(Minghui.org) Це історія моєї родини, яка понад 20 років отримує користь від практики Фалунь Дафа. Я почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа в 1997 році, коли була 27-річною матір'ю однорічного хлопчика. У той час я щоранку ходила в парк виконувати вправи Дафа, а ввечері брала сина вивчати Фа з іншими практикувальниками. Так тривало чотири роки, і мій син повністю занурився у Фа.
Мої батьки почали практикувати Дафа після виходу на пенсію. У батька на нозі був псоріаз розміром із кулак. Псоріаз — важковиліковне захворювання. Місце, уражене псоріазом, страшенно свербіло, особливо в похмурі або дощові дні. Багато років лікування не дали жодного результату, але хвороба зникла за короткий час після того, як батько почав практикувати Фалунь Дафа. Він став здоровим та енергійним.
Моя мати також пережила багато чудесних подій після того, як почала практикувати Дафа. Вона виросла в бідній багатодітній сім'ї та не мала можливості ходити до школи. Вона не могла читати книгу «Чжуань Фалунь», а лише слухала, як читали інші в групі вивчення Фа. Але мама щиро хотіла вивчати Фа й вирішила навчитися читати, тоді їй було вже понад 60 років.
Вона не знала піньїнь і не вміла користуватися словником, тому запам'ятовувала книгу слово за словом, звертаючись за допомогою до інших. Зими були дуже холодними, тому всі лягали спати рано. Поки ми всі спали на кані (традиційне опалювальне велике спільне ліжко з цегли), мама сиділа на підлозі, закутавшись у пальто, і читала «Чжуань Фалунь». Іноді вона читала на кухні, побоюючись, що ввімкнене світло завадить нашому сну. Коли зникала електрика, вона читала при світлі свічки.
Її щире бажання ретельно вивчати Фа дуже надихало мене, і я досі чітко пам'ятаю її старанність. Незабаром їй відкрилися чудеса Дафа, і врешті-решт вона змогла читати «Чжуань Фалунь» і не відставати від інших учасників групи вивчення Фа. Вона також могла читати інші статті та лекції, написані Вчителем Лі Хунчжи.
До початку практики мама щозими страждала від астми й кашлю. У найгірші періоди вона не могла спати вночі, відчуваючи задуху, і потребувала ушпиталення для ін'єкцій, які приносили лише тимчасове полегшення. Але з настанням наступної зими, хвороба знову поверталася, адже лікування лише полегшувало симптоми. Але коли мама почала практикувати Фалунь Дафа, її астма й кашель повністю зникли.
Мої батьки також відмовилися від окулярів для читання, які носили багато років, і могли читати без них навіть найдрібніший шрифт. Їхній зір і слух стали такими ж, як у молодих. У 80 років їхня шкіра була світлою і ніжною, а волосся — чорним і густим. Мама часто говорила людям, що ці чудові зміни з ними відбулися завдяки тому, що вони практикують Фалунь Дафа.
Раніше мама шкодувала, що не вчилася читати в школі, і заздрила освіченим людям. Пізніше вона перестала так думати. Вона говорила: «Я ніколи не ходила до школи, але на старості років зустріла Вчителя й тепер можу читати небесну книгу „Чжуань Фалунь“, наче вступила до університету». Вона почувалася дуже щасливою, що в циклі реінкарнацій їй нарешті випала священна можливість вивчати дорогоцінний Фа! Через деякий час мої брат і сестра також стали практикувальниками Фалунь Дафа.
Моя сім'я пройшла через важкі випробування після того, як у липні 1999 року компартія Китаю почала переслідування Фалунь Дафа. Я двічі їздила до Пекіна, де виступала за право практикувати Фалунь Дафа. Мене заарештували, звільнили з роботи й відправили до виправно-трудового табору. Після повернення додому мене знову заарештували та внесли до списку розшуку, тож мені довелося піти з дому й жити в поневіряннях понад 20 років. Поліція та представники місцевої влади часто приходили до моїх батьків додому, незаконно проводили обшуки й вимагали здати книги Дафа, а також написати гарантійні заяви про припинення практики. Вони часто турбували батьків ночами й наймали людей, які спостерігали за їхнім будинком. Намагаючись зловити мене, іноді вони приходили додому до моїх братів і сестер, яких також незаконно затримували.
У той важкий час мої батьки, родичі та друзі допомагали мені, бо я не могла влаштуватися на роботу без посвідчення особи. Хоча я довгий час не могла повернутися додому, Учитель завжди перебував поруч, спостерігаючи за мною і захищаючи мене. Коли я стикалася з багатьма небезпеками, Учитель милосердно вирішував їх і виносив труднощі за мене. Я часто з гіркотою думаю про те, скільки поневірянь переніс Учитель заради мене! Те, що я залишилася жива й можу вдосконалюватися, стало можливим тільки завдяки великому милосердю Вчителя.
Коли я була змушена піти з дому, моєму синові було всього кілька років. Одного разу, коли він грався біля нашого будинку, фургон збив його й наїхав на ногу. Малюк сидів на землі та плакав. Водій спробував утекти, але сусіди зупинили його.
Вони відвезли хлопчика до лікарні, і огляд показав, що нога сина не була пошкоджена, з ним усе було гаразд. Мої рідні були глибоко вдячні, розуміючи, що Вчитель дбав не тільки про мене, а й про членів моєї родини. Я знала, що Вчитель захистив мого сина, який завдяки цьому нещасному випадку розплатився за свою карму. Коли син пішов до школи, то під час шкільних канікул відвідував мою матір і сидів поруч із нею, коли вона читала Фа, тож він слухав Дафа із самого раннього віку.
Він виріс чесною, доброю, працьовитою молодою людиною. Його начальники кажуть, що в наш час важко зустріти людину з таким чудовим характером. Я знаю, що він такий тому, що слухав Фа в дитинстві, і принципи Дафа глибоко вкоренилися в його свідомості. Син підтримував моє вдосконалення з юних років. Він не дозволяв нікому обмовляти Дафа й закликав мене поїхати в Пекін, щоб виступити на захист Фалунь Дафа. Коли поліціянти прийшли до мене додому, щоб заарештувати, він намагався перешкодити їм.
У 2013 році мій батько, якому минав уже 81 рік, почав слабшати. Я кілька місяців перебувала біля його ліжка, поки він мирно не помер. Він мав добрий і спокійний вираз обличчя. На похороні, коли катафалк почав рух, я та ще одна практикувальниця побачили в небі сцену: кілька коней везли небесну колісницю, усередині якої перебувала людина, дуже схожа на мого батька. За колісницею і катафалком слідувало безліч ширяючих у повітрі небесних істот. Ми були приголомшені. Сцена тривала всього кілька секунд, тому ми не встигли нічого сфотографувати. Однак на шляху проходження катафалка на небі були благовісні хмари. Багато людей були вражені й фотографували їх на свої мобільні телефони. Я подумала, можливо, це були сцени вознесіння серед білого дня, а благовісні хмари в іншому просторі — почесною вартою, яка прибула зустріти мого батька, практикувальника Дафа.
[Після смерті батька] мама переїхала до мене й у віці 85 років мирно померла під час післяобіднього сну. Вона мала дуже молодий вигляд, на її обличчі була легка усмішка без жодних ознак болю. Багато людей були зворушені, побачивши її. Вони розуміли, що така тиха смерть була благословенням за її вдосконалення. Багато родичів і друзів, присутніх на похороні, особливо літніх, повірили в духовне вдосконалення. Багато з них, почувши про те, як мирно пішла з життя моя мати, вийшли з лав компартії.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
