(Minghui.org) Коли мені було трохи за тридцять, у мене діагностували невиліковну хворобу й дали не більше п’яти років життя. На щастя, я зустріла Фалунь Дафа. Саме Вчитель Лі врятував мене від смерті. Завдяки милосердю та величі Вчителя я отримала шанс на нове життя й змогла знову розквітнути, наче зів’яле дерево навесні.
Смертельна хвороба
Тривожні симптоми виявилися в 1995 році, коли мені було лише 36 років. Усе почалося з червоних плям на ступнях, які поступово збільшувалися в розмірах. Потім піднялася температура, і я настільки ослабла, що майже нічого не могла робити. Якось, коли я була в гостях у сусідки і дивилася телевізор, у мене почали цілими пасмами випадати волосся, встилаючи підлогу; я була розгублена і зовсім не розуміла, що відбувається. Пізніше сусідка сказала моїй матері: «У твоєї доньки так сильно випадає волосся. Тобі варто відвезти її до лікарні на обстеження». За народними повір'ями, така сильна втрата волосся є ознакою смертельної хвороби.
Почувши це, мама відвезла мене до лікарні. Первинне амбулаторне обстеження не виявило причин захворювання. Тоді ми власним коштом звернулися до клініки традиційної китайської медицини, де лікування полягало в щоденному накладенні лікувальних пластирів та мазей; вони приємно холодили шкіру, але приносили лише тимчасове полегшення під час спеки. Кожен пластир коштував кілька десятків юанів — величезні гроші для нашої малозабезпеченої родини. Однак незважаючи на лікування, поліпшень не наступало. Ті дні здавались нескінченними. Я була абсолютно виснажена і почувала себе нікчемною інвалідкою. Коли я сідала в автобус мені доводилося триматися обома руками за дверний отвір і збирати всі сили, щоб просто піднятися в салон. Діти в автобусі називали мене бабусею, хоча мені було трохи більше ніж тридцять! На очі постійно наверталися сльози. Я плакала наодинці, охоплена глибоким горем.
Бачачи мої страждання, мама відвезла мене на лікування до великої клініки. Мене госпіталізували незадовго до Свята середини осені 1995 року. Результати аналізів дозволили встановити діагноз: системний вузликовий поліартеріїт — захворювання, про яке ніхто з нас тоді навіть не чув і суті якого не розумів. Лікар пояснив, що ліків від цієї хвороби не існує. Стан можна було лише контролювати за допомогою кортикостероїдів у поєднанні із препаратами для захисту печінки, головного мозку та серця. Ба більше, дозування стероїдів можна було тільки збільшувати, але в жодному разі не знижувати. Мені доводилося щотижня відвідувати лікарню для здачі аналізів крові.
Це захворювання викликає ішемію та порушення функцій органів, а також може становити загрозу життю. Симптоми включали загальну слабкість, постійне підвищення температури та появу невеликих червоних вузликів, які запалювалися та опухали. Дрібні червоні плями на ступнях вказували на запалення та закупорювання кровоносних судин. Плями поступово розросталися, піднімаючись від стоп до стегон і поширюючись далі. Наслідки могли бути жахливими. Лікар сказав моїй мамі, що мені залишилося жити недовго.
У той же час через приймання великих доз стероїдів моє обличчя сильно набрякло і стало опухлим, а тіло стало твердим, як камінь, і жорстким, немов листовий метал. Я продовжувала втрачати волосся і майже облисіла. Мій племінник лякався і плакав побачивши мене, а родичі та друзі думали, що я проходжу курс хімієтерапії. Мама безперервно плакала. Я зазнавала таких мук, що мріяла про смерть і навіть думала про самогубство. Але ще жива була моя мама, а моя дитина була зовсім маленькою. Думка про те, що мамі довелося б ховати дочку... якою жахливою трагедією це було б для неї! І як би мені було шкода мою дитину, якби вона втратила материнську любов… Я не могла цього допустити й відмовилася від таких думок.
Я їла шість разів на день. Мама щодня варила мені трав’яні чаї, купувала качок, щоб зварити поживний суп. Через приймання стероїдів мене мучила внутрішня спека, тому мені були потрібні продукти, що мають охолоджувальну дію. Качине м'ясо вважається продуктом, що має охолоджувальну дію, і воно допомагало полегшити цей стан. У моїй присутності мама завжди поводилася бадьоро і змушувала себе посміхатися, але щойно залишалася сама, то давала волю сльозам — її очі були постійно опухлими від сліз.
Зустріч із Дафа
На початку лютого 1996 року я почула, що Фалунь Дафа може лікувати хвороби та покращувати фізичне здоров’я. У моєму серці зародилася надія, і я запитала себе: «Що таке Фалунь Дафа? Чи може це врятувати мене? Де я можу його знайти?»
Відчайдушно потребуючи допомоги, я ледве могла рухати ногами і поблукала в парк у пошуках Фалунь Дафа. У перший день я увійшла через східні ворота і запитала перехожого біля входу: «Тут практикують Фалунь Дафа?»
Чоловік відповів: «Ні! Чому б тобі замість цього не приєднатися до нас і не потанцювати?» Я сказала, що не хочу вчити цей танець, але хочу практикувати Фалунь Дафа. Не знайшовши того, що шукала, я повернулася додому.
Наступного дня я знову пішла в парк і цього разу увійшла через південні ворота. Я знову запитала, чи практикують тут Фалунь Дафа. Жінка відповіла: «Я такого не бачила. Чому б вам не потанцювати?» Я відмовилася, сказавши, що хочу практикувати Фалунь Дафа. Я обійшла увесь парк, але все одно не знайшла потрібних мені людей, тож мені знову довелося повернутися додому, не отримавши того, що хотіла. Озираючись назад, я думаю, що, можливо, Учитель перевіряв мою рішучість удосконалюватися за Дафа.
На третій день я відразу ж зайшла всередину. День був холодний та дощовий; я була в рукавичках та з парасолькою. Дійшовши до містка біля павільйону, я склала руки перед грудьми і сказала: «Учитель Лі, будь ласка, даруйте мені благословення і покажіть, де займаються Фалунь Дафа. Я хочу займатися Фалунь Дафа!» Я повторила це кілька разів і раптом відчула, ніби стою в човні, який м'яко штовхають уперед хвилі, — це було справді приємне відчуття. Інстинктивно я повернула праворуч. Коли я вийшла на відкритий майданчик, яскравий промінь осяяв мою маківку. У цей момент я почула голосову інструкцію до першої вправи. Я поспішила на звук і побачила двох людей, які виконували вправи під вербою біля ставка. Мене сповнювало хвилювання: я знала, що знайшла Фалунь Дафа! Я зрозуміла, що саме Вчитель привів мене туди!
Я підійшла до них і сказала: «Я теж хочу займатися Фалунь Дафа! Ви могли б мене навчити?»
Один із них відповів: «Звичайно! Будь ласка, зніміть рукавички». Я відразу зняла рукавички і приєдналася до них, почавши виконувати вправи. Хоча на вулиці було прохолодно, я зовсім не відчувала холоду; моє серце було теплим і сяяло. Пізніше я дізналася, що ті двоє, які мене навчали, — начальник управління та його дружина.
Чудові результати
Незабаром у нашому районі з'явився майданчик для виконання вправ, і я почала ходити туди щодня. Книжок «Чжуань Фалунь» (головна книга Фалунь Дафа) катастрофічно не вистачало; я не мала власного примірника, тому просто зосередилася на частішому виконанні вправ: вранці та ще раз увечері. П'ята вправа — медитація в позі лотоса — давалася мені важко, тому що через приймання стероїдних препаратів моє тіло й ноги були скуті та малорухливі. Я намагалася сісти в позу лотоса, але мені важко було підняти ноги. Якщо вдавалося покласти одну ногу на іншу, вона одразу ж з гучним стуком падала назад, і це завдавало мені сильного болю. Але я не здавалася. Я знову і знову піднімала ногу, тримаючи її руками. Поступово я навчилася утримувати позу п'ять, десять, а потім і п'ятнадцять хвилин — крок за кроком, долаючи труднощі завдяки наполегливості. Можливість просидіти в медитації п'ятнадцять хвилин здавалася величезною перемогою, а пізніше я змогла сидіти вже пів години. Подолання півгодинної позначки стало ще одним серйозним випробовуванням. Таким чином, я щодня долала труднощі.
Складнощі виникали не лише із самою позою для медитації. Щоразу після виконання медитативної вправи на підлозі залишалася калюжа води — рідини, що витікала з мого тіла. Взимку моя подушка для медитації наскрізь промокала. Рідина мала різкий, неприємний запах — сильний запах засобів традиційної китайської медицини наповнював усю кімнату. Якось я раптом усідомила: Учитель очищає моє тіло! Учитель виводив шлаки та залишки ліків із тих частин мого тіла, де раніше були мої хвороби. Мене переповнювали почуття, сльози самі котилися по щоках, і я знову відчула безмежну вдячність Учителю! Я могла лише здогадуватись, скільки всього Вчитель виніс заради мене і скільки карми усунув. Без порятунку, дарованого Вчителем, я давно пішла б з життя.
Я дуже хотіла мати книгу «Чжуань Фалунь» і дізналася, що вона є в одного начальника управління. Тож я вирушила до нього додому, щоб попросити книгу на деякий час. Я попросила дати мені книгу на тиждень, щоб ми могли читати її разом із мамою. Мені дозволили, але настійно порадили прочитати її повністю, не роблячи перерв. Я охоче погодилася. Я була в захваті, ніби знайшла безцінний скарб, і дбайливо несла книгу додому. Вдома я загорнула її в білий папір, боячись забруднити, і перед читанням завжди ретельно мила руки, ставлячись до книги Вчителя з найглибшою повагою. Я прочитала «Чжуань Фалунь» за два дні, а мати — за п'ять.
Практика Фалунь Дафа виявилася справді дивовижною: вона допомогла мені позбутися хвороб і відновити здоров'я! Через пів року занять у мене знову виросло волосся — густе, чорне й блискуче, — а обличчя стало рум’яним та сяючим; мій організм став здоровішим, ніж у молодості. Усі на заводі дивувалися моєму перетворенню. Надихнувшись моїм прикладом, багато людей почали займатися Дафа, у тому числі кілька членів моєї родини!
1999 року почалося жорстоке переслідування Фалунь Дафа злобною компартією Китаю. Якось до мене додому прийшли вісім осіб; вони заявили, що уряд заборонив практику Фалунь Дафа і почали вимагати, щоб ми відмовилися від неї. Я відразу розповіла їм про те, що зі мною сталося, щоб познайомити їх з практикою. Мама також розповіла про стан мого здоров'я до та після початку занять. Саме тоді вона відкрила мені правду, про яку раніше не наважувалася сказати: лікарі говорили, що мені лишилося жити лише п'ять років. Побачивши моє відмінне самопочуття, ці вісім людей, які хотіли нас «перевиховати», були глибоко зворушені. Ідучи, один із них помітив: «Виходить, це ви нас ледь не перевиховали!»
Я дуже вдячна Вчителю за порятунок! Словами неможливо повністю висловити мою подяку. Щиро дякую Вам, Учителю!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
