(Minghui.org) Згідно з одним із великих китайських класичних творів «Ї Цзін» («Книгою змін»), «сім’я, яка накопичує добрі вчинки, отримає благословення; сім’я, яка накопичує погані вчинки, зазнає нещастя». Нижче наведено кілька історій, що охоплюють період від давнини до наших днів.
Чесність та сумлінність
Лінь Цзі, який жив у повіті Юсі провінції Фуцзянь в епоху династії Сун, став першим мешканцем цього повіту, який склав імператорський іспит. Деякі епізоди з його життя було зафіксовано у «Літописі повіту Юсі».
Вирушаючи до столиці для складання імператорського іспиту, Лінь зупинився в готелі в Цайчжоу (сучасна провінція Хенань). У своїй кімнаті він виявив мішечок тканини, у якому було кілька сотень перлин. Він запитав господаря готелю, хто зупинявся в цій кімнаті напередодні ввечері, і дізнався, що це був торговець.
Торговця звали Чжан Ке, і він не помічав зникнення перлів, доки не подався торгувати ними в інше місто. Він запанікував, тому що ці перли були всім статком його родини. Він поспішив назад у готель і дізнався, що Лінь залишив йому повідомлення.
«Цей торговець — мій друг, — сказав Лінь господареві. — Якщо він повернеться, будь ласка, попросіть його знайти мене в Національній академії в столиці». Побоюючись, що господар готелю може забути про його прохання, Лінь написав записку та залишив її в кімнаті.
Зустрівшись із Чжаном і переконавшись, що перли належать йому, Лінь віддав йому мішечок. Чжан був глибоко вдячною людиною і запропонував Ліню половину перлів. Коли ж Лінь відмовився, Чжан продав половину перлів і на вторговані гроші збудував храм на честь Ліня. Незабаром після цього Лінь успішно склав імператорський іспит.
Пізніше Ліня було призначено судовим інспектором Сюньчжоу (сучасна провінція Гуандун). Якось його начальник, бажаючи прикрасити свої заслуги, наказав Ліню звинуватити кількох місцевих жителів у «розбої» і винести їм вирок. Натомість начальник пообіцяв Ліню підвищення по службі. Лінь відмовився від підкупу й звільнив цих людей через недостатність доказів. Пізніше начальника було відсторонено з посади. Сам Лінь та два його сини згодом стали високопосадовцями.
Безжальний начальник поліції
Після тисячоліть життя, заснованого на принципах правдивості та доброчесності, моральні цінності в Китаї майже зникли після приходу до влади в 1949 році компартії Китаю (КПК). Через численні політичні кампанії, зокрема «Культурну революцію», КПК пропагувала класову боротьбу, жорстокість і брехню, а також перешкоджала людям дотримуватися традиційних цінностей, таких як чесність і порядність.
Фалунь Дафа (Фалуньгун) був представлений у 1992 році й відразу став популярним. Дотримуючись принципів Істина, Доброта, Терпіння та виконуючи вправи, мільйони людей покращили свій психологічний та фізичний стан, що принесло користь і всьому суспільству.
У липні 1999 року КПК розпочала безжальне придушення Фалунь Дафа. Чифен, найбільше місто у Внутрішній Монголії, не стало винятком. Ян Чуньюе, колишній начальник поліції району Суншань та «Офісу 610» міста Чифен, був організатором усіх широкомасштабних арештів у регіоні. Ян наказав поліції заарештовувати будь-кого, хто практикує Фалунь Дафа, незалежно від статі та віку. Їх піддавали тортурам та психологічному тиску. Ян ухилявся від відповідальності та приховував свої злочини.
Тисячі практикувальників було заарештовано та засуджено до примусових робіт або тюремного ув'язнення. До своєї смерті у 2014 році Ян особисто схвалив багато з цих справ. Шестеро практикувальників загинули, перебуваючи під вартою в поліції. Інші були піддані жорстоким тортурам і померли після повернення додому.
Після смерті практикувальниці Чжао Янься в центрі ув'язнення району Хуншань міста Чифена, Ян сказав: «Якщо ми будемо катувати практикувальників Фалунь Дафа до стану, близького до смерті, або навіть до смерті, ми все одно відправлятимемо їх до в’язниць, трудових таборів або лікарень, а після того, як їх туди доправлять, оголошуватимемо про їхню смерть і не нестимемо за це відповідальності. Але якщо вони помруть у центрі ув'язнення, нам доведеться оформляти на них усі документи».
Коли в жовтні 2000 року в районі Чифена з'явилися інформаційні матеріали про Фалунь Дафа, поліція розпочала широкомасштабне переслідування. Понад 50 практикувальників були заарештовані та піддані тортурам, зокрема Юань Шумей. Поліціянти підвішували її, били й неодноразово вражали струмом електричних палиць.
Один із поліціянтів, Чай Юйшен, підтягнув до себе підвішену за руки Юань і вдарив ногою так, що вона стукнулася об стіну. Потім він знову підтяг її до себе та знову штовхнув, цілячись їй у пах і вигукуючи непристойності. Її позбавляли їжі та сну. Їй давали лише стільки води та їжі, скільки було необхідно для підтримки життя. Під час менструації їй не дозволяли змінювати гігієнічні прокладки, і її штани були просочені кров'ю.
Юань зазнавала таких тортур протягом семи днів. Її волосся посивіло, тіло було вкрите кров'ю. Її понівечили до невпізнання. Вона померла в жіночій в'язниці Хух-хото.
Серйозний урок
Ян Чуньюе раніше працював електриком. Він віддано йшов за КПК і неодноразово отримував підвищення, особливо після початку придушення Фалунь Дафа. Хоча він і члени його сім'ї спочатку мали деякі привілеї, пізніше вони зіткнулися із серйозними наслідками. Як голова «Офісу 610», Ян зловживав владою і призначив свого сина водієм у цей офіс. Це зробило причинно-наслідковий зв'язок ще очевиднішим.
28 серпня 2005 року Ян Чжихуей, 28-річний син Яна Чуньюе, на своєму автомобілі врізався у вантажівку, припарковану на шосе. Йому розтрощило череп, і він миттєво загинув. Пасажир, що сидів на передньому сидінні, залишився неушкодженим. За словами тих, хто був присутній на похороні сина Яна, від його голови залишилася лише половина.
Після смерті сина дружина Ян Чуньюе плакала два тижні й говорила: «Що ж ми зробили, що спричинило таку трагедію!» Від горя в неї стався нервовий зрив. Сам Ян помер від раку 2014 року. Багато людей уважали, що причиною того, що сталося із сім'єю Яна, стали десятки життів, які він відібрав у невинних людей, і численні сімейні трагедії, спричинені його злими діяннями.
Переслідування Фалунь Дафа — найбільша катастрофа у сфері прав людини в Китаї. З липня 1999 року мільйони людей зазнають дискримінації через сповідування своєї віри. Багато хто був заарештований, узятий під варту й ув'язнений. Їх катували та відправляли до виправно-трудових таборів, а деякі навіть стали жертвами насильницького вирізання органів. Через систематичне приховування фактів та цензури, що здійснюється компартією Китаю, реальні масштаби втрат залишаються невідомими.
Це переслідування триває вже 27 років, але мільйони людей як у Китаї, так і за його межами залишаються байдужими та вважають, що це їх не стосується.
«Нашому поколінню доведеться каятися не лише за сповнені ненависті слова та вчинки поганих людей, а й за жахливе мовчання добрих людей», — писав Мартін Лютер Кінг-молодший.
Якщо більше людей прокинуться й почнуть діяти, ми зможемо покласти край цій катастрофі. Можливо, буде вже надто пізно, якщо КПК вдасться реалізувати комуністичну програму в глобальному масштабі. Ми повинні прислухатися до слів доктора Кінга: «Несправедливість будь-де — це загроза справедливості скрізь».
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
