(Minghui.org) Великий і милосердний Учитель особисто провів у Пекіні 13 курсів Фалунь Дафа (або Фалуньгун), щоб поширювати Дафа, і в період із 1992 до 1994 року навчив п’яти комплексів вправ приблизно 13 400 людей. У 1992 і 1993 роках Учитель Лі разом із кількома учнями також брав участь у Східних виставках здоров’я в Пекіні, де провів кілька семінарів.

Кількість учнів у Пекіні зростала в геометричній прогресії. Пункти занять виникали, мов молоді пагони після весняного дощу, поширюючись від столиці Китаю до віддалених сіл. Дослідницьке товариство Фалунь Дафа провело в Пекіні три масштабні міжнародні конференції Фа.

Згадаймо про першу міжнародну конференцію Фалунь Дафа з обміну досвідом, яка відбулася в Пекіні з 29 жовтня до 2 листопада 1996 року.

У 1995 році, перед початком поширення Дафа за кордоном, Учитель закликав Дослідницьке товариство Фалунь Дафа та координаторів Пекінської асоціації ділитися досвідом удосконалення із закордонними практикувальниками, які приїжджали до Пекіна, оскільки практикувальники в Китаї першими отримали Дафа. У другій половині 1995 року та першій половині 1996 року закордонні практикувальники брали участь у невеликих конференціях з обміну досвідом удосконалення.

У 1996 році понад 100 закордонних практикувальників із 14 країн і регіонів, зокрема зі Швеції, Франції, Німеччини, США, Канади, Таїланду, Сінгапуру, Тайваню та Гонконгу, приїхали на міжнародну конференцію з обміну досвідом у Пекіні.

У перший день закордонні практикувальники невеликими групами обмінювалися досвідом із пекінськими практикувальниками в готелях, де вони проживали під час конференції.

Обмін досвідом

Більшість закордонних практикувальників з Тайваню та Швеції поселилися в різних готелях Пекіна: у східній частині міста, у районі Дунчен, на заході — в районі Січен та в районі Чунвень.

29 жовтня 1996 року учні з Франції та Швеції запропонували практикувальникам з Тайваню поділитися досвідом зі співучнями з усіх 14 країн і регіонів. Обмін досвідом проходив у конференц-залі на четвертому поверсі китайського ресторану «Заморський», розташованого на території готелю у східному передмісті Пекіна, де проживала делегація з Тайваню.

Практикувальники щиро розповідали про особистий досвід удосконалення. Там також були мати та молодша сестра Вчителя.

Серед тих, хто виступав були науковці та викладачі університетів із різних куточків світу. Спираючись на результати медичних і наукових досліджень, вони розповідали про незвичайну природу Фалунь Дафа та ділилися досвідом удосконалення серця й свідомості, завдяки чому поліпшили своє здоров’я та підвищили Сіньсін.

Вони також наголосили, що вдосконалення та виконання вправ мають іти пліч-о-пліч, щоб усунути карму й дістатися першопричини хвороб. Одним словом, практикувати потрібно твердо й серйозно.

Цей неоціненний обмін досвідом сприяв тому, що в наступні роки багато представників інтелігенції та наукової спільноти Тайваню стали практикувальниками Фалуньгун.

30 жовтня 1996 року о шостій годині ранку приблизно 400 практикувальників вирушили до храму Цзєтай у західному передмісті Пекіна, щоб виконувати вправи разом. Учитель уже був у храмі Цзєтай і очистив там простір. Коли практикувальники з відкритим небесним оком увійшли до храму, вони побачили, як Тіло Закону Вчителя виходить зі статуї Татхагати та з усмішкою вітає учнів. Повітря було прохолодним і свіжим, а навколо відкривався чудовий краєвид. Після двогодинного виконання вправ усі відчули в тілі енергію й тепло. Усюди оберталися різноколірні Фалуні різного розміру.

Після виконання вправ усі учасники розділилися на невеликі групи та сіли на галявині для обміну досвідом.

50-річна практикувальниця розповіла, що до початку практики Фалуньгун страждала від усіляких хвороб. Шість місяців вона провела в лікарні, але ніхто не міг зрозуміти, що з нею. Лікарі визнали жінку непрацездатною та відправили додому. Вона звернулася до лікаря китайської медицини, який діагностував у неї захворювання нирок. Втративши всяку надію, вона вирішила, що життя закінчилося. Потім вона почула про чудеса Фалуньгун — практики, якої навчав Учитель Лі. Семінар Фалуньгун у Пекіні став її останньою надією. Через кілька днів сталося диво: усі симптоми хвороби зникли, і, на загальний подив, жінка швидко одужала. Дивлячись на її рум’яні щоки та здорове тіло, важко було уявити, що колись вона перебувала на межі смерті.

Інша практикувальниця, якій було понад 50 років, не вміла читати, оскільки закінчила лише перший клас початкової школи. Проте вона наполегливо намагалася вивчати слова та читати Фа. Щодня вона по три години читала «Чжуань Фалунь». Повільно й наполегливо просуваючись уперед, вона вивчила кожне незнайоме їй слово. Щоб краще розуміти Фа, вона почала переписувати Закон. Від народження ноги жінки були викривлені, через що їй було важко пересуватися. Завдяки практиці Фалуньгун її ноги поступово, без будь-якого втручання, випрямилися. Тепер вона може легко ходити. На той час вона практикувала менш як рік, але її тіло вже зазнало таких дивовижних змін!

Китайські та закордонні практикувальники виконують вправи біля храму Цзєтай у Пекіні, 30 жовтня 1996 року

31 жовтня 1996 року, на прохання Дослідницького товариства Фалунь Дафа, Пекінська асоціація організувала конференцію з обміну досвідом, у якій взяли участь понад дві тисячі практикувальників. Вона проходила в концертному залі Хунта в західному передмісті Пекіна. Зал не міг умістити всіх охочих, тому багато місцевих практикувальників стояли в проходах. Уся атмосфера була сповнена праведності, миру та гармонії. Близько десяти практикувальників поділилися досвідом удосконалення.

Практикувальник із Пекіна розповів про вивчення Фа, про те, як він дивився в себе, удосконалював Сіньсін, виконував вправи разом з іншими та підтверджував Дафа в суспільстві.

Практикувальник зі США розповів про те, як отримав Закон і почав старанно та непохитно вивчати Фа.

Західний практикувальник зі Швеції розповів, як після лекцій Учителя у Швеції багато людей почали практикувати Фалуньгун.

Практикувальники з відкритим небесним оком бачили в задній частині залу величні будівлі та нефритові палаци. Вони також спостерігали, як Фалуні, мов сніжинки, кружляли над залом.

Працівники залу спочатку з певною настороженістю поставилися до нашої великої групи. Раніше їм доводилося працювати з різними групами звичайних людей, які орендували приміщення. Зазвичай після відвідувачів залишалося безліч сміття, зокрема рештки фруктів, насіння дині та недопалки. Однак вони помітили, що учні Дафа поводилися тихо й уважно слухали. Після завершення зустрічі зал залишився охайним і чистим. Представники адміністрації залу з захопленням і подивом говорили: «Ми не очікували, що так багато людей можуть поводитися так добре. Ми ніколи не бачили такої групи людей».

Щоб ближче познайомитися одне з одним, учні зібралися в окремих будинках пекінських практикувальників і провели обмін досвідом. Делегацію з Тайваню розділили на десять груп і розподілили по будинках. Кожен практикувальник ділився своєю історією. Деякі учні згадували про хвороби, які в них повністю зникли. Інші розповідали про підвищення Сіньсін, треті ділилися тим, як змінився їхній погляд на життя. Окремі практикувальники говорили про розширення світогляду завдяки вивченню Фа.

Практикувальники з Пекіна розповідали, що часто збираються невеликими групами для виконання вправ, вивчення Фа та обміну досвідом. Деякі практикувальники встановили в кімнатах портрет Учителя в золотому вбранні та щодня запалювали перед ним пахощі. Деякі учні вішали в рамках картки з фразами, які постійно нагадували їм бути старанними й наполегливо вдосконалюватися. Багато практикувальників щодня протягом двох годин виконували вправи та вивчали дві або більше лекцій «Чжуань Фалунь». Усі вони докладали максимум зусиль, щоб поширювати Фа на місцях практики або за місцем роботи, аби більше людей із передвизначеним зв’язком почали практикувати Фалуньгун.

Учитель викладає Закон на першій міжнародній конференції з обміну досвідом

2 листопада 1996 року небо було ясним, і всі учні зібралися в парку Дітань у Пекіні. Павільйон Фанцзе в парку складався з двох основних залів із великим майданчиком посередині. Понад 500 практикувальників, зокрема закордонні учні, координатори та досвідчені практикувальники з різних районів і повітів Пекіна, розділилися на шість груп із перекладачами й у внутрішньому дворі обмінювалися досвідом удосконалення.

Практикувальники з Пекіна розповіли про те, як почали разом вивчати Закон після того, як 17 грудня 1994 року Вчитель згадав про це під час виступу «Пропозиція на зборах консультантів Пекіна Фалунь Дафа». По всьому Пекіну утворилося багато невеликих груп для вивчення Фа. Практикувальники часто збиралися разом, щоб вивчати «Чжуань Фалунь». Багато хто також переписував текст книги й запам’ятовував кожне слово Фа. Усі старанно вчилися в інших учнів, як краще вивчати Фа та вдосконалюватися, виконували п’ять комплексів вправ і щодня намагалися підвищувати Сіньсін.

У Пекіні також часто проводили конференції з обміну досвідом, у яких брали участь сотні й навіть тисячі людей, охочих дізнатися про Фалуньгун. Багато хто плакав на конференціях, осягаючи високі принципи Дафа — Істина, Доброта, Терпіння.

Практикувальники з Пекіна робили все можливе, щоб підтверджувати Дафа на пунктах занять, у сім’ї та на роботі, поширюючи Дафа від людини до людини, від серця до серця. У результаті багато людей із передвизначеним зв’язком почали практикувати Фалуньгун. Часто пункти занять були переповнені людьми, які хотіли навчитися виконувати вправи.

Закордонні практикувальники також вільно ділилися досвідом удосконалення та своїм розумінням. Шведські практикувальники поділилися радісними спогадами про семиденний курс Дафа, який відбувся у Швеції у квітні 1995 року за особистої присутності Вчителя. Французькі практикувальники згадували, що після того, як Учитель проповідував Закон у Франції, багато людей вступили на шлях Дафа.

Китайські та закордонні практикувальники провели весь день під блакитним небом і яскравим сонцем, щиро обмінюючись досвідом в атмосфері миру та гармонії аж до вечора. Захід сонця був неймовірно красивим, а навколо всюди ширяли й оберталися Фалуні.

Учитель проповідує Фа на першій міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні

Близько шостої години вечора ми почали збиратися в їдальні на вечерю, аж раптом хтось гучно вигукнув: «Учитель тут!»

З’явився Вчитель. Ми знали, що Вчитель щойно прилетів зі США й одразу з аеропорту приїхав сюди.

Учитель помахав учням рукою і сказав: «Ідіть, повечеряйте. Якщо я залишуся, ви не будете їсти. Я повернуся пізніше й поговорю з усіма». Потім Учитель вийшов надвір подивитися, як юні учні виконують вправи.

До того часу всі вже були схвильовані, і ніхто не хотів їсти. Ми швидко повечеряли, прибрали в їдальні та поставили стільці на місця, щоб закордонні практикувальники могли сісти, а практикувальники з Пекіна стояли в проходах і позаду.

Коли Вчитель увійшов до залу, усі встали й із захопленням привітали його оплесками. Потім усі заспокоїлися, щоб слухати Вчителя.

Учитель говорив з нами стоячи. Ми, стримуючи хвилювання, слухали його зосереджено й уважно.

Двічі співробітник Дослідницького товариства нагадував нам, що Вчитель ще не вечеряв, і пропонував йому зробити перерву. Але Вчитель продовжував розмову, сказавши, що іншої такої можливості більше не буде.

Учитель розповів нам, що «Чжуань Фалунь» є основним вченням Дафа і що «зміст цієї книги дуже глибокий» («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

Учитель сказав:

«Тільки якщо ти будеш вивчати Закон, твоє тіло буде змінюватися; якщо будеш його читати, твоє мислення буде підійматися; якщо будеш удосконалювати себе, то зможеш досягти різних станів на різних ступенях; якщо будеш читати до самого кінця, то під керівництвом цієї книги досягнеш Повної Досконалості». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

«У „Чжуань Фалунь“ написано досить високо, дуже високо. Після випуску книги я розповідав і про деякі інші речі. У майбутньому я впорядкую їх та опублікую в письмовій формі. Але скажу вам: те, що справді може дати вам змогу вдосконалюватися, — це саме „Чжуань Фалунь“. Хоч скільки буде опубліковано інших книг, вони є лише доповненням до „Чжуань Фалунь“. Тому в ході свого вдосконалення ви обов'язково маєте керуватися книгою „Чжуань Фалунь“». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

Ми всі уважно слухали й твердо вирішили відтоді добре вдосконалюватися та вивчати «Чжуань Фалунь».

Учитель також говорив про інші простори, спрямовуючи наші думки до незліченних мікроскопічних і макроскопічних світів, і давав нам базові знання про Богів і Будд.

Учитель також розповідав про гори Сумеру. Деякі практикувальники, які дізналися про різні речі в буддизмі, вважали, що гори Сумеру простягаються в чотирьох напрямках біля чотирьох океанів, можливо, через Індію на півдні та Китай на сході.

Учитель сказав:

«Наскільки велика ця гора Сумеру? Вона більша за Чумацький Шлях і виходить за межі області Всесвіту, про який я щойно говорив — той, що складається з багатьох і багатьох галактик». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

«Гора Сумеру перевищує цей Усесвіт і доходить до середини другого рівня Всесвіту — ось така велика гора. Насправді гора Сумеру — це гірський ланцюг, який складається з трьох великих гір, з'єднаних разом. З цими трьома горами співвідносяться Будда Амітабха, Бодхісатва Гуаньїнь і Бодхісатва Дашичжи. У цій сфері Будда Амітабха є першим Буддою». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

Які дивовижні знання дав нам Учитель! Який безмежний і неосяжний Усесвіт! Це справді показало нам, що буддизм періоду кінця Дхарми охоплює лише малу частину всього сущого.

Коли один із практикувальників запитав, ким є Вчитель, той відповів:

«Багато хто постійно мене запитує: „Учителю, хто Ви?“ Якщо розповідати мою історію, це дійсно буде дуже довго. Я спускався вниз, проходячи через численні рівні Всесвіту, різні Небесні Тіла, перероджувався на різних рівнях, а в людському світі перероджувався одночасно в численних образах. Одночасно у світі існувало дуже багато „мене“. Це так складно, що навіть не знаю, із чого почати. Можу дуже просто сказати вам, що, як я бачу, я перебуваю поза всіма Небесними Тілами й Усесвітами, тоді як усі Небожителі, Будди та всі живі істоти перебувають у їхніх межах». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

Ми всі подумки усвідомили, наскільки великий Учитель, і що навіть багато богів високого рівня не можуть собі цього уявити. Безперечно, цього неможливо передати людською мовою.

Те, чим Учитель поділився з нами, ніхто й ніколи не чув протягом сотень і тисяч років.

Учитель сказав:

«Що стосується Небесних Будд, наприклад, Татхагат або Бодхісатв, про яких ви знаєте, насправді кожен із них не один: приблизно через кожні десять років або рідше їх потрібно змінювати. Нинішній Будда Амітабха вже не є тим, який був на початку. Бодхісатва Гуаньїнь також не та, що була на початку. Чому це так? Тому що Три Сфери та людський світ дуже складні, а вони перебувають дуже близько до Трьох Сфер, і погані речі внизу можуть безпосередньо впливати на них». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

«На Небі є одне правило: на певному рівні, незалежно від того, який це Пробуджений, коли настає певний час, його потрібно змінити, щоб захистити його й не дати йому впасти». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

Учитель також розповів про Будду Міле.

Учитель сказав:

«Коли Майтрея цього циклу збирався завершити свою справу, це був час, коли я вийшов у світ, але я не належу до їхнього рівня». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

Учитель також розповів:

«Усі Боги в Небесних Тілах знають, що я прийшов, щоб урятувати живих істот усіх рівнів за допомогою Закону Будди й образу Будди. Вони теж визнавали, що прийшов Майтрея, і Будда Майтрея також передав мені те, що він успадкував. Однак Боги не знають, звідки насправді я прийшов». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

Ми дізналися, що Вчитель прийшов для того, щоб поширювати Дафа, виправити Всесвіт і врятувати всіх живих істот.

Учитель розповів нам про багато речей, які ми не могли собі уявити, і про безліч таємниць, про які ми ніколи не дізналися б.

Учитель сказав:

«Процес передання Дафа пройшов через безліч випробувань і негараздів, було дуже нелегко. Це праведний Фа, тому він неодмінно мав зіткнутися з перешкодами. Адже щойно виникає щось праведне, то відразу це зачепить усе неправедне й недостатньо праведне. Якщо щось поширюється вільно та легко, воно неодмінно відповідає лихим речам, і тоді не виникає жодних проблем. Якби під час проходження через диявольські труднощі не виявлялися праведні думки та праведні вчинки, тоді людям не було б залишено прикладу для наслідування та Вей Де». («Лекція Закону на міжнародній конференції з обміну досвідом у Пекіні»)

Учитель попередив нас, що в майбутньому, коли ми можемо натрапляти на труднощі та негаразди, то повинні дивитися на них із позиції праведних думок і праведних дій.

Пізніше, коли зла компартія розгорнула порочне переслідування Фалуньгун, яке триває вже 18 років, це стало підтвердженням того, про що попереджав Учитель. Багато учнів Дафа змогли протистояти переслідуванню та долати суворі випробування, керуючись праведними думками й праведними діями.

Тоді ми були глибоко вражені й раділи, що отримали таку рідкісну можливість безпосередньо від Учителя почути такі глибокі принципи Фа. Ми почувалися дуже щасливими.

Коли Вчитель збирався йти, практикувальники кинулися потиснути йому руку. Їхні очі наповнилися сльозами.

Потім, усе ще перебуваючи під враженням від зустрічі з Учителем, ми залишилися й ділилися спогадами та своїм розумінням слів Учителя.

Спогади про священну велич конференції Фа, коли Вчитель прийшов поговорити з китайськими та закордонними практикувальниками, свіжі в нашій пам’яті, наче це було лише вчора. Це наші найкращі та найдорожчі спогади.

Наш великий і милосердний Учитель усі ці 25 років від самого початку й до кінця наставляв нас, щоб ми могли добре пройти цей шлях на завершальному етапі Виправлення Закону.

Ми повинні серйозно ставитися до слів Учителя, добре виконувати три справи, ще ширше роз’яснювати правду, щоб охопити більше людей, виконувати свої обітниці та щиро й непохитно вдосконалюватися до Повної Досконалості.