(Minghui.org) До того як наприкінці серпня 1994 року я почала практикувати Фалунь Дафа, я мала дуже слабке здоров'я.

Я страждала від хронічного розтягнення м'язів попереку. Коли потрібно було лягти, я робила це дуже повільно, постійно зупиняючись. Ще важче було змінити положення тіла в ліжку. Щоб просто перевернутися, мені потрібен був певний час.

Одного разу в мене сталася позаматкова вагітність. Маткова труба розірвалася, і почалася сильна кровотеча. Дорогою до лікарні я тричі втрачала свідомість. Завідувач відділення акушерства та гінекології побоювався, що я не виживу. У мене не визначався артеріальний тиск, серце перестало битися, але я ще дихала. Через розрив маткової труби почалася внутрішня кровотеча. Попри це я залишалася при свідомості. Через значну втрату крові лікарі не могли зробити спінальну анестезію і застосували лише місцеве знеболення, ввівши анестетик безпосередньо в живіт. Під час операції я відчула, як мене розрізають, і голосно закричала. Біль був настільки нестерпним, що мені хотілося померти.

Сильна кровотеча та подальше переливання крові погіршили напади астми. Я приймала препарати як західної, так і традиційної китайської медицини, але нічого не допомагало. У мене розвинулася емфізема легень. Упродовж п'яти років поспіль щоліта мені доводилося лягати до лікарні.

Лікарка порадила мені достроково вийти на пенсію. На той час мені було лише 32 роки. Я відповіла, що тоді не зможу оплачувати своє лікування. Лікарка написала листа керівникові підприємства, де я працювала, і мене перевели на легшу роботу — до жіночої роздягальні.

Я жила далеко від роботи, тому щодня 50 хвилин їхала туди велосипедом. Приїхавши, мусила трохи відпочити, перш ніж могла щось робити. До того часу співробітники вже закінчували прибирання.

Я була у відчаї й відчувала, що життя стало нестерпним. У мене навіть з'являлися думки про самогубство. Але моєму синові було лише п'ять років. Я не могла уявити, як він житиме без матері. Обливаючись слізьми, я вирішила терпіти все заради нього.

«Тепер я маю Вчителя!»

Одного разу подруга сказала мені: «Тобі потрібно практикувати Фалунь Дафа. Практикувальники вдосконалюють себе, керуючись принципами Істина, Доброта, Терпіння, щоб стати кращими людьми». Слова «Істина, Доброта, Терпіння» глибоко зворушили мене, і на душі стало легко. Наступного дня я прийшла на пункт практики, щоб вивчити вправи. Уже за кілька днів я відчула, що стала набагато сильнішою, а на кінчиках моїх пальців ніби щось оберталося. Один із практикувальників сказав, що Вчитель дав мені Фалунь, який очищає моє тіло.

Після того як я почала практикувати, завжди охоче бралася до роботи. Я встигала закінчити прибирання ще до того, як мої колеги починали своє. Вони були здивовані. Я пояснила, що практикую Фалунь Дафа, завдяки чому одужала, і подякувала їм за допомогу, яку вони раніше мені надавали.

Яке це було диво!

Через два місяці я дізналася, що Вчитель читатиме цикл лекцій Фалунь Дафа в Гуанчжоу. Одного разу після виконання вправ літня практикувальниця Мей (псевдонім) розповіла нам історію про іншого практикувальника, на ім'я Бо.

У Бо з'явилися симптоми інсульту, і його поклали до лікарні. Мей прийшла його провідати й запитала, чи не хоче він поїхати на цикл лекцій Учителя в Гуанчжоу. Квиток коштував 50 юанів. Бо відповів, що хоче, дістав із кишені 50 юанів і віддав їх Мей.

Мей була приголомшена: «Подивися на себе! З тобою вже все гаразд. Ти зміг дістати гроші з кишені. Ти можеш рухати рукою!» Отямившись від здивування, Бо сказав: «Справді! Зі мною все добре. Мені не слід залишатися в лікарні. Я хочу піти практикувати. Яке це диво!»

Ми всі щиро раділи за Бо й захоплювалися милосердям Учителя.

Учитель сказав:

«Можливо, ви чули буддійський вислів: „Коли проявиться природа Будди, сколихнеться Десятисторонній Світ“. Кожний, хто побачить це, допоможе цій людині, безумовно допоможе їй. У системі Будди, коли рятують людей, то не ставлять умов і не прагнуть отримати винагороду, можуть безумовно допомогти людям. Тому й ми можемо багато чого зробити для наших учнів». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)

Я взяла десятиденну відпустку, щоб відвідати цикл лекцій у Гуанчжоу.

«Учитель тут!»

Щойно ми знайшли свої місця на стадіоні в Гуанчжоу, я почула: «Учитель тут!» Усі почали аплодувати, і я побачила Вчителя. Це був високий, вродливий молодий чоловік із добрим обличчям. Усміхаючись усім, він пройшов до центру стадіону. Учитель дістав із кишені аркуш паперу, поклав його на стіл і почав читати лекцію. У ту ж мить на стадіоні запанувала цілковита тиша — усі уважно слухали. Я була вражена й подумала: «Як швидко заспокоїлися кілька тисяч людей, які зараз тут зібралися. Яка ж велика сила Вчителя!»

Після першої лекції Вчитель сказав, що очистить наші тіла й позбавить їх поганої матерії. Він попросив усіх підвестися й тупнути спочатку лівою ногою, а потім правою.

Коли настала наша черга, Учитель провів рукою справа наліво й сказав: «Потягніть». Він схопив погану матерію рукою, а потім ударив долонею по землі. Коли Вчитель підвівся, я побачила на землі масу чорної матерії, яка почала швидко розростатися. Потім він блискавично наступив на неї ногою, і вона миттєво зникла. Я бачила все це дуже чітко.

«Погляньте, який величезний Фалунь!»

Уранці третього дня я почула, як маленька дівчинка в готелі вигукнула: «Ідіть подивіться! У небі обертається величезне колесо!» Ми всі вийшли зі своїх кімнат. Одні бачили великий Фалунь, інші — менші, а дехто не бачив нічого. Я побачила Фалунь (Колесо Закону) майже двометрового діаметра. Він обертався в небі, а колір тла навколо нього змінювався. Це було надзвичайно величне видовище. Маленька дівчинка сказала: «Погляньте, там сидить Учитель». Усі були дуже щасливі.

Під час денної лекції, коли Вчитель говорив про одержимість духами, він сказав:

«На минулих курсах ми вже вирішили деяким людям цю проблему, я вже зробив це — усунув їм усіх лихих духів». (Лекція третя, Чжуань Фалунь)

Я лише побачила, що повітря над усім стадіоном стало незвичайно каламутним і ніби затягнутим серпанком.

Учитель зробив мене молодшою!

Сьомого дня, ще до початку лекції, наш автобус прибув трохи раніше. Я вирішила зайти до вбиральні. Коли повернулася, одна практикувальниця сказала: «Щойно ти пішла, прийшов Учитель. Ми зустрілися з ним особисто». Почувши це, я була приголомшена й дуже пошкодувала, що пропустила цю мить.

Коли почалася лекція, я не відводила погляду від обличчя Вчителя. Його шкіра була ніжною, мов у немовляти. Хоча я сиділа на другому ярусі, бачила його так чітко, ніби стояла поруч. Учитель виглядав надзвичайно молодим.

Пізніше я зрозуміла, що, поки я захоплювалася тим, як молодо виглядає Вчитель, він очистив моє обличчя. Я стала виглядати на десять років молодшою! Коли я повернулася додому з Гуанчжоу, мої двоюрідні брати сказали: «Поїздка до Гуанчжоу справді пішла тобі на користь. Ти не тільки стала здоровою, а й виглядаєш набагато молодшою. Раніше в тебе не було такої шкіри — тепер вона світла й сяє. Ти сповнена енергії. Приємно слухати, як ти говориш, і відчувається, що в тебе дуже сильне енергетичне поле».

В останній день лекцій Учитель виконав велику мудру. Я почувалася дуже спокійно, щасливо й захищено. Інші практикувальники сказали, що моя свідома сторона зрозуміла значення великої мудри, яку показав Учитель.

Учитель дав нам так багато. Наші тіла й свідомість очистилися. Наш моральний рівень значно підвищився. Минуло вже понад двадцять років відтоді, як я відвідала лекції Вчителя, але щоразу, коли згадую про них, мені здається, ніби це було лише вчора.

Учитель сказав:

«Гадаю, що тим, хто особисто ходив на мої лекції, на яких я навчав методу вдосконалення й Закону, дуже... у майбутньому ти дізнаєшся. Ти відчуєш, що цей проміжок часу надзвичайно радісний. Звичайно, ми віримо в долю — якщо ви прийшли сюди, то це не випадково». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)

Оскільки нам випала така щаслива доля і ми дали обітницю, то повинні бути старанними в самовдосконаленні. Ми маємо добре виконувати три справи, іти в ногу з процесом Виправлення Закону і повернутися додому разом з Учителем.