(Minghui.org) Тіла багатьох буддійських ченців, що відзначалися великою доброчесністю, на китайській горі Цзюхуа залишилися нетлінними після їхньої смерті. Чернець Дасін, який жив наприкінці династії Цін (1636-1911 рр. н.е.), був одним із них. Ченці, які практикували разом із ним, після його смерті помістили його тіло у великий чан. Коли через три роки чан відкрили, тіло ченця Дасіна залишалося гнучким, риси обличчя не змінилися, і він мав такий вигляд, ніби щойно пішов зі світу.
Чернець Дасін був відомий своєю добротою та великодушністю. Протягом усього свого життя він переніс багато поневірянь, практикував аскетизм, і був дуже старанний у буддійській практиці. Нижче наводимо історію про виняткове терпіння Дасіна та його здатність витримувати приниження.
Біля підніжжя гори Цзюхуа жила багата сім'я. У цієї сім'ї була дочка на ім'я Сяо Хуей. Ще в ранньому віці її заручили із сином іншої заможної родини.
За три роки до передбачуваної дати весілля Сяо Хуей народила хлопчика. Її батьки були приголомшені й засмучені. Вони вимагали від неї сказати правду. Сяо Хуей розповіла батькам: «Одного разу, коли я пішла поклонитися Будді в буддійський монастир на горі Цзюхуа, то була зґвалтована ченцем на ім'я Дасін, після чого завагітніла». Її батько був розлючений. Він узяв своїх слуг, поспішив на гору Цзюхуа й увірвався в монастир. Він публічно лаяв і принижував ченця за скоєне та разом зі своїми слугами проклинав і бив його. Нарешті він показав йому новонароджену дитину й зажадав, щоб Дасін узяв її на виховання. Чернець Дасін мовчав протягом усього процесу. Він прийняв хлопчика й спокійно помолився, вимовивши лише: «Будда Амітабха!»
Репутація ченця Дасіна була зруйнована. Колись він був шанованим ченцем, а тепер мав славу скандального ґвалтівника, що ховається під маскою ченця. Скрізь, де б він не з'являвся, люди сміялися над ним, засуджували й проклинали його. Однак він здавався байдужим до всього цього. Щодня він спускався з гори Цзюхуа, щоб просити милостиню й купувати молоко для дитини. Під його турботливим доглядом дитина росла, ставала дедалі більш сильною, здоровою та кмітливою.
Так минуло три роки.
Незважаючи на ймовірне зґвалтування, весілля відбулося, як і було заплановано. У шлюбну ніч чоловік Сяо Хуей наполіг, щоб вона розповіла, що сталося з дитиною, і вона зі сльозами на очах розповіла йому все. Наступного дня наречений розповів своїм батькам правду про те, що він і Сяо Хуей таємно зустрічалися, і це було справжньою причиною того, що Сяо Хуей завагітніла й народила дитину три роки тому. Ця дитина — їхня рідна плоть і кров, а ченця Дасіна несправедливо звинуватили. Щоб захистити репутацію свого майбутнього чоловіка, Сяо Хуей вигадала брехню й звинуватила ченця Дасіна.
На третій день після весілля, коли Сяо Хуей за китайською традицією відвідала своїх батьків, вона скористалася нагодою, щоб розповісти їм правду. Її батьки були вражені ще більше, ніж коли дізналися про її вагітність. Вони пошкодували, що вчинили несправедливо з невинним ченцем і відмовилися від свого власного онука.
Обидві сім'ї поспішили в монастир. Вони впали на коліна перед ченцем Дасіном, зі сльозами благаючи про прощення й прохаючи повернути дитину. Чернець Дасін із широкою усмішкою на обличчі виніс хлопчика та з повагою передав його Сяо Хуей. Він мав такий вигляд, ніби нічого не сталося, і з усмішкою сказав їм: «Забирайте дитину! Будда Амітабха!» Він склав руки перед грудьми, щоб попрощатися з ними, і з широкою усмішкою на обличчі повернувся в кімнату для медитації.
Відтоді всі ченці монастиря та місцеві жителі ще більше шанували ченця Дасіна й захоплювалися ним.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.