(Minghui.org) Мені 80 років. Учитель продовжив моє життя, дав мені здорове тіло та високі моральні принципи, якими я керуюсь. Учитель багато переніс заради мене, і жодними словами неможливо виразити, наскільки я вдячна Вчителю.
Я почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа в 1994 році. До цього, 1993 року, мене поклали до лікарні, а потім, коли мене виписали, колега розповіла мені про якусь практику цігун. Я пішла подивитись, що це таке. Побачивши, як люди під час заняття плакали й кричали, я відразу пішла й подумала: «Ніколи не повірю в жодну практику цігун!»
Учитель не залишає жодного практикувальника
2 березня 1994 року та сама колега розповіла мені про іншого майстра цігун: «Відомий Майстер цігун проводитиме дев'ятиденний курс лекцій. Я чула, що лікувальний ефект від цієї практики дуже добрий. Ти маєш слабке здоров'я, тому тобі варто піти на ці курси, які починаються завтра ввечері. Для цього треба зареєструватись».
Перебуваючи під впливом теорії атеїзму компартії та поганого враження від минулого відвідування занять цігун, я вагалася й не хотіла йти на лекції. Але вираз «вдосконалення високого рівня», який використала колега для опису цієї практики, привернув мою увагу, і, вирішивши спробувати, я пішла та записалася на курси. Учитель справді милосердний і не залишає жодного практикувальника.
Очищення тіла
Я мала дуже погане здоров'я. Я часто відчувала запаморочення і головний біль, а через вітер і холод боліли суглоби. Оскільки це відбувалося на початку весни (3 березня), я накрила голову двома хустками, одяглася дуже тепло та поїхала на лекцію велосипедом. Моє тіло було легким, навколишнє середовище сприймалася ясно й виразно (хоча зазвичай у мене паморочилося в голові, і тому все навколо здавалося каламутним і темним). Я увійшла до аудиторії й знайшла своє місце. Високий добрий чоловік (тоді я ще не знала, що це був Учитель) вийшов на сцену й жестом запросив усіх сісти. Кожне слово Вчителя входило в моє серце. Учитель попросив нас витягнути долоні, щоб ми могли відчути обертання Фалунь, і тупнути ногою, щоб наші тіла очистилися. Мій головний біль зник, і мені стало дуже добре.
Першого дня я заснула під час лекції Вчителя, але, здавалося, усе чула. Я подумала: «Що зі мною відбувається сьогодні? Адже я ніколи не втомлювалася, слухаючи на роботі звіти чи лекції». На другій лекції мене знову потягло в сон, і я міцно заснула.
Після двох лекцій у мене перестала боліти голова, і мені більше не треба було приймати пігулок від головного болю та безсоння. Усі хвороби зникли, я почувалася чудово, і під час третьої лекції мені вже не хотілося спати.
На четвертий день о пів на сьому ранку мені наснилося, що Вчитель сидить поруч зі мною. Перед Учителем з'явився наполовину наповнений водою червоно-білий таз, яким я скористалася при вмиванні. Коли Вчитель опустив свій вказівний палець у воду, я побачила потік крові. Учитель сказав: «Тепер усе». Сцена зникла, і я прокинулася.
У той час я мала слабке усвідомлення, і не подякувала Вчителю. Відчувши сильний голод, я вирішила щось з'їсти, хоча зазвичай рідко снідала, тому що після приймання їжі в мене з'являлася неприємна тяжкість у грудях, ніби її оточувала погана матерія. Мені доводилося терпіти біль чи приймати ліки. Проте йти до лікарні я теж не хотіла, бо боялася почути погані результати обстеження. Але того ранку я не могла наїстися, хоча з'їла парову булочку, рисовий пиріг, яйце та велику миску вівсяної каші. З того часу минуло 27 років, й у мене жодного разу не виникало проблем після їди, мені не треба було дотримуватися дієти, і я набрала 16 кілограмів. Хіба це не диво?
Раніше у вільний час я читала газети компартії Китаю. Але одного разу мені наснився сон: я тримала глечик з окропом і вилила воду в ящик із газетами, що тріснув, і в ньому виявилася велика жовта жаба. Прокинувшись, я зрозуміла натяк Учителя на те, що мені не треба читати газети компартії Китаю, а більше вивчати Фа.
Взимку 1996 року я переписала від руки «Чжуань Фалунь» і моя сильна короткозорість зникла.
Удень я вивчала Фа, а вночі переписувала «Чжуань Фалунь» від руки (оскільки вночі було спокійніше, і я робила менше помилок). Я купила перову ручку та уважно виводила кожен ієрогліф. Після переписування кількох останніх сторінок дев'ятої лекції (не пам'ятаю точно, якої сторінки), приблизно опівночі мій зір став розпливчастим. Я вирішила вмитися і подумала, що, можливо, надто втомилася і треба зробити перерву, а потім продовжити. Через деякий час я знову одягла окуляри й подивилася на ієрогліфи — вони розпливалися. Саме тоді я усвідомила: Вчитель у такий спосіб підказує, що мені більше не потрібні окуляри! Я їх зняла й чітко розгледіла кожен ієрогліф.
Зараз я не потребую окулярів і можу читати книгу «Чжуань Фалунь» дуже маленького розміру з мініатюрним шрифтом. Ще я з легкістю виконую домашні справи, незважаючи на вік. Хіба це не диво?
Якось узимку я впала, коли поширювала інформаційні матеріали, і зламала кисть. Я відмовилася від гіпсу й щодня багато вивчала Фа. На сьомий день я змогла випрати свої шкарпетки, а через місяць уже робила всі справи по дому. Для звичайних людей це може здатися неможливим.
Висновок
Протягом 23 років переслідування я зустрічала багато небезпек під час розповсюдження матеріалів або розклеювання плакатів з інформацією про Дафа, але зі мною не траплялося нічого поганого. Усе це є проявом дивовижної сили Вчителя, який захищає мене на всьому шляху.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
