(Minghui.org) Мій чоловік раніше працював в іншому місті. Однак у листопаді минулого року він звільнився через несприятливу економічну ситуацію в Китаї. Після повернення додому минуло трохи більше як місяць, і ввечері третього січня він пішов повечеряти з друзями. Випивши трохи зайвого, він поїхав додому на моторолері, не втримав рівновагу та впав на повороті. У результаті падіння чоловік отримав важкі травми й втратив свідомість. Перехожі викликали поліцію, яка доставила його до лікарні, а потім повідомила про те, що сталося, нашому синові.

Було вже далеко за одинадцяту вечора, коли зателефонував син і повідомив, що батько перебуває в критичному стані. Я відразу ж вирушила до лікарні. Приїхавши туди, я побачила чоловіка, що лежав на ношах швидкої допомоги. Його голова сильно набрякла, він втратив контроль над сечовипусканням і дефекацією, зіниця одного ока була розширена, а сам він перебував у глибокій комі. Лікарі сказали нам, що необхідно терміново провести екстрену трепанацію черепа. Ще залишалася слабка надія, але будь-яка затримка могла коштувати йому життя. Вони попросили мене підписати згоду на операцію. Зіткнувшись із цією важкою ситуацією, я відчайдушно благала Вчителя врятувати мого чоловіка, який завжди підтримував мою практику Фалунь Дафа та щиро вірив у слова: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Я взяла його за руку й прошепотіла йому на вухо: «Ти повинен пам’ятати: „Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао“. Тільки Вчитель Лі може врятувати тебе». На той час була вже північ, і його відвезли в операційну.

Ми з сином прочекали понад чотири години. Після операції чоловіка перевели до відділення інтенсивної терапії. Стоячи біля дверей відділення, я всю ніч благала Вчителя врятувати чоловіка. Наступного дня сталося диво: з відділення інтенсивної терапії надійшла добра новина — чоловік прийшов до тями, його зіниці поступово поверталися до нормального стану, а в руках і ногах почала відновлюватися чутливість. Охоплена хвилюванням, я подумала: «Це Вчитель урятував його. Дякую Вам, Учителю! Незвичайна сила Дафа повернула його з межі смерті». Він пробув у відділенні інтенсивної терапії п’ять днів. Оскільки чоловік курив, у нього накопичувалося багато мокротиння, тому йому зробили трахеотомію і під’єднали до безлічі апаратів. Однак у нього життєві показники стабілізувалися, і пізніше його перевели у звичайну палату.

У загальній палаті за ним доглядали наш син, два молодші брати чоловіка та я. Він був підключений трубками до безлічі апаратів, і нам доводилося постійно перевертати його, прибирати за ним, давати ліки та годувати. Він не міг спілкуватися з нами, а оскільки ніхто з нас не знав, як правильно доглядати за тяжкохворим, ми вирішили найняти професійну доглядальницю. У той час чоловік був дуже неспокійним: він метався та не міг спати ночами. У результаті лікар прописав йому загалом 36 таблеток снодійного, які потрібно було приймати по 12 штук тричі на день. Доглядальниця не прочитала інструкцію, і ми теж не звернули на це належної уваги, тому вона подрібнила всі таблетки та ввела їх через назогастральний зонд. Приблизно через 15 хвилин син помітив, що щось не так. Лише розпитавши доглядальницю, ми зрозуміли, що вона ввела всі 36 таблеток одразу. Лікарі та медичний персонал одразу прибігли й відвезли чоловіка назад у відділення інтенсивної терапії.

Чоловік вкотре опинився на межі життя й смерті. У той момент я мала єдину думку: врятувати його може тільки Вчитель. Думаючи про те, скільки Вчитель переніс заради порятунку живих істот, я відчувала глибокий біль у серці. Син був дуже наляканий, побачивши, як його батько двічі за такий короткий час зіткнувся з неминучою смертю. Доглядальниця теж була в паніці й постійно просила вибачення. Я намагалася заспокоїти сина, кажучи йому: «Учитель захищає твого тата, тому з ним усе буде добре. Доглядальниця теж не зробила цього навмисно». Як практикувальниця Дафа, я розуміла, що навіть одна неправильна думка або найменша неуважність можуть призвести до зовсім інших наслідків. Чоловік пробув у відділенні інтенсивної терапії ще два дні. Після того як його життєві показники стабілізувалися, його нарешті знову перевели у звичайну палату.

Протягом усього періоду перебування чоловіка в лікарні я не відходила від його ліжка та часто шепотіла йому, щоб він повторював фрази: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао». Він повторював ці слова за мною, і завдяки цьому його стан з кожним днем поліпшувався. Після понад 20 днів, проведених у лікарні, він практично повністю одужав. Лікарі зазначили, що, з огляду на тяжкість його травм, таке одужання можна назвати справжнім дивом: він одужав настільки добре, що майже не залишилося жодних наслідків. Лікарі сказали нам, що чоловіка можна виписати й відвезти додому для подальшого відновлення.

Коли ми повернулися додому з лікарні, я пояснила чоловікові, що під час тих двох критичних моментів, коли йшлося про життя та смерть, Учитель урятував його — надзвичайна сила Дафа повернула його з межі смерті. Ми разом почали читати «Чжуань Фалунь». Постійно читаючи цю книгу, він поступово зрозумів, що практика Дафа — це духовне самовдосконалення та являє собою безперервний процес позбавлення від пристрастей.

Одного разу я хотіла відвезти чоловіка на закупи на своєму електричному триколісному велосипеді. Однак він наполіг на тому, щоб самому сісти за руль. Оскільки його зовсім недавно виписали з лікарні, мені було неспокійно від того, що я дозволила йому їхати спереду, тому попросила його зупинитися. У відповідь він різко накричав на мене й наговорив багато образливих слів. Заявивши, що більше нікуди не поїде, він зліз з електровелосипеда. Я розвернула велосипед і повернулася додому, тому за покупками ми так і не поїхали. Незабаром чоловік теж повернувся й поводився так, ніби нічого не сталося. Я запитала його: «Чому ти повернувся?» Він відповів: «Я раптом згадав, що, стикаючись з проблемами, практикувальники повинні дивитися в себе. Я зрозумів, що вчинив неправильно: мені не потрібно було лаяти тебе, я маю перед тобою вибачитися». У той момент я була глибоко зворушена, тому що нарешті чоловік по-справжньому знайшов Фа. Відтоді він щодня вивчає Фа та виконує вправи.

Я з найглибшою вдячністю схиляюся перед Учителем за милосердний порятунок.