(Minghui.org) Мені пощастило побувати на сьомому семінарі Фалуньгун, який Учитель проводив у Чанчуні, починаючи з 29 квітня 1994 року. Після цього я почав практикувати Фалунь Дафа. Нам із братом неймовірно пощастило: ми змогли сфотографуватися з Учителем. Ця подія назавжди залишилася в моїй пам’яті. Я вдосконалююся за Фалунь Дафа вже 32 роки. Озираючись назад, я хочу знову подякувати Вчителю за мудре планування мого шляху вдосконалення, милосердний порятунок та захист. Я сподіваюся, що люди зрозуміють, що таке Фалунь Дафа та отримають порятунок.

Традиційне виховання підготувало ґрунт для отримання Фа

Я народився в 1970-х роках і здобув освіту, побудовану на ідеології компартії Китаю (КПК). Однак у ранньому дитинстві я познайомився з традиційною культурою та дізнався багато народних переказів, які закарбувалися в моєму серці.

Мої предки були селянами. Завдяки їхній наполегливій праці сім’я придбала багато землі. Але після приходу КПК до влади нас почали переслідувати. Партія конфіскувала в нас землю, будинки, зерно та сільськогосподарський інвентар. Мого діда затаврували як «заможного селянина» й піддали репресіям. Розповіді діда про життя в ті часи відіграли важливу роль у тому, що згодом я зміг розпізнати порочну сутність КПК.

Наприклад, КПК завжди стверджувала, що поміщики експлуатували селян. Але дід розповідав, що коли наша сім’я наймала працівників, то в договорах із ними чітко зазначали тривалість робочого дня, розмір оплати та інші види винагороди, а також харчування протягом дня та подарунки до свят. Дід не експлуатував працівників: він завжди платив їм вчасно і ніколи не урізав їхнього заробітку. Дід згадував, як узимку його сім’я готувала тофу й тісто з бурого рису та розвозила їх по домівках селян, як було обумовлено в договорі. Між ними склалися чудові стосунки. Конфлікти в нашому селі штучно розпалювала саме КПК.

Дід розповідав мені історію про 8-му армію КПК. У дитинстві він грався з японськими та корейськими дітьми, які жили в нашому селі, і навіть вивчив кілька слів їхніми мовами. Японці мирно жили з місцевими китайцями, вони допомагали одне одному й обмінювалися речами. А ось 8-ма армія КПК завдавала шкоди місцевим жителям. Коли люди дізнавалися про наближення 8-ї армії, міцні молоді чоловіки тікали, щоб їх силоміць не забрали до війська. Іноді солдати 8-ї армії кілька днів поспіль марширували через село, створюючи ілюзію своєї чисельності; насправді це був той самий загін, який ходив туди-сюди. Вони примусово забирали молодих людей до армії.

Дідусь також часто розповідав мені про традиційну культуру й навчав правил поведінки: не сперечатися з людьми, не наживати багатства нечесним шляхом, поважати старших і піклуватися про них тощо. Ми, троє братів, рідко сварилися, ділилися одне з одним їжею, не билися з іншими дітьми і добре навчалися. Усе це було результатом традиційного виховання.

Коли 1999 року КПК почала переслідування Фалунь Дафа, завдяки вихованню, яке я отримав у дитинстві, я одразу розпізнав брехню, сфабриковану партією, і не піддався цьому обману.

Шукати Дао, перебуваючи в омані

Коли я навчався в початковій школі, цігун почав набувати популярності. Це підготувало ґрунт для поширення Фалунь Дафа. Молодь виявляла цікавість і починала займатися бойовими мистецтвами та практикувати цігун. Я почав практикувати цігун у другому чи третьому класі початкової школи. Відрізнити справжній цігун від фальшивого я не міг, але мені дуже подобалося ним займатися. Іноді я займався за кількома методами одночасно. Я жив у невеликому повіті, куди не приїжджали майстри цігун для проведення семінарів, тому переважно читав про види цігун у журналах і практикував те, що в них рекламували. Подорослішавши, я почав їздити до інших міст на семінари з цігун. Я практикував фальшиві види цігун і стикався з тими хаотичними явищами, про які Вчитель говорив у книзі «Чжуань Фалунь». Тоді я не усвідомлював, наскільки небезпечними та шкідливими були ці практики.

Одного разу дорогою до школи — тоді я навчався в четвертому класі — я раптом побачив, як небо на північному заході ніби розкрилося, і голос запитав мене, що я оберу: багатство, соціальний статус чи вдосконалення. Я відповів, що обираю вдосконалення. До цього мене обрали старостою класу, але, зробивши такий вибір, я сказав класному керівникові, що більше не хочу бути старостою. Тоді він запропонував мені стати відповідальним за успішність. Я відмовився й від цієї посади, ставши звичайним учнем. У середній школі я був відповідальним за навчальну роботу, а в університеті не обіймав жодних посад.

Коли я практикував цігун у старших класах, переді мною відкривалися дивовижні картини. Іноді, лежачи в ліжку із заплющеними очима, я міг бачити настінний календар, що висів навпроти. Я не міг їсти їжу, яка містила цибулю чи часник. Пізніше я перестав їсти м’ясо. Я відчував щось подібне до того, що описував Учитель у «Чжуань Фалунь»: наприклад, коли енергія ці накопичувалася в маківці та не опускалася вниз. Переважно ці накопичувалася в мене в ділянці спини. Тоді я не знав, що це результат практики цігун. Щоб вилікувати цю «недугу», я приймав багато китайських лікарських засобів із трав. Коли я навчався в передостанньому класі старшої школи, зі мною відбулося те саме «встановлення місця сюаньгуань», про яке Вчитель розповідав у «Чжуань Фалунь». У мене раптом заболіли очі, і у своєму полі дань я побачив дитину заввишки третину метра. Потім раптово зіпсувалися стосунки з однокласниками, і я перестав відчувати близькість із рідними. Я не розумів, що відбувається, оскільки ніхто не міг мене наставити, а про подібні переживання не йшлося в книгах із цігун.

Почавши практикувати Фалунь Дафа, я нарешті зрозумів слова Вчителя:

«…по-перше, не знаєш Закону високих рівнів, а отже, не маєш Закону ­для вдосконалення; і, по-друге, не вдосконалюєшся внутрішньо — Гун не росте без роботи над Сіньсін. Ось такі дві причини». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)

Здавалося б, це проста фраза, але в ній прихована справжня небесна таємниця. Люди, які не практикували інших видів цігун, можливо, не можуть зрозуміти її глибокого змісту. Дуже багато практикувальників цігун не знають Фа й не знають про необхідність удосконалювати Сіньсін. Вони десятиліттями марно зазнавали труднощів.

Учитель ідеально все спланував

У 1993 році я вступив до університету в Чанчуні. Мій брат тоді навчався там на четвертому курсі. Наші знання про цігун були на той час досить поверховими. Ми сліпо йшли за тими майстрами, які, як нам здавалося, мали високі здібності або ефективніше за інших зцілювали хвороби.

У грудні 1992 та грудні 1993 року в Пекіні відбулися дві Східні виставки здоров’я. Завдяки блискучій демонстрації майстерності на цих заходах Фалуньгун набув величезної популярності серед тих, хто займався цігун. Багато людей, зокрема члени моєї родини, хотіли потрапити на семінари Вчителя Лі. Люди знали, що засновник Фалуньгун, Вчитель Лі, родом із Чанчуня і що він володіє високими надприродними здібностями. Мама постійно просила брата повідомити їй, коли Вчитель Лі приїде до Чанчуня для проведення семінару, і обов’язково купити квитки на цей семінар.

Зрештою брат дізнався, що Вчитель приїде до Чанчуня наприкінці квітня. Ми купили квитки, і вся наша сім’я з нетерпінням чекала нагоди відвідати семінар та особисто послухати лекції Вчителя.

Сьомий семінар Фалуньгун у Чанчуні Вчитель проводив у квітні 1994 року. Тоді я закінчував другий семестр першого курсу університету. Усіх першокурсників зобов’язали відвідувати репетиції хору у вільний час, тому я не мав можливості піти на семінар Учителя. Але на початку квітня в мене раптово виник параліч лицевого нерва (параліч Белла), і одна сторона обличчя перестала рухатися. Я не міг нормально розплющувати й заплющувати одне око, а також щільно стуляти губи; коли я пив воду, вона витікала з рота. Мені дозволили взяти академічну відпустку через хворобу. Я пробував лікуватися методами західної та китайської медицини, вдавався до голковколювання, вакуумної терапії, електротерапії та цігун, але нічого не допомагало.

Я дуже страждав через цю раптову недугу, однак саме вона відкрила мені шлях на семінар Фалуньгун. Озираючись назад, я розумію, що Вчитель улаштував усе якнайкраще для мене. Він заздалегідь очистив моє тіло і створив умови, щоб я міг відвідати семінар.

Я отримав відповіді на багато своїх запитань

Сьомий семінар із Фалуньгун проходив із 29 квітня до 8 травня 1994 року в актовій залі Мінфангун Цзіліньського університету в Чанчуні. Заняття проводили і вдень, і ввечері; кожне з них відвідувало близько тисячі людей. Учитель читав лекції двічі на день, а також допомагав практикувальникам вирішувати інші питання.

Багато членів моєї сім’ї та родичів захоплювалися цігун. На цьому семінарі були присутні мої батьки, брат, дві тітки й дядько. Дядько відвідував денні заняття, а решта членів сім’ї — вечірні. Ми з братом їздили на семінар велосипедами. Батьки, тітки й колеги батька діставалися до місця проведення семінару службовим автобусом і ним же поверталися після закінчення занять.

Нарешті 29 квітня ми побачили Вчителя. Найбільше мені запам’яталося відчуття, ніби Вчитель читає лекції лише для мене й відповідає саме на мої запитання. До цього в мене було багато переживань, якими я не міг ні з ким поділитися, оскільки люди навколо мене не розуміли, і багато запитань, на які ніхто не міг дати відповіді. Учитель відповів на всі запитання.

Учитель сказав:

«І серед тих, хто практикує цігун довгий час, і серед тих, хто ніколи не практикував, багато людей усе своє життя шукають істину, справжній сенс людського життя, замислюються над ним. Після того, як вони почали вчитися Фалунь Дафа, вони відразу отримали відповідь на багато запитань, на які хотіли знайти відповідь протягом усього свого життя. Через те, що їхнє мислення раптом досягло більш високого рівня, вони могли відчути емоційне піднесення. Зазвичай так і відбувається. Я знаю, що справжні вдосконалювальники зрозуміють, наскільки це важлива річ, і будуть нею дорожити». (Лекція восьма, Чжуань Фалунь)

Тоді я відчував те саме.

Говорили, що Фалунь Дафа має дивовижні цілющі властивості. І це виявилося правдою. На третій день семінару я зміг поворухнути частиною обличчя, яка була паралізована понад 20 днів. На сьомий день я повністю позбувся паралічу Белла. Єдиним залишковим явищем була невелика скутість м’язів обличчя, але через кілька місяців усе повністю відновилося.

Мама й тітки страждали від різних захворювань. У мами були серйозні проблеми із серцем. Першого дня семінару вона увійшла до зали за допомогою моєї тітки. Після того як Учитель провів сеанс зцілення для всіх слухачів, вона відчула себе добре. Другого дня вона увійшла до зали самостійно і сама піднімалася та спускалася сходами. Мої тітки також позбулися своїх хвороб.

Я ніколи не забуду цієї щасливої миті

30 квітня, після закінчення вечірнього заняття, ми з братом не поїхали додому з батьками, а відразу вирушили до університету. Наступного дня нам захотілося піти до будівлі, де проходив семінар, оскільки ми почувалися там дуже комфортно. Коли ми прийшли, заняття ще не почалося. Практикувальники, які допомагали організовувати захід, продавали книги з Фалуньгун та емблеми Фалунь Дафа. Їм допомагала донька Вчителя — тоді вона була ще маленькою дитиною.

Багато практикувальників хотіли сфотографуватися з Учителем. Він погодився. Фотографувалися на сходах біля входу до актової зали Мінфангун Цзіліньського університету. Ми зайняли місця, залишивши центральне вільним для Вчителя, а потім запросили його до нас. Після цього фотограф, практикувальник Фалуньгун, зробив знімок.

Ми з братом трохи хвилювалися. Від інших груп приходило по десять-двадцять людей, а від нашої — лише ми двоє. Набравшись сміливості, ми сказали фотографові, що представляємо групу лише з двох осіб. Практикувальник поставився до нас дуже доброзичливо і попросив стати на вибране місце, а потім запросив Учителя сфотографуватися з нами. Нам неймовірно пощастило! Я зберіг цю дорогоцінну фотографію.

З цим семінаром пов’язано багато цінних спогадів. Чимало практикувальників уже написали багато історій на цю тему, тому я не повторюватиму їх тут.

Я вдосконалююся за Фалунь Дафа вже 32 роки. Хоча переслідування послідовників Дафа компартією Китаю триває вже 27 років, жорстокі репресії, наклепи та спроби очорнити Фалунь Дафа анітрохи не похитнули моєї рішучості практикувати. Навпаки, я дедалі більше усвідомлюю, наскільки дорогоцінним є Фалунь Дафа. Фалунь Дафа — надія людства на майбутнє. Я сподіваюся, що більше людей розпізнають брехню КПК, дізнаються правду про Фалунь Дафа і оберуть для себе прекрасне майбутнє.