(Minghui.org) Лаоцзи, давньокитайський мудрець, одного разу написав: «Найбільша небезпека — це жадібність». На жаль, у сучасному світі люди надто часто стають полоненими гонитви за матеріальною вигодою.
«Люди гинуть за багатство, як птахи гинуть за їжу»
У Китаї є прислів'я про жадібність: «Люди гинуть за багатство, як птахи гинуть за їжу». Багато китайців сьогодні неправильно розуміють це прислів'я, інтерпретуючи його як те, що древні були настільки одержимі гонитвою за грошима, що готові були ризикувати своїм життям заради них. Розглянемо історію походження цього прислів'я.
Це було давним-давно. Двоє людей, Ван і Чжан, одного разу піднялися на гору, маючи намір виготовити деревне вугілля. Копаючи яму для встановлення вуглевипалювальної печі, вони виявили глечик зі скарбом, й обидва були в нестямі від радості. Ван сказав Чжану: «Будь ласка, спустися вниз і принеси наш обід, але нікому не говори про нашу знахідку».
Після того як Чжан пішов, Ван задумливо дивився на глечик і в його свідомості зріли злі думки. Просто нестерпно було думати, що половина цих скарбів йому не дістанеться. Він мріяв: «Як було б чудово, якби весь скарб дістався тільки мені!» У його голові визрів план.
Тим часом Чжан, спускаючись із гори по обід, також плекав задум привласнити всі скарби. Тому, перш ніж вирушити назад, він підмішав отруту в їжу, призначену для Вана.
Прямуючи до печі, Чжан не помітив Вана, що ховався поблизу з мотикою в руках. Коли він підійшов ближче, Ван змахнув мотикою та одним ударом убив Чжана.
Задоволений своїм жахливим учинком, Ван сів, щоб насолодитися обідом, мріючи про майбутнє багате життя. Але незабаром він раптово впав і помер, розсипавши їжу навколо себе.
Приваблені їжею, кілька птахів прилетіли та почали їсти залишки обіду й теж загинули.
Божество, яке спостерігало за розгортанням цієї сцени, зітхнуло та сказало: «Люди гинуть за багатство, як птахи гинуть за їжу».
Протягом тисячоліть люди в Китаї вірили в божественне. Керуючись переконанням, що за людьми наглядають божественні істоти, вони вважають, що добрі справи принесуть благословення, тоді як погані справи матимуть наслідки.
Уроки сучасності
Фалуньгун (також відомий як Фалунь Дафа) — це система медитації, що базується на принципах Чжень, Шань, Жень (з кит. Істина-Доброта-Терпіння). Приблизно 100 мільйонів людей у Китаї та в усьому світі відчули доброчинний вплив цієї практики. Завдяки вдосконаленню вони зміцнили здоров’я, віднайшли душевний спокій та якісно змінили своє життя на краще.
Однак заздрість до величезної популярності Фалуньгун охопила тодішнього лідера КПК Цзян Цземіня. У липні 1999 року він розв’язав загальнонаціональну кампанію з придушення цієї практики — жорстоке переслідування, яке триває і донині.
Лю Шень із міста Женьцю, провінція Хебей, отримував 20 юанів (приблизно 3 долари США) на день за те, що знімав або псував плакати, розклеєні практикувальниками Фалуньгун, на яких розповідалося про цю практику. Після цього Лю часто поводився неадекватно, коли напивався, і дружина покинула його. Пізніше в Лю діагностували рак, і він помер у січні 2011 року.
Сяо Цзіньчжао, політичний співробітник поліційного управління міста Баодін провінції Хебей, також брав активну участь у переслідуванні Фалуньгун. Особливо після того, як у 2008 році він обійняв посаду заступника директора відділу, відповідального за переслідування практикувальників, його фанатизм ще більше посилився. Кілька років по тому в нього діагностували рак легенів, і він помер у 2023 році.
Ван Цзюлян, співробітник служби охорони міста Ланфан провінції Хебей, не тільки сам рвав плакати Фалуньгун, а й наказував своїй родині робити те саме. Його дочка почала вести розпусне життя та наклала на себе руки у 2003 році. Пізніше захворіла його дружина, а сам Ван потрапив до лікарні з інсультом. Після виписки з лікарні Ван і далі псував плакати Фалуньгун.
Родина сина Вана потрапила в серйозну аварію. Онук Вана загинув, а його невістка отримала перелом ключиці.
Роблячи добрі справи, ми здобуваємо доброчесність для себе й своїх сімей, тоді як, роблячи зло, ми шкодимо і собі, і своїм родинам.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
