(Minghui.org) Я почав практикувати Фалунь Дафа в березні 1998 року. До початку практики в мене була слабкість в одній руці, а після початку практики рука прийшла до норми. Сталася ще одна цікава подія: я ніколи не знаходив речі, які губили інші. Однак після початку практики став знаходити годинники, мобільні телефони та гроші. Коли не вдавалося знайти власників, я відносив годинники й телефони до поліційного відділку, а гроші віддавав самотнім літнім людям. Моє життя стало комфортним і радісним.
Наполегливо розповідати правду про Фалунь Дафа
Через рік після того, як я почав практикувати, колишній лідер компартії Китаю (КПК) Цзян Цземінь розв’язав переслідування щодо Фалунь Дафа. Разом з іншими практикувальниками я виходив на вулицю, щоб підтверджувати Фа. Коли ми поїхали в сусідні села, щоб роз’яснити людям правду, поліція нас заарештувала й помістила в центр «промивання мізків».
Пізніше я поїхав до Пекіна зі зверненням на захист Дафа, мене знову заарештували і два тижні тримали в центрі «промивання мізків». Співробітники намагалися змусити мене припинити практику: якщо я відречуся від Фалунь Дафа, мене відпустять додому; в іншому разі мене залишать там. Я не став співпрацювати з ними й не зрікся своєї віри. Я був сповнений рішучості захищати Вчителя Лі та Дафа.
У мене велика родина, і багато родичів відвідували мене. Зі страху перед тим, що влада може зробити зі мною та моєю родиною, вони застосовували як жорсткі, так і м’які методи, щоб змусити мене відмовитися від практики. Мати вдарила мене по обличчю, а потім стала на коліна й благала припинити практику. Я не відмовився від своєї віри; ніхто не зміг мене зупинити.
Після звільнення, як і інші практикувальники по всьому Китаю, я почав поширювати матеріали з роз’ясненням правди, щоб розповісти людям про Фалунь Дафа та переслідування. Удень я виконував свою звичайну роботу, а ввечері виходив роздавати матеріали.
Одного разу ми з одним практикувальником поїхали до сусіднього села, щоб роздати матеріали. Ми встигли зайти до двох будинків, і нас побачили мешканці. Подумавши, що ми крадемо, вони схопили нас. Мені вдалося втекти. Однак я подумав, що раз ми прийшли разом, я не повинен кидати співучня. Я повернувся, щоб поговорити з мешканцями, але вони вже викликали сільського старосту.
Я поговорив із сільським старостою й розповів, що ми не крадемо, а розповсюджуємо матеріали про Фалунь Дафа та переслідування. Хочемо розповісти мешканцям, що Дафа несе добро, а Цзян Цземінь несправедливо переслідує практикувальників. Вислухавши наше пояснення, сільський староста сказав: «Можете йти». Ми дали йому матеріали й пішли.
Іншого разу ми з практикувальником вирушили в інше село, щоб роздати матеріали. На той час моє розуміння Фа було ще неглибоким, а пристрасті — сильними. Побачивши поліційну машину, що наближалася, ми злякалися й побігли вгору по пагорбу, щоб врятуватися. Коли дісталися до вершини пагорба, почався сильний дощ. Нам довелося сидіти на крутому схилі, а потім повільно спускатися вниз. Дощ припинився, ми спустилися й продовжили роздавати матеріали. До того часу, як ми закінчили, ґрунтові дороги сильно розмило. Ми не могли їхати додому на велосипедах і були змушені везти їх пішки.
У 2008 році мене та мого співучня заарештували й доставили до поліційного відділку після того, як сільські чиновники звинуватили нас у розповсюдженні матеріалів, що роз’яснюють правду. Наступного дня прийшли співробітники служби безпеки й відвезли нас до відділу внутрішньої безпеки. Вони допитували мене і хотіли дізнатися, звідки я взяв ці матеріали. Коли я відмовився відповідати, вони почали мене бити, доки я не втратив свідомість. Потім мене облили холодною водою, щоб привести до тями, і продовжили бити. Мене тримали два тижні, потім відправили до слідчого ізолятора на три місяці, після чого перевели до виправно-трудового табору. Але табір відмовився мене прийняти, і мене повернули назад до слідчого ізолятора.
На знак протесту проти переслідування я оголосив голодування на три дні. Мене прикували наручниками до вікна, поставили крапельницю і зрештою годували насильно. Під час примусового годування я втратив свідомість, і мене терміново доставили до районної лікарні для надання невідкладної допомоги. Після оцінки мого стану лікарня повідомила моїй родині, що я перебуваю в критичному стані.
У той момент я не боявся. Я твердо вірив у Вчителя та Фа і знав, що зі мною все буде гаразд. Лікар сказав моїм родичам, що мені потрібен стент на серце, але лікарня відмовилася брати на себе відповідальність за моє лікування і виписала мене. Рідні турбувалися про мій стан. Я сказав, що за кілька днів мені стане краще. І справді, незабаром я повністю одужав.
Після того, як КПК інсценувала «самоспалення на площі Тяньаньмень», щоб зганьбити Фалунь Дафа, сільські чиновники зачинили мене та ще кількох практикувальників у кабінеті, намагаючись змусити відректися від практики. Коли ми відмовилися підкоритися, вони підкупили своїх начальників, щоб ті знову відправили нас до виправної колонії на три місяці. Охоронці хотіли зганьбити Фалунь Дафа, змусивши нас публічно коментувати самоспалення. Ми сказали їм, що самоспалення було інсценовано, і ці люди не є практикувальниками. Після цього поліціянти покарали нас, побивши та змусивши стояти у дворі на холоді в одному лише тонкому одязі. Вони били нас так сильно, що їхні важкі шкіряні черевики порвалися.
Подолання випробувань із праведними думками
За роки свого вдосконалення я пережив багато небезпечних ситуацій. Але під захистом Учителя я благополучно подолав ці труднощі.
У 2021 році під час пандемії я займався штукатурними роботами в будівлі середньої школи. Я впав з риштування і зламав кістки в п’яті та щиколотці. Керівник терміново відвіз мене до лікарні й наполягав, щоб я там залишився. Я сказав йому, що практикую Фалунь Дафа, і мені не потрібна госпіталізація, і я одужаю за кілька днів удома. Керівник привіз до лікарні моїх родичів, намагаючись вмовити мене залишитися. Родичі розсердилися на мене й змусили мене залишитися, а братові доручили доглядати за мною.
У лікарні сказали, що через травму мені потрібна операція. Після обговорення з практикувальниками я вирішив відмовитися від операції. Мій начальник і директор школи запропонували мені компенсацію за втрачену заробітну плату. Я сказав, що мені не потрібні гроші, і натомість пояснив їм правду про Фалунь Дафа. Вони обоє погодилися, що Дафа несе добро. Якби це сталося з тим, хто не практикує, він, можливо, залишився б у лікарні й не захотів би виписуватися. Але я — практикувальник Фалунь Дафа і не хотів брати в них ані копійки.
Минулого року я обпік ногу, готуючи цзунцзи. Це липкі рисові галушки, які традиційно їдять під час Свята човнів-драконів. Щоб добре зварити цзунцзи, їх потрібно притиснути в ємності в каструлі з водою. Вода в каструлі кипіла разом із цзунцзи. Після того, як цзунцзи варилися кілька годин, я вийняв ємність із водою й поставив її на край каструлі. Однак я не поставив ємність надійно, і окріп пролився мені на ногу й обпік її.
Я подумав про себе: «Я практикую Дафа, і я не боюся». Пухирі на нозі збільшилися, і до вечора вона сильно розпухла. Я зберігав спокій і думав, що це, мабуть, карма, від якої треба позбутися, тому буду терпіти страждання. Рідні порадили обробити ногу ліками. Я сказав: «Я практикую Дафа, і мені не потрібні ліки. Скоро все заживе». Вони хвилювалися, що може початися інфекція, але я запевнив їх, що зі мною все буде гаразд. З кожним днем нога виглядала краще. Після того як вона повністю загоїлася, на ній не залишилося навіть шраму. Один чоловік із нашого села отримав опік руки й лікувався всіма можливими способами. Однак після того, як рана загоїлася, його рука була вкрита шрамами.
Чудова сила Фалунь Дафа і милосердний захист Учителя перевершують усе, що можна описати словами. Я сподіваюся, що ще більше людей дізнаються правду про Фалунь Дафа і також почнуть удосконалюватися, і Вчитель врятує їх.
Дякую Вам, шановний Учителю!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
