(Minghui.org) У липні 2026 року виповнюється 27 років з того часу, як у 1999 році компартія Китаю (КПК) почала придушувати практику самовдосконалення Фалуньгун.
Після того як у травні 1992 року Фалуньгун було представлено громадськості, практика принесла користь людям у понад 100 країнах світу. То чому ж компартія Китаю переслідує її?
Що таке КПК
Розгляньмо джерело появи КПК. Комуністична партія виникла з люмпен-пролетаріату Паризької комуни у Франції. Після того як у 1917 році її було запроваджено в Росії, там утворилася комуністична партія Радянського Союзу (КПРС). Незабаром був сформований комуністичний інтернаціонал (Третій Інтернаціонал), який поширився по всьому світу.
Заснована в Шанхаї 23 липня 1921 року, КПК була далекосхідним філіалом Сталіна в Китаї. З моменту офіційного створення і до початку своєї діяльності компартію Китаю вибудовувало, направляло й підтримувало безпосередньо Далекосхідне бюро Комінтерну. У так званої Китайської Народної Республіки насправді була попередниця під назвою Китайська Радянська Республіка, яка була маріонетковою державою Сталіна: Третім Інтернаціоналом у Китаї.
КПК — це радянська організація, але вона говорить китайському народу, що вони є нащадками марксизму-ленінізму. Таке зневажання їхніх предків і підрив тисячолітньої китайської культури призвів до загибелі 80 мільйонів китайців. КПК є чужою для Китаю і не представляє китайську націю: КПК — не Китай.
Упродовж десятиліть, з того часу, як КПК узурпувала владу в Китаї, історія проявила її сутність — обман, зло та боротьбу. У своїх численних політичних кампаніях вона використовує брехню та боротьбу, щоб систематично підривати традиційну мораль, культуру, ідеї, поведінку та людські стосунки в Китаї. У цьому полягає основна причина більшої частини соціального хаосу, що панує в сучасному Китаї.
Фалуньгун поширює Істину, Доброту й Терпіння
Практика Фалуньгун, також відома як Фалунь Дафа, була представлена Майстром Лі Хунчжи 13 травня 1992 року. У суспільстві, де мораль стрімко падає, Фалуньгун спрямовує людей до самовдосконалення на основі принципів Істина, Доброта, Терпіння. Практика також включає п’ять плавних вправ і дозволяє людям покращуватися як у моральному, так і фізичному плані.
У перші кілька років після своєї появи в 1992 році Фалуньгун отримав схвалення від уряду та громадських організацій. На Східній виставці здоров’я в Пекіні в 1993 році Майстер Лі Хунчжи отримав найвищу нагороду — «За прогрес у галузі передової науки», а також «Спеціальну золоту нагороду» та премію «Найпопулярніший майстер цігун». У 1996 році книга «Чжуань Фалунь» неодноразово входила до списків бестселерів за версією газет Beijing Youth Daily, Beijing Evening News і Beijing Daily.
У 1998 році місцеві медичні спільноти в Пекіні, Ухані, Даляні та провінції Гуандун провели п’ять медичних досліджень, у яких взяли участь приблизно 35 000 осіб. На той момент це було найсистематичніше й найповніше медичне дослідження. Результати показали, що загальна ефективність практики Фалуньгун у поліпшенні здоров’я та фізичної форми перевищила 98%. Психічний і психологічний стан учасників також значно покращився.
У другій половині 1998 року група ветеранів Всекитайських зборів народних представників на чолі з Цяо Ши провела детальний аналіз і дійшла висновку, що «Фалуньгун приносить велику користь країні та народу». Наприкінці року вони подали звіт до Політбюро компартії Китаю.
Завдяки надзвичайному ефекту Фалуньгун у лікуванні хвороб, поліпшенні здоров’я та підвищенні моральності, інформація про Фалуньгун поширювалася від практикувальників до їхніх друзів і родичів, і багато хто також починав практикувати. Згідно з дослідженням Міністерства громадської безпеки Китаю, всього за сім років кількість людей, що практикували Фалуньгун сягнула від 70 до 100 мільйонів осіб.
Цзян Цземінь розпочав переслідування Фалуньгун через заздрість і ненависть
Популярність Фалуньгун різко контрастувала з популярністю тогочасного лідера КПК Цзян Цземіня, чия політична теорія «Трьох представництв» не привертала особливої уваги. Керуючись заздрістю та ненавистю, Цзян заявив, що «комуністична партія обов’язково переможе Фалуньгун». У липні 1999 року він змусив інших високопоставлених лідерів КПК розпочати жорстоке переслідування Фалуньгун.
За оцінками, Цзян і його прихильники спрямували чверть ресурсів державної скарбниці на проведення репресій. Вони мобілізували весь державний апарат, зокрема ЗМІ, армію, органи громадської безпеки, судову систему та дипломатичний корпус, для здійснення всеосяжної політики геноциду проти практикувальників з метою «зруйнувати їхню репутацію, розорити фінансово та знищити фізично».
Цзян використовував як політичний тиск, так і фінансові стимули, щоб змусити все суспільство взяти участь у переслідуванні, включно з урядовими установами, школами, підприємствами та житловими комітетами. У цю справу були втягнуті робота, родина та діти практикувальників Фалуньгун. Методи були жорстокими: від інсценування самоспалення на площі Тяньаньмень у рамках пропаганди ненависті, яку насаджує КПК, до викрадень, арештів, ув’язнень і катувань практикувальників, а згодом і вирізання їхніх органів. Сайт Minghui.org задокументував загибель понад п’яти тисяч практикувальників Фалуньгун у результаті переслідування.
КПК фактично перетворила Китай на одну величезну в’язницю: людям промивають мізки та вселяють ненависть, придушують їхню свободу слова, позбавляють основних прав людини, блокують правдиву інформацію та знищують їхні духовні переконання. У межах цієї комуністичної диктатури все населення перетворено партією на політичні інструменти, які прославляють диктатуру, підтримують корупцію та приховують злочини. Людей перетворюють або на будівельні блоки соціалізму, або на гвинтики комуністичної машини. Нікому не дозволяється вести нормальне життя.
Оскільки люди в Китаї живуть в умовах «промивання мізків» і закритості, їх тримають у невіданні. Вони можуть побачити проблеми Китаю лише після того, як виїдуть за кордон. У результаті китайці не наважуються користуватися своїми правами людини та мати власну думку й живуть із зав’язаними очима, введені в оману компартією.
Саме так переслідування Фалуньгун з боку КПК триває вже 27 років і досі не припиняється.
Транснаціональні репресії є останнім кроком КПК, що приречений на провал
Сьогодні Фалуньгун практикують у понад 100 країнах світу. Його основна книга «Чжуань Фалунь» перекладена більш ніж 50 мовами. По всьому світу практикувальники отримують підтримку та визнання від урядів, громад і громадських діячів у вигляді листів, подячних грамот та нагород.
Не маючи змоги знищити Фалуньгун і водночас не бажаючи визнати поразку, КПК поширила свій вплив на міжнародну спільноту. Наприклад, ще в січні 2000 року китайське консульство в Чикаго зробило спробу втрутитися в рішення міської ради міста Колумбія та Урядової комісії округу Бун щодо оголошення «Тижня Фалунь Дафа». Ця спроба зазнала невдачі.
Відтоді КПК використовує всі засоби для придушення Фалуньгун у міжнародній спільноті, зокрема:
- підкуп міжнародних ЗМІ з метою очорнення Фалуньгун;
- підбурювання агентів до організації погроз про вибухи з метою перешкоджання виступам колективу Shen Yun;
- здійснення тиску на посадових осіб іноземних урядів, щоб змусити їх відмовитися від відвідування виступів Shen Yun та ставлення до цих урядових установ як до підлеглих підрозділів КПК;
- пошкодження шин транспортних засобів Shen Yun Arts, що наражає артистів на небезпеку;
- знищення стендів та інформаційних плакатів Фалуньгун, зривання банерів, а також фізичні напади на практикувальників під час їхнього спілкування з людьми;
- ведення правової війни у вільному суспільстві з метою переслідування практикувальників Фалуньгун.
КПК неодноразово демонструвала світові свою підступність, викликаючи осуд політичних лідерів і правозахисників. Транснаціональні репресії — це остання спроба КПК знищити Фалуньгун, і вона зазнає невдачі.
5 травня 2025 року Палата представників США одноголосно ухвалила Закон про захист Фалуньгун. 17 червня 2026 року Комітет з міжнародних відносин Сенату США схвалив законопроєкт S.4009 «Закон про захист Фалуньгун та жертв насильницького вирізання органів».
Переслідування Фалуньгун комуністичною партією Китаю, по суті, є переслідуванням Істини, Доброти, Терпіння. Як політичний режим може переслідувати такі універсальні цінності й при цьому не бути стертим історією?
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
