(Minghui.org) Я народилася в провінції Сичуань у бідній родині. Через сім днів після народження в мене піднялася висока температура, і я припинила подавати ознаки життя. Батьки, вирішивши, що я померла, залишили мене. Поблизу виявилася моя двоюрідна тітка, яка пасла худобу. Вона почула мій плач, побачивши, що я ще жива, забрала до себе додому й вилікувала цілющими травами. У три роки, граючи з іншими дітьми, я впала в ставок і мало не потонула. Під час кампанії «Великий стрибок» (яку проводила компартія Китаю) я мало не померла з голоду. У семирічному віці я мала піти до школи, але мати заявила, що дівчаткам марно вчитися, і залишила мене вдома пасти худобу та рубати дрова.
Коли мені було десять років, мама послала мене до старшої сестри рубати дрова. Її син хотів, щоб я його носила, і під час цієї гри ми впали у вигрібну яму завглибшки два метри. Ми були вдома одні, і невідомо, скільки часу пройшло, перш ніж нас знайшли. У цей час один із наших родичів шукав зниклих курей і помітив якийсь рух у ямі. Нас урятували. Ми були на межі смерті. Сестра викликала лікаря, який зміг привести мене до тями після більш ніж десяти годин лікування. На жаль, син сестри помер за чотири дні.
У 21 рік я переїхала до Північно-Східного Китаю, щоб приєднатися до свого чоловіка, фабричного робітника. Він заробляв понад тридцять юанів на місяць, але життя було терпимим. Проте наше спільне проживання виявилося недовгим. Коли мені виповнилося двадцять дев'ять років, чоловік раптово захворів і помер, залишивши мене з двома дітьми віком 6 і 10 років. Мене охопила образа від цього жахливого удару, і я звинувачувала Небеса в несправедливості та стражданнях. Моє здоров'я погіршилося, у мене розвинулися хронічний гастрит, нефрит і каміння в нирках, періодичні напади серцевого болю, а також серйозні гінекологічні проблеми. Моє життя було гірше за смерть. Я постійно потребувала медичної допомоги, але нічого не допомагало.
24 грудня 1996 року до мене прийшли дві подруги й запропонували практикувати Фалунь Дафа (Фалуньгун). Вони показали мені, як медитувати, і я здивувалася своєю здатністю просидіти зі схрещеними ногами (в позі лотоса) цілих 40 хвилин. Наступного дня подруги принесли мені книгу «Чжуань Фалунь» та брошуру з описом виконання вправ. Але я була неписьменною і не могла їх прочитати. Подруги попросили моїх дітей прочитати мені, і ті з радістю погодилися. Наступного дня я почала вивчати рухи, описані в книзі. Я тільки-но приступила до вивчення, як побачила образ Учителя, що сяяв золотим світлом. Німб над головою Вчителя яскраво світився, і його очі рухалися. Я розповіла про побачене подрузі, і вона радісно відповіла: «Учитель спостерігає за тобою і надихає тебе». Я вирішила вдосконалюватися до кінця.
Коли діти читали мені лекції Вчителя, я дізналася, що Фалунь Дафа є практикою вдосконалення високого рівня. Вона вимагає від практикувальників у процесі вдосконалення покращити свій характер, відмовитися від слави, особистої вигоди та пристрастей. Дізнавшись, що переживання труднощів допоможе усунути карму й погасити борги, я перестала відчувати образу та була сповнена рішучості переносити негаразди, щоб осягнути Фа. На дванадцятий день милосердний Учитель очистив моє тіло. У мене почалася сильна діарея та блювання, стілець нагадував чорні згустки крові, а також піднялася температура. Однак я знала, що це потрібно подолати для погашення карми. Через три дні всі хворобливі стани зникли. Тіло стало легким і наповненим невичерпною енергією.
Учитель навчив мене читати книги Дафа
Якось увечері, понад місяць після отримання Фа, я повернулася додому з роботи раніше й виявила, що діти вже сплять. Я обійняла книгу «Чжуань Фалунь» і сказала: «Учителю, мої діти читають так повільно, коли я зможу дочитати її до кінця? Якби я тільки вміла читати, тоді я читала б, коли захочу». Я відклала книгу й лягла спати. Щойно я почала засинати, то побачила, як Учитель вийшов із книги. Він розгорнув її та показав мені. Я нервово сказала: «Учителю, вибачте мені. Я ніколи не ходила до школи та не вмію читати». Учитель поклав книгу, двічі ніжно доторкнувся мого лівого вуха, потім двічі правого вуха знову розгорнув книгу й запитав мене, що я бачу. Я відповіла, що написане виглядає як окремі квадратики, вирізані з паперу. Учитель згорнув книгу, поклав її назад, злегка поплескав по моїй маківці голови й пішов. Я крикнула: «Учителю! Учителю!» — і спробувала підвестися. У цей момент я прокинулася.
Наступного дня, коли дочка читала Фа, слова на другому рядку раптом піднялися, і я виявила, що можу їх прочитати. Коли я сказала дочці, що впізнаю слова, вона здивовано вигукнула: «У тебе температура?» Побачивши, що вона мені не вірить, я прочитала їй кілька слів. Дочка була вражена й спитала, як це можливо. Я відповіла, що мене навчив Учитель! Дочка вигукнула: «Це диво!» Хоча я сама ледве могла повірити в реальність того, що відбувається, але це справді сталося зі мною.
Я могла впізнавати слова тільки з книг Учителя, але не зі звичайних книг. З тих пір, як би я не була зайнята, проте щодня вивчала Фа. Я запам'ятовувала напам'ять настанови Вчителя й вдосконалювалася, дотримуючись принципів «Чжень, Шань, Жень» (з кит. Істина, Доброта, Терпіння).
Якось у травні 1997 року на роботі до нас у відділ зайшов керівник і сказав, що через великий обсяг роботи цього року одному з нас доведеться перейти до іншого відділу. Я ще не встигла нічого сказати, як моя колега заявила: «Я перейду в інший відділ. Я давно думала звільнитися. Тут спекотно та важко. Щороку двоє виконують роботу за трьох. Нехай старша сестра це робить!» Я промовчала, думаючи: «Як практикувальниця Фалунь Дафа, я не повинна сперечатися з нею». Наш керівник із радістю відповів: «Послідовники Фалунь Дафа — особливі люди. Дякую, старша сестро. Я платитиму тобі її зарплату». Незважаючи на його обіцянку, він не дав мені жодного юаня. Я почала виконувати роботу за двох, але, як не дивно, почувалася енергійнішою. Я була єдиною на цьому місці та скористалася можливістю, щоб заучувати напам'ять настанови Вчителя та вірші зі збірки «Хун Їнь».
Згодом керівник знову відвідав мене. Декілька людей з інших змін захворіли від перевтоми, і він хотів запровадити двозмінний графік, щоб машини працювали цілодобово, навіть коли люди відпочивають. Але знайти когось, хто міг це зробити, було непросто. Начальник попросив мене працювати у дві зміни, обіцяючи відповідну оплату. Я усміхнулася й запитала: «Ви думаєте, я машина?» Він теж усміхнувся у відповідь і сказав: «Ти здібніша за машину». Через два дні він зібрав нараду та сказав усім: «Вам усім слід практикувати Фалунь Дафа. Подивіться, яка здорова ця жінка похилого віку. Якби в неї були крила, вона полетіла б. Навіть зараз вона виконує роботу за двох». Незабаром кілька колег та друзів почали практикувати Фалунь Дафа.
«Ви божество?»
20 липня 1999 року компартія Китаю (КПК) розпочала люте переслідування Фалунь Дафа та Вчителя. Телеканали щодня транслювали наклеп і хибні звинувачення, але моя віра у велич Учителя й праведність Дафа залишалася непохитною.
На початку березня 2005 року я вирішила поїхати до міста, щоб розповідати людям правду про переслідування. Незадовго до цього вийшла книга «Дев'ять коментарів про комуністичну партію», що зробило роз'яснення правди на той момент особливо важливим. Наступного дня мене відвідала подруга, яка жила в цьому місті, і я сказала їй, що хочу знайти там роботу. Вона попередила, що це буде непросто, і я погодилася не поспішати. Через кілька годин вона зателефонувала й повідомила, що завдяки щасливому випадку її колега шукає доглядальницю для піклування за батьками. Після короткої співбесіди вона настійно рекомендувала мені якнайшвидше приїхати та приступити до роботи.
Я поїхала в гості до подруги, щоб познайомитися з її колегою. Коли мова зайшла про мою зарплату, я сказала, що сума не має значення, але маю три умови. «По-перше, я займаюся Фалунь Дафа. Чи зможе ваша сім'я це прийняти? По-друге, після закінчення роботи мені потрібно вивчати Фа та виконувати вправи. Чи будуть у вас проблеми зі споживанням електроенергії? По-третє, мені потрібна своя кімната». Роботодавець не була проти Фалунь Дафа, але її батько, відставний військовий та директор заводу, був проти. Мати, яка отримала перелом стегна десять днів тому, була прикута до ліжка. Лікарі прогнозували, що в кращому разі її матері знадобиться шість місяців спокою, перш ніж вона зможе встати з ліжка. У найгіршому випадку вона могла залишитися паралізованою назавжди. Я сказала роботодавиці, що, хоч би скільки вона запропонувала, я не прийму роботу, якщо вона буде проти моєї практики Фалунь Дафа. Роботодавиця вважала мене за хорошу людину та сказала, що вона не проти Фалунь Дафа. Вона погодилася виконати мої умови, але попросила мене займатися вправами й читати книги без відома її батька. Коли я заперечила, вона вмовила мене погодитися, сказавши, що в майбутньому матиму можливість розповісти її батькові про Дафа. Я негайно розпочала роботу в будинку її матері.
Увечері, коли я годувала свою підопічну, то розповіла їй про Фалунь Дафа. «Я практикую Фалунь Дафа», — сказала я. Вона подивилася на мене й запитала: «Як така хороша людина, як ви, може практикувати Фалунь Дафа?» Я відповіла: «Саме тому, що практикую Фалунь Дафа, я така хороша». Вона запитала мене про пропаганду, яку бачила в ЗМІ, і я пояснила, що це план уряду, щоб обмовити Фалунь Дафа та Вчителя. «Погляньте на Ван Цзіньдуна, який нібито підпалив себе. Його тіло мало горіти, але пляшка з-під напою Sprite з бензином між його ніг залишилася цілою. Після того як маленька дівчинка підтвердила, що їй розрізали трахею, вона змогла заспівати. Чи може це бути правдою?» Літня жінка сказала: «Я вам вірю». Я порадила їй повторювати «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао» (з кит. Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи), і вона відразу попросила мене навчити її цієї фрази.
Наступного ранку, коли я збиралася годувати її сніданком, вона покликала мене: «Я почуваюся краще! Я можу рухатися!» Я подумала, що вона жартує. Коли жінка поворушила ногами та тілом, щоб показати мені, я була дуже рада. Після завершення роботи я запитала її: «Болить?» Вона сказала, що ні. Жінка сіла й мовила, що хоче спробувати підвестися з ліжка. Я порадила їй надіти туфлі й спробувати підвестися. На мій подив, вона змогла їх надіти та почала ходити.
Чоловік жінки, який був у вітальні, був вражений, побачивши, як вона йде сама. Він запитав мене: «Як таке можливо?» Я відповіла: «Це правда. Нехай ваша дружина сама вам покаже». Бабуся пройшлася по вітальні перед своїм недовірливим чоловіком. Переконавшись, що його дружина справді відновила здатність ходити, він запитав мене: «Ви божество?» Я сказала йому, що практикую Фалунь Дафа. Він одразу подзвонив дочці й повідомив їй радісну новину про дружину. Її дядько, який жив у будинку по сусідству та ставився до всього скептично, прийшов переконатися. Переконавшись на власні очі, він запитав мене: «Вас послав Бог? Не дивно, що вона одужала за три дні! Ви, мабуть, відданий послідовник Бога!»
Я відповіла: «Ви маєте рацію, мене справді послав Учитель. Я практикую Фалунь Дафа й Учитель рятує людей». Я скористалася цією нагодою, щоб розповісти їм правду про переслідування Фалунь Дафа. Коли я запитала чоловіка, чи вірить він в існування божественного, він відповів: «Я не вірю в божественне, але й не можу пояснити це диво». Я скористалася нагодою, щоб переконати його вийти з компартії, навівши приклади інсценування самоспалення на площі Тяньаньмень і містичному «камені з прихованими ієрогліфами», у Пінтані (провінція Гуйчжоу), на якому природним чином вигравіровані слова «КПК загине». Вислухавши мене, він погодився вийти із компартії.
Я скористалася цією можливістю, щоб розповісти їхнім родичам, друзям і сусідам правду про Фалунь Дафа та про переслідування, а також допомогти їм вийти з компартії. Усі переконалися, що Фалунь Дафа несе добро. Літня жінка навіть почала читати Фа та займатися вправами разом зі мною. Щодня вона виходила зі мною, щоб допомогти мені розповідати правду та переконувати людей вийти з компартії. Вона навіть відмовилася від багаторічної залежності від куріння та алкоголю. Я працювала в неї вдома понад дев'ять місяців. За цей час із моєю допомогою з компартії вийшли приблизно 60 людей. Після того, як її син повернувся, я почала працювати в іншому місці. Загалом я працювала в п'яти сім'ях. У кожній сім'ї відбувалися чудові події, які я використала, щоби переконувати людей вийти з компартії.
Роз'яснення правди віч-на-віч та по телефону
Я почала працювати в компанії. Коли я відвозила та забирала свою дитину або купувала продукти, то розповідала правду про переслідування й допомагала людям вийти з КПК та організацій, що їй належать. Я зустрічала різних людей, у тому числі тих, хто хотів повідомити про мене в поліцію. Непохитне серце може відвернути будь-яку небезпеку.
До моїх обов'язків входила купівля продуктів для роботодавця. Мені сказали брати таксі, щоб я могла швидше повернутись. Якось я роз'яснила правду таксисту, розповівши йому про численні переслідування: інтелігенції під час «Культурної революції», студентів університетів під час масового вбивства на площі Тяньаньмень та Фалунь Дафа. Він сказав мені: «Якщо я відвезу вас до відділення поліції, то отримаю 10 000 юанів».
Я одразу подумала: «Його слова нічого не означають, має значення лише те, що каже Вчитель». Я сказала: «Ви знаєте, скільки десятків тисяч втратите, якщо погодитеся прийняти ці 10 000 юанів?»
Водій заперечив: «Ви намагаєтеся мене залякати».
Я пояснила: «Я не намагаюся налякати вас. Я щиро бажаю вам усього найкращого, тому що ви водій і розповідаю вам, як залишатися в безпеці на дорозі. А ви хочете завдати мені шкоди. Невже не залишилося жодної справедливості?»
Таксист засміявся й сказав: «Допоможіть мені вийти з компартії, використовуючи моє справжнє ім'я».
Якось я позичила мобільний телефон у практикувальника та почала телефонувати людям, щоб розповісти про переслідування. Це також стало можливістю самовдосконалення. Коли співрозмовник уважно мене слухав, я мала зберігати спокій і не відчувати самовдоволення. Якщо співрозмовник погрожував викликати поліцію, я мала подолати страх. У випадку, коли людина починала лаяти мене, доводилося долати нетерпіння та образу. Оскільки я і далі дзвонила та виправляла себе, мої людські пристрасті знищувалися, серце ставало чистішим, страх зменшувався. Дедалі більше людей почали відповідати на мої дзвінки, і результат моїх зусиль покращився. Я відчула радість від порятунку живих істот і отримувала їхню вдячність після згоди вийти з компартії.
Я казала їм: «Будь ласка, не дякуйте мені. Учитель попросив нас це зробити. Ви повинні дякувати йому». Вони всі дякували Вчителю Фалунь Дафа.
Під час телефонної розмови з представником апарату Всекитайських зборів народних представників я запитала: «Ви чули про вихід із компартії заради безпеки?»
Він відповів: «Так, я знаю про це. Ви практикувальниця Фалунь Дафа?»
Я продовжила: «У такому разі ви вийдете з компартії, піонерської організації та комуністичного союзу молоді Китаю?»
Він відповів: «Я член КПК, не можу». Я пояснила своєму співрозмовнику: «Китай зараз переживає багато стихійних та техногенних катастроф. Комуністична партія корумпована. Якщо ви не вийдете з неї, то станете її частиною і будете замішані у її злочинах».
У відповідь він засміявся, сказавши: «Я атеїст».
Я відповіла: «Атеїзм — це отрута, яка пригнічує мораль людей. Без віри люди будуть нестримно робити погані вчинки. Подивіться, наскільки хаотичне сьогодні суспільство, сповнене корупцією, вбивствами, торгівлею людьми, наркоманією тощо. Ви так не вважаєте?»
Чоловік слухав мовчки. Я запитала: «Я щиро роблю це заради вас та вашої родини. Будь ласка, повірте мені. Я дам вам псевдонім і ви вийдете з цих організацій. Ви згодні?»
Він погодився: «Добре, я прислухаюсь до ваших слів. Вам також треба бути обережнішими. Ваша SIM-карта місцева».
Я була зворушена: «Дякую за вашу турботу про мою безпеку».
Він відповів: «Це я мушу вам дякувати».
Я сказала йому: «Якщо хочете подякувати комусь, подякуйте моєму Вчителю».
Мій співрозмовник погодився: «Тоді я дякую Вчителю Лі Хунчжи».
Під час іншої телефонної розмови зі студентом коледжу я запитала, чи він чув про вихід із КПК задля своєї безпеки, він відповів: «Я в це не вірю. До того ж я ніколи не вступав до компартії».
Я відповіла: «Мабуть, у школі ти носив червону піонерську краватку. Надягаючи її, ти давав урочисту клятву компартії. Якщо ти не вийдеш із КПК, то постраждаєш, коли Небеса винесуть рішення покарати її. Тоді вже буде пізно шкодувати. Твої батьки так намагалися, щоб відправити тебе вчитися. Не змушуй їх хвилюватись через тебе».
Студент запитав: «Я вступав до комуністичного союзу молоді й готовий вийти з нього. Я отримаю безпеку та щастя, але що з цього отримаєте ви?»
Я відповіла йому: «Наш Учитель навчає нас допомогати рятувати людей. Якщо ти будеш у безпеці, моє серце буде спокійним».
Студент із хвилюванням у голосі запитав: «Можна мені називати вас „мамо“?» Я відповіла: «Звичайно, але моїм дітям уже за сорок». Він сказав: «Тоді я називатиму вас „бабусею“».
Наша група, що складається з п'яти співучнів, роками дзвонить людям, щоб роз'яснити їм правду. Ми не знаємо скільки людей нам вдалося переконати вийти з компартії та організацій, які їй належать, і навіть не ведемо їх облік.
Подолання негараздів
У 2007 році під час поїздки до місця відправлення праведних думок зі співучнями я послизнулася й впала. Піднявшись, я виявила, що моя рука зламана, і з неї стирчать уламки кістки. Я зрозуміла, що це втручання старих сил. Зберігаючи спокій, я зосередилася на праведних думках і попросила Вчителя допомогти мені вирівняти кістки. Я поклала праве передпліччя на ногу, потім натиснула й потягла. Кістки з клацанням стали на місце. Однак порівнявши ліве передпліччя з правим, я побачила, що воно викривлене. У мене не було іншого вибору, окрім знову роз'єднати кістки, а потім з'єднати. Ця друга спроба успішно вирівняла зламані частини, і я знову змогла рухати пальцями та рукою.
Я не переставала плакати й дякувала Вчителю: «Дякую, Учителю! Дякую, Учителю!» Потім я продовжила свій шлях та прибула до місця призначення. Я вивчала Фа та відправляла праведні думки разом зі співучнями, сприймаючи все так, ніби нічого ніколи й не було.
Коли я повернулася додому, рука сильно набрякла. Дочка наполягала, щоб я пішла до лікарні, але я відмовилася. Вона сказала: «Навіть якщо ти не хочеш приймати ліки, тобі потрібно зробити рентген».
Я сказала їй: «Усе вже пройшло, навіщо мені рентген?»
Але дочка пригрозила: «Якщо за тиждень набряк не спаде, я тебе зв'яжу й відвезу до лікарні».
Я запевнила її, що впораюся за три дні. Тієї ночі я не спала, слухаючи лекції Вчителя й відправляючи праведні думки. Хоча рука боліла й набрякла настільки, що нагадувала дерев'яну палицю, я почала виконувати вправи як завжди. Але щойно я поворухнулася, кістки почали тріщати.
Спочатку я подумала: «А що, якщо вони змістяться?» Але зрозуміла, що це не мої думки, і відкинула їх. «З Учителем та Фа, які поряд зі мною, мені ніщо не може зашкодити. Моє тіло незламне, я повинна й далі виконувати вправи».
Виконуючи четвертий комплекс вправ, я не могла підняти руку. Я одразу процитувала Фа Вчителя.
Учитель сказав:
«Нестерпне можна стерпіти, важкоздійсненне можна здійснити». (Лекція дев’ята, Чжуань Фалунь)
Потім я згадала інші слова Вчителя.
Учитель сказав:
«Як Святий — Фа підтверджує в світі цім».
(«Хун Їнь 2»)
Я також почула звуки гонгів, барабанів та оплески з іншого виміру, і біль зник. Я виконувала вправи щодня. Хоча це було важко, я відчувала радість.
На 18-й день я вже могла їсти паличками. Побачивши це диво на власні очі, діти щиро підтримали мою працю з підтвердження Фа та допомогу Вчителю в порятунку живих істот.
Усе, чого я досягла за ці роки, стало можливим завдяки милосердю Вчителя. Без милосердного захисту Вчителя ми могли б померти від переслідування КПК, не змогли б усунути карму, накопичену за незліченні життя, і піддалися б людським спокусам, втративши можливість повернутися у свої справжні домівки. Дякую, Учителю. Ми будемо старанними й намагатимемося добре виконувати три справи.
Примітка. Цю статтю написала я. Один зі співучнів допоміг мені виправити деякі помилки та вніс незначні зміни до речень. Для неписьменної людини написати таку статтю — це диво, чудо, створене Дафа.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
