(Minghui.org) Мені пощастило дізнатися про Фа ще в підлітковому віці. Тоді я зовсім не знала, що вчитель Лі спостерігав за мною задовго до цього. Після того як ми з мамою почали практикувати Фалунь Дафа (Фалуньгун), ми отримали користь від цієї практики, й інші члени сім'ї також отримали благословення. Вчення Дафа настільки велике, і я нескінченно вдячна Вчителю за милосердний порятунок.
Мама часто розповідала мені, якою слабкою й хворобливою я була в дитинстві. Протягом усієї вагітності вона нічого не могла їсти, і її рвало від усього, окрім водянистої каші. Так було до самих переймів.
Інші новонароджені були пухкими й здоровими, а я була смаглявою, зі зморшкуватим чолом. Усього через кілька днів після народження в мене з'явилася мокра екзема, і тіло вкрилося пухирями. Коли вони лопалися, з них сочилася жовта рідина, яка покривала все моє тіло кіркою.
Я була неспокійною, постійно плакала, не даючи нікому спати вночі. Лікар прописав мені заспокійливе. Якось батько дав мені велику дозу ліків, від яких я знепритомніла. Я не приходила до тями два дні, поки він не відвіз мене до відділення невідкладної допомоги.
У дитинстві я майже щомісяця хворіла, мені були потрібні ліки або крапельниця. Моя імунна система була настільки слабкою, що я занедужувала щоразу, коли застуджувалася якась дитина в моїй дошкільній установі. Коли мені було три роки, у мене постійно була висока температура. Тільки після 24 годин інтенсивної терапії можна було її нарешті нормалізувати. Коли мені було чотири роки, я захворіла на туберкульоз.
У другому класі в мене була висока температура та пухирі по всьому тілу. Лікар ввів мені ліки внутрішньовенно, але мій стан гіршав. Мама відвезла мене до іншої лікарні, де сказали, що ліки, які я отримувала, були протипоказані мені й могли мене вбити. Я дивом уникла ще однієї небезпеки для життя.
На початку четвертого класу я захворіла на гепатит. На той час я настільки відставала у фізичному розвитку, що лікар запитав мою матір, чи не є вона з моїм батьком родичами. Мама перепробувала всі методи лікування, які тільки могла знайти, експериментувала з різними дієтами та харчовими добавками, але я залишалася слабкою. Через маленький зріст і смагляву шкіру в школі мене називали «біженкою з Африки».
Навіть не знаю, як я взагалі дожила до старших класів. Школа розташовувалася в центрі округу, надто далеко від дому, тому я переїхала до гуртожитку. Це був перший випадок, коли я жила сама, далеко від дому та батьків. Невдовзі після початку навчального року в мене почалися проблеми із серцем. Лікарі запропонували батькам відвезти мене на лікування до міської лікарні. Лікарі міської лікарні не змогли діагностувати, що зі мною відбувається. Коли мене виписали, лікар прописав щоденні внутрішньовенні вливання та дорогі поживні розчини для міокарда, які мали вводити в місцевому медичному закладі.
Мама відвезла мене до клініки, де працювала її подруга, щоб зробити першу внутрішньовенну терапію. Через кілька хвилин після того, як вона пішла на роботу, моє серце забилося швидше, і я відчула нестерпний біль. Мені стало важко дихати, а шлунок скрутили спазми. Здавалося, що всі мої внутрішні органи давили на мене. Я думала, що помру там!
Я покликала подругу мами, яка запанікувала та побігла за лікарем. Лікар був приголомшений і не знав, що робити. Ніхто не наважився наблизитись до мене й не подумав відключити крапельницю.
Зібравши останні сили, я витягла голку й відчула полегшення. Я знову змогла дихати, і серцебиття поступово прийшло в норму. Подруга пізніше сказала моїй матері, що вони ніколи не бачили нічого подібного. Інша медсестра сказала, що тільки в одного з тисячі може бути алергічна реакція на живильний розчин для міокарда, і я була однією з них.
Мати вірить, що в дитинстві я кілька разів дивом уникла смерті, бо маю передвизначений зв’язок із Дафа — я чекала на Вчителя та Фа. Учитель справді спостерігав за мною задовго до того, як я почала вдосконалюватись.
Від практики я отримала велику користь
Оскільки мої проблеми із серцем тривали, мама перевела мене до школи, яка була ближче до будинку. Мене звільнили від уроків фізкультури за станом здоров'я. Поки мої однокласники бігали та займалися спортом, я сиділа сама в класі, читала книгу чи робила домашнє завдання. Мені було сумно, і я жаліла себе.
Улітку, після закінчення навчального року, мама почала практикувати Фалунь Дафа. Вона показала мені свою книгу «Чжуань Фалунь», і я подумала, що це чудова практика. Я всім серцем підтримувала її. Наступного літа я почала практикувати Дафа сама. Незабаром Учитель очистив моє тіло, і вперше в житті я звільнилася від хвороб. Це було таке чудове відчуття!
Коли розпочався навчальний рік, я змогла займатися фізкультурою. На першому занятті вчитель змусив нас пробігти 800 метрів. Коли я пробігла, моє серце прискорено забилося, але я не надала цьому особливого значення. Я подумала, що потрібно кілька хвилин, щоб прийти в норму. Однак замість того, щоб заспокоїтись, серцебиття почастішало. У мене почалися проблеми з диханням, і я відчула, що задихаюся.
Не бажаючи, щоб хтось бачив мене в такому стані, коли ми повернулися до класу, я поклала голову на парту й закрила обличчя руками. Я намагалася триматися якомога спокійніше, але серце билося так, ніби готове було вистрибнути з грудей. Дихати ставало все важче й важче. Однокласниця кликала мене на ім'я, але її голос звучав так далеко, що я не могла розібрати, що вона каже. Інші учні теж, здавалося, віддалялися від мене. Я не могла зосередитися й непритомніла. Мене охоплювало все сильніше усвідомлення, що я зараз помру.
З останніх сил я нагадала собі: «Я ніколи не звинувачуватиму Фалунь Дафа в тому, що зі мною відбувається». Після цієї думки сталося щось дивне — я знову змогла дихати, і моє серце, що шалено билося, миттєво заспокоїлося. Попри те, що я була на межі смерті, Вчитель мене врятував. Я не могла стримати сліз — наш великий, милосердний Учитель знову врятував мене!
Пролунав дзвінок, почався наступний урок. Для інших учнів це був звичайний день, а я за десять хвилин пережила момент між життям і смертю.
У дитинстві я часто пропускала заняття в школі через проблеми зі здоров'ям, і мої оцінки були не дуже гарними. Я ніколи не мала високої самооцінки, мені не вистачало впевненості в собі. Коли я навчалася останній рік у середній школі, подруга моєї мами запропонувала мені вступити до художньої школи, де вимоги до успішності були дещо нижчими. Я розуміла, що одного року може не вистачити, щоб покращити свої художні навички настільки, щоб вступити до бажаного коледжу, але була готова спробувати.
Моя вчителька з художньої школи звернулася до свого професора коледжу та допомогла організувати для мене заняття. Кожного вихідного я їздила автобусом до столиці провінції на уроки малювання та поверталася додому пізно ввечері. Протягом тижня я практикувала самостійно стільки, скільки могла, одночасно вивчаючи та підтримуючи свої знання з інших предметів. Після лише восьми уроків і базового розуміння теорії я була готова пройти стандартний тест у художній школі.
Професор не думав, що я готова, оскільки я пройшла лише кілька уроків, але порадив мені спробувати. Я не мала досвіду стандартизованого іспиту з живопису і недостатньо практикувалася для нього. Я зовсім не пам'ятаю цей іспит. Запам’ятала тільки, що коли йшла, у голові в мене було зовсім порожньо. Ми з батьками не думали, що я впораюся, але, на наш подив, незабаром я отримала повідомлення про те, що пройшла іспит і згодом була прийнята до університету. Я знала, що це плани Вчителя!
Дафа подарував мені нову маму!
Моя мама — вольова людина, схильна до суперництва. Вона завжди була дуже здоровою, але народила хворобливу дитину — мене. Крім виконання складної роботи, їй доводилося витрачати час та енергію на турботу про мене. Хронічний стрес і велике навантаження позначилися на ній. Її здоров'я гіршало, і вона стала примхливою та запальною. Лікарі не могли пояснити, що з нею не так і нічим не могли їй допомогти. За ці роки вона перепробувала багато чого, у тому числі різні види цігун, але нічого не допомагало. Її здоров'я гіршало, і вона ставала дедалі дратівливішою.
Влітку, після того, як я перейшла до старших класів, вона почала практикувати Фалунь Дафа. Я добре пам'ятаю, як вона прийшла додому в дуже гарному настрої та співала, піднімаючись сходами. Я з цікавістю запитала її, що зробило її такою щасливою. Вона сказала, що її тіло стало легким, ніби вона ширяє в повітрі.
Подруга порекомендувала їй Фалунь Дафа, і спробувавши, вона вирішила практикувати. Я одразу насторожилася й спитала, чи можу я прочитати «Чжуань Фалунь». Якби там був якийсь шкідливий зміст, я б безперечно виступила проти її практики, оскільки ми з батьком знали, яку шкоду завдали їй інші види цігун, які вона пробувала.
Коли я розгорнула «Чжуань Фалунь» на сторінці з фотографією Вчителя, він здався мені таким знайомим. Я сказала мамі, що бачила автора цієї книжки раніше, але не пам'ятала де. Мама подумала, що я жартую, й сказала, що це Вчитель Лі, засновник Фалунь Дафа.
Прочитавши кілька сторінок, я зрозуміла, що ця практика повністю відрізняється від того, що мама пробувала раніше. Книга вчила людей бути добрими, удосконалюючись за принципами Чжень, Шань, Жень (з кит. Істина, Доброта, Терпіння). Я була вражена та сказала мамі: «Це така хороша книга!» Мама сподівалася, що я буду практикувати з нею, але я відмовилася. Я просто хотіла, щоб вона практикувала та сама ставала здоровою.
Мати повністю змінилася після того, як почала практикувати. Її здоров'я покращилося, і вона взяла на себе більше роботи по дому. Батько зазвичай брав на свої плечі майже всі домашні справи через мамине слабке здоров'я. Матуся стала набагато щасливішою та частіше усміхалася. Раніше вона була відстороненою та холодною, а також надзвичайно впертою. Вона командувала батьком, начебто була його начальником. Тепер вона була готова слухати його й стала набагато уважнішою. Навіть її голос пом'якшав. Вона обговорює все з татом, перш ніж ухвалити рішення, і часто каже: «О, добре. Це нормально!»
Іноді я наслідую маму, щоб познущатися з неї, але вона не засмучується. Раніше я ніколи не насмілювалася влаштовувати істерику в її присутності, тому що вона сердилася й ставила мене на місце, а іноді била мене. Але тепер я можу навіть трохи огризнутися. Вона терпляче слухає та спілкується зі мною. Я знаю, що можу поговорити з нею про що завгодно, і відчуваю, що мене чують. Її перетворення було настільки разючим, що я іноді запитую себе: «Це справді моя мама? Це здається несправжнім!» Фалунь Дафа справді чудовий, він подарував мені нову маму!
Учитель урятував мого батька
Понад 10 років тому батько потрапив в аварію, але Вчитель урятував його. Рано-вранці батько поїхав до окружного центру, щоб залагодити деякі справи, і близько години дня повертався додому. Рухаючись дорогою зі швидкістю приблизно 110 км/год, він задрімав, поклав голову на кермо, унаслідок чого машину повело вліво. Він різко прокинувся, аварія зі смертельними наслідками здавалася неминучою. У цей момент сталося щось неймовірне — автомобіль різко повернув праворуч і зупинився.
Приголомшений і не здатний усвідомити, що сталося, він сидів, не рухаючись, і не міг вимовити жодного слова. Через деякий час він прийшов до тями та зателефонував до аварійної служби та страхової компанії. Прибув дорожній патруль та спитав, де пасажири. Батько сказав, що був один. Поліціянт здивувався: «Нічого собі. Вам так пощастило. Тут було багато аварій і вони, здається, завжди трапляються на цій ділянці дороги». Пізніше працівник страхової компанії оглянув машину, але виявив лише невелику вм'ятину й подряпину на дверях там, де машина торкнулася огорожі.
Коли тато розповів нам, що сталося, ми всі усвідомили, наскільки близьким він був до серйозної травми чи смерті. Я поклала значок Фалунь (Колесо Закону) у його гаманець й сказала: «Учитель урятував тебе. Якби машина не з'їхала з дороги та не зупинилася, результат міг бути фатальним!»
Скороварка вибухнула, але тато не постраждав
Якось мама пішла, а я була вдома з татом. Я була у своїй кімнаті, коли почула вибух, від якого, здавалося, затремтіла вся будівля. Я побігла на кухню й побачила, що тато стоїть перед плитою в заціпенінні. Плита та підлога були залиті тушкованим м'ясом та гарячою рідиною, але одяг та взуття батька були чистими, начебто його оточував невидимий щит.
Я запитала тата, що трапилося. Він сказав, що скороварка вибухнула. Він намагався зробити так, щоб вона не робила багато шуму, тому закрив запобіжний клапан ганчіркою й думав, що розв'язав проблему. Незабаром після цього він почув дивний шум у скороварці. Він підвівся та підійшов до плити. Запобіжний клапан із гучним вибухом злетів із кришки, пролетів повз його голову та розбив скло за ним. Кришка забряжчала, і окріп вилився через край. Але, як не дивно, кришка залишилася на каструлі, ніби її тримала невидима рука.
«Це дивно, і це не має наукового пояснення, — сказав тато. — Як клапан міг змінити траєкторію та не влучив мені в голову? Як кришка впала назад на каструлю, коли тиск вибуху підкинув її вгору?» Ми всі зрозуміли, що Вчитель захистив батька. Дякую, Учителю!
Після цих двох інцидентів тато почав серйозно переглядати свої атеїстичні переконання.
Бабуся вірить у Дафа та отримує благословення
Якось у вересні 2021 року, коли ми зібралися снідати, бабуся не виходила зі своєї кімнати. Мама пішла сказати їй, що сніданок готовий, а ми з татом чекали на кухні за столом. Потім ми почули мамині крики й поспішили до бабусиної кімнати. Бабуся лежала на ліжку боком, звісивши ноги. Вона була бліда та намочила ліжко. Тато підштовхнув бабусю ліктем, намагаючись змусити її говорити.
Мама зберігала спокій і сказала: «Давайте всі разом повторимо: „Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао“ (з кит. Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи)». Ми повторювали це знову й знову, благаючи Вчителя про допомогу. Тато перевірив ніс бабусі та виявив, що вона не дихає. Він одразу ж підвівся, узяв свій мобільний телефон і викликав швидку допомогу. Ми з мамою далі повторювали слова, які несуть благословення. Ми вірили в Учителя та в те, що з бабусею все буде гаразд. Бабуся знала правду про Дафа й часто сама повторювала цю фразу.
Якраз коли тата з’єднали з диспетчером, сталося щось дивовижне — бабуся видала звук і глибоко видихнула. На обличчі з'явився рум'янець, і вона розплющила очі. Вона дихала повільно, але рівно. Милосердний Учитель урятував мою бабусю! Приїхала швидка допомога та відвезла бабусю до лікарні. Лікарі сказали, що в неї стався інсульт.
Бабуся вижила, але не могла говорити й рухати лівою частиною тіла. Перебуваючи в лікарні, вона постійно подумки повторювала: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао». Наступного дня вона вже могла говорити, рухати тілом та ногами. Лікарі були вражені, вони сказали, що це рідкість, коли пацієнтка віком за 90 років так швидко відновлюється після інсульту. Бабусю виписали з лікарні за два тижні.
Одного разу в бабусі два тижні не було стільця, і мама включила для неї аудіолекцію Фа Вчителя. Вона розповіла мамі, що бачила, як великий Будда прилетів крізь дах. Після прослуховування трьох лекцій її закреп пройшов.
Було багато неймовірних подій. Я виклала лише деякі з них. Уся наша сім'я дуже вдячна Вчителю за порятунок та захист. Словами не передати нашу вдячність. Дякую, Учителю!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
