(Minghui.org) Цього року мені виповнюється 59 років. П’ятеро членів моєї родини практикують Фалунь Дафа, і я хотів би поділитися тим, що сталося після того, як у мого молодшого брата Ченя сталося кілька інсультів, які загрожували його життю.
Чень працював далекобійником. Хоча він почав практикувати Фалунь Дафа ще до початку переслідування 20 липня 1999 року, він не вивчав Фа старанно і не отримав глибокого розуміння Дафа, тому згодом перестав практикувати.
Повернення до практики та одужання після інсульту
У 2003 році в Ченя через високий кров’яний тиск стався інсульт. Йому зробили дві операції та двічі госпіталізували, але в нього залишилися серйозні ускладнення. Він став говорити невиразно, ледве пересувався й не міг керувати автомобілем.
Ми з іншими братами вмовляли Ченя повернутися до Дафа. Ми казали йому: «Лише Вчитель може тебе врятувати. Учитель ніколи не залишав тебе. У тебе стався крововилив у мозок, але ти благополучно одужав, і згодом твоєму життю вже нічого не загрожувало. Дафа — надзвичайна й всемогутня практика». Тому Чень вирішив повернутися до практики.
Спочатку брати щодня вивчали Фа разом із Ченем. Він зупинявся під час читання, але я підбадьорював його, кажучи: «Чим гірше ти читаєш, тим більше тобі треба читати. Тобі треба читати більше». Завдяки регулярним заняттям Чень повністю одужав за місяць.
Після цього Чень знову зміг керувати вантажівкою. Він був старанним, щодня виконував вправи та вивчав Фа, а під час конфліктів шукав причину в собі й удосконалювався.
Лінь і рецидив
Однак з часом Чень знову розслабився в удосконаленні й пристрастився до мобільного телефону.
Близько 10-ї години вечора 27 червня минулого року Чень раптово втратив свідомість. Його рідні терміново відвезли його до лікарні. Коли мені зателефонував молодший брат, я дуже схвилювався. Я подумав: «Чень — годувальник у родині. Хоча його єдина донька працює, вона ще не заміжня. Як вони впораються?»
О 23:55 задзвонив будильник, нагадуючи мені про необхідність відправляти праведні думки. Я раптово прокинувся: «Я практикувальник і мушу відправляти праведні думки, щоб повністю відкинути плани старих сил і попросити Вчителя врятувати Ченя». Я відправляв праведні думки понад годину.
Тієї ночі я зовсім не спав. Я ретельно подивився в себе й виявив безліч пристрастей. Я відкинув їх і вирішив позбутися всіх людських уявлень, відпустивши при цьому родинні почуття до брата.
Наступного дня я зателефонував молодшому братові, щоб дізнатися про Ченя, і дізнався, що він перебуває в комі у відділенні інтенсивної терапії. Я дуже схвилювався, і на роботі був зовсім обезсилений.
Колега розповів мені про родича, який витратив 500 000 юанів після інсульту, у результаті впав у вегетативний стан і помер через кілька місяців. Це нагадало мені про тих, хто помер на операційному столі. Але я відкинув ці негативні думки й подумав: «Про Ченя піклується Вчитель. Він не належить до старих сил. Навіть якщо він має пристрасті, він може виправитися у Фа. Старі сили не гідні переслідувати його фізичне тіло». Я почав відправляти праведні думки, щоб зміцнити праведні думки Ченя.
Протягом цих кількох днів я був у пригніченому настрої. Коли один із співучнів дізнався про цю ситуацію, він зауважив, що я не можу відпустити родинні почуття. Я відповів, що намагався не думати про це, але негативні думки весь час спливають. Співучень нагадав мені, що Чень — практикувальник, який перебуває під опікою Вчителя, і мені потрібно довіритися Вчителю.
Зміцнення праведних думок у лікарні
Наступного ранку я вирушив до Ченя. Сама поїздка була схожа на процес удосконалення. Коли я виходив, дощу не було, але незабаром почалася злива. Я не зміг знайти таксі й промок до нитки. Я відправив праведні думки, щоб очиститися від усіх злих сутностей та чинників старих сил, які намагалися завадити мені допомогти співучню.
Шість днів я залишався в будинку Ченя і щодня відвідував його в реанімації. Він перебував у глибокій комі, і його тіло було обмотане трубками. Але я був спокійний і думав: «Нехай усі життя в його просторах пам’ятають, що Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао), і усунуть усі злі сутності та чинники, що перешкоджають порятунку Ченя». Я благав Учителя дати йому ще один шанс відновити вдосконалення й знову стати старанним.
Я голосно сказав Ченю: «Тобі не місце в пеклі. Ти під опікою Вчителя. Твоя головна свідомість має повернутися до твого основного тіла та взяти під свій контроль. Ти керуєш. Ніколи не відмовляйся від свого тіла, бо твоя місія ще не завершена. Ти повинен прокинутися! Не створюй негативного впливу на Дафа. Щоб врятувати живих істот у нашому регіоні, ти повинен прокинутися».
Мої старший і молодший брати також допомогли Ченю зміцнити його праведні думки.
Не піддаватися ілюзії, створеній старими силами
Минуло два тижні, а Чень так і не прийшов до тями. Коли закінчилася шестиденна відпустка, мені довелося повернутися на роботу. Через п’ять днів зателефонував молодший брат і сказав, що Чень так і не прийшов до тями, і лікарі хочуть відключити його від апарату життєзабезпечення.
Його рідні не здавалися і попросили перевести його до звичайної палати. Лікарі сказали, що їм потрібно або виписати його, або залишити в реанімації. Вони попередили нас, що, якщо Ченю відключать кисень, у нього почнуться судоми, і він не проживе більше трьох днів, навіть за умови надання невідкладної допомоги, тому рідні вирішили забрати його додому.
Родичі та друзі прийшли провідати Ченя, вважаючи, що це його останні дні. І тут мені спало на думку: «Усе це — хибне, ілюзія, і я цього не визнаю!»
Ми, троє братів і сестер, вважали, що не повинні потрапити в пастку старих сил, які прагнуть знищити живих істот у нашому районі та спонукати їх чинити гріхи проти Дафа, навіть коли старі сили перевіряли нашу стійкість у Дафа, щоб побачити, чи продовжимо ми вдосконалюватися. Ми заявили: «Що б не сталося, ми будемо твердо вдосконалюватися за Фалунь Дафа і цілковито вірити в Учителя. Наші серця не похитнуться; нехай усе йде своїм природним ходом. Ми спокійно робитимемо те, що маємо робити, залишивши Ченя повністю під опікою Вчителя, бо все, що Вчитель для нього влаштує, — буде найкращим».
Чудове пробудження
Усі родичі відзначили, що Чень не виглядав тяжкохворим; його тіло не було виснаженим, а обличчя сяяло здоровим рум’янцем. Здавалося, він просто спить і ось-ось прокинеться.
Того дня, після того, як родичі пішли, ми втрьох відправляли праведні думки та вмикали Ченю аудіолекції Вчителя. Ми не спали всю ніч. Щогодини ми відправляли праведні думки, просили Вчителя врятувати Ченя і дати йому ще одну можливість для вдосконалення. Водночас переконували усвідомлену сторону Ченя звернутися по допомогу до Учителя та визнати перед ним свої помилки.
На світанку Чень розплющив очі, наповнені сльозами. У ту мить мене переповнила неймовірна сила Дафа, безмежна могутність і безкінечне милосердя Вчителя.
Після сніданку дружина та донька Ченя попросили його повернутися до лікарні. Ми поклали його у звичайну палату й цілодобово без перерви вмикали йому лекції Фа Вчителя. Чень повністю прийшов до тями через два дні. Усі інші пацієнти в палаті сказали, що це справжнє диво.
Через двадцять днів Чень був виписаний із лікарні. Коли він йшов, лікарі, медсестри та інші пацієнти говорили, що ніколи не бачили таких близьких між собою і турботливих братів і сестер. Вони були глибоко зворушені.
Після того, як Чень пережив випробування життям і смертю, я зрозумів, що вдосконалення — це неймовірно серйозна справа. Кожна наша думка й дія мають відповідати вимогам Істини, Доброти та Терпіння. Незалежно від того, з якими випробуваннями чи негараздами ми стикаємося, ми повинні зберігати непохитну віру в Учителя і Дафа.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
