(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа ще до початку переслідування, розгорнутого 20 липня 1999 року. Пройшовши через випробування та труднощі, я досягла того, що маю сьогодні, завдяки постійній турботі й захисту Вчителя. Я хотіла б поділитися своїм досвідом і розповісти про пройдений мною шлях удосконалення.
Початок практики Фалунь Дафа
Ми з чоловіком, сином і двома доньками жили у віддаленому гірському селі. Ми добре ладнали, а діти поводилися добре. Однак я мала слабке здоров’я: страждала від проблем зі шлунком, гінекологічних захворювань, анемії, прискореного серцебиття та загальної слабкості. Я не могла виконувати сільськогосподарську роботу, а коли мої симптоми загострювалися, біль ставав воістину нестерпним. У такі моменти страждань я прагнула знайти полегшення.
Моя мрія здійснилася у вересні 1997 року, коли один молодий чоловік приніс учення Фалунь Дафа до нашого гірського села. Він запропонував мені книгу й запитав: «Хочете почитати?» Коли я запитала, що таке Фалунь Дафа, він відповів: «Це практика вдосконалення, яка вчить людей бути хорошими. Ви зрозумієте, щойно прочитаєте».
З цікавості я взяла книгу й попросила дітей читати мені вголос. Ми разом вивчали Фалунь Дафа, і що більше читали, то більше нам хотілося продовжувати. Так ми з дітьми почали практикувати Фалунь Дафа.
Невдовзі всі мої хвороби зникли, я відчула легкість і приплив енергії. Я подумала: «Ця практика справді дивовижна!» Отримавши користь від Дафа, я відчула, що маю поділитися ним з іншими, щоб вони теж могли отримати користь. Разом зі співучнями я почала поширювати Дафа.
Я поширювала Дафа з щирим бажанням допомогти людям і навчала вправ тих, хто хотів їх освоїти. Якщо хтось приходив до мене додому, щоб навчитися практикувати, я навчала його вдома. Іноді я їздила з практикувальниками до інших сіл, щоб розповідати людям про Дафа. Ми також створювали в цих селах місця для вивчення та практики Дафа, завдяки чому багато людей змогли почати практикувати. Я відчувала, що це надає справжнього сенсу моєму життю. Наша сім’я жила в гармонії та щасті.
Час промайнув непомітно. У першій половині 1999 року чоловік почав вивчати Фа та освоїв вправи. Але цей період щастя тривав недовго, оскільки Цзян Цземінь, колишній лідер компартії Китаю, розпочав переслідування добрих людей, які просто вдосконалювали своє серце й прагнули до добра.
Подолання сімейних негараздів
У липні 1999 року КПК розпочала жорстокі репресії проти Фалунь Дафа. В одну мить державні ЗМІ заповнилися брехнею, а поняття добра і зла були повністю спотворені. Безліч людей, які не знали правди, повірили пропаганді режиму й почали вважати Фалунь Дафа чимось поганим. Сім’ї руйнувалися. Обдурені цією брехнею, навіть родичі практикувальників відверталися від практики та перешкоджали їхньому вдосконаленню. Мій чоловік був одним із них. До початку переслідування він бачив, яку користь практика Фалунь Дафа принесла нашій сім’ї, і навіть деякий час практикував. Однак після початку переслідування він повірив брехні КПК і відвернувся від Фалунь Дафа.
Попри переслідування послідовники Дафа продовжували разом вивчати Фа та виконувати вправи. Одного вечора я пішла на зустріч зі своєю групою для вивчення Фа. Невдовзі після цього кілька співробітників міської поліційної дільниці прийшли до мене додому й запитали мого чоловіка: «Де ваша дружина?»
Коли він сказав їм, що я пішла вивчати Фа, один із поліціянтів відповів: «Людям не дозволяється практикувати Фалунь Дафа. Відведіть нас туди». Чоловік привів поліціянтів туди, де ми вивчали Фа. Вони заарештували всю нашу групу й протягом цілого тижня незаконно утримували нас у будівлі міської адміністрації.
Коли я повернулася додому, обличчя чоловіка спохмурніло, щойно він мене побачив. Він сердито крикнув: «Відтепер тобі заборонено цим займатися. Це незаконно».
Я відповіла: «Ти ж знаєш, що ця практика поліпшила моє здоров’я. Як я можу від неї відмовитися?»
«Якщо це незаконно, ти не можеш цим займатися».
Я повторила: «Практика Фалунь Дафа допомогла мені стати хорошою людиною й поліпшила моє здоров’я. Який закон вона порушує?»
Він сердито заявив: «Я сказав, що тобі не можна практикувати, і це остаточно». Відтоді він намагався заважати мені вивчати Фа та виконувати вправи. Чоловік часто повторював абсурдну фразу: «Я справжній виконавець волі Цзяна».
Одного разу, побачивши, що я вивчаю Фа, він агресивно кинувся до мене, щоб вихопити книгу. Я щосили намагалася втримати її, але не змогла. Він розірвав книгу й спалив її. Моє серце було розбите, і я дуже злилася на чоловіка, але нічого не могла вдіяти. Тоді ми ще не знали, як відправляти праведні думки.
Щоразу, коли я хотіла практикувати, чоловік намагався мені завадити: штовхав і тягнув мене, бив, а іноді навіть гасив об моє тіло недопалки. Я злилася й ображалася на нього, але розуміла, що не повинна відмовлятися від свого шляху. У глибині душі я твердо вирішила: «Як би ти не перешкоджав, я все одно продовжуватиму вивчати Фа та виконувати вправи». Моя рішучість ніколи не слабшала. Навіть за таких важких обставин я не припинила практикувати.
Одного ранку, коли я виконувала вправи, чоловік прокинувся й побачив це. Він підбіг до мене, вигукуючи всілякі дурниці, та почав бити мене. Потім виштовхнув мене за двері. Зачинивши їх, він сказав: «Ну то й роби свої вправи на вулиці». Йшов дощ, земля була брудною, а повітря прохолодним. Мене охопили гнів та образа. Однак я поступово заспокоїлася, подумавши: «Я практикувальниця й не можу піддаватися гніву. Хіба гнів та образа не є людськими емоціями? Мені потрібно їх відпустити». Оскільки чоловік замкнув двері, я виконувала вправи на вулиці, не звертаючи уваги на бруд. Я просто сіла в позу для медитації. Приблизно через пів години двері відчинилися, і він сказав: «Заходь, а то застудишся».
Наступного дня я піднялася нагору, щоб виконати вправи. Поки я медитувала, чоловік підійшов, постояв переді мною кілька хвилин, а потім пішов, не сказавши ні слова. Після виконання вправ я спустилася вниз, щоб вивчати Фа. Він знову підійшов до мене, але я залишалася незворушною. Він трохи постояв, а потім пішов. Уночі, коли я лежала в ліжку й ще не заснула, я почула голос, який сказав: «Я більше не можу її контролювати». Після цього, під милосердним захистом Учителя, я змогла відкрито й вільно вивчати Фа та виконувати вправи вдома.
Я в безпеці
Одного разу чоловік віз мішки зі зібраним рисом на триколісному візку, а я сиділа зверху. Коли візок дістався крутого схилу, що вів до села, він раптово перекинувся, притиснувши мене разом із мішками рису. Мені здавалося, що я не можу дихати. Усередині все переверталося, але я залишалася при свідомості. Я чула, як чоловік у розпачі кричав: «О ні! Допоможіть! Хтось, допоможіть!»
Жителі села кинулися до мене. Один чоловік, який знав, що я практикую Фалунь Дафа, сказав: «Вона практикує Фалунь Дафа. Вона під захистом Учителя, тож із нею все буде добре». Я подумала: «Зі мною точно все буде добре!» Коли люди відсунули купи рису та візок, я підвелася, обтрусила пил і виявила, що не постраждала. Ці жителі села стали свідками дивовижної сили Фалунь Дафа й зрозуміли, що практикувальники справді перебувають під захистом Учителя.
Іншим разом я сушила зерно на даху. Розкладаючи зерно, я відступила і підійшла надто близько до краю даху. Втративши рівновагу, я впала й приземлилася на купу розкиданого каміння. Син почув, що я впала, і підбіг запитати, чи все зі мною гаразд. Я швидко відповіла: «Усе добре!» — і повільно підвелася. Однак я відчувала нестерпний біль у попереку, але терпіла, продовжуючи вивчати Фа та виконувати вправи. Через кілька днів біль минув, і я повернулася до нормального стану. Якби звичайна людина впала так само, наслідки могли б бути смертельними. Але для практикувальника все інакше. Завдяки вивченню Фа я зрозуміла, що Вчитель знову й знову допомагав мені долати випробування та труднощі.
Не визнавати переслідування
Одного разу, коли я готувала їжу, кілька поліціянтів увірвалися до кімнати й, нічого не пояснивши, схопили мене та силоміць затягли до поліційної машини. Я заспокоїлася й запитала, за що мене заарештували: «Що поганого в тому, щоб бути хорошою людиною та мати міцне здоров’я?»
Один із поліціянтів відповів: «Гаразд, гаразд, іди на площу Тяньаньмень і підпали себе».
Я відповіла: «Інсценування самоспалення на площі Тяньаньмень було сфальсифіковане. Скажіть, як пляшка з-під Sprite, наповнена бензином, могла не розплавитися у вогні? І відколи це поліціянти патрулюють площу Тяньаньмень із вогнегасниками?» Потім я процитувала уривок із Фа Вчителя:
«Живі істоти гіршими стали, й без кінця приходить лихо,
Дафа спасає людей у хаотичному світі;
Добра від зла не відрізняючи, лають небесний Закон,
Прибічники десяти зол чекають осінніх вітрів».
(«Добро і зло вже очевидні», Хун Їнь)
Поліціянт повторив: «Чекають осінніх вітрів, чекають осінніх вітрів». Решта замовкли. Я розповіла їм правду про Фалунь Дафа.
Коли ми приїхали до поліційного відділку, мені запропонували поїсти, але я відповіла: «Я хочу піти додому й там пообідати». Я подумала: «Я в жодному разі не дозволю людям чинити злочини проти Дафа та практикувальників». Розуміючи, що мені тут не місце, я попросила Вчителя зміцнити мої праведні думки. Я знала, що не співпрацюватиму з ними в жодному питанні, чого б вони від мене не вимагали, і твердо заперечувала висунуті проти мене звинувачення.
Того ж дня після обіду мене відвезли до лікарні на медичний огляд. Я відмовилася співпрацювати, і кілька лікарів силоміць підняли мене на оглядовий стіл. Чинячи опір, я подумала: «Я не дозволю лікарю чинити злочин проти практикувальниці».
У цей момент лікар сказав: «У такому стані вас неможливо оглянути». Поліціянти відпустили мене. Після боротьби я важко дихала, моє обличчя було блідим.
Один із поліціянтів вигукнув: «Залиште її!» Так медичний огляд і не відбувся.
Мене відвезли назад до поліційного відділку, де хотіли допитати й записати мої свідчення. Я не зробила нічого поганого, тому відмовилася відповідати на запитання. Вони вимагали, щоб я підписала документ, але замість цього я написала на папері: «Я не зробила нічого поганого». Коли вони наполягали, щоб я поставила свій підпис, я написала своє ім’я просто перед написаним мною текстом.
Побачивши це, один із них запитав: «Що це за документ?» Потім поліціянт, який вів мою справу, передав його начальнику.
Я заспокоїла свідомість і зосередилася лише на одному — не допустити, щоб начальник учинив злочин проти практикувальниці Дафа. Потім я тихо цитувала Фа. Через деякий час начальник вийшов і сказав: «Цього разу ми відпускаємо вас додому, але надалі будьте обережніші».
Атмосфера нагадувала ситуацію, коли після грози виходить сонце. Вирази їхніх облич змінилися й стали доброзичливими, що різко контрастувало з їхньою поведінкою на початку. Поліціянт, який супроводжував мене, сказав: «Ви змінили всіх нас».
Я зрозуміла, що завдяки підтримці Вчителя праведні думки перемогли зло й нейтралізували переслідування. Вийшовши на вулицю, я побачила свою родину та практикувальників, які чекали на мене. Співпраця та праведні думки співучнів відображають те, що вони є Єдиним Тілом.
Вивчення Фа та виконання вправ у групі
Під час переслідування, організованого компартією Китаю, у нашому селі виникли серйозні перешкоди для групового вивчення Фа. Однак, керуючись Фа Вчителя, ми розуміли важливість спільного вивчення Фа й тому продовжували це робити.
У другій половині 2007 року через зміни обставин я переїхала до невеликого міста, де готувала їжу та виконувала хатню роботу в одній родині. Я розлучилася зі своєю групою вивчення Фа. Мені було важко пристосуватися до самостійного вивчення Фа та виконання вправ, тому я подумки просила Вчителя допомогти мені якнайшвидше знайти місцеву групу вивчення Фа. Одного разу я зустріла знайомого практикувальника й запитала, чи є в цьому районі група вивчення Фа. Він сказав, що наразі такої групи немає, і запропонував нам створити власну групу для вивчення Фа та виконання вправ.
Невдовзі ми познайомилися з кількома практикувальниками й швидко створили свою групу вивчення Фа. Наш розпорядок був простим: щовечора ми вивчали одну лекцію Фа, а потім разом виконували всі п’ять вправ. Ми починали вивчати Фа рівно о 20:00, о 21:50 розпочинали виконання вправ, а опівночі відправляли праведні думки. Ми безперервно дотримуємося цього розпорядку понад десять років. Крім того, двічі на місяць ми проводимо регіональні зустрічі для обміну досвідом удосконалення, на яких співучні підтримують і надихають одне одного в практиці. Таке середовище сприяє спільному підвищенню та старанному вдосконаленню.
У цьому середовищі я постійно підвищуюся в удосконаленні й активно беру участь у групових проєктах, допомагаючи Вчителю рятувати людей. Я регулярно розміщую та поширюю матеріали з роз'ясненням правди. Ми їздили в навколишні райони, сусідні повіти й навіть у місця, розташовані за десятки кілометрів від нас, щоб поширювати ці матеріали. Коли не було транспорту, ми вирушали пішки й ішли всю ніч до світанку. На цьому шляху я стикалася з багатьма труднощами та небезпеками, але під милосердним захистом Учителя безнапасно долала одне випробування за іншим.
Я регулярно спілкувалася з людьми особисто й розповідала їм правду про Фалуньгун. Я роз'яснювала правду про переслідування та закликала людей вийти з партії та підпорядкованих їй організацій. У результаті багато людей дізналися правду про Фалуньгун, вивчили фрази, що несуть благословення: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи», — і вийшли з партійних організацій. Багато хто отримав благословення.
Учитель сказав:
«… за вдосконалення відповідаєш ти, а за Гун відповідає Вчитель». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Насправді людей рятує Вчитель. Ми, практикувальники, лише допомагаємо Вчителю та розповідаємо людям правду. Від імені всіх живих істот я висловлюю Вчителю глибоку вдячність!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
