(Minghui.org) Мені 71 рік, і я практикую Фалунь Дафа вже 20 років. Протягом усіх цих років я завжди вважала, що суворо дотримуюся слів Учителя, щодня виходячи на вулицю, щоб роз'яснювати правду й рятувати живих істот.
Я не маю вихідних. Хай то буде спека, сильний вітер, проливний дощ або сніг, навіть пандемія COVID-19, я, як і раніше, виходжу на вулицю, щоб розповідати людям про Фалунь Дафа та переслідування.
Я склала графік: у будні я ходжу по різних супермаркетах, щоб поспілкуватися з людьми, а у вихідні — на великі площі, щоб поговорити навмисно з учнями. Я спілкуюся з ними незалежно від того, навчаються вони в початковій школі чи в університеті.
У перші 10 років кількість людей, яким я допомогла вийти з компартії та організацій, що їй належать, була незначною, але наступного десятиліття стався помітний прорив: у середньому приблизно 10 осіб на день. З огляду на це, я вважала, що в мене все йде непогано: не краще за всіх, але й не гірше. Таке мислення довгий час впливало на мене. Однак останнім часом я відчувала, що зовсім не просуваюся вперед, і ніяк не могла зрозуміти, що саме мені потрібно виправити.
Нещодавно я знову взяла в руки книгу Вчителя «Суть сумлінного вдосконалення». Побіжно гортаючи сторінки, я натрапила на розділ під назвою «Діалог із часом», у якому наводиться уривок, про розмову між Учителем і Пробудженим:
«Пробуджений: Нині частина цих людей прийшла вивчати Фа тому, що вони не знайшли мети людського життя; вони зберігають таке розуміння й не хочуть його змінювати.
Учитель: Таких людей порівняно багато серед нових учнів.
Пробуджений: Серед них є такі, які прийшли осягнути ті сторони Фа, які вони вважають хорошими, але не можуть розлучитися з іншою своєю частиною, яка заважає їм повністю пізнати Фа.
Учитель: Такі є й серед старих учнів. Причому, найяскравіше це проявляється в тому, що вони постійно порівнюють себе з людиною, порівнюють себе зі своїм минулим і водночас не можуть оцінювати себе відповідно до вимог Фа на різних рівнях.
Пробуджений: Ці проблеми вже дуже серйозні. Було б добре, якби вони щось побачене в інших, змогли перенаправити на себе.
Учитель: Треба, щоб вони стали ясними, щоб їхнє середовище перетворилося на середовище справжнього самовдосконалення, щоб вони стали справжніми Пробудженими».
(«Діалог із Часом», Суть сумлінного вдосконалення)
Розмова про практикувальників Дафа вразила мене й наповнила почуттям каяття. Хіба це не було для мене суворим попередженням і сигналом до пробудження? Я щиро відчула, що Вчитель перебуває поруч зі мною, постійно захищаючи свою ученицю.
Відтоді як я почала своє самовдосконалення, я помітила, що порівнюю себе з іншими. Я помітила, що багато учнів Дафа ще не наважилися вийти на вулицю, щоб розповідати людям правду про Фалунь Дафа. Деякі вважають за краще не виходити на вулицю, щоб ділитися інформацією про Фалунь Дафа в дні, відведені для колективного вивчення Фа; дехто також утримується від виходу на вулицю, щоб спілкуватися з людьми, під час відпусток, свят або за різких перепадів погоди; інші ж схильні збиратися невеликими групами, щоб базікати про повсякденні дрібниці.
У результаті в мене склалося уявлення, що я «не така хороша, як деякі, але краща за інших», і вважала, що в мене непогано виходить. Як огидно використовувати уявні недоліки інших практикувальників, щоб приховати власне лицемірство! Я зарозуміло вважала, що вже допомогла багатьом пізнати істину та врятувала десятки тисяч людей. Моє прагнення показати себе було неймовірно сильним.
Вивчаючи Фа, я виявила прогалини у своєму самовдосконаленні. Звичка порівнювати себе з іншими практикувальниками сягає корінням у культуру компартії і стала каменем спотикання на моєму шляху до прориву на вищий рівень.
Порівнюючи себе з Дафа, я зрозуміла, що ці думки не виходили з мого істинного «я». Я усвідомила, що Дафа та Вчитель, немов потужним молотом, завдали мені гучного удару, який повернув мене до реальності.
Учитель рятує живих істот, а я лише виконую доручення й спілкуюся з людьми. Як я можу привласнювати собі заслуги Вчителя? Цю мудрість мені дарував Учитель.
Протягом останніх 20 років Учитель супроводжував мене на кожному етапі мого шляху. Кожне випробування, кожна серйозна перешкода й кожен мій прорив були досягнуті під захистом і керівництвом Учителя.
Я перейшла зі смартфона на звичайний телефон, який призначений тільки для дзвінків. Відтепер я буду більше вивчати Фа, наполегливо виконувати три справи і рятувати більше людей. Я позбудуся всіх людських пристрастей, зокрема бажання змагатися, прагнення виставляти себе напоказ, образи, зневаги до інших, самозадоволення та бажання зберегти репутацію. Я буду старанно й щиро вдосконалювати себе.
Стаття відображає особисте розуміння автора на нинішньому рівні самовдосконалення. Досвіди та усвідомлення публікуються, щоб сприяти взаємному підвищенню спільноти практикувальників. Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
