(Minghui.org) Я практикую Фалунь Дафа з дитинства й зараз є молодою ученицею Дафа періоду Виправлення Закону.
Озираючись на свій шлях удосконалення, особливо на останній рік, відколи я приїхала до США та приєдналася до медіапроєкту, мене сповнюють глибокі емоції та численні щирі усвідомлення. Багато чого сталося, але сьогодні я поділюся лише деякими історіями зі свого досвіду з Учителем Лі та співучнями.
Відчути священну й надзвичайну силу Дафа
Фалунь Дафа вперше було представлено громадськості в 1992 році, у рік, коли я народилася. Моє народження принесло велику радість сім’ї, але разом із тим залишило матір, яка мала слабке здоров’я, з багатьма хворобами. На щастя в 1996 році вона почала практикувати Фалунь Дафа й незабаром усі її проблеми зі здоров’ям зникли без будь-якого лікування. Мені тоді було лише чотири роки, і я природно пішла за матір’ю в удосконалення за Дафа.
Оскільки я не вміла читати, то просто ходила з мамою на групове вивчення Фа й слухала, як дорослі читають вголос. Хоча тоді я не розуміла, що вони читають, але чітко запам’ятала одне: я маю бути доброю людиною й дотримуватися принципів Чжень-Шань-Жень. З того моменту ці три слова були як насіння, посіяні глибоко в моєму серці, що тихо впливали на кожен етап мого зростання.
Я не бачу інших просторів і не переживала такого дивовижного одужання від важких хвороб, як багато практикувальників. Однак, щоб підбадьорити, Учитель дозволив мені стати свідком деяких дивовижних проявів Дафа.
Наприклад, навчаючись вправ у будинку сусіда, коли я вивчила першу вправу, то відчула, як круглий предмет обертається в моєму животі. Практикувальник, який навчав мене, сказав: «Учитель вклав тобі Фалунь». З того дня Фалунь і далі обертається в нижній частині мого живота. Щоразу, коли я торкаюся цієї ділянки, то відчуваю його. Особливо під час виконання вправ Фалунь обертається зі ще більшою силою. Коли я виконую вправи або відправляю праведні думки, у моєму тілі й долонях часто відчувається тепло. Вивчаючи Фа, я зрозуміла, що це прояв енергії.
Я вперше прочитала «Чжуань Фалунь» під час перших літніх канікул у середній школі. Читаючи про небесне око в другій лекції, я відчула потужну силу, що тиснула всередину в центрі мого чола. Тиск був сильним і досить неприємним. Я хотіла доторкнутися або потерти цю ділянку, щоби полегшити відчуття. У той момент я подумала: «Учитель, мабуть, заохочує мене, щоб зміцнити мою рішучість удосконалюватися й дає змогу особисто переконатися, що небесне око дійсно існує».
Я також неодноразово стикалася з випадками миттєвої відплати. Найбільш неймовірний випадок стався, коли я навчалася в початковій школі. Щоразу, коли з’являлися погані думки, наприклад, якщо не подобався хтось з однокласників, чи я говорила про когось погано за його спиною або вчиняла щось неправильно, незабаром виникали якісь проблеми чи неприємні ситуації.
У дитинстві я дуже дивувалася цим речам. Однак поступово зрозуміла, що це був милосердний захист Учителя, який нагадував мені, що не потрібно мати негативних думок або поганих намірів, які можуть зашкодити іншим чи змусити мене втратити Де (доброчесність) і створити карму.
У 1999 році, коли компартія Китаю (КПК) почала переслідувати Фалунь Дафа, колись мирне середовище раптом стало напруженим. Мій батько не практикував Фалунь Дафа й боявся КПК, тому він був проти того, щоб моя мати практикувала. Він ще більше хвилювався, що вона спонукає до практики й мене. Як наслідок вони часто сварилися. Я опинилася в скрутному становищі.
Але в глибині душі я чітко розуміла, що Дафа несе добро. Хоча середовище було менш вільним і відкритим, ніж раніше, моя мама все одно читала мені Фа, коли була така можливість, а я тихо слухала. Іноді ми разом читали напам’ять «Лунь Юй» або вірші з «Хун Їнь».
Я навчилася читати самостійно після того, як пішла до середньої школи. Коли я вступила до інтернату, мама подарувала мені новий примірник «Чжуань Фалунь». Ця книга супроводжувала мене впродовж усього навчання в інтернаті, університеті й навіть на роботі після закінчення навчання.
Під захистом милосердного Вчителя моє життя було відносно спокійним. Я добре вчилася й виявила природний талант у телерадіомовленні й веденні програм. По закінченні університету я влаштувалася на роботу до медіакомпанії та отримала поважну, добре оплачувану роботу. Я стала прикладом для своїх родичів і друзів, показавши, що віра в Будду дійсно може принести благословення та удачу в життя людини.
Чесно кажучи, я не була по-справжньому старанною у своєму вдосконаленні. У шкільні часи я була зайнята заняттями та вивчала Фа тільки тоді, коли мала час. На початку своєї кар’єри я була дуже заклопотана на роботі й тільки іноді згадувала про вивчення Фа після роботи. Я часто виправдовувалася тим, що мені бракує старанності. Живучи у звичайному світі, великому фарбувальному чані людського суспільства, я неминуче набула деяких поганих звичок і поступово стала менш чистою.
Але милосердний Учитель дбав про мене. На різних етапах мого життя, особливо коли моє вдосконалення було слабким, я завжди дивом знаходила практикувальників у різних містах. Завдяки їхній допомозі я змогла знову налагодити зв’язок із місцевою групою, а дякуючи їхній підтримці та заохоченням, спотикаючись і блукаючи, я поступово дійшла туди, де є сьогодні.
Вибір залишитися в США, щоб здійснити своє бажання допомагати Вчителю у Виправленні Закону
Літо 2024 року стало поворотним моментом як у моєму житті, так і в моєму вдосконаленні. Спочатку я поїхала до США на відпочинок. Однак після розмови з деякими практикувальниками, яких я знала раніше, я почала серйозно аналізувати своє вдосконалення й розмірковувати над тим, чи варто мені залишитися в США. Якщо я залишуся, то з якою метою?
У глибині душі з’явилася тверда думка: «Залишитися!» Але мій розум був сповнений суперечностей і внутрішніх конфліктів. Багато днів я розмірковувала над тим, який шлях обрати. Моє «справжнє я» і мої «пристрасті» почали боротися між собою.
Я запитала себе:
Хто ти?
— Я учениця Дафа.
Яка твоя місія?
— Допомагати Вчителю у Виправленні Закону й рятувати живих істот.
Чи була ти справді щаслива на своїй звичайній роботі впродовж останніх кількох років? Чи справді ти хочеш повернутися до замкненого кола насолод: їсти, пити та марнувати час?
— Не дуже.
Чого ти боїшся, якщо залишишся? Що ти втратиш?
— Це означатиме, що я свідомо відмовлюся від стабільної роботи в Китаї, високої зарплати та комфортного, легкого життя. Мені доведеться розлучитися з родиною, жити в чужій країні й зіткнутися з труднощами, починаючи все з нуля. Можливо, на мене чекає багато болісних випробувань.
Що ти отримаєш, якщо залишишся?
— Можливо, я могла б поділитися своїм досвідом і навичками з медіа Дафа. Закордонні проєкти дуже потребують таких молодих людей, як я. У мирному середовищі я могла би без страху допомагати Вчителю рятувати людей.
Найголовніше, я відчувала, що можу наздогнати прогрес Виправлення Закону за кордоном, твердо йти шляхом удосконалення, добре вдосконалюватися й рятувати більше живих істот.
Поступово мій розум прояснився. Як удосконалювальниця, я була відданою в тому, щоб слідувати за Вчителем назад до свого справжнього, первісного дому. Упродовж цього періоду я більше зосередилася на вивченні Фа й постійно зміцнювала свої праведні думки. Я нагадувала собі, що потрібно відпустити прагнення до слави, почуттів і особистої вигоди, бути відповідальною за своє вдосконалення й виконувати свої обітниці — допомагати Вчителю у Виправленні Закону. Я вирішила звільнитися з роботи в Китаї й жити в США.
Щоб усе зробити правильно, я кілька днів ретельно готувала свою заяву про звільнення. Я проявила щирість і вибачилася, запевнивши свого керівника, що зроблю все можливе, щоб забезпечити безперешкодну передачу своїх обов’язків, аби не завдати компанії жодних проблем чи збитків. Я сподівалася, що мене зрозуміють.
Це було нелегко — свідомо відмовитися від усіх зусиль і досягнень минулого. У серці відчувалося деяке небажання. Але, як удосконалювальниця, я розуміла, що те, чого насправді прагне моє життя, — це Дафа.
Відпустити пристрасті під час роботи в ЗМІ
Мій доленосний зв’язок із радіо Sound of Hope, мабуть, був влаштований Учителем. Уперше я по-справжньому зрозуміла Sound of Hope під час пандемії, коли прорвавшись крізь інтернет-блокаду, щоби подивитися документальний фільм про здійснення його трансляцій (Seagull Radio) у Китаї. Відео зворушило мене до сліз. Я подумала: «Це саме той ЗМІ, частиною якого я маю бути». Завдяки дивовижному збігу обставин, я зрештою приєдналася до Sound of Hope.
У перші дні в Каліфорнії все здавалося незвичним. Справи, які раніше були для мене легкими, раптом стали складними. У той час я часто відчувала сум, і жалкувала про переїзд сюди й навіть про те, що вирішила залишитися.
Як я й очікувала, різні випробування та труднощі слідували одне за одним. Першим випробуванням, яке вплинуло на мене, була пристрасть до особистих інтересів. Я ніколи не була скупою на гроші, навіть у дитинстві. Мені подобалося пригощати інших і ділитися смачною їжею з друзями. На попередній роботі, коли виникали суперечки з колегами щодо премій, я могла залишатися великодушною, уникати конкуренції й навіть відмовлятися від певних переваг, щоб інші могли ними скористатися. Тому я завжди вважала, що моя пристрасть до особистої вигоди мінімальна.
Але зібравшись оселитися тут, я зіткнулася з високою вартістю життя, дорогою орендою, отриманням водійських прав, купівлею автомобіля та іншими витратами, через що почала почуватися пригніченою. Дивлячись на те, скільки я витрачаю в доларах США, на курс обміну до китайського юаня, моє серце почало боліти. Я відчувала розчарування та шкодувала, що переїхала до Каліфорнії. Мої інвестиції здавалися набагато більшими, ніж прибуток, який я отримувала.
Незабаром після цього я зіткнулася з іншим випробуванням Сіньсін, пов’язаним із мобільним телефоном. Мій телефон був найновішим iPhone 15 Pro, який я привезла з Китаю. Скинувши налаштування, я могла й далі ним користуватися. Однак для безпеки проєкту я зрештою витратила понад 1000 доларів на новий американський варіант телефону.
Через кілька днів я дізналася, що інший практикувальник, який разом зі мною купував телефонні картки, зміг отримати нові телефони за нижчою ціною, придбавши мобільний тарифний план. Я розлютилася, дізнавшись про це, і звинуватила практикувальника в тому, що він не сказав мені про це раніше. Через сильний гнів мені хотілося просто піти геть.
Після кількох днів переживань я поступово заспокоїлася й почала дивитися в себе. Яка пристрасть змусила мене відчувати такий неспокій? Найбільш очевидною було моє прагнення до особистої вигоди. Я відчувала біль, бо втратила можливість, яка мала стосунок до моїх інтересів. Але хіба я завжди не вважала, що моя пристрасть до матеріальних благ була незначною? Як гроші могли змусити мене так розлютитися й обуритися?
По-перше, на попередній роботі я отримувала високу зарплату наприкінці кожного місяця, що забезпечувало мені стабільне життя без турбот. Але тепер, після того як я покинула Китай, то більше не маю стабільного доходу. По-друге, з переїздом до Каліфорнії я постійно витрачаю свої заощадження, а моє майбутнє життя є невизначеним. Зарплата, яку платили в ЗМІ, була скромною, і я хвилювалася, що згодом це може призвести до фінансових труднощів і я буду змушена жити в обмежених умовах.
То чому ж ця пристрасть так сильно спалахнула після переїзду до США? Ретельно обдумавши це, я зрозуміла, що це сталося тому, що моє зовнішнє комфортне середовище після приїзду сюди повністю зникло. Раніше я думала, що моя пристрасть до особистих інтересів не дуже сильна. Насправді я могла відпустити її лише тоді, коли знала, що не вразлива до втрат, або коли почувалася в безпеці. Інакше кажучи, я все ще перебувала в межах егоїзму й самозахисту.
Глибоко подивившись у себе, я також виявила таку сильну пристрасть, як заздрість. Почуття образи: чому інші можуть мати те чи інше, а я не можу? Хіба це не було схоже на згадану Вчителем у «Чжуань Фалунь» заздрість Шень Гунбао до Цзян Цзия? Головною причиною мого обурення була заздрість.
Я також усвідомила, що мала таку пристрасть, як підозрілість щодо інших. Я думала, що практикувальник, мабуть, знав про мобільний тарифний план, але свідомо вирішив не розповідати мені про нього. Пізніше я виявила, що насправді це було непорозумінням у спілкуванні. Виявивши ці пристрасті, я виправила себе у Фа. Біль і обурення, здавалося, миттєво розчинилися, і я знову відчула легкість і радість.
Під час участі в проєкті я виявила, що також маю елементи партійної культури. Наприклад, я схильна надмірно пояснювати й ходити навколо, коли говорю. Мені подобається нав’язувати визначення, доводити до крайнощів, змушувати інших погоджуватися з моїми думками й вимагати, щоб люди відповідали моїм стандартам. Інакше я засмучуюсь.
Коли пишу статті, я люблю перебільшувати, використовувати емоційну лексику й завершувати величним, піднесеним підсумком. Мій керівник нагадав мені, щоб я не робила цього, а просто правдиво описувала факти, говорила точно й залишалася реалістичною. Я усвідомила свою поведінку, пов’язану з партійною культурою, і буду працювати над її усуненням у майбутньому.
На роботі в Китаї я була відносно стриманою порівняно з колегами. Однак після приїзду до США виявила, що такі мої пристрасті, як хизування й прагнення визнання стали дуже сильними. Я хотіла довести, що здібна й компетентна, і відчувала потребу показати себе, якщо робила щось добре. Я подивилася інтерв’ю з танцюристом Shen Yun, який сказав: «Усі досягнення походять від божественного й повертаються до божественного». Ці слова миттєво пробудили мене. Я нарешті зрозуміла, що все в моєму житті, усі мої здібності походять від Учителя й Дафа.
Моя пристрасть до комфорту була найсильнішою з усіх, настільки сильною, що я її не помічала. Щоразу, коли ситуація ставала неприємною, я відчувала сильний дискомфорт. Мені здавалося, що в моєму офісі задушливо, погане освітлення та звукоізоляція — це різко контрастувало із тим приємним робочим середовищем, яке я мала раніше. Я відчувала розчарування, скаржилася на палюче каліфорнійське сонце, що висушувало мою шкіру. У холодні дні я тремтіла навіть під ковдрою. Мій розум був неспокійним і нестабільним.
Я зрозуміла, що мушу позбутися прагнення до комфорту. Мені потрібно було зіткнутися із цією проблемою, щоб удосконалюватися по-справжньому. Упродовж останнього року я примушувала себе виконувати всілякі завдання, яких ніколи раніше не робила, тим самим спонукаючи себе не здаватися, попри дискомфорт.
Беручи участь у проєктах Дафа та співпрацюючи з усією групою, я поступово усвідомила зв’язок між особистим удосконаленням і вдосконаленням у період Виправлення Закону.
В особистому вдосконаленні, іноді я вирішую робити щось чи ні, виходячи зі свого стану, розуміння або бажання. Однак я усвідомила, що під час Виправлення Закону кожен день, який Учитель продовжує для нас, призначений для порятунку людей від старих сил. Щодня незліченна кількість живих істот гине в старих усесвітах, а ми водночас рятуємо незліченну кількість живих істот із тих самих світів.
Ми — учні Дафа, які несуть священну відповідальність і місію. Коли йдеться про порятунок людей, ми не маємо вибору, це те, що ми мусимо робити. Тому я поставила до себе вимогу: крім справді виняткових обставин, я повинна беззастережно співпрацювати з групою та брати участь у заходах, що підтверджують Фа й роз’яснюють правду, щоб рятувати людей.
У вільний час я іноді відвідую туристичні місця, щоб роздавати брошури з роз’ясненням правди. Коли я одягаю жовту футболку з написом «Фалунь Дафа хао» (з кит. «Фалунь Дафа несе добро»), я вже представляю не лише себе — я є частинкою Дафа. Кожне слово й дія набувають особливого значення й впливають на те, як люди сприймають і розуміють Дафа.
Тому, коли я беру участь у проєктах Дафа, то приділяю особливу увагу своєму зовнішньому вигляду, що говорю, манерам і тому, як взаємодію з іншими. В очах звичайних людей ми є живим втіленням Дафа, найкращим відображенням Дафа. Коли ми говоримо людям, що дотримуємося принципів Чжень-Шань-Жень, то мусимо показувати це у своїх діях і поведінці. Говорити про це, але не чинити відповідно, не є справжнім підтвердженням Фа. Тому я вірю, що добре вдосконалюватися також означає захищати Фа й цінувати репутацію Дафа.
Висновок
Минув рік із того часу, як я приїхала до Сполучених Штатів. Беручи участь у різних проєктах із роз’яснення правди та в інших справах, я стала більш раціональною і зрілою. У цих проєктах між практикувальниками виникали суперечки. Стикаючись із людьми чи ситуаціями, які важко прийняти, я намагаюся ставитися до них із добротою та розумінням. Я нагадую собі, що потрібно зосереджуватися на хороших якостях людей, оскільки кожен практикувальник переніс незліченні труднощі заради вдосконалення. Вони — найкращі люди у світі.
Що стосується мого вдосконалення, то за останній рік я досягла більшого прогресу, ніж коли була в Китаї. У відправленні праведних думок, вивченні Фа, виконанні вправ і роз’ясненні правди для порятунку людей я досягла набагато більшого, ніж раніше. Тоді я ледве могла просидіти в медитації 40 хвилин, а тепер у змозі утримувати повну позу лотоса цілу годину.
Я знаю, що мушу й далі вдосконалюватися. Кожен мій крок і кожне випробування, з яким я стикаюся, є частиною мого вдосконалення, і все це ретельно сплановане милосердним Учителем.
Я відчуваю себе справді щасливою, що на останньому етапі Виправлення Закону я приєдналася до медіапроєкту Дафа та справді діяла як учениця Дафа періоду Виправлення Закону Вчителем, допомагаючи Вчителю рятувати живих істот.
Я дуже вдячна всім практикувальникам, які люб’язно допомагали мені, вказували на мої недоліки, ділилися своїми думками на основі Фа й підтримували мене на цьому шляху. Я щиро хочу сказати: «Дякую!»
Моє розуміння обмежене, можливо, є речі, які я не змогла висловити належним чином. Будь ласка, вкажіть на них із добротою.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
