(Minghui.org) Коли практикувальники запитують мене, як я почав удосконалюватися за Фалунь Дафа, я зазвичай відповідаю, що це довга історія. Нещодавно я поділився частиною цієї історії зі співучнем, і він запропонував мені розповісти її всій групі. Інший практикувальник, який почув мою історію багато років тому, теж заохочував мене поділитися нею, проте я ніяк не знаходив часу, щоб її записати.
І лише зараз я зміг це зробити.
Я почав удосконалюватися за Фалунь Дафа в Нью-Йорку наприкінці 2010 року, але за 10 років до цього Вчитель надавав мені багато можливостей отримати Фа, які тепер, озираючись назад, здаються чудесами.
Передвизначеність удосконалення за Фалунь Дафа
До вдосконалення я потурав деяким вадам і залежностям. Занурений у карму й бажання, я не скористався наданими мені дорогоцінними можливостями почати практикувати, але Вчитель ніколи не залишав мене.
Моє перше знайомство з Фалунь Дафа (Фалуньгун) відбулося у 2001 році, коли я побачив у центрі Мангеттена інсценування тортур, які застосовують у в’язницях до практикувальників у Китаї. Пам’ятаю, я тоді подумав: таке жорстоке переслідування може означати лише те, що практика, якою займаються ці люди, ймовірно, надзвичайна.
На той час я був старшокласником. Щосереди всі учні ходили в різні місця, щоб дізнатися щось нове. Узимку, після терактів 11 вересня, учитель повів наш клас до невеликого критого спортивного залу в Центральному парку. Коли ми прийшли, двоє практикувальників навчили нас п’яти комплексів вправ Фалунь Дафа. Під час виконання вправ я відчув обертання Фалунь у животі.
Після цього я був дуже схвильований і запитав у практикувальників, як називається ця практика. Коли вони сказали «Фалуньгун», я вигукнув: «О, так вас же переслідують!» Потім я запитав, як мені почати практикувати, і вони запропонували піти на пункт практики в Мадісон-сквер-парку. Я приїхав до США з Росії лише два роки тому, тому не мав уявлення, де це перебуває.
Коли ми поверталися через Центральний парк до метро, я почувався дуже легким і сповненим енергії. Це відчуття нагадало мені те, що я переживав, займаючись бойовими мистецтвами в Росії. Але мені завжди здавалося, що бойові мистецтва — це марна трата часу, адже все, чого нас навчав учитель, окрім рухів, — це не битися поза заняттями. Я подумав, що Фалуньгун — це велика практика, бо вона навчає Істини й Доброти. Я не міг пригадати третього слова. Щойно в мене з’явилася думка, що Дафа великий, у мене відкрилося небесне око, і я побачив, що весь парк наповнений золотою енергією, і навіть небо було золотим. Я йшов крізь цю дивовижну сцену, настільки вражений, що навіть не замислювався, чому це бачу.
Коли я зайшов у метро, ймовірно тому, що моє небесне око все ще було відкрите, я побачив демона, який сидів на голові жінки й контролював її. Це було шокове видовище. Замість того щоб усвідомити, що ці незвичайні явища пов’язані з Дафа, я почав уважати себе особливим. У результаті видіння зникло. Коли ж я дістався додому, то вже зовсім забув про Дафа.
Пізніше тієї ж зими я побачив ще одну фотовиставку про тортури на 42-й вулиці та Восьмій авеню. Розглядаючи фотографії, я раптом помітив, як до мене підбігла літня практикувальниця, вказала на мій живіт і почала робити рукою кругові рухи. Вона не говорила англійською, але жестами нагадала мені про Фалунь. Тепер я розумію, що, можливо, вона побачила Фалунь у моєму животі. Я теж жестами запитав: «Що ж мені робити?» Вона дала мені книгу «Чжуань Фалунь».
Гадаю, у Вчителя був задум, щоб я прочитав «Чжуань Фалунь», адже невдовзі після цього мій друг, з яким ми щодня разом їздили в метро, почав розповідати мені про книгу, яку читав. Щодня він переказував якісь уривки: про небесне око, карму тощо. Коли він запитав, що я про це думаю, я відповів, що вірю — усе це правда. Через багато років, коли я нарешті отримав Фа, я запитав про це друга. Дивовижно, але він нічого не пам’ятав і навіть не знав, що таке Фалуньгун.
У моїй школі були учні, які практикували Фалуньгун. Одна китайська дівчина запропонувала мені безплатний квиток на новорічне шоу, але я його не взяв.
Можливості отримати Фа супроводжували мене повсюди. В одній відеогрі, у яку я грав, один із гравців мав нік «Лунь Юй». Я кілька разів запитував, що означають ці слова, але він відповідав лише, щоб я пошукав у Google. Я продовжував розпитувати, і одного разу він надіслав мені посилання на «Лунь Юй». Я здивувався, що зміг прочитати й зрозуміти текст, хоча тоді моя англійська була ще дуже слабкою.
Приблизно у 2004 чи 2005 році я переїхав до власної орендованої квартири. Серед перших листів, які я отримав, був буклет про переслідування Фалуньгун компартією Китаю. Я подивився на обличчя людей, зображених у буклеті, і чомусь подумав: «Це мої люди». Я спробував знайти інформацію про Фалунь Дафа й зайшов у розділ із навчанням, але не розумів, з чого почати.
Навчаючись у коледжі, я працював у міській адміністрації неподалік Волл-стріт. Одного дуже холодного зимового дня під час обідньої перерви я побачив літню практикувальницю, одягнену в старовинний китайський одяг, і відчув, що вона незвичайна людина. Вона ледь не продала мені квиток на виставу Shen Yun.
Тоді я перебував у дуже поганому стані. Погоня за бажаннями привела мене до депресії. Невдовзі після зустрічі з тією практикувальницею мені наснився сон: я йшов жвавою вулицею в районі Волл-стріт, де посеред тротуару стояв високий китаєць. Він був у костюмі та краватці й усміхався мені. Коли я підійшов, він потиснув мені руку, і його усмішка наповнила мене милосердям і щастям. Прокинувшись, я здивувався: «Чому така висока істота потиснула руку такій недостойній людині, як я?» Я тремтів і плакав так, як ніколи раніше. Уже після початку вдосконалення я зрозумів, що таким чином Учитель надихав мене не розчаровуватися в житті.
Кілька вечорів на тиждень я проводив за випивкою та на вечірках. Одного з таких вечорів, після закриття барів, я напідпитку повертався додому з подругою. Вулиці були порожні, і дівчина теж була п’яна. Раптом вона зупинилася, вказала на мої груди, схопила мене за плечі, струснула й сказала: «Тобі потрібно вдосконалюватися за Фалунь Дафа. Ти схожий на цих людей». Я був надто приголомшений і п’яний, щоб якось відреагувати. І знову сталося дивне: коли наступного ранку я зателефонував їй і запитав про це, вона не мала жодного уявлення, про що я говорю.
В один із найгірших днів мого життя я всю ніч уживав наркотики й віддавався ганебним вадам. Коли вирішив іти додому, з метро на 42-й вулиці вже виходили ранні пасажири. Мені було так соромно дивитися на цих тверезих, охайно одягнених людей, що я вирішив йти пішки з 42-ї до 171-ї вулиці. Я рушив уздовж річки західною стороною через парк Ріверсайд. У парку було тихо й безлюдно. Піднявшись сходами, я побачив дівчину, яка медитувала. Пізніше я дізнався, що вона працювала в команді з розповсюдження квитків Shen Yun. На її ногах лежав помаранчевий шарф. Я стояв і деякий час дивився на неї.
Коли я прийшов додому, у мене виникла думка: якщо в неї помаранчевий шарф, то вона має буддійського вчителя. Потім я подумав: «Якби я мав Учителя, я б теж удосконалювався». У ту ж мить я побачив, як золотий промінь пронизав моє тіло, і мені здалося, що він простягається від одного краю Всесвіту до іншого. Іноді я згадую цей момент, коли читаю в «Чжуань Фалунь»:
«Справа в тому, що тільки-но людина захоче стати на шлях удосконалення, тільки-но в людини промайне така думка, вона блисне, немов золото, і зворушить весь Десятисторонній Світ». (Лекція друга, Чжуань Фалунь)
Мені здавалося, ніби це світло очистило кожну клітину мого тіла. Я впав на коліна й довго плакав.
Усі ці роки я ніколи не думав про виконання вправ. Але в той час, коли був цілковито розгублений, однієї ночі, сидячи на даху будинку, де винаймав квартиру, я підвівся й виконав рух «Золота мавпа розмножує тіло» з першої вправи. Щойно я потягнувся, то відчув енергетичний вибух у центрі грудей, і в мене відкрилося небесне око. Я побачив енергетичні канали у своєму тілі, зв’язок тіла з Усесвітом і те, як Усесвіт відображається в людському тілі. Замість того щоб згадати про Фалунь Дафа, я знову вирішив, що я незвичайний, — і видіння зникло.
Не в змозі пробудитися від ілюзії звичайного світу, я опускався дедалі нижче. Але якимось чином, попри те, що постійно руйнував своє тіло, залишався відносно здоровим. Щонайменше двічі мені снилося, що хтось виймає мої органи, щоб показати, що вони чисті. Думаю, Учитель намагався показати, що все ще захищає мене.
Учитель захистив мене й під час автомобільної аварії приблизно за рік чи два до того, як я отримав Фа. Після довгої ночі я їхав із дівчиною трасою, перебуваючи під впливом наркотиків та алкоголю, і знепритомнів за кермом. Уже був ранок, і траса була заповнена машинами. Розплющивши очі, я побачив, що наш автомобіль мчить просто на бетонне огородження. Машина врізалася в бар’єр, злетіла в повітря, і, коли ми перевернулися, я побачив, що падаємо просто в потік автомобілів, які виїжджали з розв’язки. У ту мить усе почорніло, і я побачив величезну руку, яка підхопила автомобіль, перенесла його над потоком машин і опустила на узбіччі з іншого боку. Машина глухо приземлилася, і моя дівчина прокинулася. Вона не зрозуміла, що сталося. З пошкоджень було лише пробите колесо. За хвилину позаду нас зупинилася аварійна вантажівка. Водій із подивом подивився на нас, підозріло оглянув машину й чомусь запитав, чи не працюємо ми на уряд. Гадаю, він бачив, як автомобіль летів у повітрі, немов корабель.
Тепер мені цілком ясно, що Вчитель піклувався про мене. Тоді я не надав цьому особливого значення. Я розумію, що Вчитель дбав про всіх живих істот впродовж усіх життів, і ніхто ніколи не зможе повністю віддячити йому за це.
Після багатьох років вживання наркотиків, розпусної поведінки, відеоігор і нездорового способу життя одного дня подруга, з якою я прожив близько року, заявила, що йде від мене. Я й так був пригнічений. Коли вона подивилася на мене, очікуючи реакції, я сказав: «Усе гаразд. Я практикувальник Фалунь Дафа». Я навіть не знав, що означають ці слова, і не пам’ятав, що таке Фалунь Дафа. Чомусь мої слова привели її в лють, і вона втекла. Ще одна загадка. Досі не розумію, як і чому я вимовив ці слова.
Невдовзі після цього я повернувся до батьків. Вони вирішили винайняти для мене велику квартиру, щоб використовувати її частину для свого інтернет-бізнесу. Батько найняв російську жінку для обробки замовлень. Вона виявилася практикувальницею Фалунь Дафа й одного разу дала мені буклет Дафа. Я поставив їй безглузде й нетактовне запитання про практикувальницю, зображену на обкладинці. Пізніше вона розповіла, що після цього втратила будь-яку надію на те, що я почну практикувати, але подумала, що, можливо, мій батько зможе вдосконалюватися за Фалунь Дафа.
Тоді я все ще вів розпусний спосіб життя. Батько бачив, що мені зле, і одного разу сказав, що мені слід розпитати ту російську жінку про «йогу», як він гадав, якою вона займається. Коли я запитав її, вона відповіла, що вдосконалюється за Фалунь Дафа. Я згадав, що це таке, і водночас — скільки разів упускав можливість отримати Фа. Я попросив її показати мені відео з вправами. Вона увімкнула його на моєму комп’ютері. Після всіх цих років я вперше побачив Учителя. Це був знаковий день у моєму житті, і відтоді я присвятив своє життя вдосконаленню.
Спогади надихають мене бути старанним
Після початку вдосконалення мене часто почали відвідувати спогади дитинства. Це зміцнило мою віру в те, що Вчитель оберігав мене задовго до того, як я вперше почув про Фалунь Дафа.
Коли я подорослішав, мама розповіла, що намагалася зробити аборт, сидячи у ванні, наповненій алкоголем. Але я вижив. Один із моїх перших спогадів — як я, ще зовсім малюк, підповз і встромив звичайну виделку в електричну розетку. Я знепритомнів, але залишився живим. Бабуся розповідала, що, коли я був немовлям, сусідка намагалася нагодувати мене отруєною кашею. Я перестав дихати, посинів, і всі вирішили, що я помер. Але Вчитель знову врятував мене.
Пам’ятаю ще один випадок. Коли я був зовсім маленьким і грався сам у дворі, знайшов тверду цукерку, поклав її до рота й подавився. Почав втрачати свідомість і раптом відчув, як хтось ударив мене по спині — цукерка вилетіла з рота. Я обернувся — нікого не було. Тепер розумію, що це Вчитель урятував мене. Невдовзі після цього я вирвався з рук бабусі й вибіг на жваву вулицю, де просто на мене мчала вантажівка. Я почув її крик, зупинився просто перед машиною, і вона загальмувала за кілька сантиметрів від мого обличчя. Бабуся знепритомніла, а водій засміявся.
Подібні випадки траплялися зі мною багато разів. Одного разу я виліз на дротяний паркан заввишки близько двох метрів. Коли стрибнув, дріт зачепився за штани, і я полетів униз головою просто на металеву арматуру, що стирчала з бетонного стовпа. Удар припав прямо над оком. Сили було достатньо, щоб пробити мені голову, але виступила лише кров і залишився невеликий шрам. Іншим разом ми з двоюрідним братом рибалили з бетонної дамби. Я не втримався за бильця й почав падати вниз, де стирчали металеві прути. Я був певен, що загину. Але брат, мій ровесник, різко простягнув руку, схопив мене за сорочку й витягнув. Він не сказав жодного слова. Я вірю, що Вчитель, використавши його, урятував мене.
Довгий час я вважав, що не повинен розповідати про все це, щоб інші не подумали, ніби я намагаюся здаватися якимось незвичайним або хизуватися. Я не вважаю себе особливим. Я лише хочу поділитися цим, щоб показати, скільки наш Учитель зробив, захищаючи кожного з нас від лиха в цьому й минулих життях задовго до того, як ми почали практикувати.
Одна з найчудесніших подій сталася в день, коли я опинився в справжній смертельній небезпеці. У Росії бідні діти вигадують безумні способи розваг. Один із них — узимку чіплятися за задню частину тролейбуса й ковзати по снігу. Я спробував це під час першого снігу. Коли тролейбус їхав повз футбольне поле, мене збили цеглини, що лежали на рейках, і мені ледь не відірвало ліву ногу. Коли я подивився на неї, вона була вся в крові, кістки роздроблені. Я кричав, як божевільний.
По біговій доріжці футбольного поля йшов літній чоловік із тростиною. Почувши мій крик, він раптом випростався, ніби помолодшав, підбіг до високого паркану, переліз через нього й за лічені секунди опинився поруч зі мною. Він доніс мене, закривавленого, до машини, що стояла неподалік. Я вірю, що Вчитель використав цього старого, щоб урятувати мене. Дякую, Учителю!
Ці спогади повернулися до мене після початку вдосконалення й надихнули бути старанним. На початку практики Вчитель часто надихав мене чудесними видіннями. Коли я вперше прочитав про те, що Вчитель встановлює енергетичні механізми в тілах практикувальників, мені наснився сон: моє тіло було величезним темним океаном, схожим на космос. З глибини я дивився на поверхню й бачив довгий білий човен. У його задній частині стояв чоловік і керував човном довгою жердиною. Учитель стояв попереду — високий і осяяний. З його руки в океан падали зорі, немов насіння.
Приблизно через три місяці після початку вдосконалення я познайомився з практикувальниками, які запропонували мені роздавати біля готелів буклети Shen Yun. Невдовзі співучень уперше запросив мене на вивчення Фа у великій групі. Я пам’ятаю, як дивився на кожну літню китаянку й відчував, що це найдивовижніші люди у світі.
Найдивовижніше сталося після вивчення Фа — до нашої кімнати увійшов Учитель. Учитель прийшов поговорити з нами про Shen Yun та інше. Я був настільки схвильований, що майже нічого не запам’ятав. Переповнений емоціями, аплодуючи, я сів просто на свою книгу «Чжуань Фалунь», і літньому практикувальнику довелося підштовхнути мене, щоб я взяв книгу до рук. Після лекції всі аплодували з таким натхненням, якого я ніколи раніше не відчував. Я сидів у кінці зали. Коли Вчитель виходив, лише на мить поглянув на мене. Я досі зберігаю у свідомості цей священний момент, і мої відчуття неможливо описати словами.
Повернувшись додому після лекції, я виконав першу вправу й відчув, як незліченні Фалуні обертаються по всьому тілу. У той момент у моїй свідомості була лише одна думка: «Я — практикувальник Фалунь Дафа».
У моєму розумінні Вчитель упродовж незліченних років перебував поруч із нами й вів нас до цього моменту, і моя історія не є винятком чи чимось особливим. Я записав її з надією, що вона зможе надихнути інших співучнів.
Якщо в моєму розумінні є відхилення від Фа, будь ласка, укажіть на них.
Дякую, Учителю! Дякую, співучні!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
