(Minghui.org) Конференція Фалунь Дафа з обміну досвідом удосконалення в Австралії проходила 2-3 травня 1999 року в Міжнародному конференц-центрі Сіднею Дарлінг Харбор. Приблизно 2700 людей з Австралії, Америки, Канади, Швеції, Таїланду, Японії, Нової Зеландії, Сінгапуру, Гонконгу, Макао, Індонезії, Китаю та інших країн відвідали конференцію. Учитель проповідував Фа і відповідав на запитання про Фалунь Дафа та вдосконалення.
Лі Хунчжи, засновник Фалунь Дафа, на конференції Фалунь Дафа в Сіднеї в травні 1999 року
Це був уже третій приїзд Учителя Лі до Австралії з метою викладання Фа. Пізніше лекція була опублікована як «Лекція Закону на конференції Фа в Австралії». Багато хто з присутніх на цьому заході нещодавно стали практикувальниками Фалунь Дафа. Дехто наголосив, що це був поворотний момент у їхньому житті. Ті, хто займався довше, говорили, що після цього вони почали займатися практикою серйозно та старанно.
Незважаючи на те, що пройшов уже 21 рік, багатьом учасникам цієї події здається, що це було лише вчора.
Формування ієрогліфів у дні роботи конференції Фа в Сіднеї у 1999 році
Майже 2700 осіб взяли участь у конференції Фалунь Дафа з обміну досвідом удосконалення, що відбулася в Сіднеї в травні 1999 року
Практикувальник: «Учитель Лі має високу мудрість і прийшов сюди для порятунку людей»
Джон Деллер, західний практикувальник і речник Асоціації Фалунь Дафа Австралії, був присутній на конференції 1999 року. Згадуючи той день, він розповів: «Коли я почув Учителя, то відразу зрозумів, що він має незвичайну мудрість і прийшов сюди для спасіння живих істот. Конференція завершилася, але я не хотів йти. Я відчував навколо себе чудове поле енергії, яке було сповнене милосердя. У той момент, коли я вперше прочитав у головній книзі Фалунь Дафа „Чжуань Фалунь“ слова Вчителя, що принципи Істина, Доброта,Терпіння є характеристикою Всесвіту, моя свідомість відкрилася. Я подумав: „Це те, що принесе користь усім. Серця людей будуть зворушені словами в „Чжуань Фалунь“, і це може допомогти їм зрозуміти глибший сенс життя“».
Джанін Ранкін з Мельбурна була присутня на конференції і побачила Вчителя Лі лише через три місяці після того, як вона почала практикувати Фалунь Дафа. Вона розповіла, що бачила багато чудових сцен в інших просторах, які незабутньо закарбувалися в її пам'яті.
З 16 років вона шукала спосіб знайти справжній духовний шлях. «Я була впевнена, що над людським світом існує ще інший, вищий рівень. Ми приходимо в цей світ із певною метою», — сказала вона. Джанін подорожувала планетою і пробувала всілякі духовні практики. На той час, коли їй було 50 років, вона ще нічого не знайшла. «Але я чітко усвідомлювала, що світ рухається у зворотному напрямку, а моральні стандарти падають униз. Людські серця поступово втратили свої універсальні цінності та чисту природу.
Я добре пам'ятаю той день у лютому 1999 року, коли я вперше прийшла на місце колективного виконання вправ. Це була перша група, яка виконувала вправи на свіжому повітрі в Мельбурні. Усе моє тіло було оповите потужним енергетичним полем. Я була дуже схвильована, бо знала, що нарешті знайшла те, що шукала. Довгий час я не могла стримати сліз».
Незабаром Джанін дізналася, що Вчитель приїде до Австралії. Спочатку вона не планувала їхати до Сіднею з кількох причин, однією з яких були транспортні витрати. Вона сказала: «Я одного разу відчула удар у своєму серці. Щось говорило мені, що я маю туди поїхати. Немов диво, проблема з моїми витратами на поїздку вирішилася».
Вона згадувала: «Коли Вчитель увійшов до зали, я була вражена, побачивши, що все його тіло є прозорим. Я не могла повірити, що бачила. Під час лекції, а також під час відповідей на запитання присутніх Учитель наголошував на важливості вивчення Закону. Саме це справило на мене найглибше враження. Учитель відкрив моє небесне око ще до того, як я увійшла до зали конференції. Я змогла побачити багато рівнів молекул та чудові сцени в інших просторах. Це було свідченням того, що Вчитель сказав у своїх лекціях. Після конференції моє небесне око закрилося. Для мене це стало відправною точкою для серйозного вдосконалення.
Учитель передав нам Фалунь Дафа, дорогоцінний Фа. Мій розум і тіло отримали користь від практики. Я не можу підібрати слів, щоб висловити шановному Вчителю свою вдячність».
Усі ці роки, окрім старанного вдосконалення, Джанін організовувала та брала участь у багатьох проєктах, щоб розповісти людям про Фалунь Дафа, а також інформувати громадськість про переслідування практики в Китаї. Вона розповідає: «Зараз я контактую з початковими та середніми школами в Мельбурні. Я сподіваюся, що, поділившись своїм досвідом удосконалення, допоможу вчителям та учням відчути всю глибину й красу вчення та зрозуміти, що таке справжня вічність».
Практикувальник у Брисбені: «Після конференції в Сіднеї з'явилося набагато більше пунктів практики»
Вільям Ло, китайський практикувальник із Брисбена, почав практикувати Фалунь Дафа у 1998 році. У даний час він є координатором Асоціації Фалунь Дафа у Квінсленді.
Вільям згадує, що Вчитель Лі спочатку приїхав до Брисбена, а потім вирушив до Сіднею. У другій половині дня 28 квітня 1999 року він зустрівся з місцевими практикувальниками в невеликому конференц-залі та відповів на запитання щодо вдосконалення.
«Тоді ми всі були новими практикувальниками та ставили елементарні запитання, але Вчитель терпляче відповів на них. Я запитав Учителя, як дізнатися, чи правильне моє розуміння принципів, які є основою вчення Фалунь Дафа. Загальна ідея відповіді Вчителя полягала в тому, що поки я дивлюся на речі з праведними думками, то це не буде помилкою. Усі ці роки я зберігаю слова Вчителя у своєму серці, і мені це дуже допомагає. Я усвідомив, що поки я дію згідно з принципами Істина, Доброта, Терпіння, то не збиваюся зі шляху. Щоразу, коли я стикався з конфліктами, то використовував ці принципи як керівництво», — розповів Вільям.
За словами Вільяма, більшість практикувальників, які того дня були присутні на зустрічі, були ключовими учасниками, які активно сприяли поширенню практики. Незважаючи на злети й падіння протягом останніх 20 років, більшість із них продовжують практикувати та привертати увагу громадськості до переслідування.
Після конференції в Сіднеї місцеві практикувальники вирішили організувати нові місця практики, оскільки на той час Нью-Фарм було єдиним місцем колективного виконання вправ у Брисбені. Приблизно 40 практикувальників створили групи для виконання вправ у своїх районах і поблизу своїх будинків. Вільям сказав, що кількість місць для практики Фалунь Дафа в Брисбені зросла до 20. У самому штаті Квінсленд таких місць ще більше. Вони все ще добре функціонують і час від часу там з'являються нові люди.
Практикувальник з Мельбурна: «Незабутній досвід»
До участі в конференції в Сіднеї Джон Сяо, генеральний директор незалежного китайського медіа, лише нещодавно почав вивчати вправи. Він сказав: «Це був надзвичайний досвід».
Тоді Джон працював учителем у середній школі в Сіднеї. Він перепробував кілька видів цігун і продовжував шукати справжній шлях удосконалення. Один із батьків його учня розповів йому про Фалунь Дафа. Джон вивчив вправи, але його розуміння Фа було досить поверховим. Коли він дізнався, що Вчитель планує прочитати лекцію, він одразу вирішив відвідати конференцію.
Джон Сяо згадує: «На другий день Учитель попросив учасників подати свої запитання. Я не мав ні ручки, ні паперу. Мене дуже здивувало, що, хоча ніхто не поставив запитань, які мене турбували, Учитель, відповідаючи на непов'язане з моїм запитання, принагідно відповів на те, про що я хотів запитати. Крім того, сидячи в самому кінці зали, я відчув, що під час пояснення проблеми Вчитель дивиться прямо на мене. Ми були так далеко один від одного. Я був просто маленькою точкою в аудиторії. Проте з його голосу та виразу очей я зрозумів: „Я відповідаю на ваше запитання“. Навіть сьогодні цей спогад досі залишається свіжим у моїй пам’яті.
Після конференції стався ще один незвичайний інцидент. Повертаючись додому, я опинився поряд з молодою парою з дитиною. Зав'язавши розмову, я дізнався, що вони теж були на конференції і жили поряд зі мною. Вони практикували Фалунь Дафа протягом деякого часу. Я був дуже радий, бо не знав інших практикувальників у своєму районі. Після цього ми почали разом виконувати вправи біля їхнього дому».
Після Конференції Джон став старанним практикувальником. «Усі ці роки я ніколи не вагався у своїй вірі, незалежно від того, перед якими труднощами поставав, бо знаю, що слова Вчителя є Істиною, — наголосив Джон. — У важких ситуаціях я знаходжу відповіді на свої запитання в книгах Учителя. Я зрозумів, що все, що відбувається, має свою причину. Проходячи через негаразди, я знаходжу свої пристрасті і просуваюсь у вдосконаленні. Мій досвід свідчить про те, що завдяки постійному вивченню лекцій і канонів Учителя ми здобуваємо мудрість для розв’язання всіх проблем».
Практикувальник із Сіднея розповідає про милосердя Вчителя
Ло Мінцін, практикувальник із Сіднея, — один із небагатьох практикувальників, які були присутні на всіх трьох лекціях Учителя в Сіднеї.
Озираючись назад, він сказав: «Мені дуже хотілося почути від Учителя, як ми можемо підвищуватися в удосконаленні і дати можливість більшій кількості людей дізнатися про цю чудову практику. Завдяки лекціям Учителя та його відповідям на запитання я отримав глибше розуміння Фа».
Ло почав читати «Чжуань Фалунь» на початку 1996 року. У той час він викладав інший вид цігун. «У „Чжуань Фалунь“ Учитель пояснив причини явищ, які виникають у тих, хто практикує інші види цігун, а також процес зцілення від хвороб. Він відповів на всі мої запитання і розкрив глибші принципи Всесвіту. Я подумав, що він чудовий, незвичайний Учитель, і я по-справжньому поважаю його.
Відвідавши кілька конференцій Учителя в Австралії, я помітив, наскільки серйозно Вчитель ставиться до прогресу вдосконалення кожного практикувальника. Мені пощастило, що я знайшов свого Вчителя», — сказав він.
Практикувальниця з Мельбурна розповідає про свій двадцятирічний шлях удосконалення
70-річна Анжела — практикувальниця з Мельбурна. Вона родом із Малайзії і колись була побожною буддисткою.
Анжела розповідає: «Усі члени моєї сім'ї слідували буддизму чи даосизму. Отже, після того, як моя сім'я з чотирьох людей переїхала до Австралії, я почала добровільно працювати в храмі. То була важка робота. Вранці, відправивши дітей до школи, я йшла до храму і не зупиняючись працювала там, поки не настав час їх забирати. Вночі, приготувавши вечерю та закінчивши домашні справи, я йшла працювати медсестрою. Я спеціально взяла нічну зміну, щоб мати можливість пропонувати свої послуги у храмі протягом дня. У мене майже не залишалося часу на сон. Так тривало п'ять років, і в результаті моє здоров'я погіршало. Від тривалих періодів недосипання я страждала від головного болю. У мене також утворилося каміння в жовчному міхурі і необхідно було зробити операцію.
Жінка, яка відвідувала заходи в тому ж храмі, перестала там з'являтися у 1997 році. Коли я подзвонила їй, вона сказала мені, що практикує Фалунь Дафа. Вона не вдавалася в подробиці, бо знала, що я відіграю активну роль у храмі».
Постійні бійки серед ченців та черниць у храмі дуже розчарували Анжелу та її чоловіка, і в січні 1999 року вони залишили храм. Анжела вирішила дізнатися більше про Фалунь Дафа від своєї знайомої, яка дала їй книгу «Чжуань Фалунь» і навчила вправ.
Після того як Анжела почала читати «Чжуань Фалунь», вона зрозуміла, чому ченці боролися за дрібні вигоди і конфліктували один з одним. «У лютому я прийняла рішення практикувати Фалунь Дафа, — розповіла Анжела. — Коли мені сказали про конференцію Фалунь Дафа в Сіднеї, я записалася до списку охочих її відвідати. Друзі та родичі не радили мені цього робити. Мій брат у Малайзії прочитав дезінформацію про практику в місцевих газетах, які прийшли з Китаю, і багато разів дзвонив нам міжнародним зв'язком, щоб переконати мене відмовитися від цієї поїздки.
Але це не зворушило мене, бо я була свідком того, що сказане ними відрізнялося від того, що відбувалося насправді. Наприклад, уперше, коли я виконувала вправи, то виразно відчула, як щось обертається довкола моєї голови. Я також відчула сильне енергетичне поле. Камені в жовчному міхурі зникли в мене без будь-якого медичного лікування.
Наступного дня, під час відповідей Учителя на запитання, я почула все, що стосується шляхів удосконалення будизму. Я зрозуміла, що сама відповідаю за своє вдосконалення та відпустила всі свої сумніви. З того дня ми з чоловіком почали старанно практикувати Фалунь Дафа».
Через рік вона із сином потрапила в автомобільну аварію, а пізніше вся сім'я опинилася в небезпечній ситуації. Анжела згадує: «Я поїхала забрати сина зі школи і коли ми їхали назад, нас ззаду вдарила машина. Удар був такий сильний, що я насилу змогла вийти з машини. Але ми із сином не постраждали. Того ж вечора вся наша родина їхала на іншій нашій машині. Раптом ми побачили, що на нашому боці нам назустріч на великій швидкості наближається автомобіль. Я крикнула чоловікові: „Обережно!“, але в останній момент зустрічна машина повернула на протилежний бік дороги, і ми уникли потенційно смертельної аварії. Ми з чоловіком знали, що Вчитель захистив нас обидва рази того дня».
Ці надзвичайні події зміцнили віру Анжели та її чоловіка у Фалунь Дафа. Понад двадцять років вони щодня виконували вправи і вивчали Фа, стаючи дедалі старанними практикувальниками. Якщо з якоїсь причини вони не спромоглися виконати вправи в один день, вони обов'язково надолужували це наступного дня.
Цього року Анжела повернулася до Малайзії, щоб відсвяткувати своє 70-річчя з друзями та родиною. Усі помітили, що її брат, який на чотири роки старший за неї, більше не в змозі подорожувати за кордон, у той час, як Анжела та її чоловік, як молоді люди, щороку літають через континент, щоб взяти участь у міжнародній конференції Фалунь Дафа.
Вона сказала: «Ми обоє почуваємося молодими, незважаючи на наш вік. Це одна з незвичайних речей, що відбуваються із практикувальниками. Наші друзі та родичі стали свідками того, наскільки ми маємо більше енергії в порівнянні з іншими людьми нашого віку, й у них залишилося гарне враження про Фалунь Дафа».
Вона та її чоловік уже багато років розповсюджують незалежну китайську газету в передмісті Мельбурну. Вони також допомагають організувати та підготуватися до широкомасштабних заходів, присвячених Фалунь Дафа та збирати речі після закінчення цих заходів. Вони готують банери та облаштовують інформаційні стенди. Іноді це може бути фізично важко, але вони не вважають це виснажливим. Часом вони працюють із сьомої ранку до пізнього вечора. Різні заходи вимагають різного компонування обладнання, і потрібно подбати про багато деталей. Анжела каже, що коли вони вкладають у це своє серце, вона відчуває турботу Учителя, і все йде добре. Вона також розповідає, що під час ходьби часто відчуває, ніби пливе в повітрі.
«Я дуже вдячна Вчителю за те, що він завжди допомагає нам. Єдиний спосіб віддячити йому — старанно вдосконалюватись», — зазначила вона.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
