(Minghui.org) Цього року мені виповнюється 82 роки. Я почав практикувати Фалунь Дафа в 1994 році й удосконалююся протягом 25 років. Я відвідав чотири курси лекцій Учителя Лі з червня по грудень 1994 року. Ці сцени досі живі в моїй пам'яті. Це найбільш незабутній час у моєму житті!
Учитель сказав:
«Гадаю, що тим, хто особисто ходив на мої лекції, на яких я навчав методу вдосконалення й Закону, дуже... у майбутньому ти дізнаєшся. Ти відчуєш, що цей проміжок часу надзвичайно радісний. Звичайно, ми віримо в долю — якщо ви прийшли сюди, то це не випадково». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Відвідування лекцій Учителя в місті Чженчжоу
Наш шановний Учитель читав лекції в місті Чженчжоу 11-18 червня 1994 року. Тоді я вперше відвідав лекції Вчителя. Я був дуже схвильований! Разом із кількома практикувальниками я поїхав до міста Чженчжоу потягом, ми прибули на вокзал Чженчжоу 10 червня. На вокзалі нас зустріли співробітники вокзалу й надали нам житло. Спочатку лекції в Чженчжоу планували проводити на новому стадіоні. Однак через захід, який не встигли завершити, лекції перенесли на старий стадіон.
Хоча стан старого стадіону був відносно поганим і простим, усі точно дотримувалися інструкцій персоналу й сідали організовано. Середина поля та навколишні трибуни навколо були заповнені людьми.
Під грім оплесків Учитель піднявся на трибуну. Він був високим, у білій сорочці. Учитель випромінював надзвичайний спокій і милосердя; Його постава була врівноваженою, а на обличчі завжди світилася лагідна усмішка. Учитель почав свою лекцію без конспектів, натомість вийняв із кишені невеликий аркуш паперу з позначками.
На третій день було сонячно. Я сидів у середині поля. Усі уважно слухали Вчителя. Приблизно через годину після початку лекції раптово здійнявся вітер. Град розміром з яйце з оглушливим гуркотом став падати на дах стадіону, і покрівля почала протікати. Вітер, сильний дощ і град також потрапляли всередину через вікна по всьому стадіону. Світло раптово згасло; стало темно, але все ще було видно. Ніхто не запанікував. Люди, що сиділи на полі, підсунулися вперед, щоб бути ближче до сцени. Ті, хто сидів на трибунах, спустилися на поле, і ми сіли ближче один до одного.
Учитель зупинив лекцію, і всі тихо сиділи, чекаючи. Я побачив, як Він легко ступив на стіл перед собою, сів і виконав серію широких рухів руками. Потім узяв пляшку з водою, що стояла на столі, відкрив кришку й, тримаючи її отвором догори, ніби повільно наповнював її чимось. Після цього Він закрив кришку й кинув пляшку у відро для сміття. Через кілька хвилин вітер і дощ стихли, а світло знову ввімкнулося.
Стадіон вибухнув від оплесків. Учитель усміхнувся й сказав: «Він здавався жахливим. Насправді мені навіть не довелося використовувати руки, щоб зловити його. Я посадив його в пляшку». Це був дійсно приголомшливий момент, ми на власні очі побачили, як Учитель зловив демона. Це було так, як Учитель каже:
«Навіть якщо вони вдосконалювалися тисячу років, їх можна розчавити одним мізинцем». (Лекція третя, Чжуань Фалунь)
Після лекції я вийшов на вулицю і побачив калюжі від дощу й зламані гілки дерев уздовж дороги. Один практикувальник із відкритим небесним оком сказав мені, що бачив у пляшці цього демона, який усе ще рухався.
Жінка позаду нас сказала своїй дитині, показуючи на нас: «Подивися на них. Вони йдуть, як молоді люди». Звичайно, ми слухали лекцію Вчителя про Закон Усесвіту. Він очистив наші тіла, і ми звільнилися від хвороб. Ми йшли швидко, наче хтось ззаду штовхав нас. Ми не відчували втоми, хоч би як довго йшли.
Пізніше я почув, як інший практикувальник сказав, що наступного дня мер міста Чженчжоу з дружиною прийшли на стадіон та особисто вітали Вчителя на сцені.
Відвідування наступного курсу лекцій Учителя в місті Цзінані
Після лекції в місті Чженчжоу ми разом із кількома практикувальниками поїхали потягом прямо в Цзінань, щоб відвідати наступний курс лекцій Учителя в Цзінані. Ми сіли на той самий поїзд, що й Учитель, але в інший вагон. До Цзінаня поїхало багато практикувальників. Ми всі намагалися допомагати один одному. Усі були в доброму гуморі, спокійні, розмовляли й усміхалися. Навіть сьогодні ця сцена все ще живе в моїй пам'яті!
Лекції в Цзінані проводилися на стадіоні Хуантін 21-28 червня. Понад 4000 людей прийшли на лекцію, і стадіон був повний. Люди заповнили поле й усі місця на стадіоні.
Милосердя Вчителя проявлялося в багатьох його вчинках. Щоб зменшити витрати практикувальників, він стиснув десятиденний курс і прочитав лекції за вісім днів. Він сказав, що більше скорочувати не можна, інакше практикувальники не зможуть перенести це. Іноді Вчителю доводилося читати дві лекції на день. Їли всі у великій їдальні. Їжа була дуже дешевою: тушкований рис, булочки на пару й мариновані овочі. Проте їжа здавалася всім дуже смачною!
У червні в Цзінані так спекотно, що місто називають «піччю». Учитель важко працював, щоб читати лекції без перерви. Практикувальники обмахувалися віялами, але Вчитель попросив нас опустити віяла. Тоді всі відчули постійний потік прохолодного вітру. Однак Учитель не зробив жодного ковтка води й не користувався віялом протягом усіх лекцій.
В останній день після лекції практикувальники хотіли зробити фотографію з Учителем. Учитель погодився й особисто розподілив людей по групах, щоб усі по черзі сфотографувалися з ним. Це був такий спекотний день, було так багато людей, але Вчитель не виявляв жодного нетерпіння та був дуже доброзичливим.
Лекції Вчителя здавалися простими на поверхні, але насправді вони були дуже глибокими. Він також очистив тіла практикувальників і вклав їм Фалунь (Колесо Закону). Коли Вчитель сказав нам тупнути ногою, і ми дослухалися до вказівок Учителя, не тільки в нас, практикувальників, зникли захворювання, а й у наших родичів. Оскільки Вчитель усунув мої хвороби під час лекції в Чженчжоу, я подумав про хвороби дружини, коли тупнув ногою. І хоча вона не була присутня на лекції, але також отримала користь.
Одного разу вночі після лекції, сидячи на ліжку, я раптово побачив три або чотири круглі предмети, схожі на квітку або колесо, що оберталися біля дверей. Один із них був синім із невеликою кількістю зеленого кольору, він обертався дуже швидко. Біля нього була рейка, що яскраво світилася, завтовшки з великий палець. У той час я не знав, що це. Пізніше, коли я подивився відеолекції Вчителя, я зрозумів, що бачив Фалунь, який обертався.
Я також відвідав лекції Вчителя в Яньцзі 20-27 серпня 1994 року, а четвертий курс проходив у Гуанчжоу 21-29 грудня 1994 року.
Протягом і після відвідування усіх курсів лекцій Учителя мій погляд на життя повністю змінився. Я дотримуюся керівних принципів Дафа — Чжень, Шань, Жень (з кит. Істина, Доброта, Терпіння) — і намагаюся стати хорошою людиною, як наставляє Вчитель:
«… які не мають егоїзму, і які живуть за принципом „спочатку — він, а потім — я“». («Природа Будди — без упущень», Суть сумлінного вдосконалення)
Я намагаюся й далі усувати пристрасті: егоїзм і прагнення до суперництва, намагаюся бути більш милосердним до інших. Коли стикаюся з чим-небудь, намагаюся завжди дивитися в себе, спочатку думати про інших, бути терпимим і ставитися до людей із добротою.
Протягом останніх 25 років під керівництвом і захистом Учителя я намагався щосили вдосконалюватися й добре виконувати три справи. Я вдячний Учителю за те, що Він милосердно рятує нас!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
