(Minghui.org) Я почав практикувати Фалунь Дафа в 1996 році, коли навчався в коледжі, й особисто відчув незвичайну природу Дафа.

Тоді мої батьки не мали здоров'я, сім'я була бідною. У мене був міокардит, тому я вивчав та практикував різні види цігун, але все було марно.

Я побачив книгу в книжковому кіоску з гарною графікою Фалунь на обкладинці, яка привернула мою увагу. Друг сказав мені, що він може промовляти якісь дивні слова, які не може зрозуміти, тож попросив мене дізнатися, що відбувається. Мені порадили в книзі «Чжуань Фалунь» подивитися розділ «Космічна мова», де пояснювалося, що розмова такою незрозумілою мовою походить від духів низького рівня, і її слід уникати. Я розповів своєму другові, що я дізнався з цієї книги, і пізніше він почав практикувати Дафа. Але в той час я не купив книгу для себе, бо не мав достатньо грошей. Я шкодував про це.

Невдовзі мені наснився дивний сон: я був у стародавньому одязі й зустрів ченця. Я зрозумів, що то був Учитель. Він потис мені руку. Коли я прокинувся, то мені було дуже цікаво, що означає цей сон. Я хотів піти до храму, щоб спитати поради.

Пізніше я випадково переглянув усі відеолекції Вчителя та був дуже схвильований. Після перегляду лекції я отримав книгу «Чжуань Фалунь», яка відповіла на всі мої запитання в житті, й дізнався, що Вчитель проповідує Фа. Я також зрозумів сон, який мені наснився раніше. Це був Учитель, який довгий час спостерігав за мною, давав мені підказки та запланував для мене вдосконалення за Дафа!

Хвороба серця, яка мучила мене довгі роки, пройшла після того, як я почав практикувати, я був сповнений енергії. Я вимагав від себе діяти відповідно до стандартів практикувальника та робив усю роботу в нашому гуртожитку, яку інші не хотіли виконувати. Співучні казали, що я був схожим на старшого брата.

Роз'яснення правди та порятунок живих істот

1999 року Цзян Цземінь, колишній голова компартії Китаю (КПК), почав переслідування. Я подався на площу Тяньаньмень, щоб роз'яснити правду. Мене переслідували, я втратив роботу та був незаконно ув'язнений у трудовий табір. Але це не змогло похитнути мою віру й не завадило мені роз’яснювати правду.

Я їхав потягом разом із практикувальником. Дорогою ми розмовляли з іншими пасажирами й не забували роз’яснювати правду. Люди навколо нас тихо слухали, й час від часу хтось питав нас про інсценований КПК інцидент самоспалення на площі Тяньаньмень, або про мирне звернення «25 квітня». Я пояснював їм усе це по черзі.

Іншим разом у селі я довго розмовляв із людиною похилого віку. Раптом він запитав мене: «У якій школі ви вчилися?» Коли я відповів, він сказав, що на той час був директором школи. Він мовив: «Я знаю, хто ви, і сьогодні нарешті побачив вас особисто. Я захоплююся вашою сміливістю роз'яснювати правду. Я розумію, що ви кажете. Компартія справді дуже погана». Я допоміг йому вийти з КПК і він був дуже щасливий. Щоразу, коли ми зустрічалися після цього, він тепло вітав мене.

Уникнути небезпеки в критичні моменти життя та смерті

Узимку 2008 року я торгував на ринку. З крутого схилу на мене мчав некерований навантажувач. У критичний момент мене відкинуло якоюсь зовнішньою силою. Я стояв там у заціпенінні та здивуванні, спостерігаючи, як навантажувач із гуркотом мчить по схилу прямо на мене. Він перетнув дорогу й зупинився, врізавшись у стіну будівлі навпроти. Мене не ушкодило, за винятком легкого болю в правій ікрі, на мені не було жодної подряпини.

Водій запитав мене, скільки грошей я хочу, та чи потрібно мені піти до лікарні на обстеження. Я сказав: «Я практикувальник Фалуньгун. Мені не потрібні гроші, мені також не потрібно йти до лікарні. Зі мною все гаразд». Один із перехожих сказав: «Вам так пощастило. Ми бачили, як навантажувач мчав прямо на вас». Я помітив, що мій візок був роздавлений і деформований. З того часу люди називають мене «Маленький Фалунь».

На третій день після цього інциденту я відправляв праведні думки о шостій годині вечора, коли раптово відчув слабкість і вже не міг спокійно сидіти з піднятою рукою. Мені здавалося, ніби я сиджу на маленькому клаптику землі, оточеному безкраїм морем, і хвилі ось-ось змиють мене, зануривши в стан, близький до смерті. Отямившись я попросив маму разом зі мною щиро повторювати: «Фалунь Дафа хао! (з кит. Фалунь Дафа несе добро!)» Ми просили благословення Вчителя. Я нагадував собі, що не можу лягти та померти, бо маю допомагати Вчителю в процесі Виправлення Закону рятувати людей. У той час я був дуже знесилений, але попри це не наважувався опустити руку, бо боявся, що щойно я це зроблю, старі сили скористаються цим. До тями я прийшов лише після 22:00.

За кілька днів я зіткнувся з двома небезпечними моментами, що загрожували життю. Без захисту Вчителя та благословення Дафа я б справді помер. Саме Вчитель урятував мене!

Наприкінці 2023 року я поїхав скупитися на триколісному велосипеді. Я побачив машину, що наближалася до мене на досить великій швидкості. Мені здалося, що вона ще далеко. Я ризикнув, перешикувався та повернув ліворуч через смугу, думаючи, що зможу проїхати. Я не очікував, що інша машина, яка їхала ще швидше, не зможе вчасно зупинитися. Щойно я повернув передню частину велосипеда, зустрічний автомобіль врізався в мене.

Моє тіло підкинуло вверх, потім я впав на землю. Мій велосипед відкинуло назад на кілька метрів, права рука так сильно боліла, що я не міг нею поворухнути. Бампер і передні фари іншої машини були розбиті, капот деформований і вигнутий, удар був неймовірно сильним. Якби я їxaв трохи повільніше, передня частина машини врізалася б мені у праву кульшову кістку. Саме Вчитель вкотре врятував мене в критичний момент між життям та смертю.

Направду, за 29 років удосконалення я пережив безліч чудових і незвичайних випадків, а вищевикладене лише деякі з них. Я добре вдосконалюватимусь та добре виконуватиму три справи, щоб віддячити Вчителеві за безмежне милосердя!