(Minghui.org) У 1994 році мені пощастило бути присутнім на лекціях з Фалуньгун у двох містах на північному сході Китаю. Щоразу, згадуючи те, що Вчитель Лі зробив для нас у той час, я відчуваю надзвичайне хвилювання та щастя.
Моя перша зустріч із Фалуньгун відбулася уві сні, в серпні 1993 року. Я побачив чоловіка років 40, який був набагато вищим за мене (мій зріст 1 м 80 см), він мав рум’яне, сяюче обличчя. На ньому була блакитна сорочка. Ми йшли з ним у північно-східному напрямку й піднялися на гору, вкриту красивими луками, де росло багато тополь. Під час прогулянки я весь час говорив. Він ішов, іноді обертаючись і з усмішкою дивлячись на мене. Він не промовив жодного слова. Незабаром після цього я прокинувся.
Серія лекцій у місті Харбіні провінції Хейлунцзян
Через рік, 5 серпня 1994 року, я відвідав дев’ятиденний семінар Учителя, що відбувався на стадіоні міста Харбіна провінції Хейлунцзян.
На другий день після лекції Вчитель стояв у північно-західному куті стадіону й дивився на нас. Я сидів на західній стороні стадіону, у 4-му ряді на 19-му місці, приблизно за 32 метри від Учителя. Раптом я побачив, що Вчитель стоїть менш ніж за пів метра від мене! Його обличчя було рум’яним, осяяним, молодим, красивим і сповненим милосердя.
Я зрозумів, що це та сама людина, яку я бачив уві сні рік тому. Я відчув, що Вчитель — рідна мені людина, яку я давно не бачив, я був дуже схвильований і щасливий. У мене текли сльози, зір затуманився. Коли я спробував розгледіти його чіткіше, то побачив, що він знову стоїть там, де й раніше, у північно-західному куті стадіону. (Примітка: тут описано досвід автора, який бачив сцени небесним оком; в інших людей такого досвіду могло й не бути).
Того дня Вчитель сказав, що хоче, щоб ми відчули себе вільними від хвороб. Він почав із людей, що сиділи з західного боку, попросивши всіх встати й підняти ліву ногу. Потім порахував: «Раз, два, три», і попросив нас тупнути ногою. Потім ми зробили те саме правою ногою. Після цього Вчитель наказав нам розслабитися.
Я справді відчув себе бадьорим і розслабленим. Коли я тупав ногами, то бачив, як права рука Вчителя вириває злі сутності з наших тіл і очищає їх. (Примітка: це те, що автор побачив своїм небесним оком). Потім Учитель зробив те саме з людьми, які сиділи на східній стороні, й очистив їхні тіла. На стадіоні було понад 4000 осіб. Можна уявити, як люди були схвильовані після цього.
На третій день у мене з’явилася легка температура та дискомфорт у тілі. (Примітка: згідно зі вченням Фалуньгун, коли Вчитель очищає тіла учнів, щоб допомогти їм розпочати практику вдосконалення, вони можуть відчувати дискомфорт, і це нормально, бо ці страждання усунуть певну карму учнів).
Практикувальники-ветерани пояснили, що Вчитель очищає моє тіло, і через кілька днів я буду почуватися добре, і мені не треба приймати ліки. Навіть попри погане самопочуття я був сповнений радості. Я, наче дитина, підстрибував, йдучи тротуаром, коли повертався додому після лекції. Я не можу описати, яким щасливим я був у той час. Мені було 53 роки, але я просто не міг стримати радості, що виривалася з мого серця.
На третій день Учитель організував освітлення сцени так, щоб воно було зосереджене на ньому, і глядачі могли б краще його бачити. Я помітив, що Вчитель часто піднімає комір через спеку та яскраве освітлення, яке випромінює багато тепла. Я був дуже зворушений, бо Вчитель завжди дбав про своїх учнів.
Лекції закінчилися 12 серпня 1994 року. Я поїхав до родичів у місто Хайлінь провінції Хейлунцзян, бажаючи прослухати наступний цикл лекцій Учителя, який мав відбутися в місті Яньцзі провінції Цзілінь.
Серія лекцій у місті Яньцзі провінції Цзілінь
Коли я збирався на лекцію, у мене все ще трималася температура. По дорозі до Яньцзі я хотів, щоб вона якнайшвидше нормалізувалася та не заважала мені відвідувати заняття. Дивно, але коли я прибув туди, температура справді нормалізувалася.
Зі мною поїхали п’ятеро родичів, і чотирьох із них завжди нудило, коли вони кудись їхали. Ми взяли з собою багато їжі та фруктів, щоб перекусити в автобусі. Лише потім ми зрозуміли, що нікого не знудило під час цієї поїздки. Раніше нас постійно нудило в машині. Тоді ми ще не знали, що Вчитель уже почав піклуватися про нас.
Потім родичі розповіли, що нікого з них не хитало дорогою додому! Я був такий щасливий за них і за себе. Нарешті я знайшов Дафа, якого так довго шукав.
Повернувшись додому, я рекомендував багатьом людям почати практикувати Фалуньгун. Незабаром після цього ми організували місцеве вивчення Фа, а також майданчик для колективного виконання вправ. Ми знайомили людей із Фалуньгун і програвали для них аудіо- та відеозаписи лекцій Учителя. В результаті у нашому регіоні дуже багато людей почали практикувати Фалуньгун.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
