(Minghui.org) У сусідньому селі живе літня практикувальниця Фалуньгун (Фалунь Дафа), яку я називатиму Енні (псевдонім). Щоразу, коли між мешканцями села виникають суперечки, вони просять її виступити посередником, і якщо комусь потрібна допомога, вона завжди готова пити на зустріч. Усі знають, що вона добра людина й заслуговує на довіру.
Я хочу розповісти, як Енні почала практикувати Фалуньгун у 2005 році. Як завжди, я роздавала матеріали з роз’ясненням правди й проходила повз її будинок. Ми розговорилися, і я дізналася, що їй 50 років, і вона інвалід. Чотири п’ятих її хребта було зміщено, через що вона могла стояти прямо, але не могла нахилятися. Енні уважно слухала, коли я розповідала їй про переслідування Фалуньгун компартією Китаю, і з радістю прийняла від мене інформаційні матеріали.
Наступного дня вона прийшла до мене і сказала: «Ця практика така чудова, я хочу її вивчати». Я погодилася навчити її й організувала невелику групу з чотирьох осіб. Щовечора ми разом виконували вправи.
На третій вечір, під час виконання другої вправи, ми раптом почули гучний «хрускіт». Це хребці Енні стали на місце. З того моменту вона перестала бути інвалідом. Це було справді диво. У нестямі від радості вона багато разів повторювала: «Дякую Вам, Учителю! Дякую Вам, Учителю!»
Ми, як і раніше, збираємося вечорами, щоб виконувати вправи, а також виходимо на вулиці, щоб роз’яснювати правду та допомагати людям вийти з компартії. Раз на тиждень ми відвідуємо групове вивчення Фа, а після цього забираємо матеріали для роз’яснення правди. Ці матеріали ми роздаємо людям особисто в руки. На сьогодні всі мешканці нашого району вийшли з компартії та її молодіжних організацій.
Минуло двадцять років і Енні вже за 70. Вона, як і раніше, має чудове здоров’я, і працює так само старанно, як і молоді люди. Під час збору врожаю рису вона легко може підняти сходами повний мішок рису. Це справді дивовижно.
Мій особистий досвід
Я звичайна сільська жінка, мені за сімдесят. Я ніколи не забуду 11 грудня 1998 року — день, коли я почала практикувати Фалунь Дафа, також відомий як Фалуньгун.
Того ранку повз мій будинок проходили моя старша сестра та її подруга, обидві — практикувальниці Фалуньгун. Сестра побачила мене та сказала: «Я знаю, що ти маєш проблеми зі здоров’ям. Чому б тобі не почати практикувати Фалуньгун?» Озираючись назад, я думаю, що це було визначено долею.
Того ж дня після обіду я вирушила на майданчик для занять, що був за сім-вісім кілометрів від мого дому, і разом із практикувальниками виконала вправи. Після цього я відчула бадьорість і неймовірний комфорт. По дорозі додому моє тіло було таким легким, що здавалося, ніби я можу літати. Я дуже швидко дісталася дому.
До того, як я почала практикувати, я страждала на серйозні гінекологічні проблеми. У мене постійно боліла голова, поперек, часто паморочилося в голові. Під час застуди головні болі ставали ще сильнішими. Я завжди відчувала слабкість і була втомленою. Навіть прості домашні справи давалися мені з великими зусиллями, до того ж доводилося працювати в полі. Життя було неймовірно важким.
Після того як я почала практикувати Фалуньгун, усі ці недуги зникли. Моє життя наповнилося світлом і радістю. Я відчуваю себе здоровою та сповненою енергії, легко справляюся з усіма домашніми справами. Мій чоловік у захваті й часто каже людям: «Моя дружина практикує Фалунь Дафа. Тепер вона здорова й може впоратися з будь-якою роботою. Я щиро вдячний Учителю Лі. Фалунь Дафа несе добро!»
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
