(Minghui.org) З моменту мого народження влітку 2002 року я була слабкою і хворобливою, і постійно застуджувалася. Пізніше батьки відвезли мене в міську лікарню на обстеження, і в мене діагностували вроджену ваду серця і гідроцефалію. Я була занадто мала для операції, а ліки не допомагали. Лікарі порадили батькам забрати мене додому й готуватися до гіршого.
Але батьки не здавалися й відвезли мене у велику лікарню в Пекіні. Діагноз був той самий, і лікарі відмовилися мене лікувати. Батькам нічого не залишалося, як забрати мене додому. Мама не переставала плакати, отримавши жахливу новину про те, що я страждаю на невиліковну хворобу.
Усі сусіди знали, що в мене хвороба, яку навіть у лікарні не могли вилікувати. Мені було менше року. Усі вони жаліли мене й маму, бо нічого не можна було зробити.
Одна сільська жінка, яка практикувала Фалунь Дафа, розповіла моїй мамі про дивовижну силу та користь Дафа й запитала, чи хоче вона почати практикувати. Хоча вона жила неподалік, але мама рідко з нею спілкувалася. Після розмови в мами з'явилася надія, і вона відразу ж сказала: «Я хочу практикувати! Я хочу вивчати Фалунь Дафа просто зараз!»
Мама нічого не знала про Фалунь Дафа. Вона просто чіплялася за цей останній проблиск надії. Вона ігнорувала заперечення сім'ї та навчилася виконувати вправи.
Щодня, поки я була в комі, мама вмикала записи лекцій Учителя й музику для вправ. За кілька днів я прийшла до тями й змогла їсти та пити. Батьки були дуже схвильовані й не знали, як висловити свою вдячність. Вони стояли перед портретом Учителя та зі сльозами на очах дякували йому.
Мій стан покращувався. Через хворобу моя голова була набагато більшою, ніж в інших дітей мого віку, і мені було важко сидіти. Коли мене іноді рвало згустками крові, рідні страшенно лякалися, але мама говорила, що Вчитель очищає моє тіло. Поступово я стала звичайною здоровою дитиною. Уся сім'я була дуже вдячна Вчителю й Дафа, і жителі нашого села стали свідками чудесної сили Фалунь Дафа.
Коли я підросла, родичі розповіли мені, що сталося. Я була сповнена вдячності Вчителю за порятунок моєї родини й мене.
Учитель захищає мою сім'ю
У нашій родині запанувала гармонія, і ми пережили кілька дивовижних подій. Завдяки милосердному захисту Вчителя щоразу, коли виникала небезпека, ми залишалися неушкодженими.
Одного разу батько вчився їздити на триколісному велосипеді, він не зумів впоратися з керуванням і впав у глибоку канаву біля дороги. Перехожі були шоковані.
Коли мама дісталася до місця події, вона побачила, що батько стояв на сходинках біля дороги, цілий і неушкоджений. Хоча багато людей були свідками падіння, ніхто не бачив, як батько вибрався з ями. Але ми знали, що це Вчитель захистив його.
Мама сказала присутнім: «Мій чоловік у безпеці, тому що ми практикуємо Фалунь Дафа, і Вчитель захистив його. Коли одна людина практикує, користь отримує вся сім'я». Усі сказали, що це диво, і моя сім'я подякувала Вчителю. Після цього випадку батько завжди носив із собою амулет Фалунь Дафа.
Я хотіла б розповісти вам про деякі свої чудесні історії. У середній школі я загубила свій музичний плеєр, на якому була записана музика для вправ. Я дуже переживала й шукала його всюди, але не могла знайти. Коли я розповіла про це мамі, вона нагадала мені слова Вчителя з Фа: «Своє ти не втратиш, а чуже — не вибореш». (Лекція сьома, Чжуань Фалунь)
Коли я через кілька днів відкрила шкільну сумку, то виявила його там, хоча після пропажі вивертала сумку навиворіт. Я була в нестямі від радості й розповіла про це мамі. Вона сказала: «Ми повинні подякувати Вчителю!» Учитель побачив, що я хотіла знайти плеєр, і допоміг мені. Але знайшовши його, я не маю занадто радіти. У той час я ще не знала, як розпізнавати й усувати пристрасті, але поступово навчилася.
Я вчилася в міській середній школі. Мені здавалося, що предмети такі складні, проте розуміла, що, бувши практикувальницею Дафа, можу навчитися чого завгодно. Якщо я не розуміла матеріал, це просто означало, що я погано вдосконалююся. Тому я заучувала Фа напам'ять. Пізніше я виявила, що незрозумілі мені частини стали зрозумілі — немов розвіявся туман. Учитель відкрив мені мудрість. Коли я нервувала перед іспитами, то заучувала Фа, і підсумкові результати зазвичай перевершували мої очікування. Я знала, що добре впоралася, тому що вивчала Фа, і Вчитель дарував мені мудрість.
Під час стажування в університеті я загубила телефон. Я кілька разів обійшла те місце, де вийшла з машини та ймовірно загубила телефон, але так і не знайшла його. Коли я повернулася до гуртожитку, сусідка по кімнаті запропонувала мені звернутися в поліцію. Тому я пішла до поліційної дільниці посеред ночі й подала заяву. Я розповіла батькам про те, що трапилося, і батько порадив мені купити новий телефон. А мама сказала: «Просто нехай усе йде своєю чергою. Можливо, ти знайдеш його через кілька днів».
Я купила новий мобільний телефон. Зателефонувала в поліційну дільницю і запитала: «Мій телефон знайшли?» Співробітник відповів: «Ні». Я подумала, що краще просто забути про це. Того ж дня мені зателефонували з поліційної дільниці, попросивши описати модель і зовнішній вигляд телефону й сказали: «Ваш телефон знайдено. Можете прийти та забрати його. Добра людина знайшла його й принесла в поліційну дільницю». У глибині душі я знала, що Вчитель допоміг мені знайти телефон і організував його повернення через цю добру людину.
Я буду старанно вдосконалюватися, щоб виправити свої недоліки та не розчарувати Вчителя.
Я з повагою вклоняюся милосердному Вчителю, щоб висловити свою вдячність!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
