(Minghui.org) Мама почала займатися Фалунь Дафа в 1997 році. Зараз їй 72 роки, і вона практикує Фалуньгун уже 28 років. За ці роки з нею сталося багато незвичайних подій. Вона часто каже: «Усі ці дива відбуваються завдяки тому, що я практикую Фалунь Дафа. Фалунь Дафа — це істинний Закон Будди». Ми їй віримо, бо самі були свідками цих дивовижних випадків.
Прекрасний фізичний стан
У мами гладенька, молода шкіра та від природи світлий колір обличчя. Попри те, що вона щодня буває надворі, її шкіра ніколи не засмагає, і ми навіть трохи їй заздримо. Щодня вона їздить велосипедом за продуктами, а повернувшись додому, сама заносить пакети, знімає маску й пальто, випиває трохи води та одразу йде на кухню. Вона кип’ятить воду, миє й чистить овочі, готує їжу, ходить із кімнати в кімнату, пораючись по господарству. Мама завжди чимось зайнята й сповнена енергії. Важко повірити, що їй уже понад сімдесят років.
Іноді я дивлюся у вікно й бачу, як жінки приблизно маминого віку неквапливо прогулюються доріжками. Більшість із них набагато менш енергійні, ніж вона. У їхніх щоденних розмовах переважно йдеться про те, які харчові добавки приймати, хто потрапив до лікарні, які ліки проти яких хвороб допомагають, або про головний біль, біль у ногах, ломоту в руках та інші нездужання.
Я часто запитувала маму: «Усі час від часу хворіють. Чому ти ніколи не скаржишся на погане самопочуття? Чому я ніколи не бачу, щоб ти ходила до лікарні? Чому ти так відрізняєшся від жінок свого віку?»
Вона відповідала, що, оскільки є практикувальницею Фалунь Дафа, про неї піклується Вчитель, тому їй рідко потрібна медична допомога.
І справді, мама багато років вирізняється чудовим здоров’ям. Вона не ходила до лікарні, за винятком випадків, коли потрібно було відвідати хворих родичів і друзів або супроводити батька на прийом до лікаря. Це позбавило нашу сім’ю багатьох переживань. Під час епідемії COVID-19 багато людей заразилися «вірусом КПК». У мами з’явилися легкі симптоми — кашель і нежить, — але завдяки вивченню Фа та виконанню вправ вона повністю одужала лише за кілька днів.
Надзвичайна спритність
Мама ходить так легко, що її кроків майже не чути, і пересувається так швидко, що навіть молоді люди не можуть за нею встигнути. Одного разу перед Китайським Новим роком ми зі старшою сестрою взяли маму із собою до магазину за святковими покупками. Вона ходила магазином, розглядаючи товари, поки ми стояли в черзі до каси. Коли ми закінчили розраховуватися, мами вже не було. Ми із сестрою шукали її всюди, а коли повернулися до машини, то побачили, що вона вже зручно влаштувалася всередині й чекала на нас.
Вона пояснила, що попередила нас, що піде до машини, але ми, мабуть, не звернули на це уваги. Здавалося, вона дісталася до машини за одну мить. Мама була просто неймовірно швидкою та спритною.
Іншого разу нам потрібно було відвезти батька до лікарні на кілька обстежень. Він хотів, щоб мама поїхала з нами. У лікарні було людно. Ми цілий день водили батька з одного кабінету до іншого й дуже втомилися. Однак куди б ми не повернулися, мама завжди була поруч — спокійна й незворушна, прямуючи за нами на потрібній відстані. Куди б ми не йшли і як далеко не відходили, вона мовчки йшла за нами, завжди стежачи за тим, щоб ми її бачили. Я сказала сестрі: «Про маму так легко піклуватися. Вона ніколи нас не затримує й не змушує хвилюватися».
Виняткова ясність мислення
Ми захоплюємося ясністю маминого розуму. Вона дивовижно чітко й логічно висловлює свої думки. Мама часто нагадує нам, як поводитися відповідно до принципів Істина, Доброта, Терпіння, закликає не зосереджуватися на недоліках інших, а дивитися в себе. Вона часто каже, що, зробивши крок назад, ми побачимо ширшу картину, а наші серця стануть відкритішими. Ми із сестрами завжди звертаємося до мами, коли натрапляємо на труднощі у вихованні дітей чи на роботі. У мами праведне серце, і її слова завжди допомагають нам. Ми цінуємо її поради. Часто ми приходимо до неї засмучені, розчаровані або навіть у сльозах, але після її «уроку» наші образи вщухають, думки заспокоюються, і ми розуміємо, як упоратися із ситуацією.
Іноді ми із сестрами приходимо до мами одна за одною, щоб поділитися своїми переживаннями. Мама заварює чай, терпляче слухає нас, а потім за допомогою своєї мудрості та проникливості допомагає розв'язати наші проблеми. Вона чудово вміє аналізувати ситуації, виділяти головне й швидко знаходити корінь проблеми. Потім терпляче підказує нам, як правильно вчинити.
Одного разу старша сестра засиділася в мами допізна за розмовами. Уже зібравшись іти, вона стояла у дверях, тримаючись за ручку, але ніяк не могла змусити себе піти. Мама усміхнулася й запитала: «Чому ти не йдеш?» Сестра розсміялася: «Коли ти говориш, одна думка природно переходить в іншу. Там є коми, але ніколи немає крапки, тому я й не можу піти!» Обидві розсміялися.
Не лише ми із сестрами любимо її слухати. Сусіди, наші друзі та друзі батька з його рідного міста із задоволенням приходять до нас. Вони часто кажуть, що мама мудро міркує і має чесне серце. Одного разу я запитала її: «Як тобі вдається говорити з такою мудрістю?» Вона усміхнулася: «Я лише два роки ходила до школи. Звідки мені знати, що сказати? Усе, що я знаю, я отримала від Учителя, від Фалунь Дафа. Усього я навчилася у Фа».
Чудова пам’ять
У мами чудова пам’ять — ми знаємо це з самого дитинства. Навіть зараз, коли їй уже за сімдесят, вона досі яскраво пам’ятає події з нашого із сестрами дитинства.
Вона пам’ятає, що кожна з нас купувала для сім’ї протягом багатьох років, подробиці цих покупок, що додавалося до нашого дому в тому чи іншому році, та безліч інших моментів, які справили на неї незабутнє враження.
Багато чого з цього давно стерлося з нашої пам’яті, але мама згадує все без зусиль, наче це сталося лише вчора. Ми із сестрами часто жартуємо, що мамин мозок схожий на комп’ютер. Як би ми не старалися, наша пам’ять просто не може зрівнятися з її дивовижною пам’яттю.
Надзвичайна мудрість
Мама — скарб нашої сім’ї. Чому ми так кажемо? Коли в нашій родині виникали проблеми, ми з дитинства знали, що можемо звернутися до неї. Якимось чином вона завжди знаходила спосіб їх вирішити.
Не варто й казати, наскільки вправною мама була в молодості. Навіть зараз вона вміє працювати на швейній машинці з ножним приводом. Вона шиє нагрудники для онуків і маски для обличчя, розпорює стьобані ковдри, щоб випрати або полагодити їх, а потім знову зшиває. Вона майстерно володіє різними видами шиття та рукоділля.
Щоразу, виходячи з мамою в справах, я помічаю, як ретельно вона все планує заздалегідь. Вона продумує кожну деталь, працює ефективно й розмірено та завжди знає, що потрібно робити, а чого не потрібно, що варто сказати, а про що краще промовчати. У неї чудове почуття міри, вона розважливо підходить до кожної ситуації й ніколи не впадає в крайнощі.
Мама від щирого серця й без жодних нарікань піклується про кожного члена нашої сім’ї. З 2002 по 2016 рік вона допомагала виховувати моїх дітей та дітей двох моїх сестер. Протягом 14 років, у будь-яку пору року, вона піклувалася про онуків. Вона терпляче й з безмежною любов’ю доглядала за ними. Щоб ми могли зосередитися на роботі й не хвилюватися про дітей, щоранку на світанку вона ходила до будинку моєї старшої сестри. Тепло загорнувши дитину, вона приносила її до себе додому й доглядала за нею протягом дня. Так вона робила день у день, рік за роком. Озираючись назад, я насилу можу уявити, скільки весен, літ, осеней і зим мама присвятила нашій сім’ї. Її відданість ще більш дивовижна, адже мої старші сестри насправді є маминими падчерками, але вона завжди любила їх так само як мене, і з такою самою ніжністю та самовідданістю піклувалася про їхніх дітей.
Стороння людина ніколи не сказала б, що мої старші сестри не є біологічними дітьми мами. Це справді рідкісний випадок, коли жінка здатна на таке. Усі наші чоловіки були свідками того, що мама для нас зробила, і тому ставляться до неї з величезною повагою. Коли в нашій сім’ї виникають труднощі, ми ніколи не панікуємо, бо знаємо, що в нас є мама. Вона завжди знаходить спосіб допомогти.
Зазвичай батьки, яким уже за сімдесят, залежать від дітей. Мама — повна протилежність. Вона не лише рідко потребує нашої допомоги, а й сама піклується про нас. Вона має надзвичайну здатність підтримувати гармонію між трьома доньками та згуртовувати нашу велику родину. У нас завжди були теплі й люблячі стосунки. У моєї старшої сестри з мамою стосунки більше схожі на стосунки біологічної матері й доньки, ніж у мене з мамою. Я навіть жартувала з них, кажучи, що трохи заздрю.
Мама завжди каже, що все це не результат її власних здібностей. Вона вважає, що це результат її самовдосконалення за Дафа. Вона каже, що Вчитель дарував їй міцне здоров’я, яке дозволило піклуватися про трьох онуків, а мудрість і принципи, засвоєні завдяки Фалунь Дафа, допомагають їй зберігати ясність розуму в сучасному складному світі та розуміти, як бути хорошою людиною і правильно виховувати дітей.
Мама часто нагадує нам, що ми завжди маємо бути вдячними й повторювати: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Вона каже, що це приносить благословення. Наша сім’я справді отримала багато благословень.
Старша сестра потрапила в серйозну автомобільну аварію, але не отримала жодної подряпини. Її чоловік знайшов чудову роботу. Їхній син досяг значних успіхів у навчанні за кордоном.
Побачивши дивовижні зміни в мамі, я теж почала займатися Фалунь Дафа. Відтоді моя сім’я стала ще більш благословенною. Нашого сина перевели до кращої середньої школи без жодних особистих зв’язків. Потім на уроці фізкультури, тренуючись у стрибках у довжину, він втратив рівновагу, впав на спину й ударився потилицею об землю. Він кілька разів повторив: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао», — а за кілька хвилин підвівся й продовжив тренування. Дякую Вам, Учителю, за милосердний захист і турботу про всю нашу сім’ю!
Дивовижні випадки
Мама займається Фалунь Дафа вже 28 років. Вона розуміє, що Вчитель представив Фалунь Дафа громадськості саме в ці неспокійні часи не без вагомої причини. Останніми роками моральність людей різко занепала, а компартія Китаю (КПК) ще більше погіршила становище в суспільстві.
Багато людей досі вірять наклепницькій пропаганді, яку КПК поширює про Фалунь Дафа, і через це відкидають Дафа, який несе порятунок. Отримавши користь від цієї дорогоцінної практики, мама вважає своїм обов’язком розповідати людям правду про Дафа та переслідування.
Коли вона була зайнята доглядом за онуками, то не мала можливості виходити на вулицю й розповідати людям про Фалунь Дафа. Але вона часто каже, що Вчитель завжди щось планує для неї. Іноді сестра мала можливість забрати свою дитину. В інших випадках мама виходила, поки дитина спала, і поверталася незадовго до її пробудження. Коли згодом вона допомагала мені доглядати за сином, сталося дещо ще дивовижніше. У нашому відділі нам почали давати один вихідний на тиждень, і в мами з’явився час виходити на вулицю та спілкуватися з людьми. Озираючись на ці 14 років, я розумію, що мама завжди мудро поєднувала турботу про сім’ю з допомогою іншим людям.
Щоразу повертаючись додому після розмов із людьми про Фалунь Дафа, мама шанобливо ставала перед портретом Учителя, складала долоні й щиро дякувала Вчителеві. За ці роки з нею сталося багато незвичайних подій.
Одного разу мама їхала велосипедом розповідати людям правду й заблукала. Вона навіть не могла знайти дорогу додому за маршрутом, яким їздила багато разів. Розпитавши дорогу в кількох людей і зробивши безліч неправильних поворотів, вона запитала Вчителя, чому заблукала. Пізніше вона розповіла нам, що Вчитель відкрив їй небесне око, і вона побачила ідеально пряму дорогу, що простягалася вдалину.
Іншого разу, коли мама теж їхала велосипедом, вона випадково зіткнулася з літнім чоловіком. Хоча він не здавався дуже сильним, йому якимось чином вдалося підхопити маму й утримати її, щоб вона не впала з велосипеда.
Був і такий випадок: після розмови з людьми про Фалунь Дафа маму оточив рій летючих комах. Вона сказала їм, щоб вони запам’ятали слова: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао». Комахи ще довго літали поруч із нею, а потім поступово розлетілися.
За ці роки мама не раз падала з велосипеда, але жодного разу не отримала навіть найменшої травми — на її одязі навіть не залишалося бруду. Навіть коли їй було вже 60 років, вона просто вставала й продовжувала свій шлях. Вона часто каже, що Вчитель багато разів захищав її.
Незвичайні випадки, які сталися з мамою, — результат її самовдосконалення за Фалунь Дафа. Завдяки пережитому мамою та всьому, чому стали свідками члени нашої сім’ї, ми зрозуміли, що Фалунь Дафа несе добро, а Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи!
Стаття відображає особисте розуміння автора на нинішньому рівні самовдосконалення. Досвіди та усвідомлення публікуються, щоб сприяти взаємному підвищенню спільноти практикувальників. Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
