(Minghui.org) З самого дитинства я почувалася самотньою, безпорадною, глибоко пригніченою і не розуміла сенсу життя. Навіть ставши дорослою, я однаково не могла зрозуміти, чому люди все життя борються, щоб зрештою перетворитися на жменю праху. Я часто відвідувала храми у відомих горах у пошуках способу уникнути переродження в людській формі в наступному житті. У ті роки я вклонялася щоразу, коли бачила статую Будди, молячи про благословення, яке допомогло б мені досягти духовного просвітлення. Я навіть придбала кілька статуй Будди, щоб розмістити їх у себе вдома.
Під час новорічного корпоративного заходу у 2004 році я запитала колегу, практикувальницю Фалунь Дафа, який зв’язок між Фалунь Дафа й Буддою. Вона відповіла, що Фалунь Дафа — це Фа Будди. Коли вона вимовила ці слова, я відчула, як тепла хвиля огорнула мене, і миттєво зрозуміла, що це щось незвичайне. Уже наступного дня я придбала книги «Чжуань Фалунь» і «Хун Їнь» і почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа. Відтоді я повністю позбулася хвороб і відчула, ніби отримала нове життя.
Чудова історія
Коли я тільки почала вдосконалюватися за Дафа, сутності, яким я раніше поклонялася, почали переслідувати й нападати на мене уві сні. Деякі з них набували вигляду привидів або демонів, а інші — форми бодхісатв, хоча при цьому були повністю чорними. В одному сні, коли вони знову гналися за мною і, здавалося, ось-ось наздоженуть, я раптом побачила перед собою високу золоту постать. Постать у золотих обладунках виглядала велично й викликала благоговійний трепет. Я одразу підбігла й сховалася за нею. Побачивши цю золоту постать, сутності, що переслідували мене, миттєво вишикувалися в ряд. Потім із гучним стуком одна за одною вони впали на коліна й вклонилися до землі в поклонінні. Я не знаю, що з ними сталося, але відтоді вони більше ніколи мене не турбували.
Ми із чоловіком і його братом вирушили в справах. Двоє чоловіків ішли попереду, а я слідувала за ними. Раптом переді мною з’явилися двоє людей у довгих сірих шатах, схожі на даоських священнослужителів. Вони склали руки в привітальному жесті. Дивлячись угору, у простір прямо над моєю головою, вони з виразом повного подиву на обличчях знову й знову вигукували: «Як незвичайно! Як же це незвичайно!» Я була спантеличена, адже практикувала менш ніж два роки. Пройшовши повз них, через кілька метрів я обернулася. Вони теж обернулися, щоб подивитися на мене, але все ще тримали руки складеними в привітанні. Чоловік і зять також були свідками цього, хоча й не розуміли причини. Вони запитали: «Можливо, ці два старі даоси побачили, що в тебе гарна природна основа, і хочуть узяти тебе в учениці?»
Я відповіла: «Як це можливо? Я ж тепер практикувальниця Дафа». Лише пізніше я зрозуміла, що вони, ймовірно, бачили Тіло Закону Вчителя, яке захищало мене щомиті. З абсолютною ясністю та впевненістю я відчувала, що Вчитель справді був поруч зі мною.
Настанови Вчителя
Одного ранку, на початку мого вдосконалення, чоловік, який рідко втрачає самовладання, раптово розгнівався на мене. Я не змогла зберегти Сіньсін і дуже засмутилася. З одного боку, мені здавалося, що він поводиться зовсім нерозумно, а з іншого — я почала сумніватися в собі, думаючи, чи зможу колись пройти випробування в удосконаленні та чи підходжу взагалі для цього шляху. Я сиділа глибоко пригнічена. Потім, ніби уві сні, я побачила себе, що стою на колінах перед портретом Учителя. Раптом із портрета вийшла Бодхісатва й сказала: «Дозволь мені сказати тобі дві речі: у всіх своїх справах ти повинна насамперед думати про інших». (Другу я забула.) Потім вона повернулася в портрет Учителя. Побачивши, що я не осягаю принципи Дафа й недостатньо старанно вдосконалююся, Учитель послав Бодхісатву, щоб допомогти мені.
Одного вечора я планувала вийти на вулицю, щоб повісити плакат із написом «Фалунь Дафа несе добро». Однак трохи нервувала, бо збиралася йти сама, тому вирішила спочатку трохи почитати Фа. На столі випадково опинилася книга «Хун Їнь 4». Я навмання відкрила її й побачила вірш:
«Основа десятків тисяч Законів
Три священні слова Чжень, Шань, Жень мають безмежну силу Фа
Усі лиха відразу розкладає істинна думка „Фалунь Дафа хао“».
(«Парні написи», Хун Їнь 4)
Миттєво в мене з’явилися праведні думки. Я усвідомила, що Вчитель перебуває поруч із практикувальниками кожної миті. Тієї ночі, дивлячись на плакат із роз’ясненням правди, який я щойно повісила, моє серце наповнилося безмежною вдячністю до Вчителя.
Учитель захищає мене
Одного дня, коли я розміщувала наклейки з роз’ясненням правди у своєму житловому комплексі, за мною стежив працівник керівної компанії й загнав мене в кут на сходовому майданчику багатоквартирного будинку. Я одразу подумки попросила про допомогу: «Учителю, урятуйте мене!» Це був чоловік років тридцяти, грубий і статний, з загрозливим поглядом. Я спробувала роз’яснити йому правду. Він відмовлявся слухати й постійно діставав мобільний телефон, крутив його в руках, ніби збирався комусь зателефонувати. Мовчки просячи Вчителя про допомогу, я відправляла праведні думки, думаючи: «Він не має торкатися мене».
Я сказала йому: «У кожної людини є просвітлена сторона. Якщо ви зрозумієте правду, ви зможете врятуватися, чому ви не хочете слухати?»
На мій подив, він відповів: «Не намагайся мене врятувати. Я цього не вартий». Після короткої паузи він сказав: «Знаєш що, якщо ти погодишся на одну умову, я тебе відпущу». Я запитала, яка це умова, але він мовчав. Я підозрювала, що він може просити гроші, але вирішила не дати йому жодної копійки. Несподівано він сказав, що якщо я дозволю йому торкнутися моєї руки, він відпустить мене.
Я рішуче відповіла: «Ні в якому разі!» Направивши на нього парасольку, яку тримала в руці, я попередила: «Як бачите, тут ходять люди. Якщо ви наважитеся на непристойні дії, я одразу викличу поліцію». Після цього я дістала мобільний телефон. На його лобі й кінчику носа виступили дрібні краплі поту, обличчя спотворилося, і він почав важко дихати. Якраз у цей момент я подивилася крізь скляні двері й побачила, що біля входу зупинилася вантажівка, і кілька чоловіків готувалися до розвантаження.
Він у паніці прошепотів: «Не видавай жодного звуку! Мій начальник тут. Він мене шукає». Я зрозуміла, що Вчитель допомагає мені. Я швидко відчинила двері й вийшла на вулицю.
Якраз у цей момент під’їхало таксі. Коли я сіла в машину, водій запитав: «Ви знаєте, де виїзд? Цей житловий комплекс величезний. Я вже кілька разів його об’їхав, але так і не зміг знайти виїзд».
Повернувшись додому, я хотіла вклонитися перед портретом Учителя на знак подяки за захист, але мені було надто соромно дивитися Вчителю в очі. Мені спало на думку, що саме моя пристрасть до сексуального бажання спричинила ці перешкоди. Я мала звичку вбиратися і любила дизайнерські бренди та предмети розкоші. Я сиділа, охоплена горем, і невтішно плакала, доки додому не повернулася донька. Того дня вона була особливо радісна: показала мені зошит, який учитель дав їй як нагороду за хорошу поведінку, і сказала, що дарує його мені. У той момент я відчула, що Вчитель надихає мене й спонукає насамперед добре вдосконалюватися. Я маю зустрічати все з усмішкою і сприймати це як можливість для вдосконалення, а не плакати, адже випробування вже позаду, і подібне більше не повториться.
Коли я озираюся на свій шлях удосконалення й згадую, що Вчитель завжди був поруч зі мною, дарував милосердний захист, настанови й підтримку, я не можу стримати сліз.
Щасливе життя
Мені наснилося, що Вчитель прийшов до мене додому! Уві сні я була дуже схвильована. Учитель їв таку саму просту й скромну їжу, як і моя сім’я. Мене охопило глибоке почуття тривоги й сорому. Прокинувшись, я вирішила повісити у своєму домі портрет Учителя. Однак у той час дістати його було вкрай складно. Уже наступного дня ми з одним практикувальником пішли в справах. Його квартира була порожня, і сусід зверху зателефонував, повідомивши, що в нього затопило житло, і попросив перевірити, чи не просочилася вода у квартиру практикувальника. Ми поспішили туди, оскільки знали, що інший практикувальник, який перебував у від’їзді, зберігав там коробку з книгами Дафа. Відкривши коробку, ми виявили в ній великий портрет Учителя. Я була дуже рада й безмежно вдячна Вчителю за те, що він виконав щире бажання своєї учениці.
У найпершій лекції Фа, яку я прочитала, Учитель сказав:
«У процесі вдосконалення, ти хочеш мене побачити, але насправді я і так перебуваю поряд із тобою». («Лекція Закону на Конференції Фа в Х’юстоні»)
Я одразу розридалася. Учитель знає, що його учні прагнуть побачити його. Справді, усі учні Дафа цього хочуть. Тому Вчитель із милосердям неодноразово говорив:
«Однак хоч ти особисто й не бачиш мене, якщо тільки ти вдосконалюєшся, я завжди поряд з тобою. Тільки якщо ти будеш удосконалюватися, я відповідатиму за тебе на всьому твоєму шляху аж до самого кінця; ба більше, я щомиті дбаю про тебе». («Лекції Закону на конференції Фа в Нью-Йорку»)
Щоразу, читаючи ці лекції, мені було важко стримувати сльози, хоча я й не могла точно пояснити чому. Я глибоко вдячна Вчителю за те, що він дозволив мені стати найщасливішою і найблагословеннішою істотою в Усесвіті. Я вдячна Вчителю за те, що він постійно дбає про мене й дає настанови, перебуваючи поруч зі мною. Єдиний спосіб віддячити за цю доброту — мужньо й старанно вдосконалюватися, добре виконувати три справи й цим довести, що я гідна священного звання учня Дафа.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
