(Minghui.org)
Створення маршового оркестру Тянь Го в Торонто
Коли 2005 року я побачив виступ Нью-Йоркського маршового оркестру Тянь Го на Мангеттені, у мене промайнула думка: «Як було б чудово, якби й у нас у Торонто з’явився власний оркестр Тянь Го!»
Уперше я побачив виступ Нью-Йоркського оркестру зблизька під час конференції Фалунь Дафа в Лос-Анджелесі 2006 року. Синхронна й велична формація, а також жива музика, наповнена величезною енергією, глибоко зворушили мене й зміцнили рішучість створити оркестр Тянь Го в Торонто.
Я купив трубу й навчився грати самостійно. Пізніше кілька молодих практикувальників сформували групу й регулярно займалися. Вони вивчали музику в школі й стали моїми репетиторами.
Зі схвалення Вчителя, у квітні 2006 року було офіційно створено маршовий оркестр Тянь Го в Торонто. Кількість охочих швидко перевищила 100 осіб, а потім зросла до 150. Учитель надіслав людину, щоб допомогти нам сформувати секції оркестру й керувати репетиціями, а також подарував нам десятки інструментів. Один з учасників оркестру поїхав до Нью-Йорка за інструментами. Його машина зламалася на півдорозі, але він усе ж таки дістався туди. У той час розум кожного був чистим і позитивним.
Спочатку ми репетирували двічі на тиждень. Через місяць, у 2006 році, відбувся наш дебют на заході, присвяченому Всесвітньому дню Фалунь Дафа. На конференції Фалунь Дафа в Торонто того ж року до нас приєднався оркестр Тянь Го з Нью-Йорка. Коли масштабна хода пройшла вулицями китайського кварталу Торонто, багато людей вийшли подивитися, послухати й підтримати нас оплесками.
Участь у громадських парадах і вдосконалення професійних навичок
Ми почали брати участь у великих громадських парадах по всій Канаді. Наш перший виступ відбувся на «Квітковому параді» в Брамптоні в червні 2006 року. Це був масштабний захід у Брамптоні в провінції Онтаріо, що включав парад, виступи та художні виставки. Хоча наш оркестр існував лише два місяці, і в нас було мало досвіду виступів на подібних заходах, але ми все одно вирішили подати заявку. Ми відправили заявку незадовго до крайнього терміну, пам'ятаючи про те, що не повинні прив'язуватися до результату.
На наш подив, нашу заявку було схвалено. Після параду організатори надіслали нам лист подяки й повідомили, що хотіли б запрошувати нас на парад щороку.
У липні ми взяли участь у святкуванні Національного дня в Монреалі. Нас було 150 осіб, і величний оркестр справив незабутнє враження на публіку. Оркестр був відзначений найвищою нагородою параду — Президентською премією.
Наступного 2007 року ми взяли участь у 34 парадах, охопивши більшу частину провінції Онтаріо. На Різдво ми виступили на десяти парадах, встановивши рекорд — п'ять парадів на день. Коли ми мали брати участь у двох парадах одночасно, оркестр розділявся на дві групи.
Стикаючись із конфліктами, шукати в собі
Коли мелодії ставали дедалі складнішими, нам було важче тримати ритм і не збиватися з такту. Більшість учасників гурту не мали музичної освіти, багато хто навіть не вмів читати ноти й погано відчував ритм. З часом репетиції ставали для них складнішими. Після обговорення ситуації з кількома учасниками, які мали музичну освіту, ми організували заняття, щоб допомогти учасникам гурту поліпшити базові музичні знання й зміцнити основні навички.
Під час занять між мною і викладачем музики виникли розбіжності. Він відмовлявся репетирувати нові твори й негативно відгукувався про заняття. Він уважав себе кращим за інших учасників оркестру й думав, що йому це не потрібно, і виявляв до мене ворожість. Оскільки наша співпраця з часом погіршувалася, я відсторонив його від посади, і він пішов з оркестру.
Він зовсім недавно покинув Китай і тільки почав практикувати Фалунь Дафа. Він дуже серйозно ставився до своєї посади музичного викладача й наполягав на своєму схваленні всього, що ми робили; в іншому разі він пасивно чинив опір. Озираючись назад, я розумію, що не варто було доручати йому керівництво репетиціями оркестру так скоро після того, як він став практикувальником. Ця посада лише підживлювала його пристрасть.
Після того як він пішов з оркестру, виникли розбіжності: одні підтримували мене, а інші — ні. У мене також виникла сильна неприязнь до нього. Вивчаючи Фа, я зрозумів, що занадто зосередився на поверхневому питанні про те, хто правий, а хто винен, але те, що зі мною сталося, не було випадковістю. Цей конфлікт був покликаний показати, над чим мені потрібно працювати. Насправді змінитися потрібно було мені самому.
Бувши керівником оркестру, я прагнув слави. Підсвідомо я ставив себе вище за нього, уважаючи, що можу ухвалювати рішення самостійно. Я не поважав його думку й не обговорював з ним деякі зі своїх рішень заздалегідь, оскільки вважав, що його важко буде переконати, що й посіяло насіння нашого розладу.
Ба більше, я йому заздрив, оскільки в нього було більше досвіду у викладанні, ніж у мене. Деякі учасники групи швидко покращували навички виконання під його керівництвом і цінували його роботу. Коли я чув, як інші називають його вчителем, замість того щоб радіти за нього, я почувався ніяково, бо, очевидно, заздрив йому.
Пристрасті, які я бачив у ньому, існували й у мені, але я відмовлявся їх визнавати. Учитель Лі змусив мене зіткнутися з ними віч-на-віч через конфлікт, щоб я міг позбутися пристрастей. Відтоді, керуючи оркестром, я не приймаю рішення легковажно. Для обговорення важливих питань я проводжу наради з ключовими учасниками оркестру. Я хотів приборкати свою пристрасть до слави, ставитися до інших із повагою і приймати рішення спільно.
Долати хвороботворну карму з праведними думками
Приблизно десять років тому в мене утворилася невелика кіста на яснах над одним із верхніх передніх зубів. Понад п'ять років вона не боліла й не турбувала мене, тому я не звертав на неї уваги. Боліти вона почала в червні 2022 року, коли набрякла й сильно запалилася. Наближався парад, і під час репетицій мундштук труби тиснув на ясна, викликаючи нестерпний біль. Я не міг грати у звичайному режимі. Однак трубачів було небагато, і моя відсутність негативно позначилася б на виступі, тому я взяв участь у параді. Щоправда, мені довелося відмовитися від високих нот, оскільки сильний видих тиснув на зуб і спричиняв різкий біль.
Стоматолог призначив мені операцію зі встановлення імплантату. Я знав, що це старі сили намагаються змусити мене кинути грати й перешкодити рятувати людей. Якби я лікував цей зуб, як звичайна людина, це означало б визнання переслідування, оскільки я не зміг би грати на трубі після встановлення імплантату. Я практикувальник Фалунь Дафа, який займається самовдосконаленням понад 20 років. Цей зуб зі мною майже 60 років, і я використовую його понад 16 років, граючи в оркестрі Тянь Го. Я попросив Учителя допомогти мені врятувати зуб і глибоко подивився в себе. У процесі цього я виявив свою пристрасть до їжі, особливо до дуже гострих страв. Гострий перець чилі в приправі міг викликати біль у горлі, а надто багато оцту могло пошкодити зуби та ясна. Я також виявив заздрість, прагнення показати себе й сексуальне бажання.
Я заглибився у вивчення Фа. Увечері я аналізував події, що відбулися за день, щоб зрозуміти, чи пов'язано це з моїм удосконаленням, і чи зміг я чогось навчитися й підвищитися. Протягом 100 днів я щодня виконував п'ять вправ і часто звертався до свого зуба: «Ти мій інструмент, що допомагає мені, і ти вже перетворився на високоенергетичну матерію. Ми повинні вдосконалюватися разом, щоб рятувати людей». Водночас я постійно відправляв праведні думки на усунення елементів зла, що спричиняють запалення ясен. Через деякий час біль вщух.
Прямо перед парадом на честь Дня подяки торік те саме місце на моїх яснах знову опухло, цього разу з гноєм і кров'ю. Але я не здавався, знаючи, що це втручання зла. Я часто відправляв праведні думки протягом години, щоб усунути перешкоди, і читав багато статей на Minghui.org, у яких практикувальники описували, як вони подолали хвороботворну карму. Це надихнуло мене й додало впевненості.
Я ще не до кінця пройшов це випробування, але воно більше не заважає мені грати на трубі, і я успішно взяв участь у восьми різдвяних парадах у 2025 році.
Висновок
Озираючись на свій шлях удосконалення в групі, я розумію, що нічого не відбувається випадково, і ми маємо ставитися до всього, що відбувається, як до хорошого, щоб усунути наші людські уявлення. Ми не повинні боятися нашої ролі та відповідальності, але маємо бути пильними, щоб не піддатися неусвідомленому впливу пристрасті до слави, вигоди та почуттів. Якщо ми постійно дивимося в себе й оцінюємо все, виходячи з принципів Фа, ми можемо добре йти своїм шляхом.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
