​Чудеса, які я пережила, почавши практикувати Фалунь Дафа

(Minghui.org) Цього року мені виповнюється 60 років. Я народилася в сільській місцевості провінції Шаньдун і ніколи не ходила до школи. З дитинства я вірила в існування божественних істот. Пам’ятаю, як у юності наші кури часто починали неспокійно кудкудакати близько сьомої години вечора. Це мене дуже турбувало й здавалося знаком того, що у світі щось змінюється на гірше. У 20 років я переїхала з матір’ю до міста на північному сході Китаю, де ми відкрили магазин одягу. У глибині душі я завжди мріяла займатися самовдосконаленням. Покупці, яких я зустрічала в нашому магазині, сповідували різні релігії: дехто був християнином, дехто — буддистом, а інші — представниками інших віросповідань. Кожен із них закликав мене вірити в їхню релігію, але жоден із цих шляхів не торкнувся моєї душі. Я чекала на ту практику вдосконалення, якої справді прагнуло моє серце.

Я вийшла заміж у 24 роки. Незабаром після пологів у 1999 році в мене утворилася грижа поперекового диска, яка спричиняла нестерпний біль у всьому тілі. Я не могла ходити й рачки добиралася до туалету. Мої м’язи почали атрофуватися, й одне стегно помітно збільшилося в розмірах. Я навіть не могла тримати на руках дитину чи доглядати за нею. Матері довелося приїхати, щоб допомагати мені. Чоловік возив мене до багатьох медичних закладів, але нічого не допомагало.

Через три місяці мій стан погіршився і став нестерпним. Хтось розповів нам про людину, яка нібито могла вилікувати мою хворобу, тому чоловік відвіз мене в інше місто. Коли ми приїхали, чоловік, рот якого нагадував рот кролика, щось пробурмотів і спрямував на мене енергію. Лише згодом я зрозуміла, що це була практика, пов’язана з одержимістю нечистим духом. Однак тоді я відчула себе краще й була рада. Але через сім днів після повернення додому біль знову став нестерпним, тому ми знову поїхали до нього. Побачивши нас, він засмутився і сказав: «Ви повернулися всього через кілька днів. Якщо я буду весь свій час витрачати на вас, як я зможу вести свій бізнес?» Він розсердився і відправив нас додому.

Наступного дня колега чоловіка приніс шматок тканини й попросив мене пошити йому одяг. Засмучена, я сказала: «У моєму стані я не можу шити одяг».

Колега відповів: «Тоді тобі слід практикувати Фалунь Дафа. Ця практика дуже корисна для здоров’я». Почувши ці слова, я одразу ж погодилася, оскільки знала, що це саме те, що я шукала. Пізніше я усвідомила, що Тіло Закону Вчителя привело цю людину, щоб познайомити мене з Фалунь Дафа.

Наступного ранку я вирушила до місця практики Фалунь Дафа. Воно розташовувалося в невеликому парку неподалік від мого дому, і там було багато людей, які виконували вправи. Я приєдналася до них і повторювала за ними рухи. Під час другої вправи я вже не могла стояти й присіла. Консультант запитав мене: «Що сталося?» Я відповіла, що в мене болять ноги, і потім була змушена кілька разів перериватися й присідати, поки не закінчилися всі вправи.

Коли ми розходилися, консультант запропонував мені прийти о сьомій годині вечора, щоб подивитися відеолекції лекцій ФаФаУ перекладі з китайської — Закон ВчителяУчитель ЛіУчитель або Майстер Лі Хунчжи є засновником практики самовдосконалення Фалунь Дафа.. Я з радістю погодилася та з нетерпінням чекала вечора, щоб подивитися відео. Однак коли я прийшла й почалася лекція, мене почало сильно тягнути до сну. Я походила в пошуках місця, де можна було б прилягти, і незабаром заснула. Я проспала все відео й прокинулася лише тоді, коли лекція закінчилася.

Коли я прокинулася наступного ранку й розплющила очі, то побачила перед собою коричнево-жовтий диск, що обертався проти годинникової стрілки. Я не знала, що це. Того ранку я не пішла на місце практики. Увечері чоловік попросив сусідку запросити мене наступного разу піти разом. Коли ми прийшли, я побачила книгу в синій обкладинці під назвою «Чжуань ФалуньЧжуань ФалуньОсновна книга вчення Фалунь Дафа.». Хоча я була неписьменною, я вказала на емблему Фалунь і сказала: «Я вже бачила цей символ». Коли я це говорила, по моєму обличчю текли сльози. Усі присутні сказали, що в мене хороша природна основа та великий напередвизначений долею зв’язок із Дафа.

Коли я вперше виконувала медитацію, лише дехто з присутніх міг сидіти в позі лотоса. Я ніколи раніше не сиділа в позі лотоса, але з першого ж разу змогла протриматися в ній цілу годину. Після того як закінчилася музика та всі розійшлися, я залишалася в спокійному стані й не чула жодних звуків навколо. Відтоді я завжди медитувала в позі лотоса.

Дафа проявив чудеса в моєму житті

Я отримала книгу «Чжуань Фалунь» на місці практики. Незважаючи на те, що я ніколи не вчилася в школі, я змогла прочитати всю книгу всього за кілька місяців.

Компартія почала переслідувати практикувальників Фалунь Дафа 20 липня 1999 року, усього через місяць після того, як я почала практикувати. Місця для занять були закриті, тому я займалася вдома. Коли я виконувала другу вправу — стовп для Фалунь, — з мене лився піт, просочуючи одяг, але я не опускала руки.

Переломний момент у моєму здоров’ї настав після одного випадку з чоловіком. Одного разу я почувалася дуже погано, біль був настільки сильним, що я котилася по підлозі. Обличчя в мене зблідло, і я виглядала жахливо. Думаючи, що я можу не вижити, і побоюючись, що його притягнуть до відповідальності, чоловік зателефонував моєму братові й сказав: «Твоя сестра почувається погано й може не вижити. Вона відмовляється їхати до лікарні. Якщо з нею щось трапиться, не кажи, що я тебе не попереджав».

Почувши ці слова чоловіка, я одразу ж підвелася й сказала братові: «Зі мною все гаразд». Я й не підозрювала, що проходжу випробування хвороботворною кармою. Відтоді моє здоров’я було чудовим.

Оскільки я твердо вірила в Дафа, Учитель показав мені багато надзвичайних сцен.

Одного вечора, під час медитації, я відчула, як дві великі руки тиснуть мені на поперек. Потім, одного разу, прогулюючись містом із молодшою сестрою, я переступила через канаву й раптом почула «клацання» у попереку. Мій хребет немов повернувся на місце. З того моменту моя спина більше ніколи не боліла, а грижа поперекового диска зникла. Це було справжнє диво.

Коли Вчитель очищав моє тіло, я багато чого чітко бачила. Сутність, що вселилася в мене від духу, яку народний цілитель помістив у мене, з’явилася у вигляді символу, що нагадує китайський ієрогліф «井» (що означає «колодязь», глибока яма). Одного разу я побачила, як Учитель витягнув її. Спосіб витягання був у точності протилежним тому, як її туди помістили.

Іншого разу, лежачи на ліжку, я побачила предмет з трьома кігтеподібними відростками спереду та довгим дротяним стрижнем ззаду. Один такий предмет був у мене на нозі. Він рухався вперед і назад, наче лазер, скануючи моє тіло знизу вгору. Після цього я перестала пітніти, тримаючи в руках Колесо Закону під час другої вправи, і в усьому тілі відчувалася легкість та розслаблення.

Під час медитації я часто відчувала, як мою голову тягне вгору. Потім запаморочення зникало, і голова повністю розслаблялася. Одного вечора, читаючи «Чжуань Фалунь», я побачила слова «…що треба відмовитися від усіх пристрастей на світі…» (Лекція перша, Чжуань Фалунь). Ці слова раптово змусили все завмерти й змінили колір. Усе моє тіло затремтіло, я була вражена. Ці слова назавжди закарбувалися в моїй пам’яті.

Іншого разу я раптово почула гучний звук навколо голови та шиї, схожий на гуркіт грому. Я побачила, як з моєї голови впав шматок карми розміром з цеглину. У момент падіння я почула гул в обох вухах, який знову мене налякав.

Коли Вчитель очищав моє тіло, я також побачила те, що викликало в мене сонливість. Це виглядало як кінчик голки завдовжки близько 10 сантиметрів, прикріплений до моїх повік. Той, у кого таке прикріплено до повік, може відчувати сонливість.

Учитель також помітив мою пристрасть до їжі й показав мені, як виглядає рак стравоходу, нагадавши мені, що не слід бути прив’язаним до їжі. Учитель постійно спостерігав за мною й просвітлював мене. Іноді я опускала ноги в гарячу воду, сподіваючись краще виспатися. В один із таких випадків я почула, як Тіло Закону Вчителя прошепотіло мені на вухо: «Якщо ти не можеш заснути, чому б не зробити вправи?»

Одного разу мені приснилося, що я намагаюся повернутися додому. Було темно, і я не бачила дороги. Я ступила на круглу платформу й опинилася в оточенні молодих людей. Ніхто з них не промовив ані слова, але вони перегородили мені шлях і не давали пройти. Потім я відчула, як дві великі руки підняли мене над їхніми головами, і я прокинулася. Я зрозуміла, що не слід недооцінювати молодих людей. Вони ще не знайшли Дафа. Вони заздрять тим, хто має можливість практикувати Дафа, бо самі не змогли цього досягти.

Дивовижні випадки під час розповсюдження матеріалів з роз'ясненням правди

Одного разу я розповсюджувала буклети з інформацією про Дафа та розміщувала їх на дверях будинків. На обкладинках двох різних буклетів були зображення дитини. Я раптом почула голоси двох дітей, які вітали одне одного: «Ви прийшли!», «Ви теж прийшли!»

Іншого разу я прикріплювала буклет до дверей, коли господиня будинку раптово відчинила їх. Потім вона зачинила двері, ніби мене не бачила. Цей випадок мене дуже налякав.

Кілька років тому місцеві співучні розсилали листи з роз’ясненням правди людям у нашому регіоні та по всьому Китаю. Один із практикувальників, який купив багато марок для наших листів, подарував мені кілька. Моя донька, яка тоді навчалася в школі, вибрала кілька марок із зображеннями тварин і відклала їх собі. Тієї ночі, під час сну, я почула, як тварини на марках розмовляють: «Я не хочу залишатися тут. Я хочу піти».

Інша відповіла: «Я теж не хочу тут залишатися. Я хочу піти».

Наступного дня я сказала доньці, що чула, як розмовляють марки. Вона відповіла: «Мамо, я поверну їх тобі». Я зрозуміла, що ці марки з тваринами хотіли супроводжувати листи, які роз’яснюють істину, і відіграти роль у порятунку людей.

Я звичайна жінка із сільської місцевості, яка ніколи не ходила до школи й отримала мінімальну освіту. Наш великий Учитель дарував мені Дафа, прибрав карму, очистив моє серце й свідомість та дав мені можливість читати книги Дафа.

Завдяки Дафа я зрозуміла, навіщо ми тут, і що справжня мета життя — повернення до витоку, до свого первісного, справжнього «я». Саме Дафа навчив мене завжди насамперед думати про інших. Дафа навчив мене незліченним принципам, які направляють моє життя. Немає слів, щоб висловити мою вдячність Учителю за його милосердя!