(Minghui.org) Я почав практикувати Фалунь Дафа в лютому 1999 року у Франкфурті (Німеччина). Я перебував у цьому місті, коли в травні 1998 року Вчитель читав лекцію, але тоді я ще не був достатньо зрілим, щоб старанно вдосконалюватися.
У той період життя я зовсім втратив надію.
Що стосується мого походження, то в наших минулих життях я та мої предки були глибоко залучені до неправедних духовних практик. Коли я народився в цьому житті, мені дали ще один шанс. Перейми в моєї матері без причини раптово припинилися. Це сталося під час повного місячного затемнення, 29 лютого — у день, якого, по суті, не існує.
Натомість я народився при яскравому денному світлі, рівно опівдні, — усе було визначено зовсім інакше.
До того, як я знайшов Фалунь Дафа, я займався іншими духовними практиками, але в якийсь момент зрозумів, що не можу досягти в них успіху. У повному відчаї, одного холодного дощового дня, я зустрів практикувальників у міському парку Франкфурта.
Одним із моїх найбільших недоліків на початку вдосконалення було те, що я не усвідомлював глибину, велич і безмежне милосердя Вчителя та Дафа Всесвіту. Я, як і раніше, чіплявся за свої надздібності, використовуючи їх для власного захисту.
На третьому тижні під час медитації я побачив демона, що сидів переді мною. Він постійно висував свій довгий отруйний язик, схожий на зміїний, майже торкаючись мого обличчя. Я схопив цей язик рукою в його просторі, і він одразу ж перетворився прямо на моїх очах на калюжу брудної води.
Я не зміг би цього зробити, якби не відмовився від своєї колишньої практики й не довірився цілком лише Вчителю та Фа.
Учитель неодноразово говорив, що не слід додавати у свою практику нічого з інших шкіл, оскільки це може спричинити проблеми в житті звичайної людини.
Коли почалося переслідування, ситуація стала ще напруженішою, і протягом дев’яти місяців землю огортало всепоглинальне зло. Мені здавалося, що це був час, коли пекло в буквальному сенсі вирвалося на волю.
Складність полягала в тому, що мені не вдавалося знайти досвідченого практикувальника, який зміг би по-справжньому зрозуміти мою ситуацію.
Учитель кілька разів говорив, що зло найбільше націлене на практикувальників, сповнених страху й нездатних позбутися найглибших пристрастей.
Зрозуміти, навіщо я вдосконалююся
З самого початку вдосконалення мною рухало виключно прагнення до самозахисту, а не бажання стати доброю, просвітленою істотою. Після початку переслідування мені знадобилося вісімнадцять місяців, щоб перестати тікати від страху, повернутися обличчям до сил зла й бути готовим до останнього випробування.
Я не був упевнений, що переживу ті вихідні, але все ж пережив. Це стало вирішальним поворотним моментом у моєму вдосконаленні! Відтоді, стикаючись зі злими істотами й механізмами в інших просторах і знищуючи їх, я робив це з глибоким прагненням оберігати живих істот та захищати Дафа.
Одні практикувальники ще до початку вдосконалення опанували складні комп’ютерні технології й використовували ці навички для захисту Дафа, застосовуючи комп’ютерні програми та брандмауери. Інші — ще до початку вдосконалення отримали професійну танцювальну підготовку й допомагали Вчителю в створенні першої групи танцюристів Shen Yun.
Моє ж минуле підготувало мене до того, щоб захищати зусилля практикувальників щодо порятунку живих істот і руйнувати плани злих сутностей, спрямовані на створення перешкод Виправленню Закону Вчителя.
Наприклад, наша група у Франкфурті виконувала вправи перед китайськими туристами, й одного разу я небесним оком побачив, як темні злі істоти встромляли чорні залізні прути в туристів з материкового Китаю, що проходили повз. Після цього ці люди або виявляли сильну ворожість, або залишалися байдужими до наших зусиль щодо роз’яснення правди.
Я усунув цих злих істот, і ситуація повністю змінилася. Туристи почали виявляти інтерес до нашої групи та ставитися до нас більш відкрито.
Пізніше я поділився цим з координатором, але це не було сприйнято добре.
Це сталося до того, як Учитель опублікував статтю «Праведні думки учнів Дафа мають надзвичайну силу», у якій він описав, як деякі практикувальники використовують Фалунь і надприродні здібності для знищення зла, що завдає шкоди Дафа. Ситуація між мною та практикувальниками ставала все напруженішою через те, що я «знищував демонів в інших просторах».
Учитель сказав:
«Насправді багато учнів, які можуть використовувати надздібності в різних просторах, а також живі істоти різних сфер весь час застосовують свої надздібності та енергію Гун і в такий спосіб роблять свій внесок в очищення простору від злих живих істот, що завдають шкоди Дафа. Деякі учні Дафа, побачивши злих живих істот, відправляють Фалунь і використовують чудотворну силу Великого Закону для знищення зла». («Праведні думки учнів Дафа мають могутню силу», Суть сумлінного вдосконалення 2)
Я спрямовував Фалунь на злі істоти та механізми. Коли їх ставало більше, я спрямовував світлу нитку та щось на зразок золотої сніжинки. Зазвичай я просто використовував жест руки з п’ятої вправи та силу волі, покладаючись на свої надприродні здібності, що розвинулися завдяки вдосконаленню за Дафа, щоб виправити ситуацію. Учитель ще не розповідав про відправлення праведних думок, але я весь час відчував присутність Учителя та його безмежно милосердну й добру енергію, особливо коли ситуація ставала напруженою.
Деякі прориви
На самому початку вдосконалення в мене було три прориви.
Мене майже накрила величезна кількість істот і зла, з якими мені доводилося мати справу; я не дозволяв їм заподіяти шкоду живим істотам, і в той момент боявся, що не виживу. Але раптом я згадав пораду одного досвідченого практикувальника.
Одного разу, коли я проходив через дуже серйозне випробування, він порадив мені відкрити «Чжуань Фалунь» на випадковій сторінці й попросити Вчителя про допомогу. Я так і зробив. Я відкрив книгу, і виявилося, що це була саме та сторінка, де Вчитель говорить про «освячення» — виконання жесту «Великий лотос» з фотографією Вчителя або книгою в руках.
Я одразу ж це зробив, і раптом самі собою в голові виникли три речення з найпершої сторінки: «Фалунь Чан Чжуань, Фо Фа У Бянь, Сюань Фа Чжи Цзі!» Після того як я повторив ці речення кілька разів, з мого тіла раптово вийшла потужна, подібна до грому енергія. Небесним оком я побачив не тільки, як розпадалися злі істоти, але і як праведна енергія Дафа виправляла безліч просторів.
У цей час, а також і пізніше, я часто дивився на фотографію Вчителя в книзі «Чжуань Фалунь». Вона немов оживала. На обличчі Вчителя з’являлася то тепла, підбадьорлива усмішка, то занепокоєння.
Другий прорив стався завдяки завченню напам’ять «Лунь Юй».
Один практикувальник якось розповів мені, що йому вдалося дуже ефективно усунути в собі демонічну природу завдяки завченню «Лунь Юй» напам’ять.
Я теж почав робити це з думкою про зменшення своєї демонічної природи. Але це перетворилося на глибоке одкровення про таємничі принципи Фа Вчителя.
Побічним ефектом стало щось схоже на те, про що деякий час тому говорив інший практикувальник. Він сказав: «Як тільки ти увійдеш у таємничу реальність Фа, самотність стане твоїм єдиним справжнім супутником».
Втретє, коли я перебував біля інформаційного стенда Фалунь Дафа в Мюнхені, я зустрів юнака, чия передісторія була дуже схожою на мою. У моїй були демони, а в його — іншопланетяни.
Він пройшов професійну підготовку у своїй родині, члени якої служили цим істотам, використовуючи надприродні здібності. Він показав мені, як увійти в їхній простір на цій Землі. Ми разом пройшли через безліч дуже, дуже напружених ситуацій і змогли захистити людей у цьому суспільстві.
Одним з основних місць, де ми проводили операції, був замок «Нойшванштайн», збудований королем Людвігом II у Баварських Альпах. Після кількох тижнів спільної діяльності ми розійшлися. Він щойно познайомився з Дафа, і тиск, пов’язаний з нашою справою, став для нього занадто сильним.
У той час я мешкав у квартирі практикувальника. Одного вечора він запитав мене, куди я йду ввечері й чим займаюся. Через деякий час я неохоче привів його до своєрідних «акупунктурних точок» у просторах Мюнхена, і ми почали успішно діяти разом.
Одного разу, коли ми виконували особливе завдання з блокування злих механізмів, що отруюють світ звичайних людей, я раптом взагалі не зміг поворухнутися. Не тільки моє фізичне тіло було знерухомлене, але я не міг контролювати свої інші фізичні та надприродні здібності власними думками. Я був повністю паралізований і міг лише спостерігати небесним оком та слухати.
Я побачив людину з іншого простору, яка піднімалася сходами й наближалася до нас. Вона сказала моєму співучневі: «Ви обоє схожі на тайцзі. Вам треба вирішити, хто з вас — чорний, темний, негативний».
Співучень відповів: «Ніхто!» Та істота, що прийняла людську подобу, кілька разів дуже наполегливо повторила свою вимогу, але співучень категорично відмовився співпрацювати! І вмить усе лихо — і ця істота, і сама атмосфера зла — розпалося та зникло!
Я дуже, дуже вдячний за праведність мого співучня! Це, ймовірно, був один із найнебезпечніших моментів за весь час періоду Виправлення Закону. Коли пізніше ділилися один з одним своїм розумінням, ми згадали одне й те саме з однаковими подробицями, це не було ілюзією.
Ми не тільки протистояли злим істотам, а й часто поміщали Фалуні в їхні машини та механізми. Атмосфера й навіть погода миттєво змінювалися. Нашою нагородою ставали чудова тепла сонячна погода та усміхнені, безтурботні звичайні люди навколо нас.
Подолання труднощів
Потім ситуація змінилася. Один зі співучнів почав проявляти фанатизм і розповідати в нашій місцевій мюнхенській групі про нашу діяльність. Його наречена приєдналася до нас, і наступного ранку на її шкірі з’явився червоний висип, схожий на прищі. Деякі практикувальники зв’язалися з Асоціацією Дафа Німеччини, а деякі почали уникати мене.
Ситуація стала дуже напруженою не тільки для мене, але й для мюнхенських практикувальників. Відбувалося стільки всього складного, що зі мною навіть зв’язалися шпигуни (нібито практикувальники) компартії Китаю, які спочатку не розкрили себе. Натомість вони вмовили мене та одного практикувальника зустрітися з «хорошим другом», який згодом виявився «куратором».
Навіть після того, як я відхилив їхню пропозицію й відмовився співпрацювати з ними, вони все одно вважали мене одним із них через великий галас і розголос, спричинені моєю діяльністю.
Я відмовився дозволити злим істотам безперешкодно знищувати людей у процесі порятунку живих істот Учителем! Те, що я робив, було схоже на очищення ванни, наповненої комахами. І знову це сталося незадовго до того, як Учитель навчив нас відправляти праведні думки та виконувати жести руками.
Після того як Учитель навчив нас цьому, у наступні роки мені вдалося налагодити стосунки з німецькою групою та Асоціацією Дафа.
Озираючись назад, я зрозумів, що ними рухала щира турбота.
Насправді, якби всі ставилися до мене із захопленням і цікавістю, я, мабуть, став би фанатиком, утратив би все й занапастив себе.
Те, чим я займаюся, незвичайне, але це аж ніяк не краще й не вище шляхів удосконалення інших практикувальників Дафа у їхній допомозі Вчителю в порятунку живих істот. Це просто інше!
Ще одне, що мені дуже допомогло, — це те, що я нікому не розповідав про це.
Просто не мало сенсу розповідати співучням про те, що я вступав у контакт і зустрічався з п’ятьма різними видами іншопланетян.
Однією з найскладніших сторін мого вдосконалення в той час було налагодження повсякденного життя, коли протягом дня я однією ногою, а іноді й обома перебував в інших просторах.
Один зі співучнів, який займався чимось подібним, пояснив мені, що, коли виконував роботу в компанії, він подумки «закривав двері своєї свідомості» для сім’ї та справ в інших просторах. Коли ж він займався справами в інших просторах, він «зачиняв двері» для роботи, сім’ї, нареченої та групи. Після того як завершував те, що мав зробити, він повністю зачиняв за собою двері в реальність інших просторів.
Після того як я дослухався до його поради, моя робота, сім’я та діяльність у рамках проєктів Дафа знову стали впорядкованими й гармонійними.
Раніше я згадував про миття ванни та знищення комах у сьомій лекції «Чжуань Фалунь».
У якийсь момент у мене почала розвиватися дуже небезпечна пристрасть. Під хтивістю, про яку я тут говорю, мається на увазі не сексуальне бажання — це був демон пристрасті до нещадної боротьби. Це повна протилежність Чжень-Шань-Жень [Істина, Доброта, Терпіння]! Це зовсім інше ставлення та стан розуму: або смиренно чистити ванну для Вчителя, або отримувати задоволення від знищення комах, що перебувають у ній.
На перший погляд сама дія виглядала так само, але мотив, який стояв за нею, був зовсім іншим! У результаті я пережив важке й болісне падіння, поки не зрозумів цього й не змінив серце та ставлення.
У наступні роки й донині я мав справу з іншими, скажімо так, «речами, що не належать до нашого простору», і на певному етапі свого вдосконалення мені стало ясно, що, найімовірніше, іноді я міг бачити й спостерігати шлях удосконалення Цімень, про який Учитель розповідає в книзі «Чжуань Фалунь».
Іноді я можу бачити й спостерігати наслідки відправлення праведних думок в інших просторах. Найбільший ефект проявлявся в таких випадках:
1. Моя свідомість була зосередженою й спокійною, як під час стрільби з гвинтівки на далеку відстань. 2. Я читав збірку лекцій Учителя про відправлення праведних думок. 3. З дуже твердим наміром не допускати негативних емоцій, особливо щодо практикувальників.
Іноді я відчував, як із мого тіла, із клітин, виривався потік енергії. Не було потреби бачити чи відчувати його. Це було схоже на командира підводного човна, який натискає кнопку запуску і знає, що торпеда вже попрямувала до цілі. Йому не потрібно «бачити», як сама торпеда виходить із човна. Він просто знає, що вона рухається до цілі.
Іноді я зустрічався з кількома співучнями, які займалися чимось подібним. Наші спільні дії здавалися нам дуже серйозними й урочистими. Ми ніколи не змагалися й не заздрили. Навіть після завершення завдання в групі зберігався спокій.
Сьогодні однією з моїх головних проблем є схильність до надто комфортного повсякденного життя. Немає нічого поганого в тому, щоб добре справлятися з повсякденними справами, Учитель навіть вимагає цього, але ми не повинні піддаватися надмірному комфорту, через який небезпечно скорочується те, що ми маємо робити!
Я маю ще одну, останню думку. Гадаю, кожен істинний практикувальник замислювався над тим, що таке Дао. Для мене це довгий час було розпливчастим поняттям.
Учитель часто говорив про те, що ми, практикувальники, є Єдиним Тілом. Одного разу я порівняв кожного співучня зі справжньою клітиною людського тіла. Кожна клітина постійно обмінюється речовинами, рідиною та мікроелементами з клітинами, що її оточують. Цей процес називається осмосом.
Він підтримує життя інших клітин, органів, частиною яких вони є, і, по суті, усього людського організму. Якщо одна клітина перестає обмінюватися з іншими клітинами, вона стає застійною, а потім усередині неї починаються старіння та розпад. Це також впливає на всі навколишні клітини. Гірше того, коли вона починає висмоктувати навколишні клітини, руйнуючи їх у процесі, вона стає раковою. У якийсь момент організм почне з нею боротися, інакше вона перетворить ще більше навколишніх клітин на чорні ракові клітини, і в підсумку це призведе до порушення роботи органу, частиною якого вони є. Якщо виходить з ладу життєво важливий орган, гине весь організм.
Коли окремі практикувальники-клітини підтримують одна одну — у малому чи більшому масштабі, — органи, частиною яких вони є, такі як Shen Yun, The Epoch Times або Ganjing World, процвітають. Ці «органи Дафа» є Єдиним Тілом Учителя в процесі Виправлення Закону.
Саме тому так небезпечно, коли практикувальник стає «токсичним», дозволяючи собі поглинути глибоку образу та заздрість. Він перетворюється на ракову клітину. Клітина, яка співпрацює та підтримує беззастережно, живе довго. Це і є Дао.
Дякую за увагу! Я впевнений, що тут є чимало моментів, на які можна звернути увагу.
Хеши. Дякую!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
