(Minghui.org) Коли я була дитиною, наша сім'я жила дуже бідно, тому навіть із їжею були труднощі. Я вийшла заміж, і чоловік виявився алкоголіком. Коли напивався, він бив мене. Мені було 26 років, коли народилася дитина, і після пологів через нашу бідність я страждала від численних хвороб. Ревматоїдний артрит мучив мене нестерпним болем. Коли мені було за 40, у мене виявили рак, і хімієтерапія після операції стала справжнім пеклом. Я думала про самогубство, але, дивлячись на свого сина, що підростає, відчувала себе в пастці жалюгідного існування, не в змозі знайти спосіб ні жити, ні померти.
Я починаю практикувати Фалунь Дафа
Одного ранку я почула скрекіт сороки й подумала, можливо, у нашій родині скоро станеться щось хороше. Того ж дня до мене додому прийшов послідовник Фалунь Дафа з іншого села й розповів про цю практику та її чудову оздоровчу дію.
Він говорив дуже переконливо та логічно, і я слухала з великим інтересом. Він наголосив на важливості вдосконалення за принципами Чжень, Шань, Жень (з кит. Істина, Доброта, Терпіння) і сказав, що якщо ми не підвищуватимемо свій Сіньсін, наш Гун не зросте, і наші хвороби не зможуть бути викорінені. Перед тим як піти, він подарував мені дорогоцінну книгу «Чжуань Фалунь».
Я ставилася до книги як до скарбу і тримала її обома руками. Так я почала практикувати. Після деякого часу читання «Чжуань Фалунь» усі мої недуги зникли. Я стала здоровою та сповненою енергії.
Усі, хто мене знав, казали, що це неймовірно. Жителі села стали свідками чудової природи Фалунь Дафа, і багато хто з них приходив до мене додому вивчати Фа й виконувати вправи. Отже, мій будинок став місцем практики.
Мене охопило глибоке відчуття: «Можливість отримати Дафа — унікальна, і те, що я стала ученицею такого великого Вчителя, робить мене найщасливішою людиною у світі».
Старанно і твердо практикувати
Моїм початковим наміром у практиці Фалунь Дафа було зцілення від недуг. Однак у міру того, як глибше вивчала Фа і виконувала вправи, я була сповнена рішучості дорожити практикою, добре вдосконалюватися, асимілюватися з принципами Чжень, Шань, Жень, бути хорошою людиною і насамперед дивитися в себе, коли виникають проблеми. Я хотіла б поділитися тим, як позбулася різних пристрастей, навчилася твердо вдосконалюватися і робити все, ґрунтуючись на Фа.
Я була вчителькою початкових класів. Оскільки з часом кількість учнів зменшувалася, школи в різних селах було об’єднано в одну. В обідній час викладачі з різних сіл їли в шкільній їдальні та по черзі готували їжу.
Одного четверга настала моя черга готувати. Після того як я приготувала їжу, директор та викладачі прийшли до шкільної їдальні обідати. Один із викладачів скуштував їжу й вдарив мене по обличчю, що шокувало решту. Директор побачив, що сталося, схопив викладача й голосно вичитав його: «Чому ти її вдарив?» Викладач відповів: «Бо їжа, яку вона приготувала, несмачна».
Я просто тихо сиділа. Перша думка, яка прийшла, була: «Я ж удосконалююсь, так що тут немає нічого випадкового». Я сказала: «Забудемо про це. Можливо, приготовлена їжа йому не до смаку». Я пішла, охоплена вихором емоцій. Того дня я, як завжди, проводила урок.
Увечері вдома я заспокоїлася і подумала про те, чому мене вдарили по обличчю, і чому це сталося перед директором. Я зрозуміла, що мені потрібно відпустити пристрасті й подякувати тому викладачу. Які пристрасті я мала? Я подумала: «Я завжди була розважливою людиною. Я добре вчилася ще з часів середньої школи, була старостою класу та членом шкільного комітету.
Закінчивши коледж, я стала вчителькою початкових класів, потім склала вступний іспит у педагогічний коледж та отримую хорошу зарплату. Я наполеглива й трохи зарозуміла та завжди прагну бути першою. З року в рік я отримувала звання „передовий працівник“, досягаючи навіть рівня округу та міста. Я маю дуже сильну пристрасть до слави та визнання.
Хоча я помітно змінилася з того часу, як почала практикувати Фалунь Дафа, але все ж не повністю. Коли мені не щастить, я почуваюся некомфортно, швидше за все через заздрість. Той викладач ударив мене по обличчю через мою пристрасть до репутації, слави та бажання отримати визнання».
Я щиро, з усього серця, подякувала цьому викладачеві за те, що він допоміг мені зробити великий крок до свого істинного «я», позбувшись пристрасті до репутації та слави.
Я зрозуміла, що, бувши справжньою практикувальницею Дафа, повинна безумовно дивитися в себе, коли виникають проблеми. Іноді мені здавалося, що нічого поганого я не зробила, і це справді завдавало болю, і я почувалася так, наче мене вдарили ножем у серце й зламали кістки. Зрештою мені потрібно було зіставити себе з принципами Фа Вчителя і знайти свої вперті егоїстичні уявлення. Мені потрібно повністю змінити свою звичку помічати провини інших і звертати увагу на зовнішнє. Після цього я змогла досягти нового рівня у своєму самовдосконаленні.
Роз'яснення правди та порятунок людей
У липні 1999 року компартія Китаю розпочала кампанію переслідування Фалунь Дафа, очорняючи цю практику і вводячи в оману безліч людей. Багатьом «промили мізки» цією брехнею, і вони пасивно долучилися до переслідування Фалунь Дафа.
Якось ми з одним практикувальником купили пензель для каліграфії, червоний папір та чорнило. Ми написали на плакатах: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао» (з кит. Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи), «Фалунь Дафа — праведний Закон», «Добро буде винагороджено, а зло зазнає покарання».
Того вечора я сама поїхала велосипедом і розвісила плакати на стовпах уздовж дороги до великого ринку, розташованого приблизно за десять кілометрів від мене. Коли я повернулась додому, була вже друга година ночі. Наступного дня жителі нашого села, які ходили на ринок, повернулися й сказали: «Фалунь Дафа такий сильний. Плакати Фалунь Дафа розклеєні всюди. Поліціянти зайняті тим, що їх зішкрібають». Після цього вночі дороги патрулювали поліційні машини, але ми не злякалися і часто виходили та розклеювали плакати, щоб люди знали, що Фалунь Дафа несе добро.
Одного разу вночі я наклеїла плакат на стовпі біля дороги, коли назустріч мені виїхала поліційна машина з яскравими фарами. Я швидко поставила свій велосипед у неглибоку канаву біля дороги й стрибнула в іншу. Я відчула, як велика рука впіймала мене й опустила на пісок на дні канави. Я знала, що це Вчитель захищає мене. З Учителем та Фа я не боялася. Я розклеїла всі плакати, що залишилися, і поїхала додому.
2001 року нам вдалося зв'язатися з практикувальниками в окружному центрі. У нас з'явилися матеріали із роз'ясненням правди. Інші практикувальники також почали приєднуватися та допомагати в порятунку живих істот.
Якось уночі ми з однією практикувальницею поїхали за місто, щоб поширювати матеріали з роз'ясненням правди. Ми не були знайомі з тим районом, тому, закінчивши роздачу в кількох селах, заблукали по дорозі назад й опинилися на кладовищі. Практикувальниця дуже злякалася й постійно смикала мене за одяг. Я сказала: «Не бійся. Учитель поруч із нами». Потім неподалік я побачила машину й сказала: «Дорога поруч». Ми перевели наші велосипеди через поля, знайшли дорогу та безнапасно повернулися додому.
2002 року ми з практикувальниками поширювали матеріали з роз'ясненням правди далеко від дому, і хтось повідомив про нас у поліцію. Нас заарештували, і мене відправили до в'язниці на п'ять років. Після звільнення 2007 року я намагалася ефективно використовувати час для вивчення Фа й надолужити згаяне в процесі Виправлення Закону.
Учитель навчає нас:
«Учні Дафа, вам не можна не виправдати величезної відповідальності, покладеної на вас у Виправленні Закону, і тим більше не можна, щоб ця частина живих істот втратила надію, адже ви є їхньою єдиною надією на те, чи зможуть вони ввійти в Майбутнє. Тому всі учні Дафа, старі та нові, повинні діяти та почати всебічно роз'яснювати правду. Особливо всі учні Дафа материкового Китаю мають вийти роз'яснювати правду, щоби „скрізь розцвітали квіти“; скрізь, де тільки є люди, треба це робити». («Відкинути людські пристрасті, рятувати людей світу», Суть сумлінного вдосконалення 3)
Учитель опублікував цю статтю у 2004 році, але я прочитала її у 2007 році. У глибині душі я розуміла, що дуже далека від вимог Фа. Тоді я почала роз'яснювати людям правду віч-на-віч. За будь-якої погоди я виходила, щоб роз'яснювати правду, крім виняткових обставин.
У мене багато зворушливих історій. Деякі люди були розчулені до сліз, дізнавшись правду, інші вигукували: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао!» Були й такі, хто спочатку хотів повідомити про мене в поліцію, але пізніше був зворушений моїм милосердям. Звісно, були й ті, кого не вдалося врятувати. Але я все одно хотіла виявити милосердя і не висловлювала невдоволення. За ці роки роз'яснення правди я переконала приблизно 2000 осіб вийти з КПК та організацій, що їй належать.
Роз'яснюючи правду, я також стикалася з небезпеками. Але поки я дотримувалася настанов Учителя — більше вивчала Фа, частіше відправляла праведні думки, жила чесно, вирішувала проблеми з праведними думками, позбавлялася егоїзму й слідувала шляху, який Учитель запланував, я була під його захистом. Учитель рятує живих істот. Ми лише виконуємо справи й розмовляємо з людьми.
Поки ми маємо бажання рятувати життя, Учитель приведе до нас тих, кому це судилося. Я все ясніше розумію, що рятувати людей — це щастя. У час, що залишився, я повинна прискорити свої кроки в удосконаленні, краще вивчати Фа, відправляти праведні думки та рятувати більше людей. Коли виникають проблеми, мені потрібно дивитися в себе й старанно вдосконалюватися. Я маю зробити все, що в моїх силах, щоб допомогти Вчителю і завершити мою доісторичну місію, щоб піти за Вчителем додому.
Дякую, шановний Учителю!
Дякую всім практикувальникам, які мені допомагали!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
