(Minghui.org) У 2006 році я тимчасово працювала прибиральницею на підприємстві чоловіка, — там був завод і кілька шахт. Це був справді незабутній час на моєму шляху вдосконалення як практикувальниці Фалунь Дафа (Фалуньгун).
Спочатку я була прибиральницею в службовому гуртожитку, де працював ще один тимчасовий співробітник — чоловік. Він був порядною людиною; я розповіла йому правду про несправедливий характер переслідування Дафа, і він вирішив вийти з лав комуністичної партії Китаю (КПК).
Як прибиральник він працював досить посередньо. Співробітники були вражені тим, як ретельно я прибирала, і замислювалися над тим, щоб залишити мене, а його звільнити. Однак він щойно пережив розлучення і сам виховував дитину, тому я турбувалася про те, як він буде жити, якщо я позбавлю його заробітку.
Усе склалося якнайкраще: незабаром мене перевели до адміністративної будівлі. Оскільки колишні прибиральники працювали недбало, керівництво помітило моє сумлінне ставлення до справи й ухвалило рішення про моє переведення.
Перший поверх будівлі був найбруднішим місцем, і ніхто більше не хотів там прибирати. Я взялася за цю роботу й витратила кілька днів на те, щоб привести приміщення до ладу. Один із заступників начальника шахти розповів, що його кабінет розташовувався на першому поверсі, прямо навпроти туалету. Влітку, у спеку, він ніколи не наважувався тримати двері відчиненими через нестерпний сморід. Але після того, як я почала там працювати, він нарешті зміг залишати двері відчиненими.
Деякі співучні радили мені не поспішати розповідати цим людям правду про Дафа, а зосередитися на якісному виконанні роботи, оскільки мої дії самі по собі продемонструють користь Дафа. Спочатку я не дослухалася до їхніх порад, але, зіткнувшись із різними перешкодами, переглянула свій підхід. Я зрозуміла, що маю звичку занадто багато говорити, і не дуже добре вдосконалювала свою мову. Усвідомивши цей недолік, я стала менше говорити й старанніше працювати. Я зосередилася на якісному виконанні своїх обов’язків і прибирала так само, як у власному домі, водночас уважно спостерігаючи за співробітниками, щоб зрозуміти, чим можу їм допомогти.
Я помітила одну співробітницю, якій часто доводилося носити важкі пляшки з водою, тому щоразу, коли було можливо, приходила їй на допомогу. Коли ми краще познайомилися, я розповіла їй про Дафа. Вона поставилася до цього з великим інтересом й охоче погодилася вийти з лав КПК.
В іншого співробітника дитина постраждала в дорожньо-транспортній пригоді. Я принесла до кімнати відпочинку DVD-програвач і запропонувала йому подивитися виставу Shen Yun. Вистава сподобалася, тому я подарувала йому цей диск, щоб він міг показати його своїй родині.
Секретар парткому отримав благословення Дафа
Коли ми дізналися, що міська влада планує черговий етап «промивання мізків», деякі співучні порадили мені роз’яснити правду секретарю парткому за місцем моєї роботи. Мені було трохи страшно, тому я попросила співучнів підтримувати мене праведними думками, поки я розмовлятиму з ним.
Коли я тільки почала працювати в адміністративній будівлі, секретар парткому перебував під сильним впливом наклепів КПК щодо Фалуньгун і потайки спостерігав за мною з другого поверху, коли я прибирала. Одного разу, підмітаючи підлогу, я помітила масляні плями й почала їх відчищати за допомогою невеликої ганчірки та скребка. Я рухалася досить швидко, і він не міг до кінця розгледіти, що саме я роблю. Він одразу ж спустився вниз і зажадав пояснень, чим я займаюся. «Міни закладаю!» — пожартувала я і усміхнулася.
Побачивши, що я маю в руках, він зніяковів і пішов. З того дня він перестав шпигувати за мною і став поводитися цілком дружньо. Щоразу, коли ми зустрічалися, він першим вітався зі мною.
Я трохи хвилювалася перед тим, як роз’яснити йому факти про Дафа, але розуміла, що мушу це зробити, і напередодні трохи підготувалася. Наступного дня я поспішила закінчити роботу, а потім постукала до нього в кабінет.
«Щось сталося?» — запитав він. Я відразу перейшла до справи й сказала, що міська влада планує новий етап «промивання мізків».
Він перебив мене: «Злякалася, так? Ти вічно базікаєш зайве. Чим це ти займалася останнім часом? А тепер, коли занервувала, прийшла до мене по допомогу?»
«Ні. Я прийшла сказати вам, щоб ви не брали участі в переслідуванні Фалуньгун й обрали для себе гідне майбутнє. Партія вчиняє геноцид та інші злочини проти людства. З того моменту, як КПК захопила владу, переслідування вірян перетворилося на злодіяння жахливих масштабів.
Коли правда нарешті стане відомою світові, усім, хто скоював подібні злочини, доведеться за це відповісти. Згадайте наслідки „культурної революції“, коли деяких співробітників органів громадської безпеки, прокуратури та суду, які брали участь у репресіях, таємно стратили в провінції Юньнань. Влада не наважилася сказати правду родинам цих людей і збрехала, заявивши, що ті загинули під час виконання службових обов’язків».
Він відповів: «Ви можете прийняти іншу віру».
«Яку б віру я не сповідувала раніше, вона жодним чином не впливала на погану поведінку мого чоловіка. Та й ви самі не могли з ним впоратися — чи не так?»
Раніше мій чоловік міг вилаяти керівництво та вплутатися в бійку з колегами. Він ні з ким не рахувався, ішов напролом. Спираючись на впливові родинні зв’язки, він створював керівництву заводу масу проблем.
Я продовжила: «Але відтоді, як я почала займатися Фалуньгун, чоловік більше ні на кого не нападав, чи не так? І неприємностей вам більше не завдавав. Жити стало простіше, чи не так?
Я прийшла до вас не заради підвищення чи кращої посади — адже ви все одно не можете прийняти мене на постійну роботу, чи не так? Я просто хотіла сказати вам, щоб ви не брали участі в переслідуванні Фалуньгун, і тоді у вас буде хороше майбутнє».
Він усміхнувся, і я жартома зауважила: «Ви такий гарний, коли усміхаєтеся! Чому ж ви щодня ходите з таким похмурим виглядом? Ви виглядаєте як саме втілення „класової боротьби“».
Він збентежено відповів: «Що поробиш, такі вже ми — політпрацівники».
Ми розмовляли понад годину, поки його поведінка раптом не змінилася, і він суворо сказав: «Ідіть працювати. Вам краще повернутися на місце!»
Пізніше я дізналася, що співучні подумали, що я закінчила розмову із секретарем парткому, і перестали відправляти праведні думки. Думаю, саме тому він раптово мене відпустив. Наскільки ж сильні праведні думки наших практикувальників!
Пізніше я почула, що керівництво заводу та шахти захищало мене. Поліційний відділок кілька разів хотів доповісти до вищих інстанцій про те, що я практикувальниця Фалуньгун, та ініціювати переслідування, але керівництво заводу зупиняло ці спроби.
Секретар парткому отримав добру винагороду за захист практикувальників Фалуньгун: його підвищили з посади начальника дільниці до заступника начальника відділу. У його останній робочий день адміністративна будівля була переповнена людьми, які прийшли його провести. Я раділа за нього й думала, як би його привітати.
Я працювала у вестибюлі на першому поверсі, коли раптом підняла голову й побачила його: він стояв на другому поверсі й дивився вниз. Наші погляди зустрілися, і він швидко спустився, щоб потиснути мені руку й попрощатися. Його обличчя сяяло радістю і вдячністю. Я привітала його з таким успіхом. Він сказав, що я можу звертатися до нього, якщо мені коли-небудь щось знадобиться. Шкода, що мені не випала нагода порадити йому вийти з КПК. Сподіваюся, Учитель Лі влаштує так, що в нього з’явиться ще одна можливість отримати порятунок.
Працюючи там, я завжди вкладала душу в кожну справу. Коли керівництво прийшло з перевіркою санітарного стану, наша шахта посіла перше місце. Начальник шахти доручив керівнику дільниці передати мені, що до нас приїдуть переймати досвід співробітники інших підрозділів, і попросив мене пояснити наш успіх тим, що нас виховала КПК.
Я відмовилася й сказала їм, що якщо хтось приїде, я говоритиму правду, що досягла успіху завдяки практиці Фалуньгун, адже наш Учитель учить нас бути добрими людьми та завжди насамперед піклуватися про інших.
«Сестро, будь ласка, не кажіть їм цього», — благав керівник дільниці.
«Тоді й не треба їх запрошувати. Я не збираюся вихваляти КПК. Партія переслідує нас, і я не буду брехати. Я вдосконалююся за принципами Істина, Доброта, Терпіння!» У підсумку вони скасували цей візит.
Автомобіль з людьми, яким судилося почути правду про Дафа
Закінчивши зміну, я часто відмовлялася їхати додому на службовому автобусі, а виходила на узбіччя дороги, щоб зловити попутну машину, уважаючи, що обов’язково зустріну водіїв, яким судилося почути правду про Дафа. І мені щоразу це вдавалося.
Одного разу троє чоловіків і жінка їхали до Біньчену. Проїжджаючи повз мене, вони зупинилися, щоб запитати дорогу. Я сказала їм, що вони звернули не туди. Водій занепокоївся: «Що ж нам робити? Нам вказали цей шлях, але, виявляється, помилилися».
Було вже пізно. Я спробувала пояснити, як проїхати, але вони не зрозуміли. Тоді я запропонувала: «Може, ви підвезете мене? А я покажу вам дорогу».
Їм сподобалася ця ідея. Я була вдячна Вчителю за те, що він послав мені цих людей, з якими в мене був передвизначений зв’язок, щоб я могла роз’яснити їм правду.
Коли я сіла в машину, вони сказали: «Ви така добра й смілива — наважилися сісти в машину до незнайомих людей».
«Я відразу зрозуміла, що ви хороші люди, — відповіла я. — Я практикувальниця Фалуньгун, і мене захищає мій Учитель».
Я почала розповідати їм, що практикувальники Фалуньгун керуються принципами Істина, Доброта, Терпіння і завжди насамперед думають про потреби інших людей.
Водій згадав про одного практикувальника Фалуньгун, який працював із ним: «Керівництво чіплялося до нього, та й ми теж його ображали».
Я відповіла: «Вам слід доброзичливо ставитися до практикувальників Дафа, і за добрі вчинки ви отримаєте добру нагороду. Є таке повір’я: „Навіть чашка рису, пожертвувана ченцю, приносить незмірну заслугу“. А зараз, коли перед вами люди, які вдосконалюються за Законом Будди, ви вірите в брехню КПК і берете участь у переслідуванні. Однак, мабуть, сама доля звела вас зі мною, щоб я могла розповісти вам правду. Це також означає, що в глибині душі ви — добра людина».
Водій відповів: «Сестро, я обов’язково буду добре ставитися до нього й не дозволю нікому його ображати. Візьми мою адресу. Якщо коли-небудь зіткнешся з переслідуванням, просто приїжджай у Біньчен і знайди мене. Я обов’язково допоможу! Я маю зв’язки і зможу надійно тебе сховати».
Я подякувала йому, а потім розповіла про інсценування самоспалення на площі Тяньаньмень. Після цього я порадила їм у разі небезпеки повторювати слова: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао» (з кит. Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи).
«Якби ви не зустріли мене сьогодні, то так і залишилися б у невіданні», — пожартувала я.
Він сказав, що мене, мабуть, послали згори. Усі, хто був у машині, погодилися вийти з лав КПК і почали голосно повторювати: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао!»
Він припаркувався прямо навпроти поліційного відділку!
Одного разу після роботи я поспішила до дороги з думкою: «Мене підвезе той, з ким я маю передвизначений зв’язок!»
Машина зупинилася, і чоловік запропонував мене підвезти. Коли я сіла в машину й ми обмінялися кількома ввічливими фразами, я запитала, чи чув він про Фалуньгун і про хвилю виходів із КПК.
«Чесно кажучи, мені це сказали близько десятка людей», — сказав він. «Я член партії, але не хочу виходити. Я також вірянин і багато подорожував. Ваші люди наполягали, щоб я відмовився від КПК, але я не слухав, бо в нас свої погляди на це питання».
Я відповіла: «Брате, можливо, ви нас неправильно зрозуміли. Ми не збираємося змінювати вашу віру. Комуністична партія пропагує атеїзм і протистоїть Небу та Богу. Маркс був прихильником сатанізму. До того ж навіть якщо ви вірите в Бога і сподіваєтеся потрапити на Небо, усе буде марно, якщо ви не відмовитеся від членства в КПК. Бог вас не прийме.
Подумайте ось про що. Жив-був вірянин, який довгий час проповідував Євангеліє. Але одного разу сталася повінь. І хоча в нього були можливості врятуватися, він відкидав усі пропозиції про допомогу. У підсумку він усе ж потонув.
Зустрівшись з Богом, він із докором сказав: „Я допомагав Тобі поширювати Євангеліє і врятував стільки людей, а Ти мене не врятував“.
Бог відповів: „Адже я посилав людей, щоб вони врятували тебе, але ти не послухався їх. До того ж я ж не міг прийти рятувати тебе особисто! Уперше ти мав можливість залізти на велике дерево, але відмовився, чекаючи, що Бог врятує тебе. Вдруге я послав літак, але ти не захотів сідати в нього, знову кажучи, що чекаєш на порятунок від Бога. Втретє я послав човен, але ти змарнував і цю нагоду. Я не міг особисто втрутитися, щоб врятувати тебе, але я створив ті можливості, які допомогли тобі усвідомити істину“».
Закінчивши розповідь, я сказала водієві: «Вищі сили послали мене, щоб відкрити вам правду й закликати вийти з лав КПК. Саме так ви зможете врятуватися!»
Він твердо відповів: «Я вийду з партії. Не хочу мати нічого спільного з КПК!»
Потім я розповіла йому про сфабрикований інцидент із самоспаленням на площі Тяньаньмень і провела паралель із римським тираном Нероном, який підпалив Рим, а провину звалив на християн. Точно так само КПК інсценувала цю подію, щоб обмовити Фалуньгун. Я також розповіла про «камінь з ієрогліфами» у провінції Гуйчжоу.
На вулиці лив сильний дощ, але я цього не помічала. Коли дощ стих, я побачила, що водій припаркувався прямо біля поліційного відділку. Я анітрохи не злякалася, бо відчувала, що Вчитель поруч зі мною.
Потім я наголосила, як важливо бути доброю людиною, і той чоловік відповів: «Будь ласка, розкажіть мені ще щось!»
Я сказала, що розповіла йому все, що було потрібно, і мені час іти. Відчинивши дверцята машини, я вийшла. Дощ на той час уже припинився. Я насолоджувалася свіжим повітрям, і в мене був чудовий настрій.
Поїздка в машині урядового чиновника
Одного разу я домовилася про зустріч із колишньою однокласницею і, поспішно завершивши справи, вийшла на дорогу, щоб зловити машину. Повз проїхало кілька автомобілів, але жоден не зупинився. Я замислилася, що не так з моїм настроєм, і зрозуміла, що відчуваю сильне хвилювання в передчутті зустрічі — це була свого роду пристрасть, надмірне почуття радості. Тільки-но я відпустила це почуття, як машина, що проїхала повз мене, раптом дала задній хід. Водій запитав, куди я їду, і запропонував мені сісти в машину.
Я поцікавилася вартістю проїзду, і він відповів: «20 юанів».
Сідаючи в машину, я поглянула на номерний знак і зрозуміла, що автомобіль належить державному відомству — ймовірно, поліції, прокуратурі чи суду. Я чула від інших практикувальників, що не варто зупиняти машини з такими номерами, і замислилася, чи варто розповідати водієві правду. Він кілька разів поглянув на мене в дзеркало заднього виду, перш ніж заговорити зі мною.
«Це службовий автомобіль, — сказав він, — а ви наважилися мене зупинити! Смілива ви жінка — одна, у такій глушині! Та ще й так модно вбрана».
Потроху ми розговорилися. Він здався мені доброю людиною, і я подумала, що не можна втрачати нагоду розповісти йому правду про Дафа. У душі я попросила Вчителя дарувати мені мудрість. Водій згадав, що любить спорт, тому я розповіла йому про гравця в більярд, про якого дізналася напередодні ввечері, і розповіла про труднощі, які йому довелося подолати, освоюючи цю гру.
«Ви так багато знаєте. У якому інституті ви навчалися?» — запитав він.
«Я не навчалася в інституті. Ба більше, мені навіть довелося затриматися на зайвий рік у середній школі».
Він зауважив: «Сестро, у вас чудове почуття гумору!» Я скористалася моментом, щоб перевести розмову на тему сенсу нашого існування. Чим більше ми розмовляли, тим краще знаходили спільну мову. Він розповів мені, що працював водієм у одного чиновника.
«Цей чиновник полюбляв розваги, жінок та азартні ігри, тож мені доводилося брати з нього приклад, інакше він не довіряв би мені. Бувало, я грав із групою чиновників і програвав стільки грошей, що мені не вистачало навіть на таксі додому. Уявляєте, як погано я почувався в ті моменти?
У ті дні я поважно ходив поруч із цими чиновниками, але коли гулянки та розваги з жінками закінчувалися і я тверезішав, мені ставало страшно. Я глибоко розчарував свою дружину».
Він зізнався, що раніше був військовим. Коли він пішов у відставку, дружина переїхала сюди разом із ним, і в них народилася чудова дитина. Сім’я змогла пройти цей шлях виключно завдяки доброті дружини та її вмінню вести господарство.
«Дружина беззастережно довіряла мені, а я зрадив цю довіру», — сказав він із каяттям.
«Усі роблять помилки, але головне — не повторювати їх», — відповіла я. — «Ви коли-небудь замислювалися над тим, що, учиняючи погано, ви завдаєте болю тій людині, яка любить вас і піклується про вас більше за всіх?
Мій чоловік теж колись віддавався пияцтву, розпусті та азартним іграм. Я була вкрай пригнічена, дізнавшись про це, і навіть думала про самогубство. Але вчення Дафа говорить, що самогубство — гріх. Я не можу так легко накласти на себе руки. Смерть не стирає все дочиста: кожен має розплатитися за свої вчинки.
Брате, дозволь дати тобі пораду. Припини плисти за течією. Ми прийшли в цей світ, щоб повернутися на Небеса. Поглянь на людей, які практикують Фалуньгун. Вони керуються принципами Істина, Доброта, Терпіння, і ніхто з них не веде розпусний спосіб життя. Фалуньгун учить людей бути добрими, і ця практика поширилася в понад 100 країнах.
КПК — єдиний уряд, який забороняє це вчення та переслідує його послідовників. Знаєш, чому? Тому що партія не вірить у Бога. Вона побудувала свій вплив на вигадках, обмані, придушенні та розпалюванні ворожнечі. Якби всі говорили правду й люди чітко усвідомили б порочну сутність партії, хіба б КПК не розпалася?
Візьми, наприклад, моє життя. Я знала, що чоловік зловживав алкоголем, захоплювався жінками та азартними іграми. Але, дотримуючись настанов Дафа, я пояснила йому, що означає бути доброю людиною і що накопичення чесноти — це ключ до щасливої та гармонійної сім’ї. Надихнувшись цим, він повністю змінив своє життя.
А ось ваша дружина не практикує. Ви замислювалися над тим, що буде, якщо вона дізнається про вашу зраду? Є приказка: „За метр над головою людини перебувають божества“. Небеса ведуть облік усіх наших учинків. Ми не повинні дозволяти оточенню розбещувати нас і зобов’язані зберігати свою моральну чистоту. Наша доля — у наших руках.
Є люди, які, знаючи, що Фалуньгун несе добро, йдуть проти совісті та пособляють КПК у переслідуванні. Керуючись жадібністю, вони переслідують тих, хто прагне до чесноти. Коли правда вийде на світло, в учасників переслідувань не залишиться шансів.
Наша сьогоднішня зустріч не випадкова — я змогла розповісти вам правду. Якщо в майбутньому ви побачите, що переслідують Фалуньгун, ні в якому разі не беріть у цьому участі й розкажіть про це всім своїм знайомим».
Він відповів: «Я все зрозумів. Дякую вам, сестро, за те, що пояснили принципи, як бути доброю людиною. Ви допомогли мені позбутися душевних мук і сум’яття, які мучили мене роками. Я обов’язково постараюся змінити свої погані звички й стати хорошим чоловіком. Дуже дякую!»
«Не треба мені дякувати, — відповіла я. — Подякуйте Вчителю Дафа, який навчив нас бути добрими й насамперед думати про інших».
У цей момент задзвонив телефон. Це була моя однокласниця; вона питала, де я, хвилювалася й просила поквапитися.
Я швидко допомогла цій людині вийти з лав КПК, дала йому амулет і вручила 20 юанів на проїзд.
«Я не візьму грошей, — сказав він. — Ви стільки мені дали! Хіба я можу взяти з вас плату? Я всього лише підвіз вас, а отримав так багато!
А ось амулет я буду берегти! Щоразу, дивлячись на нього, я згадуватиму ваші настанови про те, як жити гідно. Обіцяю бути доброю людиною. Я не буду просити ваш номер телефону й не дам свій. Такий уже наш зв’язок».
Ще одна дорогоцінна душа прокинулася! Я була така вдячна Вчителю!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
