(Minghui.org) Між мною та практикувальницею Цзя (псевдонім) виникало багато конфліктів. Тепер, через 20 років, я розумію, що ці конфлікти були гарною можливістю для вдосконалення, але я постійно відштовхувала їх, бо мала сильні людські уявлення і не знала, як удосконалюватися та розглядати питання з погляду Фа.
Коли я перебувала в таборі примусової праці, одна практикувальниця запитала мене: «Що таке самовдосконалення?» Я напам’ять прочитала їй канон Учителя «Що таке самовдосконалення?» зі збірки «Суть сумлінного вдосконалення». Вона нічого не відповіла. Прочитавши канон, я зрозуміла, що лише процитувала Фа, але не пояснила їй, що потрібно робити і як використати свій досвід, щоб допомогти їй по-справжньому зрозуміти, що означає вдосконалюватися. Тепер я розумію, що насправді не знала, що таке самовдосконалення.
Після звільнення з табору я залишилася без даху над головою. Щоб зводити кінці з кінцями, я підробляла. Практикувальниця Фен (псевдонім), з якою я познайомилася в таборі, запропонувала мені допомагати у виготовленні матеріалів для роз’яснення правди. Вона дуже старанно вдосконалювалася й виконувала більшу частину роботи. Вона була для мене хорошим прикладом, і я завжди дотримувалася її вказівок. Щоб забезпечити безпеку пункту виготовлення матеріалів, ми були дуже пильними та діяли обережно. Ми підтримували зв’язок лише з кількома практикувальниками.
Щоб зберегти наш пункт у таємниці, ми не поширювали матеріалів і не намагалися роз’яснювати правду людям. Ми вивчали Фа, виконували вправи, а потім займалися виготовленням матеріалів. Так проходило наше повсякденне життя. Фен добре стежила за роботою пункту й робила все, щоб усі матеріали були готові для поширення практикувальниками. Здавалося, що довготривале ведення пункту виготовлення матеріалів — це наша відповідальність. Це був наш шлях удосконалення. Але одного разу Фен заарештували, коли вона вийшла з дому.
Практикувальниця створює для мене можливості для вдосконалення
Я взяла на себе всю роботу в пункті й стала координаторкою. Пізніше до мене приєдналася Цзя. Я подумала, що маю наставляти її так само, як Фен наставляла мене. Я сприймала виготовлення матеріалів як роботу й забула, що це також частина вдосконалення.
У Цзя був зовсім інший підхід до справи та інше мислення. Я зрозуміла, що вона перебуває на іншому рівні вдосконалення. Коли вона прийшла, то була пригнічена й роздратована нашим усамітненим способом життя. Вона хотіла піти з пункту виготовлення матеріалів. Але коли вона принесла свою сумку, я подумала, що вона подолала свої труднощі й вирішила залишитися. Проте Цзя наполягала на тому, щоб робити все по-своєму. Наприклад, коли вона виходила на вулицю, то розмовляла з людьми про Фалунь Дафа, навіть коли мала із собою наші матеріали. Я непокоїлася про безпеку нашого пункту. Вона наполягала, що там, де є пункти виготовлення матеріалів, потрібно їх поширювати й розмовляти з людьми.
Вона також не дотримувалася мого способу виготовлення матеріалів. Я засмучувалася. Вона вважала, що ми не повинні робити все за інших практикувальників, а маємо розподіляти частину роботи між ними. Наприклад, вона сказала, що практикувальники мають самі переплітати матеріали. Пізніше вона сказала, що нам слід перестати різати матеріали й попросити практикувальників придбати різаки для паперу, самостійно різати матеріали та переплітати їх. Ми лише друкуватимемо матеріали, щоб у нас було більше часу для вивчення Фа.
Я була незадоволена, адже часу для вивчення Фа в нас і так вистачало. Інші практикувальники були зайняті роботою, і я вважала, що їм слід зосередитися на поширенні матеріалів, поки ми їх виготовляємо. Якщо вона не хотіла виготовляти матеріали, навіщо вона сюди прийшла? Я не погоджувалася з її способом мислення та методами роботи. Мені також не подобалися її звички. Я вважала, що вона працює не так добре, як Фен.
У міру просування Виправлення Закону практикувальників заохочували створювати власні пункти виготовлення матеріалів. Я обговорила це питання з місцевими практикувальниками. Вони погодилися, але справа просувалася непросто. Деякі практикувальники сказали, що постараються знайти кошти. Наступного разу, коли я їх побачила, вони сказали, що ще не придбали обладнання. Втретє вони сказали, що з інших причин відклали покупку. Я приймала те, що вони казали.
Цзя стала нетерплячою та сказала, що вони нечітко розуміють Фа, їхні людські уявлення заважають їм швидко діяти, вони недостатньо пильні, і старі сили скористаються їхніми лазівками, щоб перешкодити їм створити пункти виготовлення матеріалів. Вона хотіла припинити постачати їм матеріали, щоб вони швидше відкрили власні пункти. Але я з нею не погоджувалася. Я думала, що в цьому немає нічого страшного й що ми маємо підтримувати їх, доки вони не відкриють власні пункти.
Ми завжди мали різні думки з різних питань. Мені було некомфортно, і я скаржилася на неї іншим практикувальникам. Вони нагадали мені, що не слід говорити про проблему, перебуваючи на рівні самої проблеми (дивлячись на неї з поверхового погляду). Але я не розуміла, як можу розв’язати проблему, якщо не буду про неї говорити. Я застрягла у своїх людських уявленнях.
Раніше я дуже добре ладнала з практикувальниками, особливо в таборі примусової праці. Хоча ми раніше не зустрічалися, щоразу, коли бачилися, то почувалися як члени однієї сім’ї. Ми допомагали одне одному й ніколи не конфліктували, тому ця ситуація була для мене дуже складною.
Одного разу вночі мені наснилося, що Вчитель сказав: «О, ти виготовляєш матеріали. Іди сюди, я тобі заплачу». Я здивувалася, але зраділа, подумавши, що ніколи не чула, щоб практикувальникам платили за виготовлення матеріалів. Я побачила, що Вчитель дав Цзя десять юанів, а мені — шість. Я відчула розчарування, подумавши: я виготовляю матеріали не заради грошей, але якщо вже Вчитель платить нам, то чому мені платять менше? Я занепокоїлася.
Прокинувшись, я подумала: «Чи не натякає мені Вчитель, що Цзя справляється з роботою краще за мене, якщо Вчитель призначив їй вищу плату? Це означає, що вона краще вдосконалювалася, ніж я. Чи правильним було її розуміння Фа, а моє — неправильним?» Я думала, що завжди насамперед думаю про інших практикувальників. Напевно, була причина, через яку Вчитель дав мені цей натяк. Я наказала собі повірити словам Цзя й вважати їх правильними.
Я нарешті зрозуміла, що означає вдосконалюватися
Через кілька днів надійшло випробування. Після вивчення Фа ми обговорювали дещо, що особисто мене не стосувалося. Цзя сказала з цього приводу одну фразу. Вона не критикувала мене, і це взагалі не мало до мене жодного стосунку. Але я різко й сердито відреагувала. Я вже збиралася вступити з нею в суперечку, але згадала свій сон і постаралася стримати емоції та не звинувачувати її. Я намагалася заспокоїтися й далі вивчати Фа. Цзя не помітила, що я засмучена.
Я раптом згадала ту практикувальницю, яка запитала мене, що таке вдосконалення, коли я перебувала в таборі. Я подумала: «Ось що таке вдосконалення!»
Оскільки практикувальники створили власні пункти, ми стали виготовляти менше матеріалів і в нас з’явилося більше часу для інших справ. Ми вирішили самі займатися поширенням матеріалів. Я сприймала поширення матеріалів як роботу й не усвідомлювала, що це священна справа, адже ми допомагаємо Вчителю рятувати людей. Я не вдосконалювалася у Фа й не усвідомлювала, що маю багато людських уявлень. У нас із Цзя виникало багато конфліктів.
Одного вечора ми вийшли роздавати матеріали. Поки ми йшли, Цзя постійно повторювала: «Нам потрібно врятувати людей у цьому будинку. Або — нам потрібно врятувати людей у тому будинку». Вона весь час повторювала ці слова. Через деякий час це дуже мене роздратувало, і я подумала: «Яка нісенітниця. Який будинок нам не потрібно рятувати?» Коли ми зайшли в провулок, на нас загавкав маленький собака. Я злякалася й подумала, що з будинку хтось вийде. Я оминула цей будинок і пішла до наступного.
Я сказала Цзя: «Будь ласка, не клади буклети біля того будинку». Вона не послухалася і пішла прямо до цього будинку, бурмочучи: «Нам потрібно врятувати людей у цьому будинку». Я занепокоїлася й спробувала її зупинити. Вона не слухала. Коли я остаточно втратила терпіння, вона поклала буклет біля воріт. Маленький собака раптом перестав гавкати. Я була вражена. Я відчула силу Фалунь Дафа та праведних думок. Я зрозуміла, що серце Цзя, сповнене бажанням рятувати людей, змінило навколишнє середовище. Мої думки не були праведними, і я робила все, керуючись людськими почуттями. Я втратила багато можливостей допомогти Вчителю врятувати живих істот. Відтоді я змінила своє ставлення до Цзя.
Іншого разу ми обговорювали одну проблему. Я завжди виступала на захист тих, кого переслідували та хто був слабким. Я вважала себе дуже праведною людиною, яка має почуття справедливості. Коли я почала говорити енергійно й емоційно, вона холодно подивилася на мене й сказала: «Ти злишся, коли несправедливість трапляється з іншими людьми. Якщо несправедливість трапиться з тобою, то ти прийдеш у лють».
Я втратила дар мови й відчула, ніби мене облили відром холодної води. Хоча мені було неприємно, що вона мене зупинила, я зрозуміла, що її слова мають сенс. Так, якби зі мною вчинили несправедливо, чи змогла б я не звертати на це уваги? Чи залишалося б моє серце спокійним? Я настільки захоплювалася цими переживаннями, що ледве могла себе контролювати.
Провівши деякий час із Цзя, я почала сумніватися у власних думках і вчинках. Багато її міркувань і дій вражали мене. Я не хотіла їх приймати й намагалася відкидати. Я намагалася подолати свою впертість. Поступово я зрозуміла, що її розуміння було правильним і відповідало Фа.
Вона часто говорила: «Доброта має різні значення на різних рівнях». Так, вона мала рацію. У минулому я про все дбала й думала, що створюю умови для інших практикувальників. Я не розуміла, що позбавляю їх можливостей для самовдосконалення. Я була в пастці людських уявлень і прагнення займатися справами. Я не була доброю до Цзя й не розглядала з погляду Фа свої пристрасті, прагнення показати себе та суперництво. Я була зарозумілою та не вміла бути смиренною. Я не бачила власних недоліків і не помічала перешкод, створених старими силами, розглядаючи ситуацію з погляду вдосконалення. Я завжди сподівалася, що практикувальники добре вдосконалюватимуться, і не розуміла, що я лише частинка Фа. Якщо я сама не буду добре вдосконалюватися, як зможу допомагати іншим?
Пізніше роботу нашого пункту виготовлення матеріалів було зірвано. Мій передвизначений зв’язок із Цзя завершився, і ми розійшлися.
Я повернулася до звичайного життя та була зайнята роботою. Я послабила вимоги до себе у виконанні вправ і вивченні Фа, загрузнувши в повсякденних справах. Я майже не мала часу думати про вдосконалення, і я постійно не проходила випробувань. Нещодавно я зрозуміла, що не варто й далі марнувати час. Я звільнилася з роботи, стала більше часу приділяти виконанню вправ і вивченню Фа та спробувала надолужити згаяне в удосконаленні. У мене також з’явився час, щоб переосмислити свій шлях удосконалення.
Тепер я бачу багато своїх недоліків і пристрастей. По-перше, я відчувала страх. Я не наважувалася поширювати матеріали та розповідати людям про Фалунь Дафа й переслідування. На поверхні причиною було забезпечення безпеки пункту виготовлення матеріалів. Насправді я боялася й не заперечувала переслідування праведними думками. Я не розуміла принципів Фа й не встигала за ходом Виправлення Закону.
По-друге, я вважала виготовлення матеріалів своєю роботою, а Вчителя — своїм начальником. Я думала, що повинна йти за Вчителем і добре виконувати свою роботу з виготовлення матеріалів. Я не розуміла, що це можливість для вдосконалення і що я повинна вдосконалювати своє серце. Ось чому мені наснився той сон.
По-третє, я не повинна порівнювати практикувальників, щоб визначати, хто добре вдосконалюється, а хто ні. У кожного є свої сильні сторони.
Фен була непохитною у своїй вірі й старанно вдосконалювалася. Після звільнення з табору примусової праці вона багато зробила для підтвердження Фа. Вона дуже мене надихнула. Цзя чітко розуміла принципи Фа й встигала йти в ногу з процесом Виправлення Закону. Вона змогла побачити мої недоліки в удосконаленні.
Я хотіла б подякувати Вчителю за те, що він влаштував так, щоб Цзя залишилася зі мною. Її чітке розуміння Фа й рішуча воля зруйнували мої глибоко вкорінені людські уявлення та людське мислення. Вона допомогла мені усвідомити обмеженість мого рівня вдосконалення та недостатнє розуміння Фа. Я вважаю, що основна причина, через яку ми не встигаємо за Виправленням Закону, полягає в тому, що недостатньо добре вдосконалюємося. Я розумію, що лише дивлячись у себе, удосконалюючи своє серце й визнаючи власні недоліки, я по-справжньому вдосконалююся.
У пункті я дуже ощадливо витрачала гроші, оскільки практикувальники жили скромно, завдяки чому ми могли виготовляти матеріали. Узимку було дуже холодно. На моєму пальті був капюшон, а в Цзя його не було. Я вирішила не витрачати гроші на купівлю шапки для Цзя. Хочу скористатися цією нагодою, щоб попросити в неї вибачення.
Не лише Цзя дуже допомогла мені в удосконаленні. Учитель влаштував так, що й інші практикувальники допомагали мені, завдяки чому я змогла пройти випробування та іти в ногу з ходом Виправлення Закону. Дякую Вам, Учителю, за те, що Ви так турботливо все влаштували. Дякую, співучні.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
