(Minghui.org)
Доброго дня, шановний Учителю! Доброго дня, співучні!
Я вдячна за цю конференцію Фа, яка дозволяє мені ретельно проаналізувати мій шлях удосконалення.
Я дуже щаслива, що практикую Фалунь Дафа. На своєму шляху вдосконалення я винесла кілька важливих уроків і хочу поділитися своїм досвідом щодо подолання хвороботворної карми.
Щастя бути практикувальницею Фалунь Дафа
У дитинстві я часто хворіла, тому друзі родини радили моїм батькам народити ще одну дитину на випадок, якщо я помру. Але мама відмовилася. Вона дуже любила мене і вважала, що, якщо я помру, їй теж не захочеться жити.
Щоб вилікувати мої хвороби, батьки щомісяця водили мене до лікарів традиційної китайської медицини та до західних лікарів — мені робили безліч уколів і призначали нескінченні курси ліків. Ми навіть звернулися по допомогу до людини, у яку вселилися духи — як з’ясувалося пізніше, це були три змії. Тоді ми не знали, наскільки небезпечна одержимість духами. Нам дали шматок червоної тканини, наказали пошити з нього жилет й одягнути на мене.
Ще до того, як почати практикувати, я відчувала, що Вчитель захищає мене. Я не хотіла одягати той жилет, тому сказала про це мамі. Вона здивувалася, але сподівалася, що я його одягну, щоб одужати. Хоча я була дитиною і мала слухатися маму, я відмовилася його одягати. Коли пізніше мама почала практикувати Фалунь Дафа, ті змії прийшли, погрожуючи її життю (в іншому просторі). Оскільки я відмовилася від того жилета, вони не змогли заважати мені.
Незабаром після цього мамі дали книгу «Чжуань Фалунь», і вона повністю занурилася в читання. Через кілька днів ми разом пішли на місце практики. Я така вдячна Вчителю за те, що, нарешті, знайшла Фа! Того дня, коли ми пішли на місце практики, я кашляла, але щойно туди прийшла, кашель майже припинився.
Після того як ми виконали вправи й повернулися додому, мама запропонувала мені ліки. Я сказала їй, що почуваюся добре, і вони мені не потрібні. Пізніше вона помітила, що я майже не кашляю. Я більше не була «ходячою аптекою» і ніколи не приймала ліків.
Через місяць, повертаючись додому з місця практики, я раптово відчула нудоту. Попри те що я вже багато днів не приймала жодних ліків, я відчула, як виблювала речовину з неймовірно різким лікарським запахом, схожим на концентровані витримані трави, яка на смак була водночас і кислою, і гіркою..
Я зрозуміла, що протягом багатьох років приймала величезну кількість ліків, і Вчитель допоміг очистити моє тіло. Хоча ліки, які я приймала, можливо, і досягали осередків хвороби, але були безсилі перед моєю кармою в іншому просторі. Протягом багатьох років я страждала від повторюваних захворювань — це свідчило про обмеженість сучасних медичних технологій.
Це нагадало мені про те, що Вчитель написав у каноні «Урозуміння» зі збірки «Суть сумлінного вдосконалення»:
«Ті, хто за долею можуть урозуміти, приходять пара за парою, входять до Дао й отримують Фа. Відрізняють істинне від єретичного, набувають справжніх канонів, полегшують своє тіло, збагачують свою мудрість, поповнюють свою душу, вільно пливуть на човні Фа. Прекрасно!» («Урозуміння», Суть сумлінного вдосконалення)
Я безмежно вдячна Вчителю. Дафа врятував мене, дарував мені здорове тіло, відкрив надзвичайні істини та привів на шлях самовдосконалення.
Тонка межа між життям і смертю
Через переслідування та велике навчальне навантаження я вирішила, що я не маю часу на вивчення Фа. Ба більше, я помітила, що коли не вивчаю Фа, усе, здається, йде гладко. Однак щоразу, коли я починала вивчати Фа, одразу ж стикалася з випробуваннями щодо Сіньсін.
Я не могла зрозуміти милосердні й ретельно продумані плани Вчителя. Я навіть про себе казала Вчителю: «Учителю, будь ласка, не змушуйте мене проходити випробування щодо Сіньсін саме зараз — я надто зайнята навчанням. Зачекайте, будь ласка, поки я подорослішаю». Мені здавалося, що самовдосконалення — це складно. Я просто хотіла бути поруч з мамою, поки вона вдосконалювалася.
Тоді я і уявити не могла, що моє очікування обернеться роками даремно витраченого часу — рішенням, про яке я згодом дуже пошкодувала. Довгі роки я не намагалася вдосконалюватися. Хоча я і не зосереджувалася на самовдосконаленні, але все-таки після отримання Фа залишалася здоровою.
Однак після народження доньки в мене почалася сильна кровотеча, і я втратила свідомість. Поки я була без свідомості, перед очима промайнули сцени з мого минулого, немов у кіно, але водночас я відчувала себе такою щасливою. Я загрузла в мирських путах слави, користі та почуттів — я відчувала себе нещасною, але не могла вирватися, — але побачені мною сцени здавалися цілком позитивними, вільними від цих мирських тягарів, тому вони й принесли мені таке щастя.
Я вважаю, що Вчитель давав мені підказку: якнайшвидше прокинутися від мирських турбот, відпустити людські пристрасті й удосконалюватися, щоб повернутися до свого істинного «я»!
Три випадки зіткнення з COVID-19
Одного разу під час гострого спалаху COVID-19
я зайшла до себе на роботу. Відчинивши двері, я опинилася в тихій, абсолютно темній кімнаті. Прямо навпроти мене сиділи дві жінки в щільних масках, холодно дивлячись на мене. Миттєво мене охопив страх: вони виглядали так дивно; невже в такому замкнутому просторі може бути вірус?
У той момент, коли ця думка промайнула в моїй голові, я відчула гострий біль у горлі — ніби павук заповз мені в рот, впиваючись численними клешнями в плоть, поки повільно пробирався вниз, до трахеї. Коли я повернулася додому, у мене піднялася температура. Хоча після виконання вправ температура спала, проте залишалася закладеність носа, біль у горлі, і протягом тижня я не відчувала смаку.
Учитель сказав:
«Якщо людина злякалася, можуть дійсно виникнути неприємності. Адже страх теж є пристрастю, чи не так? Коли твоя пристрасть проявилася, чи не потрібно її відкинути? Що більше боїшся, то більше це схоже на хворобу, тож тобі неодмінно слід усунути свою пристрасть, слід засвоїти урок із цього випадку, позбутися страху та підвищитися». (Лекція шоста, Чжуань Фалунь)
Коли настала друга хвиля COVID-19, кілька людей у моєму офісі захворіли. По дорозі додому в шкільному автобусі в мене почалося запаморочення і розболілася голова. Мені також стало дуже спекотно. Це були типові симптоми підвищеної температури під час COVID-19. Я сказала собі, що цього разу не повинна піддаватися страху, і, сидячи в автобусі, відправляла праведні думки. За кілька хвилин я вкрилася потом, і мій розум миттєво прояснився. Усі симптоми зникли. Завдяки цьому я по-справжньому відчула силу праведних думок.
Втретє я пояснювала правду подрузі, але в мене це вийшло не дуже добре. Вона відмовилася вийти з комуністичної партії Китаю та організацій, до яких вона належала. Я відчула глибокий жаль — я погано вдосконалювалася, мої пояснення були непереконливими, тож я дозволила своїй пристрасті до боротьби завадити мені.
Можливо, у мене більше ніколи не буде можливості побачити цю людину. Я не тільки не змогла врятувати її, але й не встигла поговорити з іншими людьми, що перебували поруч, бо занадто багато часу приділила саме їй. Адже це були дуже важливі для мене люди, які чекали на порятунок. Мене охопили докори сумління і самобичування, безнадія та глибокий смуток, у мене раптово піднялася температура. Крім того, у мене на тиждень охрип голос, що завадило мені вирішити кілька важливих справ.
Учитель сказав:
«Якщо ти не пройшов перше випробування, то друге буде витримати важко. Але буває і таке, що перший раз не пройшов, але, після того як прокинувся, дуже засмутився. Можливо, цей настрій і стан залишать відбиток на твоєму мисленні, і коли ти знову зіткнешся з цією проблемою, то зможеш тримати себе в руках і зможеш це пройти. Якщо деякі не пройшли і їм однаково, потім їм буде ще важче витримати це випробування. Гарантую, що буде так». (Лекція шоста, Чжуань Фалунь)
Раніше я думала, що це жаль, рівнозначний тому розчаруванню, яке відчувають люди, що не практикують, — і що потрібно досягти такого стану усвідомлення, щоб наступного разу гідно пройти випробування. Однак після того, як старі сили скористалися лазівкою, я зрозуміла, що такий спосіб мислення був неправильним. Мій жаль — це лише людські емоції. Щоб наступного разу пройти випробування, практикувальник повинен покладатися на пошук у собі та здобуття розуміння за допомогою праведних думок, а не людських емоцій.
Допомога Вчителю в порятунку людей та зміцнення праведних думок
Приїхавши до США, я була така рада можливості знову брати участь у заходах Дафа. Я виявила, що, хоча й була вільна від погроз компартії, усе ж існували значні перешкоди — особливо перед деякими важливими подіями.
Після пологів я відчувала, що завдяки вправам добре відновлююся. Однак щоразу, коли виконувала рух «перекрити руками нижню частину живота», у мене виникало відчуття, ніби одна рука вивихнулася і ось-ось відвалиться. В інший час такого відчуття не було — лише під час вправ.
Коли я допомагала продавати квитки на Shen Yun, вечорами в мене почали з’являтися відчуття, схожі на зубний біль. Пізніше цей біль поширився на вухо, голову, плече та руку, і, зрештою, вночі ставав настільки сильним, що здавалося, ніби рука ось-ось відвалиться. Через біль мені кілька днів поспіль було важко заснути чи відпочити. Це було важко переносити.
Якщо я відправляла праведні думки, щоб усунути біль, він швидко переміщався по тілу — немов у грі в перетягування каната. І навпаки, якщо мої праведні думки були слабкими, і я займала пасивну позицію, просто терплячи біль, щоб усунути карму, біль ставав сильнішим. Я запитувала біль, чи був він влаштований Учителем, і він вщухав. Нарешті, одного разу, коли сезон Shen Yun добігав кінця, він зник.
Несподівано, цього року під час іншого заходу, біль повернувся — цього разу з іншого боку. Спочатку я трохи злякалася, задаючись питанням, чи доведеться мені знову терпіти біль протягом кількох днів.
Я вирішила позбутися страху перед болем і хворобою. Подивившись усередину себе, я справді виявила безліч пристрастей. Щойно страх зник, біль зник.
Крім того, я відкрила для себе метод самоаналізу, який добре працює для мене: я записую на аркуші паперу те, що робить мене щасливою, сумною або лякає. Те, що я не люблю робити або чого боюся, часто явно корениться в пристрастях. Якщо їх не помічати, вони накопичуються, зростають і створюють значні перешкоди.
Моє вдосконалення в багатьох аспектах, як і раніше, залишає бажати кращого. Я часто пропускаю час відправлення праведних думок, виправдовуючись зайнятістю. Це безвідповідальне ставлення до самої себе, до колективного середовища та до живих істот. Надалі мені потрібно добре вивчати Фа та зміцнювати свої праведні думки, щоб успішно виконати свою місію.
Я вдячна практикувальникам у Вашингтоні за те, що вони піклуються про мене. Результати колективної десятирічної роботи з роз’яснення правди просто неймовірні з людської точки зору. З погляду практикувальника вони є справді величною, могутньою чеснотою!
Дякую, шановний Учителю!
Дякую, співучні.
Будь ласка, з добротою вкажіть на те, що в моєму досвіді самовдосконалення не відповідає Фа.
(Стаття представлена на конференції Фа 2026 року з обміну досвідом самовдосконалення послідовників Фалунь Дафа у Вашингтоні, округ Колумбія).
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
