і ти піднімешся до Небесного Царства». Це означає, що ти маєш чинити відповідно до його вчення й намагатися бути доброю людиною, лише тоді можна буде вважати, що ти справді віриш в Ісуса, а отже, зможеш піднятися до Небесного Царства. Інакше, для чого він розповідав так багато всього? Під час сповіді тобі здається, що ти поводишся добре й маєш хороший душевний стан. Однак тільки-но ти вийдеш із церкви, одразу починаєш чинити як заманеться. Ти починаєш поводитися навіть гірше, ніж звичайна людина. Як тоді ти зможеш піднятися в Небесне Царство? Ти зовсім не підвищився в духовному плані. Ісус казав: «Вір у мене, і ти піднімешся до Небесного Царства». Якщо ти справді в нього віриш, то маєш чинити так, як він учить. Хіба не так? Це стосується й інших релігій.

Люди наступних поколінь зібрали разом усі висловлювання Будди Шак’ямуні й на цій основі написали канони. Після цього люди почали оцінювати рівень удосконалення відповідно до того, скільки людина прочитала канонів або скільки знань про буддизм вона засвоїла. Фактично за життя Будди Шак’ямуні взагалі не було жодних канонів. Канони було підготовлено й написано 500 років потому. Вони вже не мають жодного стосунку до того, що свого часу говорив Будда Шак’ямуні. Але тоді людям дозволяли знати лише стільки. Неприпустимо було, щоб вони знали занадто багато. Тому вищезазначене можна вважати неминучим. Будда Шак’ямуні наприкінці свого життя сказав: «За все своє життя я не навчав ніякого Закону». Будда Шак’ямуні справді не навчав Закону цього Всесвіту, не пояснював, як проявляється властивість «Чжень, Шань, Жень» (Істина, Доброта, Терпіння) в суспільстві звичайних людей або на рівні Татхагати, на якому він сам перебував. Він справді про це не говорив! А що тоді проповідував Будда-Татхагата? Він розповідав про те, що він підтвердив та усвідомив під час удосконалення у своїх минулих життях; він ділився історіями про своє минуле вдосконалення, а також пояснював деякі аспекти Закону, які він сам усвідомив. Канони складаються з уривчастих матеріалів, зібраних з різних джерел, тому їм бракує систематичності викладення. Чому тоді люди наступних поколінь сприйняли слова Будди Шак’ямуні як Закон Будди? З одного боку, це тому що люди мають саме таке розуміння. З іншого боку, тому що Шак’ямуні є Буддою, тож його слова несуть у собі природу Будди. А для людей слова, які несуть природу Будди, і є певною мірою принципами Будди або Законом Будди. Але він дійсно не розповідав у систематичній формі про основи вдосконалення, про властивість Усесвіту, про те, як людина може досягти підвищення тощо. Він справді не пояснював таких питань! Тому я й сказав, що зробив те, чого ніколи не робили люди попередніх поколінь, я відчинив великі двері, зробив ще більшу справу. Інакше кажучи, я познайомив людей зі всіма принципами самовдосконалення, з усіма чинниками, які можуть дозволити досягти Повної Досконалості, причому я виклав усе це в систематичній, упорядкованій формі. Ось чому Пробуджені дуже високого рівня з цього приводу кажуть, що я залишив людям сходи, якими можна піднятися на Небо, — «Чжуань Фалунь».

Я не маю думок якимось чином порівнювати себе з Буддою Шак’ямуні. Я про таке не думаю. Я вільний від емоцій звичайних людей, від прагнення до слави та вигід у цьому світі. Якщо я передаю цю річ, то й маю нести відповідальність перед тобою, маю пояснити тобі цю істину. Я нічого в тебе не прошу, ані копійки з тебе не візьму. Я лише вчу тебе прагнути до добра. Хтось мене запитує: «Учителю, Ви стільки всього нас навчили, так багато нам дали. То що ж Ви бажаєте від нас отримати?» Я йому сказав: «Я нічого у вас не прошу. Моя мета одна — врятувати тебе. Хочу лиш, щоб ти прагнув до добра, щоб ти піднявся вгору». Ми вважаємо, що людина живе не для того, щоб бути людиною. Нині люди перебувають в омані фальшивої реальності. Вони вважають, що люди так і мають жити. Особливо зараз, коли моральні цінності людського суспільства різко падають. Усі піддаються цьому потужному тренду падіння. Усе суспільство цілком падає вниз. Декому здається, що вони трохи кращі за інших, тому думають, що вони хороші люди. Насправді вони оцінюють себе за стандартами, що вже впали. Якщо порівнювати з поганими людьми, людина може здаватися трохи кращою. Якщо ти почнеш удосконалюватися, повернешся на той рівень, на якому перебувало людське суспільство в минулому, або навіть піднімешся лише трохи, то, обернувшись на сьогоднішніх людей, на сьогоднішнє суспільство, відразу побачиш перед собою дуже страшну картину! Справді дуже страшну! Ти побачиш, що в сьогоднішньому людському світі дійсно вирують усі десять зол.

Великі Пробуджені на Небесах — і Будди, і Даоси, і Святі, — не вважають сьогоднішніх людей за людей. Ви можете сказати, що це звучить дуже категорично. Добрих людей, звісно, знайти можна. Я говорив про людство загалом, про ситуацію у великих масштабах. Це правда. Раніше, коли люди перебували в храмі, у церкві на сповіді, їм здавалося, що Ісус чи Небожителі справді їх слухають, причому в голові вони чули відповіді на свої запитання. А сьогоднішні люди не мають такого відчуття. І буддисти також не бачать існування Будди. Чому? Тому що здатність розуміння людей у суспільстві стає дедалі гіршою, моральний рівень дедалі знижується, як наслідок Бог перестав звертати на них увагу. Оскільки сучасні люди мають велику карму, від цього вони стають чимдалі менш просвітленими. Коли вони одержують відплату за свої гріхи, то вважають це випадковим явищем. Я бачу, що хоча моральні стандарти людства різко падають, проте люди піддаються цьому потужному потоку несвідомо. Природа Будди та початкова природа деяких людей досі зберігаються. Завдяки моїм лекціям Фа в ці роки багато людей досягли успіху в удосконаленні, причому досягли досить високих рівнів. На деяких уже зійшло Прозріння, інші увійшли до стану часткового Прозріння, а треті вже вдосконалюються, здобувши Істинний Плід певного ступеня. Я дуже задоволений, що мої зусилля не були марними. Я несу відповідальність за людей і за суспільство. Я недарма розголосив Небесні таємниці: мені вдалося допомогти практикувальникам підвищитися в рівнях.

Щойно я зупинився на питанні про те, що людина живе не для того, щоб просто бути людиною. Багато хто, можливо, не так добре це розуміє та вважає, що люди і мають жити так, як вони зараз живуть. Це правда, що всі люди вийшли з утроби матері, і ніхто не бачить існування інших просторів. А оскільки не бачать, то й не вірять. До того ж сьогоднішні люди надмірно вірять у сучасну науку попри те, що вона є неповною та недосконалою. Вона дає лише поверхові знання щодо цього Всесвіту, тобто її рівень дуже низький. Якщо люди надто вірять у неї, їм загрожує серйозна небезпека: моральні цінності людей може бути остаточно зруйновано. Тоді там, нагорі, перестануть сприймати людей, які не мають моральних принципів, як людей! Адже не тільки людина, а й чорт, мартишка, орангутанг — усі вони дещо схожі на людину, мають мозок та кінцівки. Людина може називатися людиною, тому що, живучи на цьому світі, повинна дотримуватися певних моральних стандартів, критеріїв, повинна мати певний спосіб існування. В іншому випадку Бог не вважатиме її за людину. Але всі люди думають про те, як їм жити краще, як розвиватись. Так чи інакше, людське суспільство перебуває під контролем вищих живих істот, люди ніколи не досягнуть рівня Будд шляхом розвитку техніки. Інакше справді відбулася б міжпланетна війна! Тому неприпустимо, щоб техніка людства піднялася на якісно новий рівень до того, як люди звільняться від прагнення до суперництва та боротьби, від почуття заздрості, від семи почуттів та шести бажань.

Більш ніж 70% людського мозку не використовується. Це відомо й у сучасній медицині. Чому так? Тому що людський розум зазнає пригнічення. Тоді чому Будда має великий розум та потужну чудотворну силу? Чому він може пояснити все на світі? Звідки має величезну мудрість? Відповіддю на ці запитання може бути те, що я говорив перед цим. Дехто каже, що моя книга зачіпає досить велику кількість галузей науки та охоплює широкі знання! Вони думають, що Вчитель, можливо, великий ерудит і здобув вищу освіту з багатьох спеціальностей. Ні, це не так. Чому? Річ у тім, що мій мозок повністю відкритий, а ваш ні. У цьому світі є такі галузі знань, як філософія, астрономія, фізика, хімія, історія — усі вони здаються людям дуже складними, а насправді вони дуже прості. Усе це не виходить за межі Закону Будди й належить до найнижчого рівня людства. Ці галузі зводяться лише до одного принципу, який випливає з властивості цього Всесвіту та форми матеріального існування, та й годі. Але й такі дрібниці люди вже не можуть вмістити у своєму розумі, оскільки мозок людини закритий. Він не може вмістити більше. Що ж робити? Людина хоче знати більше, але її мозок усього не вміщає. Скажімо, ти вивчаєш фізику, астрономію, фізику високих енергій, філософію, історію, вивчаєш і те і се. Водночас, ти не здатний за все своє життя засвоїти цілком навіть одну спеціальність. Звідси випливає, що знання людства дуже мізерні.

Як я говорив вище, хоч якими широкими знаннями ти володієш, нехай ти працюєш професором, науковим керівником в університеті, користуєшся великою популярністю, але ти все ж таки залишаєшся звичайною людиною, адже твої знання не перевищують рівня простих людей. До того ж позитивістська наука сьогоднішнього людства є недосконалою. Вона, скажімо, неспроможна підтвердити існування Бога, існування інших просторів. Вона не бачить форм існування живих істот та речовин в інших просторах, не знає, що в тілі людини існує така матерія, як Де (Доброчесність). Вона не знає і того, що навколо тіла людини існує така матерія, як карма. Сучасна наука не в змозі це підтвердити, хоча люди в неї вірять. Коли ми говоримо про доброчесність, про добро і зло, тобто питання, які не входять до сфери науки, то нас звинувачують у марновірстві, а чи не означає це, що люди по суті розмахують палицею науки, щоб завдати удару по найбільш істотній для людства речі — моральності? Хіба не так? Оскільки сучасна наука неспроможна підтвердити існування матерії Де (Доброчесності), тому вона стверджує, що це забобони. Якщо моральність людства дійсно буде остаточно «вибито», то людей більше не стримуватимуть духовні закони, моральні стандарти, і в такому разі люди будуть готові піти на все, навіть на найтяжчі злочини. Як наслідок, моральний рівень людства й далі безперервно котитиметься під укіс. Ось яку роль відіграє негативний бік науки.

Я казав, що вчений зі справді великою ерудицією не буде поводитися так уперто, як деякі інші, хто схильний замість розуму використовувати емоції. Справжній науковець не стане тримати науку в якихось непорушних межах і не вважатиме, що вчення, які не належать до позитивістської науки, не є науковими. Подумайте: коли ми за допомогою наукових методів пізнаємо те, чого людство ще не пізнало, чи можна тоді вважати, що це теж наука? Звісно, що це теж наука. Людство постійно вдосконалює себе, знову й знову пізнає себе, завдяки цьому наука й отримує розвиток, і врешті-решт це має привести нас до справжніх знань про Всесвіт. Сучасна позитивістська наука розвивається вкрай примітивним чином, дуже повільно, так наче сліпий досліджує на дотик слона. Вона не може пізнати форми матеріального існування всього Всесвіту, не може пізнати, що в Усесвіті існує властивість. Вона вважає, ніби те, що вона дослідила на дотик, і є цілою частиною. Вона намацала тільки ногу слона, а вже заявляє: «Ого, то ось яка, виявляється, наука. Це справжня наука про життя й матерію». Вона не бачить, який вигляд слон має загалом, тому не знає, що Всесвіт складається з незліченних часів-просторів, що в інших просторах існують форми інших живих істот та матерії. Тому люди з невеликим розумом і впертою натурою називають усе це забобонами, і в цьому й полягає найголовніша причина, з якої знецінилася моральність людства. Багато хто розмахує палицею науки та б’є по найдавнішій, найзначущій для людини речі — моралі. Це дуже небезпечно! Коли людина втратить доброчесність, Бог перестане сприймати її як людину. А коли там, на Небі, перестануть сприймати людину як людину, то відбудеться процес відсіву, і тоді доведеться створювати людську цивілізацію знову.

Дехто думає, що наше людство прогресує, що відбувся блискучий прогрес еволюції від пітекантропа до сьогоднішньої людини! Але я повинен сказати вам, що в доісторичні часи, сто тисяч років тому, або навіть набагато раніше, скажімо, сто мільйонів років тому, на нашій Землі вже існувала висока цивілізація, але людська цивілізація багато разів зазнавала руйнування. Чому це відбувалося? Саме тому, що вона розвивалася дуже швидко в матеріальному, технічному плані, але відставала в моральному, тобто люди втрачали свої чесноти. Тоді подальше існування людей ставало неприпустимим. Треба було зруйнувати таке людство. З погляду сучасної науки рух матерії закономірний. На певній стадії свого руху вона неодмінно набуває іншої форми. Скажімо, коли Земля рухалася цим Усесвітом, вона могла зазнати руйнування від зіткнення з якоюсь планетою. Хай з якої причини це могло трапитися, науковці нашого часу справді помітили, що на нашій планеті існують численні пам'ятки стародавньої цивілізації, які датуються дуже далеким минулим. Вони існували сотні тисяч років, мільйони років, навіть десятки мільйонів років тому. У різні періоди існували різні цивілізації. Від різних періодів залишилися певні пам'ятки. Тому деякі вчені міркують над цим питанням. Дехто з них встиг висунути такий аргумент, що існувала доісторична цивілізація, доісторична культура. Таке вони зробили припущення. Ми, практикувальники, маємо про це ще ясніше уявлення. Ми бачимо, що до цієї нашої цивілізації дійсно існувало багато людських цивілізацій. І на певному етапі свого існування ці цивілізації через падіння моральних стандартів — ми справді бачимо, що причина була саме в цьому, — перестали існувати. На прикладі зруйнованої давньогрецької культури можна побачити сліди розкладання та розбещення тогочасних людей.

Дехто каже: «Ми, люди, еволюціонували від пітекантропів». А я скажу вам, що люди не походять від пітекантропів. Чарльз Дарвін висунув теорію, згідно з якою людина є продуктом еволюції пітекантропів. Свого часу, коли він висував цю теорію, він дуже хвилювався про те, приймуть її чи ні. Ця теорія містила масу недоліків. Вона є недосконалою, але люди все ж визнали її, і вона досі залишається для людей прийнятною. Подумаймо: теорія Дарвіна стверджує, що від мавпи до людини повинна була існувати перехідна стадія, яка мала тривати мільйони років. Але немає доказів, що така стадія існувала. Її не було. Чому не виявили таких людей, які існували в перехідну стадію від мавпи до людини? І це стосується не тільки людей — не було підтверджено перехідної стадії також і щодо так званої еволюції різних тварин. І ще одне: чому біологічні види Австралійського континенту відрізняються від видів на інших континентах? Пояснити це він не міг. Але люди прийняли теорію еволюції попри велику кількість розбіжностей. Ось чому треба дивуватися!

Насправді, як ми бачимо, люди аж ніяк не походять від пітекантропів. Просто в різні періоди існували різні види живих істот. На Землі, де існує людство, материкові плити можуть рухатися, змінювати своє положення. Геологи називають Азію, Європу, Південну й Північну Америку материковими плитами. Вони перебувають у постійному русі. У якийсь момент цивілізація, що існувала на одній із плит, могла піти на дно, тоді як з океану могла піднятися суша. Такі зміни відбувалися постійно. Люди зараз також виявили на дні океанів — Тихого, Атлантичного, Індійського — старовинні висотні споруди. Виходить, там колись існувала цивілізація. Але дослідження показує, що їх було збудовано дуже давно, скажімо, сотні тисяч років, мільйони років тому чи ще раніше. Сьогоднішнє людство знає, що принаймні за ці сотні тисяч років з материковими плитами не відбувалося змін. То коли ж вони пішли на дно? Це, безперечно, сталося за сивої давнини. Скажімо, сотні тисяч років тому або ще в більш ранній період. Звідси випливає, що до такої зміни на цій материковій плиті існували одні біологічні види, а після цього там виникли інші живі істоти. Еволюція тут ні до чого. Між цими видами живих істот є певна схожість, але вони абсолютно не належать до одного виду!

Звичайно, Дафа, який я передаю, відрізняється від будь-якої теорії звичайних людей. Розповідь ведеться з більш високої позиції. Ми володіємо справжніми знаннями про людство. Я хочу сказати вам, що люди не еволюціонували від пітекантропів, а народилися в Усесвіті. Ви знаєте, що китайський даосизм проповідує вчення про Тайцзі (Велику Межу), відповідно до якої Всесвіт має два види енергії: Їнь та Ян. До цих двох видів енергії існував первозданний хаос, який називається Уцзі (Відсутність Межі або Першопочаток). З Уцзі потім народився Тайцзі, відтак виникли два види енергії: Їнь та Ян. Після цього Тайцзі породив усе суще. Це вчення системи Дао. Мені здається, воно має наукове обґрунтування. Я справді помітив (звичайно, не тільки я), що колосальні речовини цього Всесвіту, перебуваючи в стані руху, можуть породити життя. Ми цих речовин не бачимо, але це не означає, що вони не існують. Візьмемо, наприклад, повітря. Очі людини його не бачать. Але ж це не означає, що воно не існує. Воно справді існує. А чи існують ще більш мікроскопічні речовини за повітря? Їх дуже багато. Є речовини куди більш мікроскопічні, ніж ці «більш мікроскопічні», і їх також не злічити. Чому ці колосальні речовини можуть існувати? Насправді все це є своєрідною формою життя. Будь-який предмет — жива істота, тільки вона не проявляється в нашому просторі, де живуть звичайні люди, тому ти й не бачиш існування життя цього предмета. Пізніше я скажу, чим це пояснюється. Будь-який предмет має життя. Такі колосальні речовини, що перебувають у русі, можуть породжувати життя, а на ще вищих рівнях більша частина таких живих істот є невидимою, лише деякі з них мають образ людини, тварини, якоїсь речовини або рослини.

Тоді чому дійшло до виникнення людей? Адже на початку людей не було. Життя, породжені внаслідок руху речовин Усесвіту, зливалися з властивістю Всесвіту, тобто з принципом Закону Всесвіту, зливалися з «Чжень, Шань, Жень», бо вони якраз і породжені «Чжень, Шань, Жень». Коли цих живих істот стало багато в просторах вищих рівнів, середовище їхнього існування стало складним. З'явилася соціальна форма, подібно до того, як наше людство має форму суспільства, що дозволяє підтримувати умови існування. Коли ці життя сформували свою форму суспільства, з ними поступово почали відбуватися зміни: вони стали складнішими. У деяких із них виник егоїзм. Спостерігалося відхилення від вимог, які властивість Усесвіту висуває для живих істот на тому рівні, внаслідок чого їм більше не можна було там залишатися. Їм довелося впасти на нижчий рівень. Коли вони стали ще гіршими на цьому нижчому рівні, то їм нічого не залишилося, як упасти ще нижче. Отак ці життя за довгі роки історії крок за кроком змінювалися до гіршого стану, падали вниз із простору в простір і врешті-решт упали до простору людства. Відтоді вони стали жити низькопробним життям, стали породжувати потомство низькопробним чином.

Проте початково не існувало простору людства. Тоді деякі Пробуджені, вищі живі істоти, задумали створити людям новий простір — простір, де панує найбільша омана, для того щоб перевірити, чи зможуть люди ще зберегти в собі решток початкової природи, чи зможуть вони ще повернутися назад. Ось так і було створено цей простір. Цим хотіли дати людям, живим істотам останній шанс. Якихось інших намірів тут не було. Але згодом виявили, що цей простір украй незвичайний, оскільки живі істоти в ньому не бачать інших вимірів, не бачать життя в інших просторах. А в інших просторах Усесвіту можна бачити картини інших світів. Життя будь-якого простору можуть літати в повітрі, їхні тіла линуть у повітрі то туди, то сюди. Тіло живої істоти в будь-якому просторі може збільшуватися та зменшуватися. Сучасні науковці вважають, що мислення людини є матерією та становить собою щось на зразок електричних хвиль. Ти, звичайно, погодишся, що електричні хвилі — це матерія. Однак в інших просторах бачать, що не все так просто. Думки людини можуть породити те, що вона собі уявляє; ці речі можуть перетворитися на реальність. Породжене швидко розсіюється через те, що людина не має енергії. А те, що породжують думки Великого Пробудженого, Небожителя, вищої живої істоти, має енергію та може втілитися в реальність. Отже, що вони подумають, те й буде породжено. Тому колись люди казали: чого хоче Будда, те й з’явиться. Адже Будда всемогутній! Ось так існують інші живі істоти. А люди, яких помістили в цей простір, стали вести зовсім інакше життя.

Усі ми вийшли з утроби матері та вважаємо, що в нас усе добре. У когось бізнес процвітає; дехто став великим чиновником; хтось живе безтурботно. Їм здається, що вони живуть краще за інших. Насправді вони також мають гірку долю! Тому що вони не знають, як жили раніше. Наприклад, у релігії кажуть, що якщо людина живе на цім світі, то це вже само собою є горем. А чому? Тому що коли людина з'явилася на світ з материнської утроби, вона отримала матеріальне тіло, яке складається з молекул. В інших просторах живі істоти не мають такого фізичного тіла. Там поверхневе тіло складається з атомів. А матерію нашого простору, зокрема й фізичне тіло людини, складають молекули. З народженням людина отримує фізичне тіло, побудоване з такої матерії. Тобі дають пару молекулярних очей. З такими очима ти не бачиш інших просторів, тому ти перебуваєш в омані. А в цій омані ти не бачиш істини Всесвіту. Скажи, чи не схоже твоє життя на те, що ти сидиш у криниці, звідки бачиш лише шматочок неба? Чи, власне, не жалюгідне таке життя? До того ж після того, як людина отримала це тіло, вона почала боятися болю. Вона не може винести ні холоду, ні спеки, ні спраги. Її мучить і втома від ходіння. Інакше кажучи, таке тіло завдає людині багато-багато клопоту, приносить багато-багато страждань. До того ж існує ще проблема народження, старіння, хвороб і смерті. Людині часто доводиться хворіти. Тобі здається, що живеш безтурботно. Насправді в плані страждань і негараздів ти живеш ніби трохи краще за інших: менше страждаєш, і тобі вже здається, що живеш безтурботно. Ось такий життєвий стан людини. Саме за таких обставин людина поступово втрачає свою природу, дедалі менше вірить у Божественне. Причому позитивістська наука недосконала. Через усе це люди відійшли від моральних стандартів і потрапили в найнебезпечніше становище.

Водночас людське суспільство має очевидну позитивну сторону. Оскільки людина має гірку долю, вона може й віддатися самовдосконаленню. Чому Будда завжди залишається Буддою на тому самому рівні? Чому він не може досягти ще вищого рівня? Чому Бодхісатва не може стати Буддою шляхом удосконалення? Річ у тому, що їм нема де терпіти страждання. Людина може вдосконалювати себе лише в тому випадку, якщо перебуває в омані й одночасно може зберігати свою природу Будди. Якщо вона не перебуває в омані, і їй усе добре видно, то її практику не буде зараховано. Тому перш ніж щось побачити, людина має присвятити себе вдосконаленню та дещо усвідомити. Деякі заявляють, що присвятять себе вдосконаленню в тому разі, якщо щось побачать; а якщо нічого не побачать, то й не стануть удосконалюватися. Якби люди все побачили, то це було б уже не людське, а божественне суспільство. Тоді б усі без винятку почали вдосконалюватися, навіть найбільш злі, непростимі люди. Подумайте: чи буде це ще людським суспільством? Людина потрапила в таку ситуацію саме тому, що стала поганою. Якщо хочеш повернутися назад, тобі слід, по-перше, терпіти страждання і, по-друге, усвідомити Закон. Що означає усвідомлення? Ісус говорив про віру, а на Сході говорили про усвідомлення. Без цього людина не може практикувати. Чому практикувальникам часто здається, що вдосконалення — дуже важка справа? Насправді віддаватися вдосконаленню не важко. Проблема полягає лише в тому, що людина не може звільнити себе від прагнень, властивих звичайним людям. Ніколи в історії людям не говорили, що таке насправді Закон Будди. Люди вважають Законом Будди те, що проповідував Будда Шак’ямуні. Подумайте: цей колосальний Усесвіт досить досконалий та мудрий. Будда Шак’ямуні проповідував лише невелику частину принципів Будд, причому не передав усього, що сам знав. Він залишив людям лише те, що їм слід знати. Тому те, що залишили людству, становить лише невелику-невелику частину Закону Будди. Як я тільки-но казав, я залишив людству дуже багато речей, я зробив те, чого ніколи не робили минулі покоління. Написана мною книга «Чжуань Фалунь» у чомусь не відповідає мовним нормам, тому що сучасною літературною мовою не висловити речей вищих рівнів та більш глибокого змісту, тому я написав її в розмовному стилі.

Я вже розповів досить багато. Сьогодні часу ми ніби маємо достатньо, тож я хочу розповісти вам якомога більше. Однак якщо я говоритиму надто глибоко, деякі з присутніх не зможуть мене зрозуміти. Наприклад, деякі ніколи не вчилися Закону, але відчувають, що це гарна річ, і прийшли сюди послухати; інші, напевно, хочуть щось отримати або просто подивитися демонстрацію якихось здібностей. Кожен має свій намір. Якщо сьогодні я буду вам щось показувати, а ви будете захоплено це дивитися, як ніби це магія або шоу фокусника, то ви не зважатимете на мене й на Закон. Та й не дозволяють так передавати Закон Будди. Я просто розповідаю вам принципи цього Закону, а вірити чи ні — воля ваша. Але він має неабияку силу. Я вклав у Закон усе, що можу дати людям, усе, що допоможе їм практикувати. Я маю відеолекції, аудіолекції та цю книгу. Якщо тільки ти читатимеш її, то матимеш відповідні відчуття; якщо читатимеш її, то твоє тіло пройде очищення, твої хвороби буде усунено; якщо присвятиш себе вдосконаленню, побачиш те, чого не бачать звичайні люди, відчуєш те, чого вони не можуть відчути. Твій рівень буде зростати в процесі читання, і ти зможеш побачити дедалі дивовижнішу сферу, і все це міститься в цій книзі. А якщо ти не практикуватимеш, то нічого такого не помітиш у ній. Не може бути, щоб ти прочитав книгу лише один раз та одразу все помітив! Ти можеш зрозуміти щось лише зі своєї точки зору, на своєму рівні розуміння. Більш чудові речі ти зможеш усвідомити, виявити, пізнати лише тоді, коли будеш безперервно та поглиблено навчатися Закону, вдосконалюватися та читати цю книгу.

Якщо я говоритиму надто розумно, багато хто з вас навряд чи зможе це прийняти. Я вже два роки не давав лекцій Фа в систематичній формі, бо я вже повністю передав людям Фа. Я навіть не дозволяю записувати на плівку мої лекції. Чому? Тому що багато хто женеться за новинкою. Що, мовляв, нового сказав Учитель, яка є нова лекція. Замість того щоб практикувати ґрунтовно та серйозно, вони женуться за такими речами. Я залишив вам «Чжуань Фалунь» саме для того, щоб спрямовувати ваше вдосконалення, це Закон у систематичній формі. Інші лекції, які я дав, є лише поясненнями до «Чжуань Фалунь», це лише допоміжні матеріали. Поширення звукозапису моєї промови в суспільстві слугувало б перешкодою для практикувальників. Книга «Чжуань Фалунь» у систематичній формі розкриває все від нижчого до вищого рівня. А те, що я зараз кажу, адресовано лише сучасним людям.

Я хотів би підкреслити ще одне питання: у вдосконаленні ми маємо триматися лише однієї школи. Скажу вам, що вислів «взяти найкраще з усіх шкіл» вживають серед звичайних людей, а не в колах удосконалювальників. Якщо ти хочеш навчитися якоїсь техніки, то тобі, звісно, слід учитися в усіх, хто добре на ній знається. Але коли ми дивимося на суть людських речей з простору вищого рівня, то все виходить навпаки. Те, що людство вважає добрим, може бути поганим. Усе є оберненим. Наприклад, у нас день, а там ніч; те, що ти вважаєш за правильне, може бути неправильним. Чому так? Я поясню вам коротко. Як усім відомо, коли людина зазнає мук, то вважає, що це погано; коли людину хтось кривдить, то їй стає тяжко й вона думає, що це погано. Я скажу вам: терпіти горе й негаразди — це добра справа! Ось, як бачите, я думаю інакше, ніж ви. Чому так? Тому що з погляду просторів вищих рівнів усе виходить навпаки. Там уважають, що людина живе не для того, щоб бути людиною. Оскільки людина зазнає негараздів у людському суспільстві й тим самим погашає свої борги, накопичені в її попередніх життях, вона може повернутися до простору вищого рівня, навіть повернутися туди, де народилося її життя, у дивовижне місце. Навіть якщо їй не вдасться досягти підвищення, у наступному житті вона матиме менше негараздів, адже в неї буде менше карми.

Однак якщо людина не погасить учинені нею гріхи, то не зможе піднятися у світ вищого рівня. Візьмемо для прикладу пляшку, наповнену брудом. Міцно закрути кришку, кинь таку пляшку у воду, й вона відразу затоне. А якщо ти висиплеш трохи бруду з пляшки, то вона трохи спливе. Чим більше бруду висиплеш, тим вище спливає пляшка. Коли ти висиплеш багато бруду, то знову закрути кришку пляшки, кинь її у воду і тоді побачиш, що навіть силою своїх рук не змусиш її потонути: вона однаково спливе. Подібне трапляється з нашими практикувальниками. Протягом усього вашого життя, тобто в кожному з ваших життів, у кожному існуванні ви могли когось образити, когось обдурити, комусь заподіяти зло, когось убити і т.д., і навіть могли вчинити ще більш серйозні гріхи. Тобі вам треба погасити вчинені вами гріхи. У цьому Всесвіті існує такий принцип: якщо не втратиш, то не отримаєш; якщо хочеш щось отримати, доведеться щось втратити. Заборгованість треба сплатити. Не сплатиш її в цьому житті, доведеться зробити це в наступному. Це не має сумнівів. Коли людина зазнає мук, вона вважає це випадковістю, вважає, що інші ставляться до неї несправедливо, що це інші винні. Я скажу вам: усе це невипадково, усе це спричинено накопиченою вами раніше кармою. Якби людина не носила в собі карми, то їй усміхалися б усі перехожі на вулиці, навіть незнайомі з власної ініціативи допомагали б їй. Яке це було б щастя! Однак можна точно сказати, що така людина не зможе жити в просторі людства, вона повинна буде повернутися на Небо. Така доля людини. Людина носить у собі карму, і, як я щойно говорив, вона ніколи не досягне вищих рівнів у вдосконаленні, якщо не очистить свою душу.

Пізнати горе, зазнати негараздів — це непогана справа. Зазнаючи негараздів, ти можеш погасити заборгованість і справді зможеш потім потрапити в чудове місце — туди, де більше не потрібно буде терпіти негараздів. Хоч яке щастя ти відчуваєш у людському світі, хай ти мільярдер, дуже великий чиновник, тобі однаково не прожити більш як кілька десятків років, і все твоє життя мине дуже швидко. Подумай: коли ти перероджуєшся, то приходиш ні з чим і потім підеш звідси ні з чим. Що ти можеш забрати? Нічого. Кому ти все це залишиш? Тобі здається, що ти залишив щось своїм нащадкам. Але після іншого переродження вони тебе не впізнають. Підеш до них служити, будеш у них підмітати підлогу, а вони навряд чи подарують тобі одну усмішку, навряд чи дадуть тобі зайву копійку. Справді буде так! Ось чому ми говоримо, що людина перебуває в омані.

Ми розкриваємо тут фундаментальні принципи людського життя. Коли ти, практикувальник, переживаєш муки, коли тебе кривдять інші, коли завдають тобі клопоту, коли тобі доводиться втратити якусь матеріальну вигоду — усе це, на мою думку, навряд чи погана справа. Адже в цьому Всесвіті існує такий принцип: хто не втратить, той не отримає; щоб отримати, треба втратити. І ще одне: якщо ти вже щось отримав, але тобі не хочеться нічого втрачати, тебе змусять утратити. Така властивість Усесвіту. Усі речовини складаються з Істини, Доброти й Терпіння, тому будь-яка матерія, скажімо, камінь, сталь, залізо, повітря, будь-який продукт людської праці, будь-яка мікрочастинка має властивість «Істина, Доброта, Терпіння». Цей колосальний Усесвіт складається саме з «Істини, Доброти, Терпіння», які врівноважують усе в Усесвіті. Хтось побив, посварив, образив іншого, змусив його зазнати мук і ще дуже цим пишається. Він уважається стороною, яка отримала. Звичайні люди можуть йому сказати: «Який ти здібний! Молодець! Ти не зазнав шкоди». А я думаю, що він добряче поплатився. Чому так? Коли людина зробила щось погане, то вважається, що вона отримала якусь вигоду. Вона когось образила, поживилася його коштом, тоді їй слід дещо втратити. Протилежна сторона зазнала мук, і це означає, що вона втратила щастя, а тому має отримати якесь відшкодування. Яким шляхом? Ти вдарив іншого кулаком, облаяв його, тоді слідом за цим від тебе відлетить шматочок білої матерії — у кількості, яка дорівнює силі твого удару й різкості твоєї лайки. Така матерія називається Де (Доброчесність). І це Де дістанеться протилежній стороні, опуститься на тіло потерпілого. Але протилежна сторона теж є людиною. Вона, можливо, не знає цього принципу. Ти вдарив цю людину, і вона дуже обурилася. Коли вона обурюється, то відштовхує Де назад. Вона відповіла кривднику кулаком і лайкою, тим самим відпасувала Де назад. Обидва вони не втратили й не отримали. Ніхто з них не отримав. Принцип Закону Всесвіту справедливий.

Той, хто, присвятив себе вдосконаленню, не буде брати все це до уваги. Він скаже: «Ти мене б'єш, ти мене лаєш, а я залишаюся цілком спокійним. Я не надаватиму цьому значення. Адже я практикувальник, а ти людина звичайна, я не повинен опускатися до твого рівня та вступати з тобою в суперечку». Чи не вважаєте ви, що ця людина вже перевищила моральний рівень звичайної людини? Чи не дають їй Де, коли б'ють її? А Де як матерія може перетворитися на Гун. Звідки береться в людини Гун? Я вам скажу, що він якраз походить від Де. Крім Де, для вироблення Гун ще потрібно зібрати деякі речовини з Усесвіту. Без Де ти не виробиш Гун. Він тебе б’є, а отже, дає тобі Де, а якщо в тебе Де стане більше, то ти зможеш досягти ще вищих рівнів у вдосконаленні. Чи не такий принцип? Адже ти отримав дещо набагато більше за те відшкодування, яке звичайна людина мала б тобі заплатити за завдані тобі муки. Він тебе б'є або лає, завдає тобі якогось клопоту і тим самим створює для тебе страждання. Коли ти переживаєш ці муки, чорна матерія, карма, яку ти носиш у собі, породжена боргами з твоїх попередніх існувань, зможе перетворитися на Де. Отже, ти, відповідно, отримаєш ще одну частину Де. Подумай: ти як звичайна людина здобув із цього подвійну користь. Інші завдали тобі мук, а тобі дісталося подвійне відшкодування.

А якщо ти віддаєшся вдосконаленню, у такому разі ти можеш отримати чотири користі. Коли ти зазнав цього лиха, ти не опускаєшся до його рівня, залишаєшся абсолютно спокійним, тобто не відповідаєш ударом на удар, лайкою на лайку. Подумайте: коли ти спокійно ставишся до цієї ситуації, чи не означає це, що твій Сіньсін уже підвищився? Як ти будеш практикувати, якщо інші не завдають тобі клопоту, не змушують тебе страждати? Абсолютно неможливо, щоб людина, сидячи в зручній позі, попиваючи чай і дивлячись телевізор, досягла успіху в удосконаленні, підійнялася до бажаного рівня. Лише за таких складних обставин, у тривалому загартуванні, у негараздах ти зможеш, працюючи над собою, досягти вищих стандартів, вищих рівнів. Твій Сіньсін не такий, як його, а отже, твій Сіньсін зріс і таким чином ти отримав потрійну користь! Як практикувальник, ти, звичайно, маєш на меті підвищитися в рівнях і якомога раніше досягти Повної Досконалості. Якщо підвищиться твій Сіньсін, чи не зросте водночас і твій Гун? Без жодних сумнівів! Існує така істина: наскільки високий твій Сіньсін (духовний рівень), настільки потужна і твоя енергія Гун. Чи може в людини зрости Гун, якщо її Сіньсін «топчеться» на місці? Абсолютно не може! Таких випадків не буває. Хтось дивується, чому інші практикувальники мають Гун, хоча в плані Сіньсін він наче кращий за них? Вони, можливо, в одному питанні поступаються тобі, а в іншому — сильніші за тебе, тому що різні пристрасті практикувальника усуваються не одночасно, а поступово, одна за одною. Якщо якісь пристрасті ще залишаються, то проявляються так само, як у звичайних людей, а ті пристрасті, які вже усунено, звісно, уже не проявлятимуться. Коли ти, практикувальник, зазнаєш мук, то отримуєш одразу чотири користі. Скажу жартома: де тобі ще знайти таку вигоду?

Хтось думає: «Такий-то мене вдарив, вилаяв», — він розсердився й не знаходить спокою від обурення. Або ж: «Хтось поживився моїм коштом, поклав мої гроші у свою кишеню», — він прямо не може стерпіти! Люди надають цьому великого значення й не хочуть поступитися навіть нікчемною вигодою. Подумайте, яким жалюгідним життям вони живуть! Вони з усього серця радіють навіть маленькій, мізерній вигоді — ось чого прагнуть нинішні люди. Але вони не знають, що вони насправді втратили, і це найстрашніше! Чому матерія Де така цінна? Як ви, можливо, чули, старі люди на Сході кажуть: «Хто має Доброчесність, тому посміхнеться щастя». Щастя також утілюється в тому, що людина може стати великим чиновником, сильно розбагатіти, володітиме будинками та земельною власністю, житиме прекрасним життям тощо — усе це людина отримує в обмін на Де, тобто Доброчесність. Де супроводжує людину все її життя, а після смерті воно слідує за Юаньшень (душею) людини. Коли вона перероджується, Де й далі слідує за нею. Не тільки Де супроводжує людину, а й чорна матерія — карма, про яку я говорив раніше. Людина носить у собі обидві ці речовини. Раніше люди похилого віку казали: «Хто зробив зло, той отримає відплату». А хто здійснить цю відплату? Хто запише вчинки людини в Небесну книгу? Де перебуває та людина, яка про це подбає? Так чи інакше, це Де тримається на твоєму тілі, тісно зливаючись із тобою. Воно вирішує твою долю в наступному житті. Якщо ти маєш багато карми, то твоє життя буде сповнене страждань, хвороб і лих; якщо ти маєш багато Де, то будеш багатим і щасливим, станеш великим чиновником. Усе це ти отримуєш завдяки Де. А для тих, хто вдосконалюється, Де є ще ціннішим — воно може перетворитися на Гун. Ось такий принцип.

Сучасна наука цього не знає, тому що вона не в змозі перевищити цей простір. У якій формі простору існує наше людство? Я вам скажу, що простір нашого людства розташований між двома видами матеріальних частинок. Ті, хто вивчав фізику, знають, що і молекула, і атом, і атомне ядро, і кварк, і нейтрино — це свого роду частинки, матеріальні елементи, з яких складаються більші частинки. У якій частинці існує наше людство? Найбільша частинка, яку ми можемо побачити неозброєними очима, — це планета, а найменша частинка, яку можна побачити під мікроскопом, — це молекула. Насправді ми й існуємо в просторі між планетою та молекулами. Нам здається, що цей простір дуже великий, просторий, безмежно колосальний. На мою думку, сучасна наука розвивається слабко. Хоч як далеко може дістатися космічний корабель, він аж ніяк не може вилетіти з цього матеріального простору; хоч наскільки розвинений комп’ютер, його не можна порівняти з мозком людини, до того ж людський мозок досі залишається загадкою. Отже, наука людства може осягнути лише поверхові речі.

Замисліться: якщо людство існує між двома видами частинок — планетою та молекулами, а молекула складається з атомів, — тоді який простір існує між атомами та молекулою? Сучасні вчені пізнають лише якусь точку атома, малу частину його будови. Насправді місце, де існують атоми, також становить собою певну сферу, яка, відповідно, є досить колосальним простором, а вони досліджують лише одну точку. А який розмір має цей простір у цій сфері? Щодо вимірювання відстані, ми завжди любимо стояти на позиції сучасної науки людства. Ти маєш вийти за межі позитивістської науки, звільнитися від її концепцій. Ти зможеш увійти в якийсь простір лише тоді, коли відповідатимеш формі цього простору. Як було підтверджено наукою, ланцюг молекули може складатися з кількох мільйонів атомів. Ця підтверджена наукою відстань — тобто відстань між атомами в такій молекулі — уже досить значна. Тобі не слід розуміти це питання з погляду сьогоднішнього людства, яке досі не вийшло за межі позитивістської науки. Подумайте: хіба не існує певний простір між цілим атомом та його ядром? І далі: яка просторова відстань між атомним ядром та кварками? А між кварком та нейтрино? Звісно, сьогодні людська наука дійшла лише до нейтрино. Його вже не можна побачити. Лише за допомогою певних приладів ми можемо дізнатися про форму його існування. Насправді між ним та джерелом матерії лежить іще невідомо яка відстань!

Я говорю про найпростішу форму існування простору. Усі речовини в людському світі складаються з молекул: усі невидимі речовини, що існують у повітрі, а також і вся видима матерія, така як залізо, цемент, тварини, рослини, предмети, фізичні тіла людей. Люди існують на поверхні молекул, як якесь стереозображення. Ти живеш саме на цій поверхні. Ти не можеш вирватися з неї. Людська наука також обмежена цим простором і не може його перевищити, а люди ще хваляться, наскільки розвинена наука, та відкидають усі інші вчення. Технічні досягнення людства не приведуть до ще глибшого пізнання Всесвіту. Якщо людство дійсно зможе перевищити цей простір, то побачить форми існування життів в інших просторах, форми існування матерії, структури різних часів-просторів. Однак ми, практикувальники, можемо побачити, що тільки Будд можна вважати найвищими науковцями.

Коли я читав лекцію про відкриття небесного ока, я торкався цього питання. Можна в обхід звичайних очей бачити речі небесним оком — для цього потрібно з області між бровами, тобто з перенісся, яке в системі Дао називають Шаньгень («підніжжям гори»), пробити прохід, який веде прямо до шишкоподібної залози. Шишкоподібна або пінеальна залоза — це медична назва. Удосконалювальники в системі Дао називають її «палацом Нівань», або «палацом Глиняної кульки». Проте фахівці з медицини вже помітили, що передня половина пінеальної залози має таку саму структуру, яку мають очі людини. Фахівців із сучасної медицини дивує те, чому тут існує ще одне око. Вони вважають, що це око зазнало регресу. Вони тлумачать це явище з погляду еволюційної теорії. Насправді це око таким і було. Регрес тут ні до чого. Звичайно, шляхом удосконалення людина також може надати неозброєним очам здатності проникального зору, надати їм такої надздібності, адже Закон Будди має безмежну силу. Якщо людина перестане дивитися на щось очима, що складаються з молекул, то зможе крізь цей простір побачити картини в інших просторах. Такий принцип. Тому людина, яка присвятила себе вдосконаленню, може побачити те, чого не бачать звичайні люди. Звичайно, деякі зі звичайних людей у стані неясної свідомості можуть випадково побачити якісь незбагненні явища. Скажімо, деякі побачили, що якась людина промайнула перед ними й зникла, або стали свідками іншої подібної картини, почули якийсь звук. Можливо, вони в неясному стані справді щось побачили, щось почули в інших просторах. Це тому, що в деяких людей небесне око не дуже щільно закрите, або їхні небесні вуха нещільно закриті, унаслідок чого вони час від часу можуть чути звуки або бачити явища з інших просторів.

Я тільки-но говорив про простір, у якому існує людство. Насправді планета, на якій перебуває людство, не є найбільшою частинкою, найбільшою речовиною. Адже, крім планет, є ще більші речовини! Очі Будди Шак’ямуні вже могли побачити ультрамікроскопічні, а також колосальні макроскопічні речовини. Однак Будді Шак’ямуні зрештою не вдалося дізнатися, наскільки великий цей Усесвіт, тому він сказав: «Усесвіт нескінченно великий та нескінченно малий». Який же він колосальний! Уявіть собі, наскільки він складний, він зовсім не такий, як його розуміє людство, він не обмежується цим нашим простором, цією формою, він дуже складний! Крім цієї відомої нам форми простору, Усесвіт також має форму просторів, що існують у вертикальному напрямку, причому в межах просторів вертикального напрямку існує ще багато-багато незалежних світів, це дуже складно. Під цим незалежним або окремим світом, про який я говорю, мається на увазі Небесне Царство. У кожному просторі існують різні часи-простори. Подумайте: чи можна порівняти час того простору, що складається з атомів, з часом нашого простору, що складається з молекул? Там концепція часу й поняття відстані відрізняються. В усіх стосунках спостерігається відмінність. Чому НЛО іншопланетян можуть з'являтися й зникати, як за помахом чарівної палички? Чому вони літають так швидко? Тому що вони рухаються іншим простором. Ось так просто. Людство з погляду своєї науки ніколи не зможе вичерпно дослідити непізнані явища в Усесвіті, ніколи не зможе збагнути суті самовдосконалення чи релігії. Люди мають змінити свій метод мислення, їм потрібно підійти до цих питань з іншого погляду. В історії людства наука розвивалася не лише шляхом позитивістської науки, яку відкрили та винайшли європейці. Існувала інша лінія розвитку. Шлях розвитку, який мав місце в історії і який використовувала давня цивілізація, становить собою інший шлях, шлях пізнання життя, матерії та Всесвіту. Давня наука Китаю розвивалася саме таким шляхом. Оскільки культура Піднебесної торкалася дуже високих рівнів, а моральність людей знизилася, її розвиток було зупинено, і ця культура не дійшла до наших днів. Водночас найнижча форма науки збереглася й донині. Отже, вона досить обмежена. Я тільки-но говорив про простір, де існує людство.

Щойно я казав, що людина народилася не в цьому нашому матеріальному просторі. Казав і про те, для чого існує людина. Якщо людина падатиме далі вниз, то її чекатиме загибель, остаточна загибель, що називається повним знищенням і тіла, і душі, це дуже страшно! Тому Будди прагнуть урятувати людей і не хочуть, щоб вони опинилися в безвихідному становищі. Вони бажають позбавити людей страждань і привести їх у Небесне Царство. Це дозволило б людям по-справжньому й остаточно позбутися страждань. Сьогодні люди, що вірять у Просвітлених, дотримуються іншої точки зору. Раніше люди просто поклонялися Буддам, самі вдосконалювалися в Будду та шанували інших Будд. Вони тільки мали віру в Будд і не прагнули ні до чого іншого. А тепер люди вірять у Будду для того, щоб випросити щось у нього. Будди вважають, що таке прагнення є найбруднішим. Подумай: Будди рятують тебе, а ти прагнеш комфорту й щастя серед звичайних людей. Якщо справді дати тобі щастя, життя з усіма зручностями, то ти вже більше не захочеш стати Буддою, ти вже зараз жив би наче Будда. Хіба це можливо? Ти з життя в життя нагромадив багато карми та завдавав іншим зло, але не збираєшся погасити заборгованість, а знаєш лише одне — добиватись щастя. Даремно ти добиваєшся. Перед тобою лише один вихід: віддатись самовдосконаленню, і лише тоді зможеш усунути накопичену карму. Якщо ти не маєш бажання стати Буддою, то тобі однаково треба бути чесною людиною, треба більше робити добро й менше робити зла, і тільки тоді зможеш досягти щастя, і твоє справжнє життя зможе продовжитися. Але, можливо, у процесі переродження тебе позбавлять пам'яті про минуле, після чого ти опинишся в поганому середовищі та, віддавшись течії, опинишся на межі загибелі.

Я згадував вираз Будди Шак’ямуні: «Усесвіт нескінченно великий та нескінченно малий». Деякі, можливо, поки погано розуміють зміст цих слів. Що пізнав Будда Шак’ямуні в той час? Він виклав вчення про три тисячі світів. Будда Шак’ямуні казав: є три тисячі таких світів, як людський світ, там існують люди з таким самим, як у нас, матеріальним тілом, крім того, там, в інших просторах, є схожі з нами люди. У цій системі Чумацького шляху є три тисячі таких світів-планет. Причому він ще казав: в одній піщинці є три тисячі світів. Він казав, що в одній піщинці є три тисячі таких просторів, подібних до того, у якому існує наше людство. Але ми не можемо з погляду сучасної науки уявляти, які розміри чи відстані мають люди в тих просторах, — люди там існують в іншій формі часу-простору.

Мої слова можуть здаватися деяким людям дивними, незбагненними. Подумайте про наступне. Обертання Землі має певну закономірність. У такому разі яка різниця між обертанням електрона навколо атомного ядра та обертанням Землі навколо Сонця? Між ними немає різниці. Якби можна було збільшити електрон до розмірів Землі, чи виявили б ми там життя? Які живі істоти там перебуватимуть? Будда Шак’ямуні казав: «Усесвіт нескінченно малий». Що йому вдалося побачити? Йому вдалося побачити досить мікроскопічні речі. Він сказав, що в одній піщинці існує три тисячі світів. Подумайте: якщо це правда, то чи існують у тій піщинці, у тому світі річки, озера та моря? А чи є піщинки на берегах тих річок, озер та морів? Чи існують ще три тисячі світів у тих піщинках? Чи існують ще три тисячі світів у піщинках, що містяться в тих піщинках? Будда Шак’ямуні виявив, що, хоч скільки занурюєшся всередину, однаково не можна докопатися до кореня. Тому він і сказав: «Усесвіт нескінченно малий». Йому не вдалося побачити найбільш мікроскопічного джерела матерії. Про джерело матерії, певна річ, ми говорили раніше, і зараз не будемо цього повторювати, оскільки надмірно складної та глибокої розповіді багато хто із присутніх не зрозуміє, особливо ті, хто погано знає китайську, тому не говоритиму надто багато. Я думаю, що на цьому я закінчу свою промову. Зараз ви можете поставити мені запитання про самовдосконалення, або про те, що ви не розумієте в Законі.

Учень: Ми прочитали перший і другий том «Чжуань Фалунь». Одна фраза здається мені важкозрозумілою, бо раніше я був послідовником школи Тантри. Десь у книгах начебто написано, що зараз рівні Бодхісатви й Татхагати переживають лихо?

Учитель: Питання зачіпає високі рівні. Ти осягнеш це лише тоді, коли досягнеш ще більш високого ступеня у своєму самовдосконаленні. Звичайно, я можу відповісти стисло й узагальнено. Закон на рівні людства вже перестав діяти, бо моральний рівень людського суспільства впав, уявлення про моральність у душі людей уже зіпсувалися. Коли люди втрачають праведні думки, то Закон перестає для них діяти. А коли Закон перестав діяти в людському суспільстві, люди почали падати вниз. Якщо цей Закон перестав діяти не в людському суспільстві, то можна припустити, що відхилення відбулося вже в просторах високих рівнів, через що матеріальні живі істоти почали падати вниз. Вони падають униз, коли стають гіршими. Якщо таке явище спостерігається у великих масштабах, то в цьому винне не лише людство. Скажімо, Великий Закон пронизує все зверху донизу. Через найменше відхилення нагорі внизу все зміниться до невпізнання. Це схоже на те, як людина стріляє з рушниці. За найменшого відхилення дула рушниці ніхто не знає, куди полетить куля. Чому внизу відбулися такі великі зміни? Людське суспільство стало дуже страшним! Є і наркоманія, і наркоторгівля, чиняться всілякі злодіяння, багато людей роблять брудні справи; процвітає бандитизм, гомосексуалізм, розбещеність — усе це докорінним чином суперечить стандартам моральності. Як на це дивляться Будди? Можливо, ваш уряд це допускає, ваш закон це допускає, але це лише самі люди це допускають. Небо, однак, цього не допускає! Раніше люди прагнули до прекрасного, а зараз подивіться: іграшки в магазині, твори живопису — усе це виготовлено, намальовано абияк. Хто його знає, що це таке! Усі концепції людей змінюються на протилежні. Купу сміття називають витвором мистецтва якогось майстра-скульптора. У суспільстві такі явища спостерігаються повсюдно. У магазинах продаються навіть іграшки у вигляді калу. Раніше люди бажали купувати лише красиві ляльки, а тепер ми можемо бачити іграшки у вигляді людського черепа, у вигляді злої людини, у вигляді лихого духа, причому ці іграшки непогано продаються. Їх купують люди без добрих думок. Про що це говорить? Про те, що уявлення людей швидко змінюються на гірше! Раніше хорошими співаками вважали тих, хто має чудовий голос, має диплом, виданий консерваторією, хто вирізняється гарною фігурою та чарівною манерою виконання, адже музика має справляти на людей гарне враження. А тепер перед вами стоїть людина — навіть не скажеш, чоловічої чи жіночої статі, — з таким довгим волоссям. Він стоїть там і голосно видає звук «А-а-а-а», а на телебаченні його вже розкрутили як співака-зірку. Усе псується, усе в людства змінюється на гірше. Існує багато-багато таких явищ, це просто жах! Усе це ти не зможеш побачити, якщо не віддаєшся вдосконаленню. Ставлення людства до релігій також змінилося. Люди стали сприймати релігію як політику. Деякі люди, щойно відкривають рота, відразу лають Будд. У меню ти можеш прочитати таку назву страви, як «Будда перескакує через огорожу». Це ж наклеп на Будду. Що відбувається з людським суспільством? Ти не розберешся в цьому, якщо не присвятиш себе вдосконаленню. Коли ти зробиш кілька кроків уперед у вдосконаленні й озирнешся назад, то побачене тебе налякає! Подумаймо: те, що людство зіпсувалося до такої міри, — це не ізольоване явище. Це тому, що у певних просторах сталися проблеми із Законом, що багато речовин, багато живих істот відхилилися від Закону. Я можу тільки так вам це пояснити. Надмірно глибоке пояснення може бути незрозумілим для багатьох із присутніх. Мені здається, ти можеш зрозуміти, про що я кажу.

Учень: Спочатку я соромився ставити запитання, але потім побоявся, як би не пропустити цей шанс. Це запитання я ставив багатьом, але ніхто не дав мені відповіді. Сьогодні мені пощастило побачитися з Учителем. Рідко, коли трапляється така нагода. Це було кілька років тому. Якось о першій годині ночі я сидів у позі медитації за методом Тантри — колись я був послідовником школи Тантри. Тієї миті я закрутився, як гвинтокрил, з неймовірною швидкістю, потім піднявся в повітря. Піднявся високо, вийшов із маківки, водночас відчувши гострий біль. З болем продовжував підняття. Мені стало страшно. Я подумав, що моя душа, можливо, пішла. Я не бачив свого тіла. Наступного дня трапилося щось дивне: я сидів у кімнаті посеред білого дня й побачив сріблясте променисте кільце, срібне світло, яке зникло через п'ять хвилин. На третій день я побачив Фалунь. Що це було?

Учитель: Хоча ти раніше був практикувальником тантризму, але ти не мав результатів. Чому ти побачив Фалунь? Тому, що ми дбали про тебе тоді, коли ти ще не практикував у нашій школі. Практикувальникам дуже легко злітати. Сучасні науковці не можуть пояснити таке явище. Насправді, щойно всі канали тіла людини буде пробито, людина відразу зможе злетіти. Якщо навіть поки вона ще не злітає, то коли ходить, не відчуває під собою ніг, а коли підіймається на гору чи на верхній поверх, не відчуває втоми. Такий стан з'явиться тоді, коли буде пробито твої канали. Що стосується Юаньшень, то в деяких він легко виходить із тіла, а в інших — ні. Після того як Юаньшень виходить із тіла, Фалунь надає рух тілу людини, що злетіло, тому воно обертається дуже швидко. Чому тоді ти не посмів піднятися вище? Тому що в той час тобі вистачало енергії лише на таку висоту. Коли це відбувається вперше, це може викликати в тебе страх. Таке відчуття страху може проявитися в кожного. Насправді багато практикувальників Фалунь Дафа можуть злетіти. Це нормальне явище. Щойно людина починає своє вдосконалення, у неї починається пробивання каналів, а коли буде пробито великий Небесний кругообіг, то людина зможе злетіти.

Я радив би тобі відмовитися від наміру злетіти перед усіма. Щойно в тебе виникне така думка, тобі вже не дадуть піднятися, якщо навіть ти матимеш таку здатність. Практикувальник повинен надавати значення Недіянню, надавати значення Пустоті. «Є бажання вдосконалюватися, але немає прагнення щось отримати», «є бажання вдосконалюватися, але немає прагнення отримати Гун». Ось у такому стані й треба практикувати самовдосконалення. Цілими днями мріяти стати Буддою — це дуже потужна пристрасть. Без усунення такої пристрасті ти ніколи не зможеш нічого досягти. Мета вдосконалення якраз і полягає в тому, щоб усунути всі пристрасті людини. Усе, до чого ти прив’язаний серед звичайних людей, є пристрастями. Ти женешся то за цим, то за тим; що наполегливіше ти за чимось женешся, то менше матимеш можливості це отримати. Ти здобудеш щось лише тоді, коли зречешся цих пристрастей. Будь-що запам'ятайте це. Якщо ти хочеш отримати щось із того, що належить до звичайних людей, то можна за цим гнатися, можна вчитися цього, можна докладати зусиль для його отримання; а те, що не належить до сфери звичайних людей, ти отримаєш лише в разі, коли підеш на зречення. Що це означає? Це означає: не проси нічого, і природно все отримаєш.

Фактично тобі нічого було боятися. Злетів, то злетів. Оскільки серед звичайних людей ти не мав учителя, нікому було тебе вчити. Зліт практикувальника — це цілком нормальне явище. Усе це відбувається під контролем думок людини. Щойно захочеш спуститися, як спустишся; захочеш піднятися, як піднімешся. Коли ти почнеш боятися, то це є пристрастю, і ти, чого доброго, упадеш униз, тому в жодному разі не треба боятися. Жила-була одна людина. Вона досягла рівня Архата й зраділа цьому, через що впала вниз. Чому? Тому що радість також є проявом емоцій, проявом пристрасті. Той, хто успішно завершив своє вдосконалення, завжди тримається спокійно. Коли його лають, коли кажуть йому грубі слова, він залишається байдужим. І похвала від інших також не може зачепити його серце; коли кажуть щось погане на його адресу, він не бере це близько до серця. Отже, через свою радість ця людина впала з досягнутого рівня. Досягти рівня Архата нелегко. Тож він вирішив почати своє вдосконалення заново. Кілька років потому він знову досяг рівня Архата. Цього разу він подумав, що йому не можна радіти, інакше він знову впаде. Щойно почав боятися, знову впав униз, адже страх — це теж пристрасть. Удосконалюватися в Будду — це серйозна справа, а не дитяча забавка! Тому всі ви неодмінно повинні надавати цьому ваги.

Перш ніж ви поставите нові запитання, я ще хотів би зупинитися на тому, що в удосконаленні ми повинні триматися лише однієї школи. Я знаю, що багато хто з присутніх навчався раніше за школою тантризму; багато хто з присутніх сповідував буддизм, інші — християнство. Я вважаю, що в удосконаленні треба триматися лише однієї школи! Чому треба триматися лише однієї школи? Це ж абсолютна істина! Відхід від неї — це і є головна причина, чому в кінцевий період Закону людям не вдається успішно завершити своє вдосконалення. Причин тут кілька: нерозуміння Закону й змішування практик. Змішана практика є головною причиною. Якщо ти практикуєш якусь школу, тобі не можна водночас братися й за іншу. Чим це пояснюється? Тим, що вираз «взяти найкраще з усіх шкіл» походить від звичайних людей. Він є справедливим, якщо хочеш засвоїти якісь технічні знання звичайних людей. А в удосконаленні треба триматися лише однієї школи. У буддизмі кажуть щодо цього: «Не можна практикувати одночасно дві школи». Якщо людина хоче присвятити себе вдосконаленню і за системою Будди, і за системою Дао, то вона нічого не доб'ється, ніхто не дасть їй Гун. Адже «за вдосконалення відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель». Подумаймо: чи зможе людина досягти рівня Будди в удосконаленні, якщо просто виконує вправи цігун? Тантра навчає вимовляти заклинання, навчає, як використовувати думку, як робити кілька мудр. Але чи так, що людина стане Буддою, якщо навчиться всього цього? Думки людини нічого не варті, думки — це тільки бажання. А справжню роль відіграє Вчитель! Дехто думає: «І буддизм, і тантризм, і цігун системи Будди — усе це система Будди. Хіба не було б добре, якби ми практикували все це разом?» Таке розуміння має людина, а не Бог. Подумайте, яким чином Будда Татхагата, Будда Амітабха успішно завершили своє вдосконалення? Вони мали свою систему практики, яка привела їх до Досконалості. Їхній Гун також пройшов свій процес еволюції. Відтак, вони вдосконалили свій світ, вдосконалили себе. Усе, що їм належить, сформувалося в процесі їхнього вдосконалення відповідно до особливостей та чинників їхньої практики.

Шляхом до Досконалості для Будди Шак'ямуні слугували принципи «Зречення, Медитація, Мудрість». Потрібно було практикувати [різновиди медитації] «чотири д’яни та вісім самадхі» або ще щось інше, тобто він мав свою систему практики. Якщо ти практикуватимеш його школу, тобі треба буде виробити такий самий Гун, який свого часу виробив Будда Шак'ямуні, і після завершення самовдосконалення ти потрапиш до його Небесного Царства. Якщо ти хочеш практикувати тантризм, тобі слід дотримуватися вчення тантризму про «тіло, мову, думку», тільки тоді ти зможеш піднятися в Небесне Царство, очолюване Татхагатою Великого Сонця. Якщо ти практикуватимеш то одну школу, то іншу, то нічого не доб’єшся. Сьогодні ти практикуєш «Чисту Землю» і весь час повторюєш ім'я Будди Амітабхи, а завтра раптом почнеш вивчати теорію школи Чань, у такому разі, ти, певна річ, нічого не досягнеш. Людина має лише одне тіло, перетворити його на тіло Будди, як ви знаєте, — це нелегка справа. Ти сам цього не зробиш. Це робить Будда. Перетворити твоє тіло на тіло Будди — справа великої складності. Ступінь складності вищий за будь-який точний прилад людства. У твоє тіло буде вкладено цілий комплект речей, що називається механізмом. До того ж у тобі буде посіяно багато-багато «насінин», що будуть удосконалювати різноманітні чудотворні здібності Закону Будди, і все це буде закладено у твій енергетичний центр Дань. Усе це є речами школи, яку ти практикуєш. У світ-царство певного Будди може піднятися лише практикувальник його школи. Якщо ти не відданий цій школі — а ти маєш лише одне тіло — то як тобі вдосконалити два тіла, які належали б одночасно до двох окремих світів Будд? Будди нічого тобі не дадуть, коли побачать, що ти так поводишся. Вони вважають, що твій Сіньсін недобрий. Відверто кажучи, таким чином ти, звичайна людина, маєш намір заподіяти зло Закону Будди. Скільки негараздів переніс Татхагата, скільки труднощів він подолав, щоб досягти свого рівня! Скільки горя йому довелося пережити, щоб стати Татхагатою! А ти, звичайна людина, захотів змінити його речі, заподіяти зло його речам, ти намагаєшся змішати два види речей і переплутати те, що усвідомили та підтвердили два Будди. Хіба це не заподіяння зла Закону Будди?! Ось наскільки це серйозно! Однак сучасні ченці та сучасні люди самі не знають, що завдають шкоди Закону Будди. Коли не знають, то їх, звісно, не слід у всьому звинувачувати. Хоча їх і не звинувачують, але їм нічого не дадуть. Неприпустимо, щоб хтось довільно завдавав зло Закону Будди, завдавав зло Законам Будд двох шкіл, Законам двох Татхагат. Це в жодному разі неприпустимо! Тому ти нічого не отримаєш, якщо практикуєш, змішуючи різні речі. Під змішаною практикою мається на увазі не тільки змішування системи Будди із системою Дао, а й змішування однієї школи системи Будди з іншою школою цієї системи. Скажімо, ти одночасно вдосконалюєшся і за школою Чань, і за школою Тантри, і за Чистою Землею, і за Хуаянь, і за Тяньтай. Тоді я б сказав, що ти дієш хаотично, учиняєш безлад, і нічого не отримаєш. Ти дійсно нічого не отримаєш. Ти можеш досягти Повної Досконалості тільки тоді, коли у своєму вдосконаленні будеш дотримуватися лише однієї школи.

Я розповідаю тут про принцип. Я не кажу, щоб ти обов'язково вчився Фалунь Дафа в мене, Лі Хунчжи. Наш Фалунь Дафа колись у доісторичний період у великих масштабах рятував людей у людському суспільстві, як це робив буддизм Будди Шак'ямуні, а в цей період людської цивілізації він ніколи ще не набував поширення. Це ми вперше, можливо, і востаннє, у цей період людської цивілізації оприлюднили цей Фа й передали його людям. Але він ніколи не зіпсується. Звичайно, ми маємо світ Фалунь. Наші послідовники, які досягнуть Повної Досконалості, зможуть піднятися у світ Фалунь. Але я не кажу, що ти обов'язково маєш практикувати мій Закон. Ти можеш присвятити себе вдосконаленню за будь-яким іншим Законом, якщо тільки це праведний Закон, якщо тільки ти зможеш засвоїти суть цієї школи й зможеш, як тобі здається, домогтися Досконалості в цій школі. Але я б порадив тобі триматися лише однієї школи.

Я хотів би звернути вашу увагу на те, що Будді не можна безпосередньо, у своїй справжній подобі рятувати людей, не можна показувати могутню чудотворну силу. Якщо Будда прямо тут сяде й візьметься проповідувати Фа, то це буде не порятунок людей, а заподіяння шкоди Фа. У такому разі вчитися Закону прийшли б і ті, кому немає пробачення, і не існувало б питання про усвідомлення. Звичайно, хто ж не прийде вчитися, якщо тут сидить справжній Будда? Усе людство прийшло б учитися. Чи не так? Тому лише той учитель, який з'являється на світ у вигляді звичайної людини, може вчити людей і рятувати їх. Тут існує питання про усвідомлення. Віриш чи не віриш — воля твоя. Але над цим Законом ти можеш сам поміркувати. Я все це виклав із почуття відповідальності перед тобою. Я розповів усе це тому, що ти хочеш присвятити себе вдосконаленню. Я мушу так чинити, інакше це б означало, що я не виконав перед тобою свого обов'язку. Тебе привела сюди доля, і я повинен сповістити тебе про це. Нині дуже важко успішно завершити вдосконалення в будь-якій з інших шкіл, бо нікому про тебе подбати. Головна причина всього цього полягає в тому, що люди скрізь змішують практики. Звісно, якщо ти зможеш узяти себе в руки, і тобі здається, що ти досягнеш там Повної Досконалості, то можеш вибрати будь-яку школу для практики. Ось така логіка речей. Адже Будди бажають людям добра. Тому я маю вам сказати, що в удосконаленні треба триматися лише однієї школи. У твоїх вправах не повинні з'являтися рухи інших шкіл. Тобі не можна також читати сутри будь-якої іншої школи, навіть у своєму мисленні не можна думати про речі, що належать до тієї школи. Якщо такі думки існують, то треба їх усунути, бо думки практикувальника відіграють велику роль. Коли в тебе виникають якісь думки, то саме собою це вже прагнення. Якщо ти прагнеш до тих речей, вони можуть прийти. Тоді в Гун, який ти несеш у собі, з'явиться плутанина, Фалунь буде видозмінено, він перестане діяти, і твоя практика виявиться марною.

Я повинен сказати вам, що цей Фалунь надзвичайно дорогоцінний. Я дав тобі цей Фалунь, але до того, як я почав передавати його людям, його не вдавалося отримати навіть тим, хто вдосконалювався тисячу років і хотів його отримати. Можна сказати, що людина, яка отримала Фалунь, уже пройшла половину шляху свого вдосконалення. Фалунь автоматично розвиватиме твій Гун. Якщо тільки ти працюватимеш над собою, у тебе неодмінно зростатиме Гун і ти будеш підвищуватися в рівнях. Фалунь становить собою вищу живу істоту, тобто він вищий, ніж твоє життя. Я дав тобі його, бо ти захотів віддатися вдосконаленню і цим проявив свою природу Будди. Коли в тебе з'явилося таке бажання, тоді тебе можна врятувати, і ми так і робитимемо. Те, що ти отримав, — це дуже дорогоцінна річ. Удосконалюватися в Будду — надзвичайно серйозна справа. Ми не допустимо, щоб ти заподіяв йому зло, зруйнував його. Якщо ти практикуватимеш змішаним чином, то мені нічого не залишиться, як забрати Фалунь назад, щоб уникнути руйнування цієї вищої живої істоти. Дехто думає: чому Фалунь не перешкоджає практикувальникам учитися чогось з інших шкіл, якщо він має таку могутність? Тому що в цьому Всесвіті існує ще такий принцип: якщо ти сам чогось захотів, то ніхто в це не втручатиметься. Ти сам хочеш злого та шкідливого, а зле та шкідливе завжди пронирливе. Воно прагнуло залізти в тебе ще тоді, коли ти його не просив. Коли ти його захотів, воно вже тут як тут — не минуло й секунди. Чому Фалунь у це не втрутився? Тому що ти сам цього захотів. Тому вам будь-що треба звертати на це увагу. Для людини самовдосконалення є дуже і дуже серйозною справою.

Коли я передавав Гун у Китаї, у багатьох небесне око відкрилося на порівняно високих рівнях. З відкритим небесним оком також важко вдосконалюватися. Ти можеш побачити святого велетня — в іншому просторі будь-яка жива істота може перетворитися на гіганта — він також буде одягнений у жовту ризу, такий високий, величезний, і здається, що він має грандіозну чудотворну силу. Він тобі скаже: «Я беру тебе в учні. Учися в мене». Якщо ти, піддавшись спокусі, підеш за ним, то відразу занапастиш себе. Попри те що він такий високий і величезний, він усе ж не перевищує Трьох Сфер. Він ніхто. Він просто існує не в нашому просторі й може видозмінювати своє тіло, тому всі ви неодмінно повинні звертати на це увагу. Крім того, тобі може завадити й диявол, який поманить тебе до себе, пообіцявши чогось тебе навчити. Скажімо, перед тобою сяде хтось, особливо якщо це практикувальник з іншого цігун, і в нього легко з'явиться так званий «стихійний Гун». Мудри, які він буде виконувати, здадуться тобі дуже красивими. Я скажу вам, що диявол на все це теж здатний. Ти не знаєш, хто це тобі дає, тому щойно ти почнеш у нього практикувати, він візьметься вкладати в тебе речі, що влаштують у твоєму тілі плутанину. Деякі вчаться то одного, то іншого, у їхньому тілі суцільна плутанина, там є все що завгодно. У такому разі їм зовсім неможливо буде вдосконалюватися. Ми надаємо значення передвизначеному зв’язку. Доля звела тебе зі мною. Якщо ти дійсно хочеш віддатися вдосконаленню, я від усього цього повністю тебе очищу. Залишу тобі хороше й усуну з тебе погане, відрегулюю твоє тіло, очищу його, доведу до молочно-білого стану, і лише тоді ти зможеш справді виробити Гун і підвищити свій рівень.

Учень: Ви маєте багато Тіл Закону, які спрямовують удосконалення учнів. Але ми живемо в Австралії. Хто ж про нас подбає? У кого нам учитися?

Учитель: Це дуже важливе запитання. Усім відомо, що самовдосконалення — надзвичайно серйозна справа. Адже людина з життя в життя накопичила чимало карми, у попередніх переродженнях вона робила погані справи й нажила собі багато ворогів і кредиторів в інших просторах. Дізнавшись, що людина присвятила себе самовдосконаленню, вони прийдуть до неї, щоб помститися. Щойно вона стане на шлях удосконалення, її життя може відразу опинитися в небезпеці. Тому я казав, що без Учителя людині буде зовсім неможливо успішно завершити самовдосконалення, вона в жодному разі не зможе цього добитися. Людині вдасться успішно завершити своє самовдосконалення лише за умови, якщо її буде опікати й захищати Вчитель. Неприпустимо, щоб з удосконалювальником трапилася якась серйозна проблема. Раніше всюди у світі можна було зустріти тих, хто віддавався самовдосконаленню, у Китаї їх було більше. Багато вдосконалювальників за Дао приймали учнів. Попри те, що потім з'явився даосизм, і там один учитель міг навчати багато учнів, але він передавав суть учення тільки одному з них, тільки так він міг гарантувати безпеку свого учня. Учитель міг опікуватися лише однією людиною, бо система Дао не має на меті врятувати всіх живих істот.

Чому я можу просвітити та врятувати так багато людей? Нині кількість практикувальників нашої школи в Китаї становить десятки мільйонів, і в це число ще не входять закордонні практикувальники. Чому ні з ким із них не сталося проблем? Дехто з присутніх зіткнувся з машиною. Машину було пошкоджено від цього, а людина залишилася живою та здоровою, вона не відчула ні болю, ні страху й не отримала жодного тілесного ушкодження. Чому так вийшло? Тому що ті кредитори прийшли, щоб стягнути борг, але ми не допустимо, щоб учень справді наразився на небезпеку. Однак за цей борг усе ж таки треба розплатитися. За таких обставин, якби не було захисту з боку Вчителя, людина відразу б померла. Про яке вдосконалення можна було б тоді говорити? Я маю незліченні Тіла Закону. Вони точно такі самі, як і я. Вони існують в іншому просторі, а отже, можуть збільшуватися та зменшуватися, можуть стати дуже великими або зробитися зовсім маленькими. Вони мають цілком відкритий розум, їхня сила Закону така сама, як у Будди, а основне тіло — у мене. Ці Тіла Закону здатні діяти самостійно, вони можуть тебе опікати, захищати, допомагати в розвиненні Гун та деяких інших справах. По суті, вони є втіленням моєї мудрості; отже, я можу тебе захистити. Хоча я живу не в Австралії, але я вже передав вам Великий Закон, і ви можете сприймати цей Фа як свого Вчителя.

Учень: Чи можуть Тіла Закону спрямовувати наше самовдосконалення й захищати нас?

Учитель: Коли перед практикувальником виникнуть якісь проблеми, моє Тіло Закону візьметься за їх усунення, не дасть їм проявитися, або може зробити тобі певний натяк. Якщо попри свої зусилля в удосконаленні ти ніяк не можеш усе це усвідомити, моє Тіло Закону може постати перед тобою і щось тобі сказати, або може зробити так, щоб ти почув його голос. Якщо ти поки ще не досяг належного рівня у своєму вдосконаленні, тобі його не побачити, але воно дасть тобі почути його голос. А в більшості випадків воно показується уві сні. Ти можеш сприйняти це як сон, адже це важко відрізнити від реальності. Тут існує питання про здатність усвідомлення. Отже, у більшості випадків його можна побачити уві сні. Якщо ти маєш дуже високу силу Дін (здатність до концентрації), то можеш побачити Тіло Закону й під час сидіння в позі медитації. Але якщо ти весь час хочеш мене побачити, то це також буде свого роду прагненням та пристрастю, у такому разі тобі не дадуть побачити Тіло Закону. Тобі не потрібно за це переживати. Якщо тільки ти продовжиш своє вдосконалення, то в майбутньому неодмінно зможеш побачити.

Учень: Учитель мене захищає, але мої гріхи тяжкі. Як зрозуміти захист Учителя?

Учитель: Це питання також має дуже важливе значення, бо в сьогоднішньому людському суспільстві всі люди з життя в життя накопичили вкрай багато карми. Таку велику кількість карми носять у собі не тільки люди — людське життя може переродитися у тварину, у матерію, у рослину, у живу істоту просторів вищих рівнів, у живу істоту просторів нижчих рівнів. У шести колах перевтілень людина може переродитися в будь-кого. Людина завжди носить у собі Де і карму. Нині люди мають менше Де, ніж карми. Схоже, карму мають не тільки люди, а й навіть цемент і земля. Як відомо, раніше в Китаї, якщо селянин, працюючи в полі, різав руку, то міг посипати на рану землі, і вона загоювалася. Сипав трохи землі, і все проходило. А чи насмілишся ти торкатися землі сьогодні? Можеш одразу дістати правець! Скрізь існує карма. У предметах є карма, у рослинах є карма, у тваринах, у людях — усюди, тому з погляду просторів вищих рівнів можна побачити, що в людському суспільстві вирують чорні хвилі. Чому існують епідемії? Дуже серйозні епідемії якраз і є цими чорними хвилями — грудами карми великої щільності. Вони котяться, то туди, то сюди. Куди вони докочуються, там і виникають епідемії. Як бути, коли людство вже накопичило так багато карми? Я скажу вам: ти хочеш віддатися вдосконаленню, але несеш у собі гріхи за вбивство кількох душ; якщо ти збираєшся почати самовдосконалення лише після того, як повністю розрахуєшся з цими боргами, боюся, час тебе не чекатиме, і ти можеш втратити нагоду зустрітися зі мною.

Як же тоді бути? У цьому Всесвіті людина живе не для того, щоб бути людиною, а для того, щоб шляхом удосконалення повернутися туди, де справді народилося її життя. Деякі кажуть: «Перебуваючи в суспільстві звичайних людей, я не в змозі звільнитися від почуттів, властивих звичайній людині. Що стане з моєю дружиною, дітьми, батьками, братами й сестрами, якщо я віддамся самовдосконаленню? Який сенс мені тоді жити?» Ти дивишся на це з позиції звичайних людей, зі свого нинішнього рівня. Коли ти піднімешся на новий щабель, коли доб'єшся підвищення рівня, то перестанеш так думати. Однак я маю розкрити тобі правду: хто ж насправді твої родичі? Звісно, я не маю наміру сіяти розбрат у твоїй сім'ї. Річ у тому, що ти перебуваєш у шести колах перевтілень, і в одному житті ти можеш стати людиною, а в наступному — твариною чи рослиною. Скільки ж ти мав батьків, дружин, дітей, сестер, братів за всі ці прожиті життя? Їх не злічити. Одні з них — люди, інші — ні. Хто з них твої справжні родичі? Людина занурилася в занадто глибоку оману! Твої справжні батьки перебувають у тому місці Всесвіту, де ти колись народився. Тільки там можна знайти твоїх батьків. Життя має два типи походження: перший — життя було породжене під час колосального руху матерії; другий — рух матерії в Усесвіті породив життя в певній формі, це, власне, подібно до того, як людина вагітніє, і народжується життя. Така жива істота повинна мати батьків. Тому твої справжні батьки звідти стежать за тобою, чекають, коли ти повернешся, а ти тут заблукав і не хочеш повертатися, і ще вважаєш, що тут скрізь твої рідні.

Людина живе не для того, щоб бути людиною. Вона повинна повернутися до своїх джерел і віднайти своє істинне «я». Якщо тільки в думках людини промайне бажання вдосконалюватися в Будду, то це вже породить добрий плід удосконалення в Будду, хоча в той час доля ще не приведе її до самовдосконалення. Чому це так? Тому що таке бажання, яке промайнуло в її думках, надзвичайно дорогоцінне! Хоча людина перебуває в такому важкому становищі, хоча вона впала в таку глибоку оману, вона все ще прагне повернутися назад, прагне вдосконалюватися в Будду, усе ще тягнеться до добра. Коли ти вже готовий віддатися самовдосконаленню, то тобі допоможуть, дадуть зелене світло. Таке бажання людини може потрясти Десятисторонній світ. Воно блищить, наче золото, і всі його бачать. Така ситуація людини, яка вирішила віддатися самовдосконаленню. Але що робити, якщо вона накопичила дуже багато карми? Тоді потрібно вжити заходів для її усунення. Усунення карми не повинно відбуватися безумовно, і неприпустимо, щоб цю карму усунули повністю. Що можуть зробити інші в цьому стосунку? Це я не коментуватиму. Але в буддизмі кажуть, що людина не встигне успішно завершити своє вдосконалення за одне життя, кажуть, що вона може добитися цього лише за кілька перероджень. Інакше кажучи, людині не можуть відразу усунути стільки карми. Однак якщо ти справді присвятиш себе самовдосконаленню, то ми постараємося зробити так, щоб ти встиг успішно завершити своє самовдосконалення й досягти Повної Досконалості за це одне життя. Якщо ти справді вже досяг літнього віку, або ж тобі судилося прожити коротке життя і через це ти не встигнеш удосконалитися, то ти можеш, зберігши Фалунь, закінчити своє життя й перейти в наступне. Таким чином твій передвизначений зв'язок триватиме й далі.

Оскільки ти готовий віддатися вдосконаленню за праведним Фа, то я усуну в тебе стільки карми, щоб ти зміг практикувати, щоб ти зміг усе перенести. Усуну до такої міри. Неприпустимо, щоб її було усунено повністю, щоб ти анітрохи не заплатив за свої борги. А як треба заплатити за ці борги? Ми розставимо їх на всьому шляху твого вдосконалення, усе це — твоя карма; ми розмістимо їх на різних рівнях, яких ти досягатимеш під час удосконалення. Це слугуватиме для тебе випробуванням, яке потрібно витримати під час підвищення свого Сіньсін. Коли потрібно буде підвищитися в рівнях, ти можеш зустріти деякі клопоти або відчути біль десь у тілі. Усе це вимагає, щоб ти щось усвідомив, щоб ти зміг поводитися як удосконалювальник, щоб ти поставився до всього цього не так, як звичайна людина, щоб зміг байдуже ставитися до цих випробувань і не звертати на них уваги. Якщо ти розглядатимеш усі випробування як зручну нагоду для свого підвищення, якщо зможеш залишити все це без уваги, то ти неодмінно їх витримати. Випробування може здатися деяким удосконалювальникам дуже великим, але насправді воно не таке велике. Коли ти вважаєш його великим, воно дійсно стає великим, а ти сам стаєш маленьким. Якщо ти не береш це близько до серця, якщо не звертаєш на це уваги, чого тобі ще буде боятися? «Був би ліс, а дрова знайдуться». Є Вчитель, є Фа, то чого ти боїшся? Не звертай на це уваги! Коли ти відкинеш своє переживання, то помітиш, що випробування стане меншим, а ти сам станеш більшим, і одним кроком ти переступиш через нього. Випробування перетвориться на ніщо. Гарантую, що буде так. Якщо ти не зможеш переступити, це означає, що ти не можеш звільнитися від пристрастей або не віриш у Закон. У більшості випадків це пояснюється тим, що практикувальник не може звільнитися або від однієї пристрасті, або від іншої. З цієї причини він і не може переступити цю перешкоду. Він не може пройти випробування тому, що не хоче перестати бути звичайною людиною.

Учень: Маю таке запитання. Я давно почав практикувати Фалунь Дафа. Я з жагою читаю Ваші книги й дивлюся відеозаписи Ваших лекцій. Але одна фраза там залишається для мене незрозумілою. Учитель каже: «Ви самі не виробите Фалунь. Потрібно, щоб Учитель сам особисто вклав у вас Фалунь». Тоді я подумав, що краще поїхати в Китай, щоб попросити Вчителя вкласти в мене Фалунь. Це перше питання. А друге: якщо я вже отримав Фалунь, як можна зрозуміти, що я його вже отримав? Ось і все, що я хочу запитати.

Учитель: Багато хто стурбований таким питанням: «Ми бажаємо вчитися цього Закону, але ми не слухали Ваших лекцій, не бачилися з Вами, чи зможемо ми отримати Фалунь?» Дехто нічого не відчуває і думає: «Виходить, Учитель не дбає про мене?» У багатьох може виникнути такий сумнів. Фактично, у моїй книзі вже написано, що ти можеш отримати Фалунь, оскільки я з'явився на світ саме для того, щоб урятувати всіх живих істот. Якщо я не нестиму за тебе відповідальності, то ти можеш наразитися на небезпеку після прочитання моєї книги, тому мені обов'язково треба подбати про тебе. Якщо я не подбаю про тебе, коли ти справді присвятиш себе вдосконаленню, то це означатиме, що я занапащу тебе, приречу тебе на загибель, і тоді мені самому не оминути відплати, тож я не можу так учинити. Коли я так зробив, то й повинен нести за тебе відповідальність. Багато людей із доброю природною основою можуть побачити, що кожен ієрогліф у моїй книзі в іншому просторі проявляється як Фалунь. Якщо подивишся зі ще глибшого простору, кожен ієрогліф буде моїм Тілом Закону, образом Будди; кожна складова частина ієрогліфа також буде окремим Буддою. Поміркуймо: могутність одного Будди вже така величезна, інакше чому твоя хвороба минула, коли ти почав читати цю книгу? Ти маєш поганий зір, але чому розмір слів стає дедалі більшим у твоїх очах, коли читаєш цю книгу, і твої очі не відчувають втоми? Чому під час читання цієї книги з тобою відбуваються чудодійні зміни? Тому що ті слова складаються із Закону, він може зробити для тебе все, що треба; він також може вкласти в тебе Фалунь. Про тебе подбає і моє Тіло Закону. Усе це воно зробить. Тому ти можеш отримати все необхідне, навіть якщо тобі не вдасться побачитися зі мною.

Що стосується відчуттів, деякі люди можуть відрізнятися чутливістю. Вони можуть відчути, що Фалунь обертається в нижній частині живота, і не тільки в цьому одному місці — вони відчувають обертання Фалунь по всьому тілу. Раджу тим із присутніх, хто говорив дурниці, більше не повторювати своїх помилок. Хтось сказав, що наш Фалунь Дафа виробляє дев'ять Фалунів. Скажу тобі, я вклав у тебе лише один Фалунь. Хоча в тобі лише один Фалунь, але він має незрівнянну могутність. Він може нескінченно породжувати свої копії. Для того щоб відрегулювати твій організм на початковій стадії вдосконалення, я розмістив поза твоїм тілом сотні Фалунів, які обертаються всюди навколо тебе. Хтось каже, що вони тут обертаються, там обертаються. Ой, вони, мовляв, усюди обертаються, по всьому тілу. Оскільки твоє тіло має бути очищено, під час регулювання твого організму я використовую властивості цього Гун, тому ти можеш відчути, що коло тебе скрізь обертаються Фалуні. Їх так багато, що їх просто не можна перерахувати. Ти, можливо, відчув обертання дев'яти Фалунів, тому й сказав, що ти маєш їх дев'ять. Я можу пустити в хід багато Фалунів для виправлення твого організму зовні. Люди різні — хто більш чутливий, хто менш чутливий. Ті, хто менш чутливий, не відчувають цього, а більш чутливі можуть відчути. Але ці відчуття бувають лише на початку практики. Практикувальник перестане відчувати існування Фалунь тоді, коли до нього звикне, коли Фалунь стане частиною його тіла. Чи може людина, скажімо, відчути биття свого серця у звичайний час? Вона відчуває його лише тоді, коли прикладе свою руку до грудей. Твій шлунок перебуває в перистальтичному русі, чи ти це відчуваєш? Твоя кров циркулює, чи ти це відчуваєш? Коли що-небудь стає частиною твого тіла, ти вже не можеш відчути його існування, перестаєш його відчувати. Серед учнів-початківців бувають такі, які нічого не відчувають. Багато хто з початківців не має жодного відчуття. Коли людина практикуватиме далі, у неї може з'явитися багато й багато відчуттів. Якщо тільки ти присвятиш себе вдосконаленню, то я неодмінно про тебе подбаю.

Найочевиднішим фактом є те, що твоє тіло буде швидко очищено. У материковому Китаї багато хто знає, що практика Фалунь Дафа дає дивовижний результат! Щойно людина починає практикувати, хвороба в неї відразу минає. Чому? Тому що багато хто з них не женеться за тим, щоб одужати. Вони практикують Дафа лише тому, що вважають це чудовою річчю. У результаті практики їхня хвороба минула. Але бувають і такі, які не домоглися помітного результату. Чому так? Вони почули, що шляхом удосконалення за Фалунь Дафа можна одужати, і почали практикувати саме з метою зцілення. Їм, звісно, не вдалося вилікуватися. «Не проси нічого — все отримаєш природно». Ти хочеш зцілитися від хвороби — це теж свого роду прагнення. Людське тіло, власне, має повертати свої гріхи, страждати від хвороб. Ти повинен мати бажання вдосконалюватися й маєш усунути своє прагнення до лікування; якщо тільки ти не будеш думати про одужання, не звертатимеш уваги на ці речі, будеш думати лише про практику, то все зможеш отримати. Але якщо ти весь час думаєш про те, щоб вилікуватися, то нічого не доб'єшся. Раніше ми ніколи не допускали на наші лекції душевнохворих і тяжкохворих. Хоч як ти вмовляєш його, тяжкохворого, забути про свою хворобу, його ніяк не вдається переконати. Звісно, коли життя людини вже добігає кінця, як вона може не думати про свою хворобу? Їй уночі не спиться — голова забита думками про хворобу. Тому вона ніяк не може звільнитися від цих думок, хоч як ти її вмовляєш. Іноді вона на словах погоджується з тобою, а насправді в її голові досі вперто проявляються такі думки, тож ми нічого не можемо вдіяти. Чому? Тому що коли передається праведний Фа з метою порятунку людей, потрібно висувати суворі вимоги до вдосконалювальників, інакше ми б передавали єретичний Закон. Тобі слід змінити цю думку — тоді ми все тобі зробимо. Якщо ти не хочеш її змінити, то ми нічого не зможемо зробити. Якщо ти зміниш цю думку, тебе вже не можна буде вважати звичайною людиною; якщо не зможеш змінити, то залишишся звичайною людиною. Ось у чому різниця. Тому ти можеш отримати щось лише тоді, коли нічого не просиш. Є такі учні, які практикують без жодних міркувань. Вони просто думають, що все це дуже добре й тому починають практикувати. Вони побачили, що всі практикують цігун, і вони також стали без якоїсь думки практикувати, якраз у таких і зникають хвороби. Ми, звісно, одразу не висуваємо до практикувальників надмірно високі вимоги. Тут потрібен пізнавальний процес. Це допустимо. Але не можна вдосконалюватися, тримаючись за будь-які прагнення.

Учень: Учителю, вибачте, я хотів би поставити три запитання. Перше запитання: у «Чжуань Фалунь» йдеться про Цімень — Чудесні методи практики. У практикувальників цих методів не відламують вироблений ними Гун, а в практикувальників деяких методів практики відламують 80% виробленого Гун, щоб поповнити їхній світ. Чи відбувається так і з нами, практикувальниками нашого Дафа?

Учитель: Оскільки практикувальник удосконалюється серед звичайних людей, він повинен виробити в собі все необхідне для того, щоб стати Буддою. Як відомо, Будда має все, чого він тільки хоче, до того ж йому підвладна велика чудотворна сила. Його щастя незрівнянне. А звідки взялося це щастя? Скільки він натерпівся горя, настільки й насолоджується щастям. Отже, вироблений ним Гун має досягти досить високого рівня, і лише тоді він може стати Буддою. Про це раніше давали знати тільки тим удосконалювальникам, які досягли дуже високих рівнів. Це не давали знати людям. Практикувальник зможе досягти Повної Досконалості тільки тоді, коли підніметься на дуже високий рівень. Чому? Неприпустимо, щоб у тебе не залишилося нічого, крім Гун, щоб ти не мав жодної щасливої долі, коли вже піднімешся нагору. Ти маєш виробити все це під час самовдосконалення. Усі негаразди, яких ти зазнав під час удосконалення, — це твій Вей Де (Могутність і Доброчесність). Ти переживаєш негаразди — у тебе зростає Гун; ти підвищуєш свій Сіньсін — у тебе зростає Гун. Тож у майбутньому, коли ти досягнеш надзвичайно високого рівня, треба буде забрати 80% твого Гун, щоб ти міг довести до досконалості свій Істинний Плід та відповідну щасливу долю. Усе те, чим збагачено твій власний маленький світ, набуто завдяки тому, що ти терпів лиха. Для поповнення цього світу було відламано й критерій Сіньсін, якого ти досяг у своїй практиці. Це буде твоє щастя, набуте завдяки тому, що ти терпів негаразди. Тільки 20%, що залишилися, утворять твій Істинний Плід. Хто досягне рівня Бодхісатви, той стане Бодхісатвою; хто досягне рівня Будди, той стане Буддою; хто досягне рівня Архата, той стане Архатом; хто досягне ще вищих рівнів, той стане ще вищим Буддою. А вдосконалюватися за методами Цімень складніше, хоча там також потрібно використовувати свій Гун, щоб довести до досконалості своє щастя та доброчесність.

Учень: Друге запитання таке: мій Сіньсін недостатньо високий, тож я сильно серджуся, коли мене лають чи ображають. А Ви вчите нас так: якщо тебе б'ють, лають, ображають, то це означає, що тобі дають Де. Тому не слід сердитися. Отже, у людини не може зрости Гун, коли вона сердиться, правильно?

Учитель: Коли ти, практикувальник, гніваєшся як звичайна людина, то ти стаєш таким самим, як вона. Коли ти сердишся, це означає, що ти відштовхуєш від себе Де, тільки ти його відразу ще не відштовхнув. Не відштовхнув, бо ти спершу втратив. Якщо ти поведеш себе так, як він, тоді ти відштовхнеш Де назад. Хтось, можливо, подумає: «Цей хлопець добряче мене образив, виманив у мене гроші, а я ще повинен із радістю йому подякувати. Він мене побив, насварив, а мені не можна його лаяти, навіть навпаки, треба йому подякувати. Люди скажуть, що я дурень і боягуз!» Це не так. Подумайте, людина, що не має такого високого Сіньсін, не здатна була б так чинити. Це прояв твердої волі вдосконалювальника. Хіба звичайні людини мають таку волю? Без такої твердої волі людина так не вчинила б. Не можна сприймати це як безвольність. Тобі, звичайно, варто зрадіти. Поміркуймо: якби він тебе не образив, ти б не отримав стільки Де. Оскільки тобі вже дісталося стільки Де, то ти зможеш виробити з нього Гун. Коли він тебе ображає, у тебе водночас усувається й карма! Чи зможеш ти стати Буддою, якщо носиш у собі карму? Тобі треба повністю її усунути. Він ображає тебе й тим самим дає тобі Де, водночас у тебе усувається карма. Ти не опускаєшся до рівня його поведінки й не вступаєш із ним у суперечку, і на душі тобі спокійно. Це показує, що рівень твого Сіньсін підвищився — для оцінки Сіньсін над головою існує мірило. Якої висоти досягає це мірило, до такої висоти зростає і Гун. Підвищився і твій Сіньсін, і Гун, а карма перетворилася на Де, і водночас він сам дав тобі Де. Ти відразу отримав чотири користі. Хіба тобі не потрібно йому подякувати? Треба подякувати йому від душі. Як я говорив раніше, те, що людське суспільство вважає хорошим, і те, що воно вважає поганим, треба розуміти навпаки. З погляду високого рівня, усе те, від чого не може звільнитися людина, треба вважати поганим.

Учень: Третє запитання стосується питання вбивства живих істот, про яке пишеться в книзі. Вбивство живих істот — це дуже великий гріх. А чи вважається гріхом самогубство?

Учитель: Так. Зараз людське суспільство зіпсувалося. З'явилися різні дивні випадки. Люди говорять про так звану «безтурботну смерть» (евтаназію). Роблять укол, щоб умертвити людину. Ви знаєте, для чого це роблять? Для того щоб полегшити її муки. Але ми вважаємо, що ці муки допомагають людині усунути карму. Після переродження вона відчує легкість у тілі. Вона більше не матиме карми. На неї чекає велике щастя. Коли їй доводиться в муках платити за свої гріхи, вона, звісно, почувається погано. Ти хочеш її вбити, не даючи їй заплатити за гріхи, — це не що інше, як убивство. Людина піде від нас, забравши із собою карму, через що їй доведеться повертати свої гріхи в наступному переродженні. То скажи, який же вихід із двох був кращим? Самогубець винен ще в дечому. Оскільки життя людини має йти за планом, який хтось написав, то ти цим порушиш цілісний задум Бога, тим самим відмовишся від свого обов'язку перед суспільством, зруйнуєш зв'язки між людьми. Твоя смерть, звісно, порушить план Бога. Як наслідок, Бог тебе не пробачить. Тому самогубство треба вважати гріхом.

Учень: Будда робить усе, що душі завгодно. Але ж Будда має чисте серце й мало бажань. Чи може тоді він чимось насолоджуватися?

Учитель: Деякі кажуть, що Будда не вживає їжу, що Будда не має людського тіла. І люди сприймають таке твердження як правду. Я скажу вам, що не можна розуміти слова, які сказав хтось у колах удосконалювальників, з погляду звичайних людей. Коли ми говоримо, що Будда не має людського тіла, то під словом «тіло» мається на увазі брудна плоть людини, що складається з таких частинок матерії, як молекули. На поверхні його тіла найбільшою частинкою є атом, а наймікроскопічніша його частинка — це ще більш мікроскопічна матерія Всесвіту. Що мікроскопічнішою стає матерія, то сильнішою буде енергія, яку вона випромінює. Як кажуть, сяйво Будди освітлює все навкруги. Дехто каже, що Будда не вживає їжі. Насправді Будда не вживає людської їжі. Він їсть речовини, що належать до його рівня. До того ж те, що він їсть, не називається таким терміном людської мови, як «їжа». Тому ти не зрозумієш сенсу слів, що вживаються на рівні Будди, не зрозумієш Будд. Людина має свої міркування.

Деякі зі звичайних людей кажуть, що бути Буддою зовсім нецікаво, що Будда, мовляв, нічого не має і сидить там, як дерево. Я скажу вам, що Будда — це Цар Закону у своєму світі — Небесному Царстві. Ми називаємо когось Буддою Татхагатою тому, що рівень його Сіньсін досяг такого рівня. Фактично, він є Царем Закону свого Небесного Царства. Він керує незліченними мешканцями свого світу. Він управляє ними, звісно, не за допомогою законодавства, не насильно, як це заведено в нашому людському суспільстві, а за допомогою милосердя. Усі там поводяться відповідно до критеріїв того рівня. Усе там незрівнянно прекрасно. Там немає почуттів та емоцій звичайних людей, але є милосердя, це більш благородна та чиста сфера мислення. Усе, що притаманне звичайним людям, там зникає, а на зміну їм приходять більш прекрасні речі, що належать до вищих рівнів. Це і є вищі живі істоти, і є ще вищі, ще, ще і ще вищі живі істоти. Якби всім їм було нецікаво жити, то померли б та й годі. Але там більш прекрасно. Лише коли піднімешся в той світ, ти дізнаєшся що таке справжнє щастя. Там значно прекрасніше. Але якщо ти не зможеш звільнитися від усього того, що є характерним для звичайних людей, якщо ти триматимешся цього й далі, то не зможеш цього досягти.

Учень: Чому в школах Цімень не відламують Гун?

Учитель: Хто сказав, що в школах Цімень не відламують Гун? Удосконалювальники з усіх шкіл повинні вдосконалити свій Істинний Плід за допомогою виробленого ними Гун. У системі вдосконалення Цімень не тільки одна школа. Їхні методи практики незвичайні, дуже оригінальні. У деяких школах люди одночасно і практикують, і вдосконалюють цю річ. Їм також потрібно зазнати такої втрати. Їхній Гун росте не так, тому його не потрібно відламувати. Гун швидко росте в тих, кому його потрібно відламувати. А цим людям Гун не відламують. Вони одночасно і практикують, і вдосконалюють свій Вей Де. Їхній Гун росте повільно. Але їм потрібно зазнати такої самої втрати.

Учень: Маю два запитання. Перше таке: коли я вперше сидів у позі медитації, то побачив поруч, ліворуч від себе, Тіло Закону Вчителя (про це я пізніше прочитав у якихось матеріалах), воно було в чорному одязі й широко усміхалося. Це було моє перше бачення, і сьогодні я хотів би попросити це пояснити. Був не той колір, який ми бачимо на відеозаписі.

Учитель: Це також пояснюється тим, що в різних просторах кольори проявляються по-різному. Візьмемо до прикладу Дао. Який колір найбільше подобається Даосам? Фіолетовий. Тому в системі Дао ми можемо почути вираз «фіолетова хмарка приходить зі сходу». Уважають, що найблагородніший колір — це фіолетовий. Система Будди віддає перевагу жовтому, золотому кольору. Але це те саме, що й фіолетовий. Те, що здається нам фіолетовим у цьому просторі, може проявлятися як золотисте в іншому просторі. А те, що в нашому просторі здається чорним, може проявлятися як біле в іншому просторі. Тут воно біліє, а там уже чорніє; тут воно зелене, а там уже червоне. Узагалі колір змінюється залежно від того, який це простір. За певного стану ми бачимо певний колір. Я хотів би попередити вас про те, що іноді ми можемо спостерігати сильні перешкоди з боку диявола. У більшості випадків моє Тіло Закону ходить у буддійській ризі, має синє кучеряве волосся, з такою яскравою синявою. Лише зрідка, у надзвичайно особливих випадках ти можеш побачити моє Тіло Закону в такому костюмі, у який я одягнений зараз. Це трапляється дуже рідко, у дуже й дуже особливих випадках. Ви повинні бути дуже обережними в цьому плані. Якщо це я, ти в душі будеш так думати й залишатимешся спокійним. Якщо це не я, то в тебе може виникнути сумнів.

Учень: Я вчуся цього Закону вже два місяці. За ці два місяці я відчув, що в мене минули хвороби, які мучили мене десятки років. Я вчуся Дафа якраз для того, щоб усунути свою карму. У ці два місяці я почуваюся неймовірно чудово. Ліків абсолютно не приймаю. Це, по-перше. По-друге, я не знаю, чи був це Фалунь, що я бачив під час сидіння в позі медитації, прошу Вчителя пояснити. Я бачив, як він безупинно обертається по спіралі. Тільки колір його був землистий, як колір глини. Обертання взагалі дуже прекрасне, але не було видно його внутрішньої будови.

Учитель: Знаки всередині Фалунь залишаються без змін, але фон може змінюватися. Він може бути червоним, помаранчевим, жовтим, зеленим, блакитним, синім, фіолетовим, кольоровим, безбарвним — тобто його колір може змінюватися. Тому Фалунь не обов’язково буде самого такого кольору [як на емблемі]. Крім того, коли Фалунь регулює ваш організм, він може обертатися дуже швидко, наче електричний вентилятор або вихор. Іноді він обертається повільно, у такому разі ми можемо добре розгледіти його внутрішню будову. Але коли він обертається швидко, деталі важко побачити. У початковий період, коли потрібно відрегулювати організм людини, Фалунь сам знає, яку він має підтримувати швидкість обертання і яким чином обертатися. На все це не треба зважати, усе це нормально.

Учень: Чи можна робити мудру великого лотоса?

Учитель: Мудра великого лотоса — це статична мудра. Я покажу вам (Учитель виконує мудру). Під час вправ нам не потрібно робити цієї мудри. Її роблять тоді, коли потрібно освятити статую Будди в домі, або статую Лаоцзи в системі Дао, статую Юаньши Тяньцзуня (Початкового Небесного Владики) або статуї інших Будд. Для цього найкраще тримати в руках мою книгу, адже там є моя фотографія. Скажи фотографії, як мені самому: «Учителю, прошу вас зробити освячення». Ти можеш тримати книгу в руках, водночас тримаючи мудру великого лотоса. Потрібно лише три секунди, і все буде зроблено. Моє Тіло Закону запросить Тіло Закону того Просвітленого, чия статуя стоїть у тебе вдома. Якщо ти хочеш, щоб я освятив статую Будди Амітабхи, моє Тіло Закону запросить Тіло Закону Будди Амітабхи в цю статую. Це буде справжнє освячення. Зараз ченці в релігії, які не вдосконалюються по-справжньому, і багато псевдомайстрів цігун не можуть освятити статую Будди. Вони не мають достатнього Вей Де, щоб запросити Будду. Це ж Будда. Він не приходить за покликом будь-якої людини. Бувають, звісно, й такі, які дзеркалом відбивають світло на статую Будди і вважають це освяченням. Є ще такі, які намазують очі статуї Будди кіноваром, роблячи їх червоними, і називають це освяченням. Це просто неподобство!

Учень: Щойно Ви говорили, що люди впали на Землю з різних Небесних Царств, з різних рівнів. Отже, вони, по правді кажучи, мають повернутися назад у ті Небесні Царства, звідки впали. Однак, перебуваючи на рівні людства, вони не знають, із яких Небесних Царств вони прийшли. Тому вони, можливо, вибрали не той метод практики. Наприклад, доля ніби звела їх із Фалунь Дафа.

Учитель: Ти хочеш повернутися в той світ, де був раніше, де було породжене твоє життя. Це добре бажання. Тепер, перш за все, тобі слід вирішити, яким чином ти зможеш повернутися назад, повернутися шляхом удосконалення — це найсуттєвіше питання. Іншого вибору тут немає. Жодного. Не так, що все це стало перед тобою в ряд, щоб ти щось із цього вибрав, або що Будда сидить там і готовий віддати тобі все, чого ти тільки хочеш. Ти повинен піднятися вгору шляхом удосконалення. Якщо ти дійсно досягнеш високого рівня в удосконаленні, якщо зможеш повернутися на своє колишнє місце, то зможеш побувати у своєму початковому світі, побачитися з рідними того світу, зможеш відвідати там різні місця. Що стосується того, у який світ ти зрештою потрапиш, то це не так важливо. Можна порівняти це з тим, що тобі байдуже, де жити: у Сіднеї чи в Брісбені.

Учень: Що це за так званий Тяньдао (Небесний Дао), який поширюється в південно-східній частині Азії?

Учитель: Я повинен вам сказати, що зараз ми переживаємо кінцевий період Закону. Будда Шак'ямуні сказав, що в кінцевий період Закону на світ з'являться тисячі демонів. Свого часу за життя Будди Шак'ямуні диявол сказав йому: «Зараз я не в змозі нашкодити твоєму Законові, але коли настане кінцевий період Закону, я велю своїм учням і послідовникам прийняти чернецтво у твоїх монастирях. Подивимося, що ти будеш тоді робити!» У Будди Шак'ямуні тоді полилися сльози. Будда Шак'ямуні, звісно, нічого не міг вдіяти. Він знав, що в кінцевий період Закону все переплутається. Тепер, коли вже настав цей період, про який говорив Будда Шак'ямуні, повсюдно в людському суспільстві, а не тільки в монастирях, робляться справи, які псують людство, і скрізь є люди, що учиняють такі речі. Зло лютує! На словах вони також учать людей прагнути до добра, але в душі ховають іншу мету. Вони женуться або за славою, або за грошима, або працюють на користь якоїсь чорної сили. Ось яка їхня мета. Закон Будди передається для того, щоб урятувати людей. Використовувати його для наживи — це найтяжчий злочин! Диявол, звичайно, не зважає на це. Прикриваючись прапором релігії або тим, що він учить людей добру, він губить людство, псує людські душі, завдає шкоди моральності людей. Це найбільш злі та отруйні вчинки. Тому, я думаю…, звісно, про дещо мені зараз краще змовчати. Розберися сам, якщо можеш відрізнити добро від зла. Я не хочу казати тут, хто лихий, а хто ні.

Але я можу сказати вам, що прийти в людське суспільство для порятунку людей — справа надзвичайно велика. Потрібно, щоб Боги всього Всесвіту погодилися на це. Адже це стосується всіх сторін, стосується кожної відповідної нації людського суспільства, стосується цілої низки питань. Не всі, кому заманеться, впораються з цим. Я знаю, чому Ісуса прибили до хреста, чому Будда Шак'ямуні обрав шлях нірвани. Передавати праведний Закон — нелегка справа. А якщо хтось поширює єресь, то в це ніхто не втручатиметься. Не так, що зовсім ніхто не втручатиметься. Річ у тім, що коли передається істинний Закон, з'являється багато лихих речей. Усе залежить від того, до якої школи ти увійдеш. Якби існувала лише одна школа, якби передавався лише один праведний Закон і на світі не було ніяких єретичних вчень — якби всі вони були ліквідовані — то людині надто легко було б удосконалюватися. Як би ми перевірили переконаність учнів у Законі, якби Закон було осягнути дуже легко, якби існувала тільки одна школа і всі без винятку практикували б її? Тому можна побачити, що одночасно поширюється і праведний Закон, і єретичні вчення. Людина повинна сама вирішити, до якої школи вступити. Під час самовдосконалення до тебе можуть звернутися всілякі люди: одні порадять разом із ними практикувати цей цігун, а інші — той; вони можуть сказати тобі, що навчилися якогось хорошого цігун. Інакше кажучи, тебе будуть заплутувати й випробовувати, щоб перевірити твою здатність усвідомлення. Це безсумнівно так. У всьому процесі твоєї практики існуватиме таке явище, що тебе будуть відволікати від школи, яку ти практикуєш. Чому ми не втручаємося в ці справи? Чому мої Тіла Закону не втручаються в це, хоча вони здатні на все? Тому що треба використати диявола, щоб випробувати людину, щоб перевірити, чи твердо вона взагалі переконана в цьому Фа. Удосконалюватися в Будду — дуже серйозна справа, тому існують такі випадки.

Так чи інакше, я розповів і позитивну, і негативну сторону. Нині навіть істинним релігіям важко врятувати людей, не кажучи вже про єретичні вчення! Якась жінка одягалася як модель для показу мод, її піднімали й носили всюди, щоб випрошувати гроші, а люди їй вірили. Які вони дурні! Коли людина нічого не знає про Закон, то легко піддається обману.

Учень: Що таке розумова карма?

Учитель: У голові деяких людей може непомітно виникнути погана думка. Ми ж представляємо метод удосконалення за істинним Фа. Я роблю все це з почуття відповідальності перед суспільством, перед людством, перед людьми. Такі учні не сумніваються в цьому. Але в думках вони починають мене лаяти, хтось їм підказує, що в усе це не можна вірити, що все це — чиста брехня. Чому спостерігається таке явище? Це тому, що людина має карму не тільки у своєму фізичному тілі, а й у думках. Будь-яка речовина є живою, зокрема й розумова карма. Якщо ти хочеш практикувати, то маєш очистити свої думки, усунути породжені за багато-багато життів лайливі думки, усунути сформовані концепції та всіляку карму. Лише після того, як усе це буде усунуто, зможе проявитися твоя справжня природа. Ти хочеш віддатися вдосконаленню і вже готовий усунути ці злі думки та уявлення, але вони не хочуть тобі скоритися. Як же вони можуть скоритися тобі, якщо їх змушують померти? Вони намагаються вплинути на твою голову, кажуть тобі, що все це брехня, змушують тебе лаятися в думках на нашу практику, лаятися ще на когось. Що більше ти практикуєш, то сильніша в думках лайка. У голові виникають лайливі слова, дуже брудні слова. Я скажу тобі: по суті, це не ти, а карма — розумова карма. Її потрібно усунути будь-що. Наш метод практики вирізняється тим, що удосконалюєшся ти сам. Якщо твої думки й свідомість як у тумані, якщо коли у твоїй голові промайнуть лайливі слова, твоє серце почне вагатися і твоя головна свідомість почне слідувати за тими словами, ти перестанеш практикувати й у тебе виникне душевне коливання, тоді ми перестанемо про тебе піклуватися, бо ми рятуємо самого тебе. Якщо ти зіпсуєшся, то ми й не будемо тебе рятувати.

Раніше таких випадків було багато. У Китаї в декого така розумова карма проявлялася дуже різко. Дуже важко усунути з голови таку різку лайку. Після всіх зусиль він каже: «Я винен перед Учителем! Я дійшов навіть до того, що почав лаяти Вчителя. Я маю занадто багато карми, прямо не хочеться жити. Краще перерізати собі горло». Я б радив тобі не робити цього. Перерізати собі горло йому все-таки не вдалося. Різана рана не з’явилася, не було ні болю, ні крові. Він у розпачі побіг до консультанта, скаржачись, що в голові весь час сварить Учителя і не знає що йому робити. Почувши це, консультант почав читати йому Закон, і він відчув, що все стало гаразд. Потім він запитав про це в мене. Я все йому пояснив. Фактично це лаяла твоя карма, а не ти сам. Тобі слід повністю звільнитися від духовного тягаря, бо це не ти, а карма мене сварить. Однак ти маєш тримати головну свідомість у ясному стані, треба протидіяти цим думкам, наскільки можливо їх усувати, не давати їм сваритися. Ти усуваєш і пригнічуєш цю карму, тоді моє Тіло Закону про це дізнається. Хоч що ти робиш, воно все знає. Воно дізнається це ще до твоєї лайки. Це також буде випробуванням для тебе, випробуванням непохитності твоєї головної свідомості. Якщо ти проявиш непохитність, то через деякий час моє Тіло Закону усуне для тебе цю карму. Така розумова карма безпосередньо заважає тобі практикувати, прямо впливає на твою здатність усвідомлення, тому ми її усунемо. Запам'ятайте це. Не плутайтеся в думках, коли з'явиться така проблема.

Учень: Хочу запитати щодо вправ і яке співвідношення між ними та Сіньсін. Чи можна сказати, що якщо інтенсивно практикуєш, то це сприяє підвищенню Сіньсін?

Учитель: Тут немає прямого зв'язку. Але вправи також мають ключове значення для досягнення Повної Досконалості, вони також дуже важливі. Наш метод практики відрізняється тим, що «Закон загартовує людину». Зараз ти не практикуєш, скажімо, ти спиш, працюєш, їси, але Закон весь цей час тебе загартовує, цілодобово загартовує, завдяки чому скоротиться час для вдосконалення в роки, що залишилися у твоєму житті, так щоб ти якомога швидше досягнув Повної Досконалості. Я ж не просто так сказав зараз, що треба, щоб ти досяг Повної Досконалості вже в цьому житті. Тому й потрібно так робити. В інших школах у практикувальників зростає Гун лише тоді, коли вони виконують вправи; а коли вони закінчують, то Гун перестає зростати. У нас усе зовсім інакше. Під час вправ ти посилюєш усі механізми, які я в тебе вклав, механізми як усередині, так і поза твоїм тілом. Ти посилюєш ці механізми. Чому в нас рука рухається не так, як під час Гуаньдін (вливання енергії через маківку)? Чому вона не випускає, не віддає, а рухається долонею до тіла? Тому що я встановив поза твоїм тілом Енергетичний механізм Ціцзі. Коли твоя рука рухається, тримаючись за цей Ціцзі, вона випускає більшу енергію та посилює Ціцзі. Це означає, що ти посилюєш механізм. Тримаючи схрещені руки перед нижньою частиною живота, ти посилюєш механізм свого Енергетичного центра тіла (Даньтьєн). Коли ти розтягуєшся, то посилюєш рухливі механізми. Тому наші заняття зміцнюють твої механізми, які підтримують твою безперервну практику та працюють 24 години на добу. Вправи є засобом для досягнення Повної Досконалості. Але не можна це абсолютизувати. Вони слугують лише допоміжним засобом для досягнення Досконалості. Але вправи також є важливими; усе те, що виробляється в цій школі шляхом удосконалення, є невіддільним від вправ, має прямий зв'язок і з цією системою рухів, з цими вправами. Ми ще маємо деякі речі пов’язані з виробленням магічних здібностей, речі, пов’язані з перетворенням та подовженням тривалості життя, з посиленням надздібностей тощо — у всьому цьому вправи відіграють певну роль. Спочатку йде «сю» — вдосконалення, а потім «лєн» — практика. Сю на першому місці, лєн — на другому. Однак і те й інше необхідне для того, щоб ти домігся Повної Досконалості в цій школі.

Учень: Під час виконання вправ я не бачив нічого, крім білого світла. Але за бажання можу побачити образ Учителя. Чи не фантазія це?

Учитель: Тут є два питання. Ті, чиє небесне око не бачить, можливо, можуть досягти ще більш високого рівня. Що вищу здатність усвідомлення має людина, що вищого рівня вона може досягти, то більше є потреба в тому, щоб обмежувати її бачення. Тоді її вдосконалення буде просуватися швидше. Вона, занурена в оману, переносить негаразди і повинна усвідомити в умовах цієї омани. За таких умов вона може підвищуватися вдвічі швидше. Така людина відрізняється від інших, вона може піднятися ще вище.

Крім того, ти сказав, що нічого не бачив, а насправді вже дещо побачив. Ти несвідомо побачив, що біле світло осяває твоє тіло. І часом, за одного бажання ти вже щось можеш побачити, фактично, це ти справді побачив, тільки подумав, що це ілюзія. Багато хто, коли вже може щось бачити, вважає побачене фантазією. Скажу вам, люди вже звикли, що бачать щось саме очима, і вважають, що це очі бачать предмети. Але подумайте, те, що людина бачить, — це відображення в її мозку того, що пройшло через зоровий нерв. Це мозок відображає побачений предмет. А очі людини нагадують лише щось на зразок об'єктива фотоапарата. Вони самі собою не здатні аналізувати, відображати предмет. Відображення відбувається в мозку. Коли так, тоді і те, що ми бачимо небесним оком, і те, що ми собі уявляємо, — усе це є відображенням у мозку. Коли людина про щось думає, то це її мозок думає; коли людина щось бачить — це сформоване відображення в її мозку. Тому дехто вважає побачене за фантазію, хоча вони дійсно вже можуть дещо бачити. Однак тут є певна різниця, оскільки те, що людина уявляє, не може бути дуже виразним. Воно не рухається. Це буде статична картинка. А предмет, який людина дійсно бачить, має бути рухомим. Коли ти звикнеш до всього цього, коли поступово виробиш звичку дивитися в такий спосіб, то з плином часу помітиш, що ти справді дещо бачиш, до того ж, можливо, навчишся бачити ще краще.

Раніше деякі наставники системи Дао так навчали своїх учнів: вони спеціально веліли їм щось уявляти і в такий спосіб розвивали їхні надздібності, бо вони знали про такий зв'язок. Скажімо, перед учнем не було яблука, але вчитель казав йому, що там лежить яблуко, і описував, яке це яблуко. Насправді яблука не було, але учня навчали відчути його запах, навчали, щоб учень начебто побачив це яблуко, начебто побачив, яке воно на вигляд. Ось так навчали. Оскільки і те, й інше — відображення в мозку, дехто не може це розрізнити. Так чи інакше, те, що ти уявляєш, нерухоме, а те, що ти бачиш, рухається.

Учень: Якось уві сні я побачив дуже страшну картину. Тоді я згадав не про Вас, а про школу Тантри. Але я дуже щиро вдосконалююся за Фалунь Дафа. Чи означає це, що колись може щось трапитися і я пропаду? Чи так, що і Юаньшень мого більше не стане?

Учитель: Це тому, що ти мало читаєш книгу. Попри те, що ти зараз практикуєш наш Дафа, але те, що належить до школи Тантри все ще зберігається у твоїй голові, тому уві сні ти згадав про ту школу, а не про наш Дафа. Хтось мене запитав, як йому бути, якщо станеться щось небезпечне для його життя. Я скажу тобі, що ти не зіткнешся ні з чим, що не має стосунку до твого вдосконалення. Але ти можеш зіткнутися з тим, що має до нього стосунок. Якби ти сьогодні справді втратив життя, то це вже свідчило б про те, що жодна школа про тебе не піклується, і ти зовсім не вдосконалювався. Що стосується релігії, то вона виступає за те, щоб ти відповів життям за життя. Релігія вчить, що людині за одне життя не вдасться вдосконалитися, і вона, віддавши життя, зможе вдосконалюватися далі в наступному перевтіленні. Такий підхід у релігії. Але ми такого підходу не дотримуємося. Ми не допустимо, щоб у тебе виникла така проблема, щоб справжні мої учні наразилися на небезпеку для життя.

Учень: У той час я сам не знав, що це був сон.

Учитель: У той час ти практикував школу Тантри, до того ж ти не вдосконалювався по-справжньому. Ефекту, звісно, не було, і ніхто про тебе не дбав. Хтось сказав, що він уві сні знайшов гроші на землі й підібрав, поклавши собі до кишені. Насправді такий сон — випробування для людини. Через сон перевіряють стійкість її Сіньсін. Деякі вдосконалювальники кажуть, що можуть добре поводитися вдень, а уві сні їм важко тримати себе в руках. Це пояснюється тим, що в глибині душі вони досі нестійкі, і потрібно перевіряти їх уві сні, через що й виникає така ситуація. Якщо не зміг вчинити добре, не переживай — якщо ти поставишся серйозно до того, щоб відтепер вчиняти добре, то в майбутньому зможеш зробити краще.

Учень: Коли Ви, Учителю Лі, проводили курси всередині країни, Ви вкладали в кожного зі слухачів Фалунь. Сьогодні я прийшов на Вашу лекцію, і Ви також вклали в нас Фалунь? Наступне запитання: ми не приймаємо душевнохворих, а що нам робити з тими, хто має невелику проблему в мозку?

Учитель: Спочатку зупинюся на першому запитанні. Як я вже казав, у кожному ієрогліфі цієї книги — моє Тіло Закону, кожен ієрогліф і є образом мого Тіла Закону. Кожен ієрогліф і є образом Будди. Я маю незліченні Тіла Закону, їх не порахуєш. Усім відомо, що Будда Амітабха, як про це говорив Будда Шак'ямуні, має два мільйони Тіл Закону. Моїх Тіл Закону так багато, що немає такої цифри, щоб їх порахувати, їх не злічити. Я можу подбати про будь-яку кількість людей, про все людство. Звичайно, я подбаю лише про тих, хто присвятить себе самовдосконаленню. Про тих, хто не практикує, про справи суспільства я не піклуватимуся. Щойно в тебе промайне думка, що ти хочеш удосконалюватися, моє Тіло Закону відразу про це дізнається. Крім того, ти бачиш, що моє нинішнє тіло — це плоть звичайної людини, і воно має саме такий розмір, який є. Але якби ми перемістили все це в інший простір, то моє тіло стало б набагато вищим. У міру просування просторами, одне моє тіло буде вищим за інше, одне більше за друге, одне більше за друге і т.д. Максимальний розмір мого тіла вже буде неможливо описати. Багато хто з наших учнів в одну мить побачив моє колосальне тіло. Вони кажуть: «Учителю, я, стоячи біля Вашого пальця ноги, не бачив вище за Ваш палець». Подумай — таке колосальне тіло, адже тут поміститься вся Земля. Хоч де б ти був, я до тебе дотягнуся. Хіба той Фалунь має бути вкладено в тебе обов'язково в моїй присутності? Його буде вкладено і за моєї відсутності. Я одночасно і не перебуваю, і перебуваю біля тебе.

Друге твоє запитання стосується шизофренії. На це запитання ми можемо дати чітку відповідь: ми не заохочуємо, щоб хворі на шизофренію практикували, незалежно від того, легка їхня хвороба чи важка. Наш метод практики відрізняється від інших тим, що ми рятуємо самого практикувальника. Якщо нам не вдасться врятувати самого практикувальника, то нікому іншому ми не дамо наші речі. Ми даємо Гун тобі самому, рятуємо лише твій Чжу-юаньшень, лише тебе самого — такого ніколи не було в історії. В історії і школа тантризму, і всі інші релігії, рятували Фу-юаньшень людини. Це я розкрив неймовірно стародавню таємницю. Коли ми почали розкривати цю таємницю, нам довелося подолати великі перешкоди. Але в майбутньому, коли весь світ стане прекрасним, багато Будд знову з'являться на світ із метою порятунку людей. Не тільки я, тоді й вони також рятуватимуть Чжу-юаньшень людини. Моя справа в цьому стосунку послужила переломним моментом. Я здійснив такий переворот. Адже порятунок Чжу-юаньшень людини приносить безпосередню користь для людського суспільства — покращується його моральний рівень. У випадку, коли рятують Фу-юаньшень людини, то сама людина не вдосконалюється, не може вдосконалюватися, і навіть якщо вона вступить у релігію, суспільство залишиться таким, яким було, жодної істотної зміни не відбудеться. А якщо ми рятуватимемо Чжу-юаньшень удосконалювальника, то незалежно від того, удосконалюється він чи ні, він може стати хорошою людиною в суспільстві й принести йому користь. Свідомість душевнохворих перебуває в неясному стані, нам не можна їх рятувати. Ми рятуємо тільки людей із тверезою свідомістю. Якщо ми дамо щось людям із нетверезою свідомістю, то завтра все це можуть забрати інші. Практикуватимуть вони чи ні, вони не зможуть виконувати нашу вимогу про те, що не можна змішувати одночасно дві школи, не можна практикувати то одне, то інше. Оскільки вдосконалення в Будду — серйозна справа, а вони не можуть виконувати наші вимоги, тому їх не можна врятувати. Деякі наполегливо залучають їх до занять. Якщо станеться якась неприємність, відповідальність буде на тобі. З душевнохворим може трапитися несподіванка під час вправ. Тоді він скаже, що все це через заняття з Фалунь Дафа. Ми зовсім не навчаємо душевнохворих. Це безсумнівно. Це звичайна людина, тому вона й може захворіти, і з нею може щось трапитися. Така проблема може виникнути якраз тоді, коли вона захоче зробити вправи на нашому пункті практики. Це, звісно, не через вправи, а через те, що для цієї людини прийшов час захворіти.

Учень: Люди в усьому світі однакові. Але на Сході поширюється буддизм, а на Заході — християнство. Між ними велика різниця. Буддизм слабко розвинений на Заході. Це дві різні системи?

Учитель: Чому на Заході люди сповідують християнство, а на Сході — буддизм? Чому на Сході й на Заході різні релігії? Чому між ними велика різниця? По суті, християнство також належить до системи Будди. Однак різниця в расі, культурі та Небесній культурі приводить до відмінностей в зовнішньому образі, формах мислення, тобто в усьому, чим характеризується людина. Відтак виникли різні методи вдосконалення в Будду, сформувалися різні концепції та різне розуміння щодо Богів вищих рівнів. По суті, відмінності немає, усі вони належать до ступеня Будди. Ісус насправді належить до рівня Татхагати. Але через відмінності в культурі, в уявленнях, зовнішності він не називається Буддою. На Сході заведено називати Буддою. Звісно, існує відмінність у зовнішності, відмінність в образі. У Небесному Царстві Ісуса всі огорнені білою тканиною. А всі мешканці царств-світів Будди огорнені жовтою тканиною. Відмінність є і у волоссі. Це найбільша відмінність. Волосся Даосів зав'язане вузлом. Голова всіх Архатів системи Будди поголена. Бодхісатви мають такі самі зачіски, які мали жінки стародавнього Китаю. Чому? Вбрання китайців у давнину було таким самим, як у небожителів. Насправді ж китайці в давнину одягалися так, як одягаються мешканці Небесного Царства, Небесного світу. Так само й на Заході. Люди на Заході теж були одягнені, як мешканці відповідного Небесного Царства. Так люди й жили. Звичайно, нинішня мода вже зовсім змінилася. Насправді одяг, у якому ходять сучасні люди, — найгірший, найменш красивий.

Чому у світі білих немає буддизму, а у світі східних людей немає християнства? Строго кажучи, їх там справді немає. Я пам'ятаю, що в Біблії або подібних книгах ми можемо прочитати слова, сказані свого часу Єговою та Ісусом: «Не ходіть на Схід». Були висловлені й інші слова. Але я пам'ятаю тільки цю фразу: «Не ходіть на Схід». Це вони попередили своїх послідовників, щоб ті не йшли проповідувати на Сході. Послідовники не послухалися їхньої поради й разом з експедиційними військами прийшли на Схід. Тут виникла одна проблема — расова проблема. Різні раси світу не можна змішувати. Змішування рас спричинило дуже серйозні наслідки. Люди змішаної раси втратили відповідний зв'язок із Небесним Царством. Вони втратили своє коріння. Коли так, то, цілком імовірно, у Небесному Царстві буде нікому про них піклуватися, вони вже не належать до жодного світу, і ніхто не хоче їх прийняти. Недарма раніше зоною, яка сполучала європейський та азійський континент, слугувала пустеля, безлюдний район. Таку зону важко було пройти в ті часи, коли були слабко розвинені транспортні засоби. У міру розвитку сучасних засобів усе змінилося. Раси стають дедалі більш змішаними, що може спричинити серйозні наслідки. На цьому я, зрозуміло, більше не зупинятимуся. Просто кажу, що там, нагорі, не визнають таких рас.

Щойно я говорив про те, що будь-яка раса має свій відповідний зв'язок із Небом. Небожителі-білі займають лише невелику частину, незначну частину цього світу, цього Всесвіту. То і є їхній світ — Небесне Царство. А людей жовтої раси та світів Будд, світів Даосів дуже багато. Ними наповнений майже весь Усесвіт. Будд Татхагат так багато, як піщинок на березі Гангу. Їх дуже багато. Людей із такою зовнішністю, як у людей жовтої раси, у цьому Всесвіті особливо багато. Тому ми говоримо, що раси нагорі та внизу мають відповідний зв'язок. Вмовляючи своїх учнів не йти проповідувати на Сході, Ісус хотів їм сказати: люди Сходу не є їхніми людьми. Ісус відмовляв учнів проповідувати на Сході, і я також помітив, що в Небесному Царстві Ісуса немає людей Сходу. Дуже прикро! З настанням нової ери люди перестали слухатися свого Бога, а люди Сходу також не слухаються Будди. Отже, люди учинили хаос у цих справах. Я також помітив, що у світах Будд раніше не було білих людей. Однак чому ж сьогодні я передаю все це і людям Заходу? Тому що я передаю істину Всесвіту, істину Всесвіту загалом. Ті з білих людей, які практикуватимуть наш Дафа, після завершення вдосконалення матимуть таке саме тіло й таку саму форму вдосконалення, як мешканці Небесного Царства Ісуса. Після завершення вдосконалення вони стануть саме такими. А люди жовтої раси після завершення вдосконалення набудуть образу Будди. Отже, і тих, і інших я можу врятувати. Я передаю грандіозний Фа, і я маю вам сказати…, ніколи так навстіж не було відчинено двері, але й на це існує своя причина.

Учень: Учителю, чи не можете Ви ще розповісти щось про метисів?

Учитель: Щойно я зупинявся на питанні про метисів. Це я розкрив небесну таємницю. Але це не означає, що ми будемо вживати якихось заходів щодо цього. Я вважаю, що зробив ще більшу справу — можу врятувати і метисів. Але можу врятувати їх тільки в цей період. Хоча люди Сходу і люди Заходу живуть на одній Землі, але дещо їх розділяє, тільки люди про це не знають. Як усім відомо, люди Сходу надають значення грі слів. Наприклад, «цзю» означає і «дев'ять», і «довго»; «ба» означає і «вісім», і «розбагатіти». Це справді може відігравати певну роль. Такі речі, як східний Феншуй і геомантія на Заході не дуже працюють, вони неефективні, непридатні для білих. З іншого боку, так звана астрологія, або якісь прикмети — усе це своєю чергою непридатне для людей Сходу. Декому здається, що це їм підходить, але це тільки так здається, насправді все це не діє. Чому? Тому що в біосфері білих існують свої особливі матеріальні чинники, утворені в їхньому просторі. А в біосфері людей Сходу існують свої особливі речовини, з яких складається їхнє життя. До складу людського життя білих людей і людей Сходу входять різні речовини, тому між ними є різниця. Після того як люди змішали раси, якщо ви подивитеся на дитину, яка в них народилася, це буде дитина змішаної раси. Однак існує якийсь проміжок усередині життя цієї дитини, і через нього її організм і мудрість будуть недосконалими; її тіло буде в недосконалому стані. Сучасна наука знає, що кожне покоління стає гіршим від попереднього, отже, може з’явитися такий стан. Звісно, я можу дещо зробити для тих, хто віддається самовдосконаленню, можу вжити для них певних заходів. Але не можна самовільно робити це для тих, хто не практикує.

Учень: Коли я виконую рух «чун» (підняття рук догори), я відчуваю, що мої долоні нагріваються. Мені здається, що такого відчуття не може бути під час занять за іншими практиками. Коли я практикую, то відчуваю, ніби я Бодхісатва й стою вище від усіх. Як Ви на це дивитеся?

Учитель: Під час виконання вправ тобі не потрібно мати ніяких думок. Послідовники тантризму практикують із думкою, ніби вони самі є Буддами. Вони, звісно, не Будди. Чи змінилося їхнє фізичне тіло? Ні. А хто в майбутньому вдосконалиться й доб'ється змін? Саме його Фу-юаньшень. А я під час лекцій Закону вже говорив вам, що моя справа — рятувати Чжу-юаньшень. Попри те, що твій Фу-юаньшень успішно вдосконалиться, тобі все одно доведеться потрапити в шість кіл перевтілень. Коли обидва життя відокремляться одне від одного, ти й нічого не знатимеш про це. Твої долоні горять — це нормальне явище.

Учень: Практикуючи Дафа, не потрібно додавати жодних думок?

Учитель: Ніякі думки не потрібні, будь-яка думка є пристрастю.

Учень: Маю два запитання. Перше з них стосується зв’язку між людьми Сходу та людьми Заходу, про що Ви тільки-но говорили. Припустімо, багато людей Заходу до переродження були людьми Сходу, як їм бути тепер?

Учитель: Це неважливо. Тут є два випадки: якщо ця людина з'явилася на світ без певної мети, то в процесі практики ми змінимо саме це її тіло; а якщо людина з’явилася з певною метою, тоді вже буде інша розмова, ситуація буде іншою.

Крім того, під час поширення нашого Фа також потрібно звертати увагу на методи роботи. Якщо людина [завдяки твоїм зусиллям] цікавиться нашим Фа, хоче його вчитися, то це означає, що ти робиш добро, створюєш безмежно великий Гун Де. Але я б радив тобі не примушувати інших учитися, не можна так чинити. Навіть сам Будда нічого не зможе зробити з людиною, якщо та сама не має бажання вдосконалюватися в Будду. Чого хоче людина, чого вона просить — вона сама собі господар. Ти можеш своєю порадою спрямувати людину на праведний шлях, але я мушу сказати, що не можна діяти методом примусу й силою змушувати інших учитися Закону. Крім того, коли наші консультанти або відповідальні особи працюють для Дафа, їм не можна застосовувати адміністративні заходи, а треба навчитися переконувати інших Законом, бо всі ви люди, які присвятили себе вдосконаленню. Усі ви вчитеся Фа. Якщо консультанти роблять не так, як слід, у чомусь помиляються — усе це можуть побачити наші пересічні практикувальники. Вони відразу помітять, які проблеми із Сіньсін мають консультанти. Тому, коли якийсь консультант робить помилку, інші не будуть її повторювати. Адже всі вчаться Закону і всі чинять не за своїм розумінням, а за вимогами Закону. І ми, звісно, так ставимося до учнів: якщо хочеш навчатися, то навчайся; якщо не хочеш, то можеш піти. Ми не заподіємо нікому шкоди. Ти кажеш, що не хочеш учитися. Не хочеш, то не хочеш. Якщо ти бажаєш учитися, хочеш практикувати, то ми будемо нести перед тобою відповідальність. Гарантую, що будемо. Наша організаційна форма є м’якою. Але вдосконалюватися в Будду — серйозна справа. Ми не допустимо жодного відхилення від такого великого, такого суворого Фа. В історії ніколи не передавали такого Дафа. Ви сидите тут, уважаючи, що прийшли сюди дуже природно, хтось вам просто запропонував і ви вирішили прийти. Можу сказати вам, що вас, цілком імовірно, привела сюди доля, яка сформувалася дуже давно. Мало таких, які прийшли випадково. Я думаю, що вам уже нема про що питати. Про все, про що ви хочете запитати, можна знайти відповідь у Законі.

Учень: Наступне запитання стосується принципу «відданості лише одній школі». Думаю, можна практикувати й інші методи практики разом із Фалунь Дафа, а також інші традиційні речі на зразок ворожіння...

Учитель: Удосконалення в Будду — серйозна справа. Не так, що тобі не можна вивчати такі речі, як Чжоу-ї (Книга змін) і Багуа (Вісім триграм). Я думаю, що часу для практики не дуже багато. Якщо ти маєш час, я б порадив тобі вичерпно вивчити наш Фалунь. Це неймовірна річ! Ніщо не може зрівнятися з ним у грандіозності. І принципи Багуа, які відомі зараз людям, і різні практики з ворожіння — усе це не перевищує Чумацького Шляху. Але ти не знаєш, настільки великий цей Усесвіт. Три тисячі таких Усесвітів, як наш, складають ще більший Усесвіт. А три тисячі таких великих Усесвітів складають ще більш колосальний Усесвіт, у якому є незліченна кількість Богів і Будд. А що становить собою Чумацький Шлях? Він занадто маленький. Подумайте, я передаю вам такий великий Фа, і мені здається, що тобі не потрібно витрачати свої сили на ті речі. Однак якщо це стосується твого фаху, то я нічого не маю проти, бо це знання звичайних людей, і ти можеш їх навчатися. Але ти сказав, що просто є любителем. Як на мене, найкраще буде, якщо ти залишиш таку пристрасть! Я повинен нести перед тобою відповідальність, а вдосконалення в Будду — серйозна справа. Тобі найкраще докласти зусиль до вивчення цього Фа, і ти отримаєш величезну користь. Жодні знання не зрівняються з ним.

Якщо ж ти збираєшся мати справу з тими низькими духами серед звичайних людей, то я б сказав, що ти ще більше помиляєшся, адже ті низькі духи — це чорти. Якщо ти цього прагнеш, то ти дуже далекий від нашого Закону Будди! До того ж усе це єресь, адже то лихі духи. І ще дещо про ворожіння. Я у своїй книзі вже докладно про це розповів. Якщо ти хочеш удосконалюватися — це серйозне питання. Коли людина має енергію, то висловлені нею слова матимуть стримувальну силу, оскільки справи звичайної людини нестійкі. Можливо, усе не так, як ти думаєш, і тоді, висловивши якесь передбачення, ти його зафіксуєш. Відтак, ти вчиниш погану справу. Як удосконалювальник ти маєш поводитися за вищими критеріями. Якщо ти зробив погану справу, то вже не можна вважати це звичайним випадком. Я очищаю тобі організм. Я роблю це саме тому, що ти хочеш удосконалюватися. А якщо ти хочеш удосконалюватися, тобі краще відкинути все це й практикувати з максимально чистою та бездоганною душею.

Учень: Мене хвилює одна думка. Як добре, що доля сьогодні звела мене з Фалунь Дафа. У другому томі «Чжуань Фалунь» написано, що якщо людині не вдасться вдосконалитися в цьому житті, то вона може присягнутися продовжити вдосконалення в наступному. Але моя справжня мета — домогтися Повної Досконалості. Боюся, що мій похилий вік не дасть мені це здійснити. Як бути?

Учитель: Існує така проблема для людини, чий вік уже дається взнаки. Хоча наші практикувальники просуваються в рівнях дуже швидко, але ця людина боїться, що років, які залишилися їй у житті, уже недостатньо, щоб досягти Повної Досконалості. Строго кажучи, часу вистачає для будь-якої людини, незалежно від її віку. Однак слід зазначити: зазвичай наші практикувальники не можуть тримати себе в руках. Ти, можливо, скажеш, що можеш, але фактично — ні, бо ти ще не досяг такого високого рівня у своєму вдосконаленні, твій Сіньсін ще не досягнув такого високого критерію, унаслідок чого ти не можеш тримати себе в руках. Наша школа — це метод одночасного вдосконалення Сіньсін і подовження життя. Ми вдосконалюємося і водночас змінюємо своє тіло, подовжуємо своє життя. Метод одночасного підвищення Сіньсін та подовження життя означає, що людина практикує, і її життя подовжується, знову практикує, її життя знову подовжується. Тож, теоретично, часу вистачить для людини будь-якого віку. Але існує таке питання: усі продовжені роки життя мають на сто відсотків використовуватися для самовдосконалення, а не просто для підтримки свого існування в суспільстві. Відтак, якщо людина сама не знає, що вже проживає продовжені роки свого життя, і не може тримати себе в руках, не може на сто відсотків поводитися так, як удосконалювальник, то вона в будь-який час може померти. Ось така проблема стоїть перед людьми похилого віку.

Якщо людині справді не вдається вдосконалитися, якщо вона справді прогресує недостатньо швидко, то вона має тільки три виходи: перший — продовжити своє самовдосконалення в наступному житті. Моє Тіло Закону стежитиме за нею, поки вона не переродиться. Треба заздалегідь визначити, у якій родині їй слід переродитися, щоб вона змогла осягнути Закон. Другий вихід наступний. Людина, можливо, уже не захоче далі вдосконалюватися, уважаючи, що жити людським життям занадто тяжко. У такому разі вона потрапить на той рівень, якого досягла під час удосконалення. Якщо цей удосконалювальник уже перевищив Три Сфери, то стане звичайним мешканцем якогось рівня Неба за межами Трьох Сфер; якщо він ще не перевищив Трьох Сфер, то стане небожителем якогось рівня Неба в Трьох Сферах, однак через років триста чи п'ятсот йому знову доведеться потрапити в кола перевтілень. Просто ти зможеш насолоджуватися щастям протягом кількох сотень років. Третій вихід такий. Дехто хоча й зробив чималий прогрес у своєму вдосконаленні, але ще не досягнув норми. Вони певною мірою зрозуміли наш Фа, або зробили особливий внесок. Такі можуть стати мешканцями світу Фалунь, можуть існувати за межами Трьох Сфер і їм також не потрібно входити в кола перевтілень. Це, звісно, буде гарний результат. Але таких порівняно мало. Вимоги, що до них висувають, також будуть суворими. Вони не Будди, не Архати, а також не Бодхісатви. Вони лише стануть простими мешканцями світу Фалунь. Така буде їхня ситуація. Фактично, ти вже осягнув Фа, можливість удосконалитися в Будду вже посіяно в долі.

Учень: Я маю таке запитання: як можна визначити, якого рівня досягла людина?

Учитель: Щодо цього я посилався на слова Лаоцзи: «Коли мудра людина чує Дао, то сумлінно йде цим шляхом; коли пересічна людина чує Дао, вона то йде цим шляхом, то сходить з нього; коли дурна людина чує Дао, то гучно з нього сміється». Що мається на увазі під цими словами? Під виразом «мудра людина чує Дао» мається на увазі те, що є така людина, яка, почувши щось про самовдосконалення, відразу ж хоче цим зайнятися. Вона відразу в це повірила, підскочила на місці й вирішила вдосконалюватися до кінця — такі люди зустрічаються дуже рідко. Їх можна віднести до категорії мудреців. Коли мудрець чує Дао, він старанно його практикує; коли пересічна людина чує Дао, вона то йде цим шляхом, то сходить з нього. Що це означає? Вона бачить, що всі вчаться, і тому починає робити те саме, оскільки, як їй здається, це непогана справа. Але потім через зайнятість або через низку клопотів серед звичайних людей вона про все це забуває. Побачивши, що інші перестали вчитися, вона також перестане вчитися. Такі люди вважають, що можна вчитися, а можна і не вчитися. Це і називається «коли пересічна людина чує Дао, вона то йде цим шляхом, то сходить з нього». Такі можуть завершити самовдосконалення, а можуть і не завершити. Усе залежить від них самих. Коли дурна людина чує Дао, то гучно з нього сміється. Дурень не вірить у Дао, не вірить у вдосконалення, уважаючи все це марновірством, тож, почувши про Дао, відповідає на це гучним сміхом. Таким, звісно, удосконалюватися ще важче. Що стосується того, якої висоти кожен може досягти у своєму вдосконаленні, то це, як мені здається, залежить від того, скільки зможе перенести його серце. Подивимося, чи зможеш ти витримати, коли, вийшовши звідси, зіткнешся з якимись клопотами. Під час моєї лекції всі відчувають, що це добра річ. Ми ж практикуємо праведний Фа і несемо в собі енергію милосердя та доброзичливості, тому ви тут сидите й почуваєтеся дуже добре, охоче мене слухаєте. У майбутньому завдяки вдосконаленню ви теж станете такими; адже ви вдосконалювальники істинного Фа, тому теж станете такими. Але, вийшовши зараз звідси на вулицю, ти можеш стати зовсім іншим: у твоїй голові знову виникне все те, чого прагне звичайна людина, причому ці думки будуть дуже інтенсивними. Ти знову забудеш, що ти вдосконалювальник. Я думаю, що це не годиться.

Учень: Чи не можете Ви сказати ще що-небудь про метисів?

Учитель: Про метисів я вже розповів. Це явище виникло лише в кінцевий період Закону. Не можна дорікати людині в тому, що вона метис, і також не можна дорікати за це її батькам. Це людство учинило такий хаос, і вже з'явився такий стан. Люди жовтої, білої та чорної раси мають відповідні раси на Небі. Якщо ти не належиш до тієї раси, не належиш до їхніх людей, то вони дійсно про тебе не дбатимуть. Це дійсність, а не моя вигадка. Усе це небесні таємниці. Поява метисів — це явище кінцевого періоду Закону, але не треба дорікати за це людям. Усі пливуть за течією, і ніхто не знає істинної картини. Так уже вийшло. Якщо ти хочеш присвятити себе вдосконаленню, то я можу дещо для тебе зробити. Що стосується того, у яке Небесне Царство ти потрапиш, то це залежить від твоєї ситуації. Треба врахувати, яких елементів у тобі зберігається більше, а надалі я спрямую зусилля в цьому напрямку. Практикуй собі й ні про що інше не думай! Чого ж іще боятися, якщо вже осягнув Закон? Раніше я ніколи не торкався цієї теми під час лекцій Фа, але рано чи пізно треба було дати людям про це дізнатися.

Учень: Чи не добре було б, якби всі люди стали вегетаріанцями?

Учитель: Ні, це твоя вигадка, Небо визначило норми людського життя. Людина може бути людиною лише за умови, якщо відповідає цим нормам. М'ясна їжа дає людям більше теплової енергії, ніж овочі. Це безсумнівно. Але для вдосконалювальника ситуація інша.

Учень: Скажіть, будь ласка, чи існує якась конкретна вимога щодо стану спокою, коли ми практикуємо статичну вправу? Чи зможе практикувальник Дафа увійти в стан медитації, якщо його Чжу-юаньшень весь час думає про себе?

Учитель: Чжу-юаньшень не має стосунку до того, чи зможе людина увійти в стан медитації. Спочатку людина не може знайти спокою. А чому? Тому що має занадто багато пристрастей: вона хвилюється і за свій бізнес, і за навчання, і за роботу, за суперечності між людьми, її дитина захворіла, нікому подбати про її батьків — немає нічого на світі, що б її не турбувало і що б не лежало важким тягарем на її серці. Подумай, як ти зможеш заспокоїтися в такому разі? Ти сидиш там і заявляєш, що ні про що не будеш думати, а насправді думки самі з'являються одна за одною. Хоч як ти стараєшся, ніщо не допоможе тобі заспокоїтися. Як написано в моїй книзі, ти заявив, що тобі вдасться заспокоїтися, якщо будеш повторювати ім'я Будди, або ж спостерігатимеш за своїм серцем, або ж рахуватимеш числа. Ніщо тобі не допоможе. Адже все це певний спосіб, але він не відіграє абсолютної ролі. Ти зможеш заспокоїтися лише тоді, коли поступово охолодиш свої пристрасті, прагнення, які притаманні для звичайних людей. Коли ти справді зможеш заспокоїтися, то ти вже перебуваєш на дуже високому рівні. Але слід зазначити: ми не вимагаємо, щоб практикувальники Фалунь Дафа поводилися як ченці, відмовившись від усього, від різноманітних матеріальних вигід. Ми цього не вимагаємо. У самовдосконаленні ми повинні максимальною мірою відповідати стану звичайних людей, оскільки ми живемо в суспільстві й не повинні жити якимось особливим чином. На поверхневий погляд нас важко відрізнити від інших звичайних людей. Отже, під час удосконалення слід максимально наблизитися до звичайних людей. Тобі можна буде одружитися, коли настане такий час. Тобі можна буде вести бізнес, або обійняти офіційну посаду. Усе це не заважає. Розкажу принцип, у кожному прошарку суспільства звичайних людей існують свої суперечності. Ми відкидаємо релігійні шаблони. Даоські школи не можуть звільнитися від свого Тайцзі, буддизм також не може вийти за межі своїх принципів. Ми відкидаємо релігійні висловлювання. Те, що ми викладаємо, — це принципи всього Всесвіту.

Ми бачимо: хоч до якого прошарку суспільства ти належиш, хоч що ти робиш, хоч ким працюєш — ти однаково можеш удосконалюватися. Чому? Кожен простий робітник працює для того, щоб жити в ситості й теплі. Він може на своїй роботі вступити в суперечності з іншими. Тоді постане питання про те, як йому в цих суперечностях бути хорошою людиною. Якщо говорити про звичайного працівника розумової праці, офісного працівника, для нього також існує питання про те, як бути хорошою людиною у своєму середовищі, як поводитися, стикаючись із боротьбою між людьми за якісь вигоди. Суперечності можуть виникнути з усіх сторін — у будь-якому разі існує питання про те, як бути хорошою людиною. Візьмемо, наприклад, власників якогось бізнесу. Для них існує питання, як вони ведуть бізнес у своїй галузі, з власниками інших бізнесів у них також можуть виникати тертя, і їм також потрібно думати, як бути хорошою людиною. Те саме стосується й президента країни. Президент має свої турботи. Він працює для своєї держави. Його справи йдуть то добре, то погано. Іноді йому вдається виконати свою роботу, а іноді — ні. І між державами також є суперечності, тому йому є про що подбати. Так і проходить життя людини. Тому в будь-якому разі ти не можеш відірватися від світської метушні, не можеш відірватися від людей, від суспільства. Ти скрізь зустрічаєш суперечності. У цих суперечностях і перевіряють, чи можеш ти поводитися як хороша людина; якщо можеш, то ти вже перевищив рівень звичайних людей.

Ми не виступаємо за те, щоб ти втратив якісь матеріальні вигоди, ми за те, щоб ти усунув свої прагнення, властиві звичайним людям. Хоч у яких масштабах іде твій бізнес, це не вплине на твоє самовдосконалення. Що більшим буде масштаб твого бізнесу, то, звісно, більше грошей ти заробиш, але ти не розглядатимеш гроші як щось дорожче за власне життя. Ти не будеш гнатися за нікчемними вигодами. Припустімо, твій будинок побудовано із золота, але ти не береш це близько до душі, ставишся до цього байдуже. Ось чого ми вимагаємо від удосконалювальників. Наприклад, хоч яким високим чиновником ти став, ти все одно можеш робити добро для народу — ось цього ми й вимагаємо від удосконалювальників. Хіба не так? Ми не обмежуємося тими речами, про які говорить релігія. Ми прямо викладаємо суть питання. Жодні обставини не заважають людині віддатися вдосконаленню. Але слід зазначити: удосконалення в людському суспільстві має на меті безпосередньо гартувати серце людини. Чому я кажу, що ми рятуємо справді тебе самого? Тому що ти справді підвищуєш самого себе, справді відчуваєш на собі тиск з боку суспільства. Оскільки ти дійсно підвищуєш самого себе, тобі й слід дати цей Гун, і ми тебе врятуємо.

Фу-юаньшень також отримає Гун. Але він завжди залишатиметься твоїм захисником Закону. Він також може досягти успіху в удосконаленні й слідувати за тобою. Попри те, що сьогодні я все це розповів, ти ще не можеш зрозуміти таких високих речей. Скажу вам, деякі досі говорять про інші методи практики, розповідають то про один метод, то про інший. Тоді вони ще не зрозуміли сенсу того, що я зараз сказав! Усі методи практики в історії рятували не саму людину, а її Фу-юаньшень! Я ж розкрив багатотисячолітню таємницю! Щоб стало можливим розкрити цю таємницю, я пережив дуже великі труднощі. Раніше зовсім не рятували саму людину, хоч як би вона вдосконалювалася. Кого ти вдосконалював? Ти практикував усе життя, але тобі потім усе одно доводилося знову входити в шість кіл перевтілень, і невідомо було, у що ти міг переродитися в наступному житті. Подумай: наскільки це прикро?! Чому ми так кажемо? Тому що раніше ні релігії, ні інші системи вдосконалення не рятували Чжу-юаньшень людини, бо вони вважали, що врятувати його досить важко, адже він перебуває в дуже глибокій омані. Ви зараз, можливо, розумієте мої слова, але коли вийдете звідси, то знову станете чинити так, як раніше. Ви не зможете байдуже ставитися до практичних вигід серед звичайних людей і знову зануритеся в боротьбу та суперництво з іншими. Гарантую, що буде так. Отже, Боги бачать, що врятувати людину дуже важко. Але я рятую якраз тебе самого. І ти сам, і твій Фу-юаньшень мають одне й те саме ім'я. Ви народилися разом і спільно керуєте цим тілом, тільки ти не знаєш про існування свого Фу-юаньшень. Інші рятують саме його. Тобі може здатися, що слова рятівника адресовані тобі, а насправді — твоєму Фу-юаньшень. Іноді ти висловлюєш щось навмисно або ненавмисно, але це говорить не твій мозок. Багато хто під час сидіння в позі медитації забуває про все на світі й сидить багато годин. Вони навіть радіють, коли виходять зі стану медитації, уважаючи, що прекрасно попрактикували. Дивіться, мовляв, я можу просидіти кілька годин поспіль, мовляв, я досяг стану Дін. Це дійсно сумно! Чи дійсно це ти практикував? Чи знаєш ти, що впродовж виконання всієї вправи загартовував іншого?

Раніше в системі Дао учневі веліли пити алкоголь, щоб приспати його Чжу-юаньшень і тим самим дати можливість Фу-юаньшень віддатися вдосконаленню. Багато вдосконалювальників із системи Дао випивають і таким чином присипляють себе. Присипляють до такої міри, що вже нічого не усвідомлюють і тільки сплять, а інші практикують із їхнім Фу-юаньшень. Це я розкрив дуже стародавню таємницю, хоча й розповів усе це лише в кількох словах. Вони передавали то один метод, то інший; вони знали, що твоя практика не може завершитися успіхом; можливо, вони роблять це з доброго наміру. Усе-таки у твоєму тілі хтось удосконалився і ти, можна сказати, накопичив Де, сьорбнув горя. Усе-таки ти віддав свою молодість релігії. Що ж дати тобі як відшкодування? Можливо, коли тобі доведеться переродитися, можна буде перетворити тебе на Фу-юаньшень. Може бути й так. По-моєму, таких випадків практично немає. Чи дадуть тобі в той час удосконалюватися? Таких випадків також дуже мало. Утім, деякі з таких можуть сподіватися на винагороду. Яку саме? Вони можуть стати великими чиновниками, сильно розбагатіти, зайнятися великим бізнесом. Ось що чекає на них у наступному житті. Усе ж вони накопичили Де, накопичили щастя за все своє життя. Я думаю, ніхто з присутніх не хоче такого результату. Щоразу, коли хтось після моєї лекції все ще говорить мені, який цей метод практики або який той метод практики, яка ця релігія або яка та релігія, мені здається, що він має дуже низьку здатність усвідомлення. Ви можете прочитати ту частину моєї книги, що присвячена характерним рисам нашого Фалунь Дафа. Про все це там написано. Тільки деякі люди не звернули уваги на ті слова, сприйняли це просто як звичайний опис. Але тут мова про закономірності Всесвіту, саме так раніше й було.

Можливо, вийшовши з цього залу, ти почуватимешся чудово. Але є один момент: у процесі твого вдосконалення ти можеш знову відчути себе нездоровим. Чому? Тому що з життя в життя ти накопичив багато карми. Не можна ж відразу виштовхнути назовні всю цю карму, інакше людина відразу помре. Тому ми будемо виводити її з тіла поступово, і через деякий проміжок часу ти можеш відчути себе погано. «Чи не хвороба це?!» У тебе може виникнути сумнів. Я б сказав вам, що це не хвороба. Але ти почуватимешся дуже погано. Твій стан здаватиметься дуже важким. Але деякі ясно все це розуміють. Вони навіть раді, коли відчують себе погано. Вони кажуть, що Вчитель подбав про них, що Вчитель усуває їхню хворобу, усуває їхню карму. Бувають такі, які хвилюються, коли не відчувають жодних фізичних нездужань. Їх мучать думки про те, що Вчитель не піклується про них, не усуває їхню карму. Ми нерідко маємо справу з початківцями, які розглядають будь-яке нездужання як прояв хвороби й уважають, що треба приймати ліки — їм здається, що кращим буде поєднувати практику з прийманням ліків. Правду кажучи, лікарня не в змозі усунути карму людини, і лікар — не вдосконалювальник, і він не має такого Вей Де. Він лише працівник у суспільстві, який опанував певну техніку. Він може тільки позбавити тебе від поверхневих страждань, може зробити так, що ти втиснеш хворобу в глибину свого тіла шляхом приймання ліків. Це означає, що хвороба буде захована в глибині тіла, хоча поверхневих страждань ти вже не переживатимеш. Те саме відбувається з людиною після операції. Візьмемо, наприклад, пухлину. Припустімо, хворому видалили пухлину. Це видалили лише поверхневий предмет, а справжнє вогнище хвороби, що існує в іншому просторі, не було зачеплено. Тому ця серйозна хвороба, джерелом якої служить карма, може ще колись повторитися. Іноді може здаватися, що хвороба вже минула. Можливо, вона не повториться в цьому житті, але обов'язково дасть про себе знати в наступному. Рано чи пізно вона повернеться з глибини тіла до поверхні, бо неприпустимо, щоб борг залишився непогашеним. Саме такий принцип. Ми тут виштовхуємо всі брудні речі з твого тіла, починаючи з джерел твого життя. Але ніхто, крім нас, цього не робить. Ми це робимо тільки для вдосконалювальників. Але всі ви повинні тримати свій Сіньсін на належному рівні. Не можна сприймати будь-яке нездужання як хворобу. Якщо ти весь час сумніваєшся й думаєш, що ти хворий, якщо ти раз у раз приймаєш ліки, то ми про тебе не будемо дбати, бо вдосконалення потребує гарного усвідомлення. Ми не встановили жодних жорстких правил щодо цього. Ми також не говорили, що тобі не можна приймати ліки, коли почуваєшся погано, такого не було.

Деякі не можуть розглядати себе як практикувальника. Вони лише виконують вправи, але не вчаться Закону. Вони роблять усе, що вважають за потрібне. Хоча вони й виконують вправи, мої Тіла Закону не піклуватимуться про них. Коли хтось поводиться як звичайна людина, йому не позбутися хвороб. Припустімо, ми не дозволяємо тобі приймати ліки, а ти все ще не можеш поводитися як удосконалювальник, усе ще залишаєшся звичайною людиною. Прийде час, і ти захворієш. Тоді ти, можливо, скажеш, що Лі Хунчжи не дозволяє тобі приймати ліки. Тому я не вимагаю, щоб ти не приймав ліків. Роби так, як уважаєш за потрібне. Це саме собою є для тебе випробуванням. Ти залишишся хворим, якщо не будеш розглядати себе як удосконалювальника. Такий принцип. Я хотів би попередити вас: у майбутньому, коли ти відчуєш себе погано під час удосконалення, то знай, що це, можливо, виштовхується твоя карма, накопичена за попередні життя. Я бачу, що дехто перероджувався вже десятки й десятки життів, навіть понад сотню життів; і в кожному житті, в кожному переродженні він мав багато хвороб; їх потрібно ліквідувати, усунути. Ще більше потрібно видалити з іншого простору. Потрібно усунути частину, проте повністю видаляти все з іншого простору не можна. Адже потрібно, щоб людина сама також зазнала страждань. Якщо людина не візьме на себе жодного страждання, то це означає, що вона може довільно вчиняти зло й не повертати боргів. Коли в якийсь день людина пройде весь процес удосконалення і її помістять у сферу Будд, то їй може здатися, що вона на це не заслуговує. Інші дивуватимуться: «Як це вона піднялася сюди?» Хіба не правильно я кажу? Отже, тобі доведеться перенести частину страждань і разом із цим підвищити свою здатність усвідомлення. Ти вважатимеш, що це хвороба? Або ж ти вважатимеш, що ти вдосконалювальник, і це в тебе усувається карма?

Переклад оновлено 20 січня 2026 року.