(Minghui.org) Раніше я був буддистом, але не приймав чернечого постригу. У молодості я часто читав буддійські книги й керувався принципами буддизму. Я завжди вважав самовдосконалення найважливішою частиною свого життя. Після багатьох років самовдосконалення я набув певної мудрості, але ні один буддист із тих, кого я знав, ні жодна прочитана мною буддійська книга не дали відповідей на фундаментальні питання про самовдосконалення. Через це я почувався розгубленим і розчарованим.
Після закінчення школи я пішов у гори зі старим монахом, щоб продовжити самовдосконалення в печері за допомогою медитації, маючи намір стати монахом. Повернувшись додому, щоб виконати деякі доручення, я потрапив на курс лекцій Фалунь Дафа, який Учитель Лі Хунчжи проводив у Харбіні провінції Хейлунцзян.
Першу лекцію Вчитель прочитав 5 серпня 1994 року. Я чітко пам’ятаю, що вже на першій лекції отримав відповіді на багато запитань, які мучили мене протягом багатьох років. Я одразу вирішив займатися самовдосконаленням за Фалунь Дафа. Я знав, що Вчитель Лі передає справжній метод самовдосконалення, і думав, що, можливо, мені вдасться досягти рівня Татхагати, не стаючи монахом. Це нагадувало легенду про Майтрею, який спуститься в наш світ, щоб рятувати людей! Я подумав, що Вчитель — це Будда, який прийшов, щоб урятувати нас!
Коли Вчитель говорив про небесне око, я відчув тиск не лише в ділянці чола, а й усередині голови. Того самого дня під час лекції моє тіло раптом здригнулося, і я несподівано згадав свої попередні життя. У багатьох із них я був монахом або монахинею, і часто саме Вчитель наставляв мене в самовдосконаленні: іноді Вчитель являвся як Будда, а іноді — як даос. У цьому житті мені судилося продовжувати самовдосконалення під керівництвом Учителя.
Протягом усього курсу лекцій Учителя я відчував, як чорна карма в моєму тілі розкладається, а тіло стає легшим. Після однієї з лекцій у мене зламався велосипед, і мені довелося котити його додому. Тоді я відчував себе так, ніби ширяв над землею, а не йшов. Це було дивовижне відчуття!
Коли Вчитель сказав, що необхідно займатися самовдосконаленням лише в одній школі, я одразу позбувся буддійських книг і книг із цігун та відразу відчув, ніби після грози дивлюся на ясне небо. Воно було таким спокійним і безтурботним. Коли згодом різні речі з інших шкіл цігун заважали мені досягти стану спокою під час медитації, я рішуче говорив їм: «Я буду займатися самовдосконаленням лише за Фалунь Дафа. Я не практикуватиму нічого іншого!» Після цього духи, які створювали мені перешкоди, перетворювалися на сірий дим і миттєво зникали, наче їх і не було.
Під час лекцій я побачив в іншому просторі, що Вчитель був Буддою з яскравим блакитним волоссям, одягненим у золоту кашаю, і сидів на золотому лотосі. Коли Вчитель говорив, то робив руками велику мудру. Його оточував сяйливий ореол, від якого в усі боки розходилися яскраві промені світла. Я побачив, що всі практикувальники Дафа, які сиділи в залі, зігрівалися цими золотистими променями. Я також побачив, що всі незліченні живі істоти в десятисторонньому світі уважно слухали Вчителя. Усе в Усесвіті стихло, і лише голос Учителя лунав у цій тиші.
Під час перерви я побачив, що навколо деяких учнів Дафа, які допомагали Вчителю, та ветеранів-практикувальників був різноколірний ореол. У тілі деяких із них перебував безсмертний малюк розміром із семи-восьмирічну дитину, а в тілі інших — тіло Будди, яке виглядало як тіло підлітка. У декого тіла були прозорими. Я був вражений тим, що практикувальники Дафа змогли досягти таких високих рівнів лише за кілька років самовдосконалення! Побачене зміцнило мою впевненість у Фалунь Дафа, і я уважно слухав кожне слово Вчителя.
Під час лекцій Учитель вкладав у тіла присутніх Фалуні (Колеса Закону). Удома Тіла Закону Вчителя продовжували очищати тіла слухачів. Учитель вклав у мене Фалунь під час другої лекції. Насправді ще за десять днів до початку лекцій я побачив навколо себе золотисте світло — тоді Вчитель уже почав очищати моє тіло.
Одного разу, розучуючи вдома рухи вправ, я побачив, як Тіло Закону Вчителя розділилося на дві чи три частини. Іноді Тіло Закону Вчителя ставало крихітним, потім невидимим і входило в моє просторове поле. А іноді воно ставало величезним, і я самовдосконалювався в цьому Тілі Закону. Тіло Закону завжди перебувало в мене над головою.
Я продовжував слухати лекції Вчителя, і поле мого тіла в іншому просторі ставало дедалі сильнішим, як і моя головна свідомість. Я бачив, що, крім моєї головної свідомості, у мене є три субдуші: дві у формі будди й одна у формі даоса. Більшу частину часу вони сиділи в позі медитації. Моя головна свідомість лише зрідка відчувала їхню присутність, коли я перебував у напівсонному стані.
Згодом до мене поверталося дедалі більше спогадів про мої минулі життя. У деяких із них я самовдосконалювався протягом кількох десятків життів, а деякі життя тривали понад тисячу років. Думаю, багато співучнів пройшли схожим шляхом у різні історичні періоди. Однак у цьому житті Вчитель сам прийшов, щоб урятувати нас. Ми дізналися про Дафа й тепер досягаємо Істинного Плода за одне життя! Які ж ми щасливі!
У однієї співучениці була дуже сильна реакція на усунення карми. В іншому просторі я побачив, що в попередніх життях вона вбила дуже багато живих істот. Якби вона не самовдосконалювалася за Фалунь Дафа, то померла б від раку, що водночас завдало б величезних страждань її родині. Але оскільки в цьому житті вона практикувала Фалунь Дафа, Учитель узяв на себе її гріхи й погасив усі її кармічні борги. Тому зовні вона символічно перенесла лише невелику частину болю: у неї сильно боліла голова, а все тіло протягом кількох днів дуже боліло. У справжнього самовдосконалювальника немає хвороб. Страждання — це лише усунення карми, накопиченої протягом багатьох життів.
Учитель говорив про «вдосконалення мови». Раніше я вдосконалював «тіло, мову та свідомість». У багатьох своїх попередніх життях я клявся перед Буддою не відкривати рота протягом 30 років, а іноді й усього життя, щоб не накопичувати карму через слова. Як би інші мене не ображали, я не промовляв ані слова. Якщо хтось мене бив, я стояв і мовчав. Навіть коли мені доводилося просити їжу, я й тоді нічого не говорив, а лише ввічливо кланявся людям, розуміючи величезне значення вдосконалення мови для практикувальника.
Я також помітив, що багато людей, які прийшли на лекції, у минулих життях були старшими наставниками різних шкіл самовдосконалення, і багато хто з них мав з Учителем кармічний зв’язок у цьому світі. Кожного, хто прийшов на лекції, Учитель відібрав і визначив йому увійти до Дафа. Деякі прийшли з надзвичайно високих рівнів — таких високих, що людина навіть не здатна їх осягнути.
Час летить. Минуло 24 роки відтоді, як я відвідав курс лекцій Учителя в Харбіні. Дафа змінює всі живі істоти в Усесвіті. Я більше не та людина, якою був 24 роки тому. Попри величезне лихо, створене старими силами в навколишньому світі, Дафа перетворив мене на нову людину — безкорисливого учня Дафа періоду Виправлення Закону. Я не шкодую, що обрав Фалунь Дафа своїм шляхом самовдосконалення. Я лише хочу, рухаючись уперед, ще старанніше виконувати свої обов’язки учня Дафа.
Найважчі часи мого життя минули. Це не кінець, а радше новий початок мого шляху самовдосконалення.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
