(Minghui.org) Весною 2020 року Вен Чен-хун виявив у себе під правим коліном ущільнення. Спочатку він не надав цьому особливого значення: у той час він захоплювався бігом на довгі дистанції і навіть брав участь у марафонах, тому вирішив, що припухість виникла через надмірні тренувальні навантаження. Пізніше, після проведення МРТ у лікарні, у нього було виявлено пухлину розміром приблизно 10х6 см.
Лікар, вивчивши результати обстеження, повідомив Чен-хуну: «Це злоякісна пухлина». При цьому він заявив, що хірургічне втручання пов'язане з високим ризиком, оскільки новоутворення розташоване в безпосередній близькості від нервів та артерій, проте пояснив, що операцію провести необхідно — тільки так можна точно визначити, яка це пухлина — доброякісна чи злоякісна.
Дізнавшись про діагноз, Вен Чен-хун відчув глибокий смуток і почуття безпорадності. Він завжди стежив за своїм здоров'ям і регулярно займався бігом, тому ніяк не міг зрозуміти, чому в нього розвинувся рак.
Тяжкий період у житті після встановлення діагнозу «рак»
Лежачи на операційному столі, Чен-хун запитав лікаря, як довго росла пухлина і чому він взагалі захворів. Лікар пояснив, що зараз головне завдання — хірургічно видалити пухлину. Почувши це, Чен-хун занепокоївся: якщо навіть лікарі не знають причини виникнення хвороби, чи вдасться йому взагалі відновитися після операції?
Після видалення пухлини лікар пояснив, що через її значні розміри частина уражених раком тканин могла бути видалена не повністю, тому буде потрібна променева терапія. При цьому можливі побічні ефекти: фіброз, утворення рубців, ущільнення тканин та втрата еластичності. Крім того, колінний суглоб може почати передчасно руйнуватися, що в майбутньому — можливо, ще до настання пенсійного віку — вимагатиме його заміни.
Ці новини остаточно підкосили Чен-хуна; він відчув, що повністю втратив контроль над власним життям. «Боже мій! — вигукнув він. — У мене таке почуття, що це життя мені вже не належить». Зіткнувшись із такою складною медичною ситуацією, він зрозумів, що він не має іншого вибору, окрім як погодитися на запропоноване лікарями лікування. Однак залишалися запитання: чи зможе він повністю одужати після лікування і що чекає на нього в майбутньому? Відповідей на них він не знав.
Рішення почати вдосконалюватися за Фалуньгун
Після операції Чен-хун згадав про Фалуньгун (або Фалунь Дафа), практику самовдосконалення, якою займалися його батьки.
Він був свідком того, як мама, яка завжди відрізнялася суворістю, після початку вдосконалення за Фалунь Дафа стала м'якою і доброю. Вираз її обличчя став привітним і сповненим співчуття — вона ніби перетворилася на зовсім іншу людину. Чен-хун розумів, що Фалунь Дафа — хороша практика, але необхідність рано вставати для виконання вправ тоді здавалася йому занадто обтяжливою, тому він вирішив не займатися нею.

Чен-хун виконує п'яту вправу Фалуньгун — медитацію (фото: Minghui.org)
Цей важливий поворотний момент у житті став для нього чудовою нагодою розпочати духовне самовдосконалення. Чен-хун сказав: «Оскільки я вже досяг дна, мені залишається лише гідно пройти цей шлях духовного вдосконалення. Якби я й далі жив по-старому, хто знає, чи не з’явилася б у мене згодом ще одна пухлина? Я розумів, що існує кращий шлях, тому вирішив почати вдосконалюватись».
Однак шлях самовдосконалення виявився непростим. Під час ранкових вправ Чен-хун ставив собі завдання медитувати в позі лотоса протягом години. У цей час його ноги пронизував нестерпний біль — здавалося, ніби по них проїхав автомобіль. Батьки підтримували його, займаючись разом з ним вранці, але він далеко не завжди хотів виконувати вправи. «Виконуючи вправи, я постійно думав про те, коли це нарешті закінчиться. Було неймовірно боляче. А оскільки права нога ще й набрякла, біль ставав ще сильнішим», — згадує він.
І все ж, керуючись внутрішнім переконанням, він продовжував виконувати вправи вранці, незважаючи на те, що жодних помітних змін у його фізичному стані не відбувалося.
Вибрати чесність перед обличчям втрат та надбань
Через два-три місяці, коли його здоров'я поступово стабілізувалося, Чен-хун захотів повернутися до професійної діяльності. З дитинства він відрізнявся успіхами в навчанні та високими моральними якостями. Він закінчив Вищу школу бізнесу при Цінхуаському університеті. Його професійний досвід включав роботу з величезними масивами даних — обробку великих обсягів інформації, що надходить з високою швидкістю та в різних форматах, з використанням розподілених систем або хмарних інструментів (замість звичайних електронних таблиць). Він також мав досвід роботи в стартапах. Однак раптова хвороба змусила його зробити перерву та залишити роботу, щоб зосередитись на боротьбі з раком.
Тепер він був готовий розпочати все наново. Завдяки рекомендації друга йому випала можливість отримати посаду фінансового консультанта в іноземній інвестиційній компанії. Після успішної співбесіди його взяли на роботу.
Коли він отримав пропозицію про працевлаштування та розпочав заповнення анкети з особистими даними та відомостями про стан здоров'я, виникла непроста ситуація. В анкеті було запитання: «Чи хворіли ви коли-небудь на рак?»
Чен-хун довго дивився на документ, охоплений бурею емоцій: адже ця посада фінансового консультанта в іноземній компанії дісталася йому так важко! Він подумав: «Це чудова нова відправна точка в моєму житті. Якщо я чесно відповім „так“, чи не відкличе компанія свою пропозицію через ризики, пов'язані з моїм здоров'ям? Чи не позбавить це мене можливості почати все спочатку?»
Він обговорив ситуацію з мамою, розмірковуючи, чи не можна обійти це питання чи просто не вказувати цей факт. Подумавши, вони зрозуміли, що анкета вимагає підтвердження факту, що вже відбувся. Вони усвідомили: якщо він відповість нечесно, це суперечитиме одному з основних принципів Фалунь Дафа — принципу «Істина» (Чжень). У результаті Чен-хун вирішив відкинути пристрасть до особистої вигоди та побоювання за свою репутацію. Він вирішив вибрати варіант «Так».
Він міркував так: якщо він втратить цю роботу через те, що сказав правду — що ж, отже, ця посада не була призначена йому згори. «Ну що ж, немає проблем — знайду іншу роботу», — сказав він.
І тільки-но він відправив заповнену анкету, сталося щось дивовижне. Наступного ранку, під час медитації, він раптово відчув, як якась масивна субстанція, що накопичувалася в його нозі довгий час, ніби була зрізана. Відчуття тяжкості та набряклості миттєво зникло. Біль у нозі значно вщух!
Він поділився: «Учитель у Фа наставляє, що в процесі практики тіло і Сіньсін взаємопов'язані. На мою думку, коли підвищується Сіньсін, у тілі відбуваються помітні зміни. Вперше я відчув це настільки чітко!»
Поки він продовжував вивчати Фа й виконувати вправи, його здоров’я дедалі поліпшувалося. Раніше він був досить слабким фізично: взимку в нього постійно мерзли руки та ноги, часто траплялися сезонні алергії. Згодом усі ці проблеми зникли. Його права нога, яка була набрякла після операції і погано згиналася, поступово прийшла в норму: він знову зміг присідати, потім почав нормально ходити, а згодом — навіть бігати. Крім того, через шість років фіброз тканин ноги — ускладнення, про яке попереджав лікар — так і не розвинувся.
Усувати пристрасті та виявляти терпіння на роботі

Чен-хун у конференц-залі компанії (фото: Minghui.org)
Після закінчення навчання Чен-хун змінив кілька місць роботи і щоразу звільнявся або через відсутність перспектив, або через конфлікти з керівництвом. Цього разу він почав працювати в новій для себе сфері. Його обов'язки полягали в тому, щоб розуміти фінансові потреби клієнтів та розробляти для них індивідуальні фінансові плани. Зібравши інформацію про фінансове становище клієнта, він передавав їх у відділ планування для розробки детального плану реалізації.
Чен-хун висував високі вимоги до якості роботи. Спочатку в нього часто виникали розбіжності з колегами, оскільки він вважав, що матеріали, підготовлені відділом планування, містять недоліки. Пізніше, проаналізувавши свою поведінку керуючись принципами вдосконалення Істина, Доброта, Терпіння, він зрозумів, що надавав звітам таке велике значення лише тому, що боявся «втратити обличчя» перед клієнтами. Він також усвідомив, що його власні критерії не обов'язково були правильними. Такі високі вимоги до звітів тримали його в постійній напрузі та створювали величезний тиск на колег.
Поглянувши на ситуацію інакше, він зрозумів, що, можливо, колеги вже зробили все, що могли, або просто мають інший характер. Наполягаючи на своїх критеріях, він ставив співробітників у скрутне становище. «Якщо підійти до справи відкрито і доброзичливо, то досить просто доповнити те, чого не вистачає», — вирішив він.
Оскільки Чен-хун продовжував удосконалюватися, його серце ставало все ширшим і відкритим; він навчився краще розуміти і приймати оточення, заповнюючи відсутні ланки в роботі. Відносини з колегами стали набагато гармонійнішими. Тепер він уміє зберігати внутрішній спокій, його більше не турбують миттєві вигоди чи втрати, і він впевненіше рухається вперед у своїй новій професійній сфері.
В епоху повсюдного поширення електронних пристроїв та стрімкого розвитку штучного інтелекту темп життя в суспільстві прискорюється, через що люди все частіше відчувають занепокоєння та тривогу. Почавши вдосконалюватися за Фалунь Дафа, Чен-хун на власному досвіді переконався, що вивчення Фа і виконання вправ допомагає зберігати душевну рівновагу. Це дозволяє йому позитивно сприймати людей та події, а також зберігати в умовах багатогранного та мінливого світу оптимістичний настрій, що ґрунтується на принципах Істина, Доброта, Терпіння.
Продовжуючи вивчати Фа і виконувати вправи, Чен-хун стає дедалі чистішим — як фізично, і духовно. Він став добрішим і рухається до своєї мети — стати кращим. «У цьому величезному тлінному світі я нарешті знайшов будинок для свого тіла та душі», — сказав він.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.