(Minghui.org) 34-річна жінка з міста Тайюаня в провінції Шаньсі оскаржила незаконний вирок до тюремного ув'язнення терміном на три роки й три місяці за відданість Фалуньгун — практиці самовдосконалення, послідовників якої з липня 1999 року переслідує комуністична влада Китаю.

Лю Жуньмяо

Лю Жуньмяо була заарештована 20 березня 2025 року співробітниками поліції району Їнцзе та відділення поліції Хаочжуан. Після обшуку в будинку її помістили до жіночого центру ув'язнення №4 міста Тайюаня. У липні 2025 року прокурор Лі Сіньцюань із прокуратури району Їнцзе висунув проти неї обвинувачення.

14 серпня 2025 року Лю постала перед судом району Їнцзе. Суддя Лі Дунлінь засудив практикувальницю до трьох років і трьох місяців позбавлення волі та штрафу на 5000 юанів.

У жовтні 2025 року Лю подала апеляцію до суду проміжної інстанції Тайюаня. Суддя Мінь Цзя заявив про намір залишити чинним початковий вирок, але офіційного рішення поки не виніс.

Мати Лю, Лю Гуйхуа (56 років) також практикує Фалуньгун. Щоб уникнути арешту, вона змушена жити далеко від дому.

Нижче наведено розповідь молодшого брата Лю Жуньмяо про переслідування, якого його сім'я зазнавала протягом останніх 27 років.

Випробування сім'ї

Знайомство з Фалуньгун

Усе моє дитинство було наповнене негараздами та гіркотою. Батьки мали важкий характер, до того ж вони страждали від багатьох хвороб. Матері робили так багато ін'єкцій, що в неї почався післяін'єкційний абсцес.

Навесні 1999 року батьки стали практикувати Фалуньгун. Через кілька місяців вони повністю одужали. Вони також стали добрішими та уважнішими до оточення.

Якось мого батька Лю Уюня збила машина. Удар був такий сильний, що його підкинуло в повітря. Перед приземленням він відчув, наче величезна тепла рука, підтримала його. У результаті він залишився неушкодженим. Я пережив подібне, коли під час руху автострадою в моєму автомобілі раптово відмовили гальма, але я відбувся лише кількома подряпинами.

Під час пандемії я прочитав «Чжуань Фалунь», основну книгу Фалуньгун і вирішив почати практикувати. Я живу за принципами Істина, Доброта, Терпіння і друзі підтримують мене в цьому. Чимало людей допомагають мені в різний спосіб.

Смерть батька

Незабаром після початку переслідування, батька — основного годувальника сім'ї засудили до року примусових робіт. Мати теж заарештували та ув'язнили. Мені здалося, ніби весь мій світ зруйнувався. Тоді ми жили за рахунок фінансової підтримки послідовників Фалуньгун. Після звільнення мати багато разів возила мене до виправно-трудового табору відвідати батька, але охоронці завжди тримали нас за воротами. Вони казали: «Поки він не відмовиться від Фалуньгун, йому не дозволять бачитися з родичами».

Одного разу вночі 2004 року поліціянти увірвалися до нашого будинку, коли ми спали, і знову заарештували батьків. Пізніше батька засудили до трьох років позбавлення волі. Мені тоді було дев'ять років. Моя 13-річна сестра зголосилася допомогти нам, продаючи овочі, зібрані на нашій фермі. Під час цієї роботи вона травмувала коліна.

2009 року переслідування посилилося. Якось, повернувшись додому зі школи, я дізнався, що батьків знову заарештували. Матір засудили до трьох років позбавлення волі. Я залишився з бабусею. Через безперервне переслідування я покинув школу та почав працювати, щоб утримувати сім'ю.

Навіть після звільнення батьків поліціянти продовжували переслідувати нас. Ми були змушені жити за містом та боялися повертатися додому.

У вересні 2024 року перед Святом середини осені помер батько. Поліціянти домовились із сусідом, щоб він стежив за нами під час похорону. Представники місцевої влади також переслідували нас після того, як ми повернулися додому.

Арешт сестри

Мою сестру заарештували в березні 2025 року. Під час арешту поліціянт двічі сильно вдарив її по скроні. У неї забрали 50 000 юанів, які ми з таким трудом накопичили.

Через те що я писав листи, домагаючись справедливості для сестри, мене заарештували й 15 днів тримали під вартою.

Тепер моя мати змушена піти з дому. Однак я завжди пам'ятаю її слова про те, що справжніми жертвами переслідування є поліціянти. Як би жорстоко вони нас не переслідували, я мушу відчувати до них співчуття.

Переслідування нас не зламає. Я вірю, що одного разу справедливість переможе.