(Minghui.org) Одного ранку група поліціянтів увірвалася до мого будинку, провела незаконний обшук, намагаючись знайти матеріали з інформацією про Фалунь Дафа, а потім мене відвезли до місцевого поліційного відділку. Це сталося надто несподівано, я не був готовий і відчув сильне занепокоєння й страх. Через деякий час я поступово заспокоївся.
Під час незаконних допитів я використав можливість, щоб розповісти правду про Фалунь Дафа. Після цього мене замкнули в маленькій камері, де кожна секунда відчувалася як тортури.
Я постійно відправляв праведні думки та цитував напам'ять Фа. Раптом своїм небесним оком я побачив злі сутності в інших просторах, які стояли довкола мене й зловісно сміялися. Одна з цих істот запитала мене: «А чи розумієш ти, чому тебе кинули сюди? Усе відбувається не випадково. Знаєш, якою поганою людиною ти був у минулому житті?» Усі вони моторошно розсміялися.
Незабаром виникла інша сцена: кілька людей були прив'язані до стовпів, і я їх розстрілював, одного за одним.
Потім ці сутності заявили: «Знаєш, як ми з тобою вчинимо?» Після цього я в усіх подробицях побачив кармічну відплату, яку вони для мене приготували, кожен крок був детально запланований. У підсумку вони показали, що замучили мене до смерті, а моє тіло було розірвано на частини. Вони знову розсміялися, й один із них голосно сказав: «Ти зможеш це витримати? Ні, не зможеш. Це абсолютно неможливо».
Раптово я зрозумів, що все, що описано в романі «Подорож на Захід», — правда. Не дивно, що так багато практикувальників Дафа зазнали цього жорстокого переслідування. Виявляється, демони та злі сутності з інших просторів використовують їхні кармічні борги з минулого, щоб маніпулювати поліціянтами, змушуючи їх чинити злочини.
Спочатку, побачивши все це, я відчув розпач, але потім поступово почав думати про Вчителя, вірячи, що Він усемогутній і володіє незрівнянно більшою силою. Думаючи про це, я відчув себе набагато спокійніше, і в мені прокинулося співчуття до цих поліціянтів. До цього я завжди боявся й ненавидів їх, постійно протистояв їм і боровся з ними, хоча насправді вони просто звичайні люди, які чекають від нас порятунку.
Пізніше мене перевели в інше місце, де утримувалися злочинці. Ми не були знайомі, але швидко знайшли спільну мову. Я розповів їм про Фалуньгун і допоміг усім, окрім одного, вийти з лав компартії Китаю та організацій, що їй належать. Я помітив, що в того єдиного, хто відмовився вийти з партії, у нижній частині живота накопичився особливий кармічний борг, який перегороджував йому шлях до порятунку.
Іноді вранці нас змушували дивитися пропагандистські телепередачі. Я сідав у самому кінці й відправляв праведні думки поки всі дивилися телевізор. Поступово я зрозумів, що всі ці ув'язнені, які перебувають зі мною в одній кімнаті, — це ті люди, яких я розстріляв у минулому житті, коли служив офіцером національної армії. Вони були японськими солдатами, які здалися в полон. А вбивство тих, хто здався в полон, — військовий злочин.
Раптом я глибоко усвідомив: старому Всесвіту бракувало мудрості, і він суворо дотримувався правила, що потрібно повернути саме те, що заборгував. Однак Учитель Лі переграв їх у їхній власній грі та запланував усе на вищому рівні. Учитель доручив мені роз'яснювати правду й рятувати їх. Хіба це не було доброзичливим рішенням?
Усвідомивши це, я подумки звернувся до них: «Давайте по-доброму вирішимо всі кармічні борги. Ви згодні?» Я почув, що всі вони відповіли «Так! Згодні!» — це була та їхня сторона, яка вже дізналася правду.
Я глибоко дивився в себе, намагаючись зрозуміти причини, через які я зазнав переслідування. Одна з них полягала в тому, що я справді боявся переслідування та за перших його проявів впадав у паніку; інша — у тому, що я не вважав обмін досвідом з іншими практикувальниками чимось важливим і непокоївся, що це може створити проблеми безпеки. Коли я усвідомив ці людські пристрасті, Учитель вклав підказку в мою свідомість: «Мій учень! Відтоді як ти знайшов Фа, ти жодного разу не послаблював зусиль, і всі тебе цінують».
Я заплакав, почувши цю похвалу, і зрозумів, що істоти з того боку дозволяють практикувальникам Дафа проходити випробування тільки тоді, коли вони йдуть своїм шляхом праведно.
За деякий час я знову почав відправляти праведні думки й дуже ясно побачив, як вони запланували для мене кожен крок у процесі переслідування в цьому просторі людського світу, включно з тими, хто буде мене судити та яким буде вирок. Час, місце та всі учасники були описані дуже докладно. Усе було ретельно сплановано.
Я дуже турбувався, побачивши всі ці сцени, і задумався, навіщо мені показують це під час відправлення праведних думок. Хіба це не підказка для мене, щоб позбутися цього?
Я довго відправляв праведні думки й спостерігав, як ці образи поступово зникали. У цей момент я усвідомив одну істину: учні Дафа завдяки своєму вдосконаленню стануть царями та правителями різних світів Усесвіту, і майбутню історію створюватимемо ми, адже ми вже маємо силу змінювати історію.
Минуло ще кілька годин, і я зрозумів, що насправді я бог. Це люди почуваються безпорадними перед обличчям переслідування, а не боги, тому що боги завжди перемагають демонів. Я також зрозумів, що скільки б людських уявлень і пристрастей я не мав на поверхні, та частина мене, яка добре вдосконалилася, уже має величезну силу.
У цей момент я побачив, що стіни, за якими я був ув'язнений, в іншому просторі, повністю зруйнувалися. Я випустив гігантську стрілу в далекий Усесвіт, яка пронизала Галактику, і ніщо не могло її зупинити.
Незабаром мене звільнили. Коли поліціянти везли мене додому, я прийшов до ще одного прозріння: ці поліціянти насправді були на боці ворога під час війни, коли я був офіцером і служив у Франції за часів Людовіка XIV. Поліціянт, який керував автомобілем, був одним із тих людей, яких я вбив, пронизавши його серце стрілою, і тим самим у мене утворився кармічний борг перед ним. Цього разу я щосили намагався роз'яснити їм правду, і тим самим наші колишні кармічні борги були милосердно погашені.
У тому житті я вбивав людей, тому що виконував накази вищих, а не з особистої ненависті. Цього разу, коли поліціянти заарештували мене, вони теж сказали, що просто виконують накази згори. Око за око. Дійсно, що посієш, те й пожнеш. Як учні Дафа, ми можемо милосердно розв'язувати проблеми тільки тоді, коли чинимо відповідно до Фа.
Іноді мені було дуже важко зробити прорив, навіть після тривалого відправлення праведних думок. Подивившись у себе, я зрозумів, що робив це заради власного захисту. Однак вихідна точка відправлення праведних думок учнями Дафа — це прагнення зробити щось на благо інших, тобто в цьому випадку — не дозволити поліціянтам скоювати злочини; сприяти тому, щоб більше людей отримали порятунок, а зовсім не прагнення домогтися свободи для себе в цьому житті в суспільстві звичайних людей.
Відмовившись від корисливих прагнень і керуючись принципами Фа у своїх учинках, я одразу здійснив прорив і відчув, як мій Гун піднісся прямо до вершин Небес.
Вищевикладене — це те, що я побачив своїм небесним оком у процесі протистояння переслідуванню. Оскільки моє розуміння обмежене рівнем мого сьогоднішнього вдосконалення, прошу вас із добротою вказати на все, що не відповідає Фа.
Стаття відображає особисте розуміння автора на нинішньому рівні самовдосконалення. Досвіди та усвідомлення публікуються, щоб сприяти взаємному підвищенню спільноти практикувальників. Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
