(Minghui.org) Моя мама була дуже доброю. Вона дотримувалася традиційних цінностей і користувалася великою повагою. Коли їй було за 80, вона часто допомагала літнім людям у селі, яким було важко доглядати за собою. Мешканці села схвально відгукувалися про неї і говорили: «Вона хороша людина». Завдяки її доброті, Учитель піклувався про неї.
Пухлина зникла
Одного разу до того, як я почала практикувати Фалунь Дафа, я відвідала маму. Я побачила, що вона кульгає, і запитала: «Що з твоєю ногою?»
Вона відповіла: «На лівій стегновій кістці з'явилося щось тверде. Воно там уже давно, і тепер дуже болить. Я боюся ходити».
Я подивилася й була приголомшена, побачивши пухлину більшою за яйце!
Я сказала: «Мамо, давай я відвезу тебе в лікарню».
Вона відповіла: «Я ще не зібрала врожай. Почекаймо до наступного тижня».
Наступної неділі я повернулася, щоб відвезти її до лікаря. Щойно приїхала, вона сказала: «З моєю ногою все гаразд, мені не потрібно йти до лікаря».
Коли я запитала, що сталося, вона сказала: «Після того, як ти пішла, я сіла на табурет, щоб закип'ятити воду. Щойно сіла, табурет перевернувся, і я опустилася на коліна. Пухлина перемістилася на ікру. Я подумала: „Ця штука рухається“. Тому сказала їй: „Раз ти можеш бігати, чому б тобі не піти?“ Зрештою, вона зникла. Я помацала ногу — пухлина зникла!»
Я засумнівалася й попросила маму пройтися та показати мені. Вона пройшлася, і я побачила, що її нога повернулася в нормальний стан. Я оглянула її і переконалася, що пухлина зникла.
Мати розсміялася й сказала: «Я подумала, що мені допоміг кухонний бог. Наступного дня я вклонилася й запалила пахощі, щоб подякувати йому».
Чи був це кухонний бог, чи якась інша божественна істота, яка зцілила маму, відтоді я повірила в існування божественних істот і почала поважати їх.
Навесні 1996 року я почала практикувати Фалунь Дафа й тепер знаю, що Боги та Будди дійсно існують. Я розповіла батькам про Фалунь Дафа. Вони вивчили вправи. Шість місяців потому почалося переслідування. Батьки дуже боялися практикувати, але підтримували мене, а також знали слова: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао» (з кит. Фалунь Дафа несе добро!, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи!)
Відновлення після падіння
Після смерті батька мама, якій було за 80, жила сама. Її здоров'я було дуже добрим. Коли їй було 88 років, одного ранку дорогою додому вона впала на мосту. Вона відчувала дуже сильний біль, і поки йшла додому, укривалася холодним потом. Приїхавши до неї, я попросила допомоги в Учителя й запропонувала їй повторювати: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао». Біль став не таким сильним, мама могла терпіти й перестала пітніти. Потім вона погодилася піти в лікарню на обстеження.
Там їй зробили рентген, і лікар із радістю сказав: «Як пощастило! Це всього лише поверхнева рана. Це несерйозно, їй просто потрібно приймати ліки. Однак зазвичай на одужання йде 100 днів, тому їй потрібен спокій». Я забрала її до себе додому. Наступного дня вона змогла повільно вставати з ліжка, сідати на стілець і самостійно ходити в туалет. Через два тижні їй стало досить добре, щоб повернутися додому. Я подумала: «Мама отримала благословення від Дафа».
Одужання після перелому кістки за один місяць
Коли мамі було 95 років, я забрала її до себе додому, щоб вона пожила зі мною. Одного весняного ранку, виконуючи другу вправу у вітальні, я почула гуркіт. Я подумала, що сусіди зверху впустили щось на підлогу, тому й далі займалася. Потім почула, як мама кличе мене на ім'я. Я кинулася в її кімнату й побачила, як вона сиділа на підлозі.
Вона мовила: «Допоможи мені піднятися, я впала!»
Я сказала: «Повторюй: „Зі мною все гаразд“ і „Учителю, урятуйте мене!“». Вона кілька разів повторила ці слова.
Ми з чоловіком відвезли її до лікаря. Лікар сказав: «Нанесіть на рану якісь ліки. У неї зламаний хребець, але через її похилий вік ми не можемо зробити операцію. Нехай вона місяць полежить у ліжку, не рухаючись, і приймає знеболювальні. Якщо вона знову зможе ходити, це буде велика удача».
Я вмовляла маму дотримуватися поради лікаря й залишатися в ліжку. Однак вона наполягала на тому, щоб самій піти в туалет. Я не мала іншого вибору, окрім як попросити сестру допомогти посадити її в інвалідне крісло, і ми відвезли її в туалет.
Я поставила поруч з її ліжком невеликий медіаплеєр, щоб вона могла слухати аудіолекції Вчителя. Менш ніж через місяць моя літня мати змогла сама вставати з ліжка й ходити в туалет за допомогою ходунків. Менш ніж через два місяці вона змогла повернутися додому й ходити по селу, штовхаючи перед собою невеликий візок.
Сусідка побачила, як швидко вона одужала, і сказала: «Які пахощі запалювала ваша мама? Вона так добре відновилася! Моїй мамі всього 70, і її травма була не такою серйозною, як у вашої мами. Їй зробили операцію в лікарні, але вона так і не одужала. Уже два роки вона прикута до ліжка».
Я відповіла: «Як ви знаєте, я практикую Фалунь Дафа. Оскільки мама вірить у Дафа, Учитель Лі піклується про неї. Учитель урятував її».
Сусідка кивнула й сказала: «Це дійсно незвичайно. У такому віці в неї були зламані кістки, і вона змогла ходити за такий короткий час. Це неймовірно!»
Попри перелом стегнової кістки, вона змогла ходити
Я відвідала маму, коли їй було 97 років. Вона виглядала сумною. Коли я запитала, що сталося, вона сказала: «Сьогодні вранці після сніданку я хотіла встати, тримаючись за стіл і впала обличчям донизу». Я швидко оглянула її і побачила на потилиці пухлину розміром із м'ячик для пінг-понгу. Я запитала, чи боляче їй.
Вона відповіла: «Не дуже болить, просто відчуваю дискомфорт».
Я сказала: «Будь ласка, повторюй: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао. Тобі стане краще, коли поспиш і пообідаєш». Їй стало краще. Але вона впала з ліжка, поки ми розмовляли. Я підняла її і побачила велику фіолетову пухлину на лівій стороні чола. Я відвезла її в лікарню.
Лікар сказав: «У неї перелом стегнової кістки, а ще атрофія мозку. Я випишу ліки. Нехай вона лежить у ліжку три місяці. Вона вже така літня, ви маєте бути готові до найгіршого».
Коли ми повернулися додому, я сказала: «Цього разу ти маєш послухати лікаря. Полежи в ліжку два тижні».
Вона нічого не відповіла, і я продовжила: «Ти повинна слухати лекції Вчителя й постійно повторювати „Фалунь Дафа хао“». Вона кивнула.
Уночі я ввімкнула медіаплеєр, і ми слухали лекції Вчителя. Мама, зазвичай сильна й здатна терпіти страждання, стогнала. Я знала, що їй дуже боляче. Опівночі вона захотіла в туалет. Я хотіла, щоб вона одягла підгузок, але вона відмовлялася, стверджуючи, що їй незручно, і вона не може так мочитися. Я не мала іншого вибору, окрім як дозволити їй помочитися на стілець. Від найменшого руху вона кричала від болю, але моя вперта мати, яка любила чистоту, відмовлялася мочитися або випорожнюватися в ліжку. Тому іноді вона вставала по п'ять-шість разів за ніч. Удень вона теж вставала з ліжка п'ять-шість разів. Я бачила, як сильно вона страждає, але боялася, що якщо ми не будемо дотримуватися вказівок лікаря, вона буде прикута до ліжка. Я змушувала її носити підгузки, вона сердилася й кричала ще голосніше.
Бачачи, як сильно сердиться мати й страждає, я подумала, що роблю неправильно. Я подумала про себе: «Учитель про все подбає. Чого мені боятися? До того ж слова лікаря не стосуються моєї матері». Я зібралася з духом і вирішила не слухати лікаря. Я ігнорувала його рекомендації про те, що матері потрібно залишатися в ліжку три місяці. Я не забороняла їй робити те, що вона хоче, і дозволила йти природному ходу речей. Вона стала кричати від болю набагато рідше. І хоча вона, як і раніше, часто вставала з ліжка, я більше не відчувала тривоги, і її стан покращився.
Через два тижні вона могла повертатися без сторонньої допомоги, триматися за край ліжка й стояти на підлозі. Через двадцять днів їй уже не була потрібна наша допомога. Уночі ми могли спати спокійно. Через місяць вона ходила вулицею за допомогою ходунків. Через три місяці ходила без милиць. Вона кілька разів падала, але вставала та йшла далі. Люди говорили мені: «Твоя мама сильна».
Я відповідала: «Не тому, що вона сильна, а тому, що вірить у Дафа, і Вчитель Лі захищає її».
Висновок
Одного разу в перший місяць Китайського Нового року моя мати, якій було 100 років, раптово опустила голову й перестала розмовляти з родичами, які прийшли її провідати. П'ять днів потому вона тихо померла. Коли вона вмирала, на її обличчі була усмішка. Коли сусіди, друзі та родичі приходили попрощатися, вони говорили, що вона виглядає щасливою. Подруги матері говорили: «Ваша мати дійсно благословенна! Вона не страждала, коли йшла!» Мама була здорова та щаслива й дожила до 100 років. Її хвалили всі, хто знав.
Дякую, Учителю!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
