(Minghui.org) Переломний момент у житті Яна Чунь-хао настав у 2021 році, під час пандемії COVID. Тоді він залишив роботу ІТ-інженера в Науковому парку Сіньчжу в Тайвані й почав працювати повний робочий день у незалежному ЗМІ.
Того року в Тайвані було оголошено третій рівень епідеміологічної небезпеки. Пандемія серйозно вплинула на життя людей, і багато хто з тривогою дивився в майбутнє. Ян на той час пропрацював у Науковому парку Сіньчжу менш ніж два роки. Він вирішив, що замість того, щоб віддавати всі свої сили та час побудові кар’єри, краще змінити напрямок — допомагати поширювати правду та відстоювати справедливість.
На перший погляд, його рішення могло здатися несподіваним. Однак боротьба із залежністю від відеоігор у студентські роки, а також подальше знайомство з Фалунь Дафа та читання книги «Чжуань Фалунь» спонукали його замислитися над тим, яким життям він хоче жити.
Ян Чун-хао в Канаді (фото: Minghui.org)
Від ігрової залежності до самовдосконалення
Ян народився в освіченій родині. Його батьки працювали вчителями в середній школі й серйозно ставилися до освіти дітей. Він добре навчався та на всіх етапах — у старшій школі, коледжі й магістратурі — здобував освіту в престижних навчальних закладах. В університеті Ян вивчав електротехніку, а цифрові інформаційні технології освоював самостійно. Після закінчення навчання він влаштувався інженером у Науковий парк Сіньчжу.
Після закінчення навчання його розпорядок дня став менш суворим, і вільний час він проводив за онлайн-іграми. До кінця першого семестру другого року магістратури він занурився в дослідницьку роботу та продовжував грати, щоб зняти напругу. Однак він не очікував, що, почавши грати, йому буде важко зупинитися. Після низки запеклих інтернет-битв у нього червоніли очі, він відчував повне фізичне та моральне виснаження.
«Якщо я продовжуватиму так і далі, чим це закінчиться?» — запитав він себе.
Він згадав про головну книгу Фалунь Дафа «Чжуань Фалунь», яку вивчав приблизно два роки тому.
Друг розповів йому про Фалунь Дафа, коли він навчався на останньому курсі коледжу. Вперше він почав читати «Чжуань Фалунь» в інтернеті, але відчувши внутрішній опір, припинив читання. Через два роки він знову відкрив книгу. Прочитавши розділ «Думки» в Дев’ятій лекції, він вирішив почати вдосконалюватися за Фалунь Дафа.
Пізніше Ян усвідомив, що часто діяв імпульсивно, він не міг зосередитися під час читання, а прослуховуючи лекції, відчував певний внутрішній опір. Але всупереч цьому, він знайшов відповіді на запитання, які мучили його вже довгий час.
«Я не можу більше жити безцільно! Оскільки я вирішив удосконалюватися, то повинен діяти відповідно до вимог Дафа», — сказав він.
Ян зв’язався з одним із практикувальників і відвідав дев’ятиденний курс Фалунь Дафа. У 2017 році він почав практикувати.
Завдяки старанному вивченню Фа та виконанню вправ Ян відчув себе фізично сильнішим. Його думки стали ясними й зосередженими, а до конфліктних ситуацій він навчився підходити з позитивним та оптимістичним настроєм. Він зазначив: «Фалунь Дафа вчить людей бути добрими й допомагає їм удосконалюватися, але й вимоги до практикувальників висуваються високі».
Ян усвідомив, що для самовдосконалення потрібно постійно контролювати свою мову, поведінку та думки й щомиті дотримуватися принципів Істина, Доброта, Терпіння.
Втрати та набуття після вимушеного відсторонення від роботи
У 2019 році Ян почав працювати в Науковому парку Сіньчжу. Оскільки йому ще бракувало досвіду та стажу, керівник давав йому порівняно мало завдань. Ян ставився до цього спокійно: залишався скромним, старанно здобував нові знання та сумлінно виконував усі свої обов’язки.
На початку літа 2021 року через пандемію COVID людям довелося перейти на дистанційну роботу. У вільний час Ян почав добровільно допомагати The Epoch Times і розповсюджувати газету. Він виходив щоранку за будь-якої погоди.
Під час пандемії люди стали набагато рідше виходити з дому, і суспільство охопили тривога та невпевненість. Ян вірив, що об’єктивна, неупереджена та чесна газета може надавати людям правдиву інформацію.
Через кілька місяців він дедалі гостріше почав відчувати відповідальність, яку несе людина, що працює в ЗМІ. У вересні Ян звільнився з посади ІТ-інженера й перейшов на постійну роботу в незалежне ЗМІ. Для нього це був не просто перехід від розповсюдження газети до повноцінного медіаробітника, а усвідомлений вибір свого життєвого шляху.
Початок роботи в головному офісі американської компанії проходив вдало. У колективі панувала доброзичлива атмосфера, колеги добре ладнали між собою, і Ян щодня з натхненням брався за роботу. Але одного разу він припустився помилки, після чого керівник перестав доручати йому завдання і почав передавати їх іншим співробітникам. Зіткнувшись із раптовим відстороненням від роботи, Яну було важко із цим впоратися.
«Я пройшов такий довгий шлях, щоб долучитися до цієї роботи, і хотів лише одного — робити свій внесок, застосовуючи професійні знання. Я аж ніяк не очікував, що буту відсторонений», — сказав він.
Ян почав скаржитися. Образа настільки опанувала його, що він не сприймав допомоги колег, які ділилися з ним своїм досвідом удосконалення. Пізніше, подивившись у себе, він зрозумів, що причина, скоріше за все, у ньому самому.
«Я був прив’язаний до втрат і набуття, хотів, щоб люди довкола визнавали та схвалювали мої зусилля, — згадує він. — Насправді мною керувало прагнення до слави та вигоди. Я недостатньо вдосконалювався, мої професійні навички не покращувалися, тому я припускався помилок».
Цей випадок спонукав Яна не тільки підвищувати свій професійний рівень, а й більше дивитися в себе, коли на роботі виникали проблеми. Одного разу він запропонував керівнику змінити деякі робочі процеси, однак його пропозиції були відхилені. Спочатку Ян відчув розчарування, але потім замислився: «Я не можу постійно дивитися лише на ту сторону себе, яка робить усе добре, та ігнорувати ту, що вчиняє неправильно».
«Я висловився не в слушний момент, та й обставини тоді були непростими, — сказав він, спробувавши подивитися на ситуацію з позиції іншої людини. — Координатору доводилося одночасно займатися безліччю справ та іншими проєктами. Відповідаючи за роботу компанії, він повинен розглядати питання всебічно. Мені потрібно ставитися до цього позитивно й намагатися без зайвих слів заповнювати наявні прогалини».
Зараз Ян обіймає керівну посаду. Коли командна співпраця зазнає перешкод, він інколи все ще втрачає терпіння. Але зазвичай досить швидко помічає упущення. «Замість того щоб скаржитися, краще подумати: що ще я можу зробити? А головне — як допомогти колегам удосконалюватися, щоб уся команда могла підвищуватися разом», — сказав він.
Виконання вправ та участь у маршовому оркестрі Тянь Го
Попри напружену роботу в ЗМІ, Ян щодня виконує вправи.
У розпал пандемії він перебував у США. Тоді люди намагалися уникати масових зібрань і без необхідності не виходити з дому. І все ж Ян щодня після обіду та ввечері приходив на майданчик для виконання вправ неподалік від офісу.
Він вважає, що спільне вивчення Фа та виконання вправ з іншими практикувальниками — це форма вдосконалення, яку Вчитель просив дотримуватися практикувальників.
Окрім роботи та самовдосконалення, його основним дозвіллям є музика. Ще в початковій школі Ян навчався за програмою для музично обдарованих дітей. Зараз він грає в оркестрі Тянь Го та бере участь у парадах.
Ян виступає з маршовим оркестром Тянь Го (фото: Minghui.org)
Ян зрозумів, що насправді важко відокремити вдосконалення від роботи. «Робоче середовище — це також середовище для вдосконалення. Чим кращий ми маємо стан у вдосконаленні, тим кращі результати нашої роботи», — сказав він.
Завдяки закладеній з дитинства музичній базі, він досить швидко зміг освоїти музичний інструмент. Але Ян нагадує собі, що ця перевага не повинна ставати приводом для гордості: «Самовдосконалення — це не спосіб самоствердження. Я не повинен дозволяти гордині вкорінитися в серці. Нам потрібно завжди проявляти доброту й усім разом досягати успіхів».
Залишатися вірним своєму вибору
Ян часто замислюється над тим, яким би було його життя, якби він не зустрів Фалунь Дафа. «Напевно, я б цілий день був занурений у роботу, а після годинами грав у відеоігри. Якби я створив сім’ю, то, ймовірно, був би заклопотаний одруженням і зароблянням грошей на купівлю будинку й подібні речі», — сказав він.
«У цьому світі гонитва за славою, вигодою та почуттями змушує людей турбуватися про втрати й здобуття, і вони не мають душевного спокою», — додав він.
Зараз він переїхав до свого рідного міста. Він, як і раніше, має багато роботи. Озираючись на свій шлях від інженера до медіаробітника, Ян каже, що його вибір був пов’язаний не з посадою чи доходом, а з тим, якою людиною він хотів стати.
«Фалунь Дафа допоміг мені зрозуміти, що життя людини визначене заздалегідь і немає потреби за чимось гнатися, — сказав він. — Практика Фалунь Дафа — найкращий вибір, який я зробив у цьому житті. Тепер я щодня намагаюся підвищувати свій Сіньсін і сповнений внутрішнім спокоєм. Я відчуваю духовну повноту і бачу прекрасний світ».
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
